ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.09.2025Справа № 910/5803/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у судовому засіданні
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро експерт»
про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником
у справі № 910/5803/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро експерт»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм-Стар»
про стягнення 5 750 725,88 грн
Представники учасників справи: відповідно до протоколу судового засідання
Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро експерт» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм-Стар» (далі - відповідач) про стягнення 5750725,88 грн, з яких 4960239,10 грн заборгованості, 634923,97 грн пені, 94896,27 грн інфляційних втрат та 60665,74 грн 3% річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 позов було задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм-Стар» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро експерт» заборгованість у розмірі 4960239,10 грн, пеню в розмірі 634923,97 грн, інфляційні втрати в розмірі 94896,27 грн, 3% річних у розмірі 60665,74 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 86260,88 грн.
25.10.2024 на виконання вказаного вище рішення було видано наказ.
01.08.2025 представником стягувача сформовано в системі “Електронний суд» заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка 01.08.2025 зареєстрована в автоматизованій системі “Діловодство спеціалізованого суду».
Вказана заява обґрунтована тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі № 910/5452/24 було частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм-Стар» та стягнуто з Державного підприємства “Укрліктрави» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм-Стар» 9913909,78 грн заборгованості та 148708,65 грн судового збору, що дає підстави для звернення стягнення на кошти Державного підприємства “Укрліктрави» в межах залишку суми стягнення за виконавчим документом у справі № 910/5803/24 в розмірі 5836985,96 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро експерт» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, у справі № 910/5803/24 було призначено на 17.09.2025.
У судове засідання 17.09.2025 з'явилась представник позивача (стягувача), представники інших учасників судового процесу не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви учасники судового процесу були повідомлені належним чином, їх явка обов'язковою судом не визнавалась.
Представник позивача (стягувача) у судовому засіданні 17.09.2025 надала усні пояснення по суті заяви, просила її задовольнити.
Розглянувши у судовому засіданні 17.09.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро експерт» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, заслухавши пояснення представника позивача (стягувача), суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частинами 1, 4 статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.
Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 336 Господарського процесуального кодексу України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Згідно з частинами 1 - 4 статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку. Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.
Системний аналіз статей 53, 56 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 336 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно з метою фактичного виконання рішення суду.
При цьому за своєю правовою природою положення вказаних статей не є імперативними, судова дискреція, в даному випадку, передбачає повноваження суду обирати між альтернативами підстав відмови або задоволення заяви, кожна з яких є законною, вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, з урахуванням всіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу.
Під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до статті 336 Господарського процесуального кодексу України, предметом дослідження суду має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватись доказами, які відповідають вимогам статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення.
Послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження у цій категорії справ щодо застосування положень статті 336 Господарського процесуального кодексу України викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі № 910/5300/17, постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17, від 11.09.2019 у справі № 902/1260/15, від 01.08.2019 у справі № 927/313/18 та від 06.02.2020 у справі № 913/381/18.
Суд встановив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі №910/5452/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Стар" до Державного підприємства "Укрліктрави" про стягнення 10559916,10 грн було частково задоволено позов, стягнуто з Державного підприємства "Укрліктрави" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Стар" 9913909,78 грн заборгованості та 148708,65 грн судового збору, в іншій частині позову відмовлено.
Спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб'єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент звернення особи із заявою в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України боржник мав заборгованість перед кредитором, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначає заявник, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на момент такого звернення (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.08.2021 у справі № 910/20504/16).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За змістом частини 1 статті 73, частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).
Принцип змагальності (стаття 13 Господарського процесуального кодексу України) і принцип рівності сторін (стаття 7 Господарського процесуального кодексу України), що пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.
Суд зазначає, що під час вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у господарських справах, зокрема під час розгляду заяв про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, суди та учасники судового процесу зобов'язані керуватися принципами змагальності, рівності та застосовувати стандарт доказування.
Як зазначає стягувач, 03.02.2025 було відкрито виконавче провадження № 77059983 з виконання наказу, виданого 25.10.2024 Господарським судом міста Києва у справі № 910/5803/24.
Вказане виконавче провадження № 77059983, як встановлено судом, перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д'яченка Євгенія Станіславовича, про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження та інформація з Автоматизованої системи виконавчого провадження.
За доводами стягувача, на момент подання цієї заяви залишок боргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм-Стар» за вищенаведеним виконавчим документом складає 5836985,96 грн.
Ці доводи не спростовані ані боржником, ані виконавцем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 витребувано у Державного підприємства “Укрліктрави» інформацію та пояснення щодо сплати, часткової сплати, несплати ним заборгованості Товариству з обмеженою відповідальністю “Прайм-Стар» на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі № 910/5452/24.
Суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні як докази добровільного виконання зазначеного судового рішення Державним підприємством “Укрліктрави», так і докази його примусового виконання.
Відтак матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості Державного підприємства “Укрліктрави» перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Прайм-Стар» на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі №910/5452/24 у розмірі 10062618,43 грн.
Підсумовуючи вищевикладене, оскільки суду було доведено наявність у Державного підприємства “Укрліктрави» заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Прайм-Стар» у розмірі 10062618,43 грн, що підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі № 910/5452/24, суд вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро експерт» обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 234, 235, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро експерт» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, у справі № 910/5803/24 задовольнити.
2. Звернути стягнення на грошові кошти Державного підприємства “Укрліктрави» (Україна, 01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1; ідентифікаційний код: 37471692), яке має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Прайм-Стар» (Україна, 01042, м. Київ, вул. Філатова Академіка, буд. 10А, оф. 2/61; ідентифікаційний код: 44058264), в розмірі 5836985 (п'ять мільйонів вісімсот тридцять шість тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн 96 коп., підтверджену рішенням Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі № 910/5452/24, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро експерт» (Україна, 09201, Київська обл., Кагарлицький р-н, м. Кагарлик, вул. Каштанова, буд. 54; ідентифікаційний код: 32010004), в рахунок виконання наказу Господарського суду міста Києва від 25.10.2024 у справі №910/5803/24, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 у справі №910/5803/24.
3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 24.09.2025.
Суддя О.В. Нечай