ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.09.2025Справа № 910/11508/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" про забезпечення позову у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, 6, В, ідентифікаційний код 20033533)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "САУ ГРУП" (04074, м. Київ, вул. Лугова (Оболонський р-н), буд. 12, ідентифікаційний код 41928212)
про стягнення646 000, 00 грн,
Без повідомлення (виклику) представників учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "САУ ГРУП" (далі - відповідач) про стягнення 646 000, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 08/250828 від 28.08.2025 в частині поставки оплачених у серпні 2025 року товарів на суму 646 000, 00 грн, у зв'язку з чим і виникла вказана заборгованість.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
17.09.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" від 17.09.2025 про забезпечення позову.
23.09.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "САУ ГРУП" (ідентифікаційний код: 41928212), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "САУ ГРУП" у межах суми позовних вимог на загальну суму 646 000, 00 грн.
Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" про забезпечення позову від 23.09.2025, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №911/1595/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18.
Подана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що перед укладенням договору поставки № 08/250828 від 28.08.2025 відбулась підозріла, на думку позивача, діяльність відповідача щодо зміни реєстраційних даних (зміна складу засновників, кінцевого бенефіціарного власника, зміна керівника, розміру статутного капіталу тощо), після чого останній перестав виходити на зв'язок, що може свідчити про намір ухилення від виконання зобов'язань за договором.
З відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вбачаються наступні реєстраційні дії юридичної особи - відповідача за декілька днів перед укладенням договору поставки, з якого виникли спірні правовідносини:
Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 24.03.2025 10:23:52, 1000691070009049782, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи., Янова С.В., Приватний нотаріус Янова С.В.
Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 25.03.2025 12:50:08, 1000691070010049782, Зміна інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою. Зміна видів економічної діяльності юридичної особи. Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зміна структури власності., Янова С.В., Приватний нотаріус Янова С.В.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні Європейського Суду з прав людини "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін. Не може бути й мови, щоб закріплені в пункті 1 статті 6 процесуальні гарантії, що надаються сторонам, - справедливий, відкритий та швидкий судовий розгляд - не передбачали виконання судових рішень. Тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно доступу до суду та провадження у справі, скоріш за все призвело б до виникнення ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, який держави зобов'язалися поважати, підписавши Конвенцію. Таким чином, виконання рішення, постановленого судом, має вважатися невіддільним складником "судового розгляду", передбаченого у статті 6.
При цьому, сфера зобов'язань Договірних держав за статтею 13 коливається в залежності від природи скарги заявника; проте засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як на практиці, так і за законом (рішення у справі "Кудла проти Польщі"). Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності (рішення у справі "Міфсуд проти Франції" та у справі "Пантелеєнко проти України").
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №15-рп/2004 від 02.11.2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 у справі №1-12/2003).
У позовному провадженні, під час накладення арешту на грошові кошти відповідача, слід обмежувати арештовані кошти розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.08.2019 у справі №915/538/19 та від 06.11.2018 у справі №923/560/17.
Суд вбачає наявність зв'язку між зазначеними заходами забезпечення позову (накладення арешту на грошові кошти) і предметом спору, співмірність заходів із заявленими позивачем вимогами. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
З огляду на викладене, враховуючи предмет та підстави позову та приймаючи до уваги, що обраний заявником захід у вигляді накладення арешту на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "САУ ГРУП" у межах суми позовних вимог на загальну суму 646 000,00 грн спрямований на ефективний захист та поновлення порушених прав і може забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви, у зв'язку з чим вона підлягає задоволенню.
При цьому, дослідивши збалансованість інтересів сторін, судом враховано, що вказаний захід забезпечення позову не обмежує прав боржника у здійсненні ним підприємницької діяльності, не порушує права та охоронювані законом інтереси боржника у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог та сприятиме його виконанню. Тоді як невжиття заявленого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, що, у свою чергу, призведе до нівелювання функції судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача.
В той же час, в розрізі зустрічного забезпечення, суд зазначає, що застосування означених заходів у відповідності до ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у господарського суду достатні підстави відсутні.
Керуючись статтями 136, 137, 138, 139, 140, 234 та 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" про забезпечення позову задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "САУ ГРУП" (ідентифікаційний код 41928212), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "САУ ГРУП" (ідентифікаційний код 41928212) у межах суми позовних вимог на загальну суму 646 000, 00 грн.
3. Стягувачем за даною ухвалою є: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" (04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, 6 літ. В, ідентифікаційний код 20033533).
4. Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "САУ ГРУП" (04074, м. Київ, вул. Лугова (Оболонський р-н), буд. 12, ідентифікаційний код 41928212).
5. Ухвала підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень, та її оскарження не зупиняє її виконання.
6. Строк пред'явлення даної ухвали до виконання складає три роки з моменту її винесення, тобто до 24.09.2028.
7. Ухвала набирає законної сили 24.09.2025 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя Л.Г. Пукшин