ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.09.2025Справа № 915/877/25
За позовом Заступника керівника Первомайської окружної прокуратури (Миколаївська обл., м. Первомайськ) в інтересах держави в особі Мигіївської сільської ради (Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Мигія)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Інтерференц Систем" (м. Київ)
про стягнення 168 184,37 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Заступник керівника Первомайської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Мигіївської сільської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Інтерференц Систем" про стягнення 168 184,37 грн, з яких: 104 259,12 грн вартості недопоставленого товару за договором поставки №216 від 24.09.2024, 52 129,56 грн штрафу, 6 047,02 грн пені, 4 446,15 грн інфляційних втрат та 1 302,52 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2025 матеріали позовної заяви передано за встановленою територіальною юрисдикцією до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2025 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.
05.08.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
12.08.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив.
З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
24.09.2024 між Мигіївською сільською радою Первомайського району Миколаївської області (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц систем" (далі - Постачальник) було укладено Договір поставки № 216 (далі - Договір), за умовами п. 2.1 якого Постачальник зобов'язується за заявкою Замовника поставити через мережу АЗС у власність Замовника Товар Бензин А-95 (ДК:021:2015 09132000-3) за кодом Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 09130000-9- Нафта і дистилятори)), а Замовник зобов'язується прийняти Товар на АЗС та оплатити його на умовах цього Договору.
Згідно з пунктом 2.2 Договору найменування Товару, вид, марка, асортимент, кількість, ціна, інформація щодо нормативно-технічної документації, вимогам яким відповідає Товар, тощо, наведені в Специфікації, що є Додатком № 1 до Договору (далі - Специфікація).
Сума договору становить 163 890,72 грн, у т.ч. ПДВ (20%) 27 315,12 грн (п. 4.3 Договору).
Відповідно до п. 5.1 Договору поставка Товару здійснюється постачальником партіями протягом строку дії Договору за Заявою Замовника, підписаною уповноваженими особами, шляхом передачі Постачальником Замовнику бланків-дозволів, а саме: талонів.
Датою поставки (передачі) Товару є дата отримання Товару Замовником від Постачальника шляхом передачі бланків-дозволів. Зобов'язання Постачальника з поставки окремої партії Товару вважається виконання з моменту підписання Сторонами видаткової накладної та платіжної інструкції, що підтверджує розрахунок за поставлений товар Замовнику (п. 5.6 Договору).
Сторони у п. 7.1 Договору погодили, що договорі набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 31.12.2024 року, а в частині видачі пального по талонах на АЗС - до повного їх використання.
На виконання умов договору Мигіївською сільською радою сплачено відповідачеві грошові кошти в розмірі 163 890,72 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 657 від 03.10.2024. № 865 від 03.12.2024, видатковими накладними від 01.10.2024 № 1624 та від 01.12.2024 №2062, а також рахунками на оплату від 01.10.2024 № 1078 та від 01.12.2024 № 1378, а постачальником передано замовнику талони на бензин марки А-95 на видачу товару об'ємом 2 982 літри.
Як зазначає позивач, упродовж дії Договору Мигіївською сільською радою використано талонів на придбання бензину марки А-95 об'ємом 1 085л, що в перерахунку на грошовий еквівалент складає 59 631,60 грн (в т.ч. ПДВ). При цьому, Рада не отримала внаслідок неможливості реалізації наданих Товариством талонів через відсутність вказаного товару на АЗС відповідача. На день звернення до суду із позовною заявою, Рада має на своєму балансі: картка № 2002 3095 3266 2763 із залишком 12л; талони по 20 л за номерами: 303611741412, 303611741428, 303611741336, 303611741337, 303611741340, 303611741341, 303611741344, 303611741345, 3036117413463, 303611741347, 303611741348, 303611741349, 303611741350, 303611741351, 303611741352, 303611741353, 303611741354, 303611741365, 303611741367, 303611741370, 303611741371, 303611741372, 303611741373, 303611741374, 303611741375, 303611741376, 303611741377, 303611741378, 303611741379, 303611741382, 303611741383, 303611741384, 303611741385, 303611741386, 303611741387, 303611741388, 303611741389, всього на 840 л.
- талони кожен по 15 л за номерами: 303112389310, 303112389311, 303112389312, 303112389313, 303112389314, 30112389315, 303112389316, 303112389317, 3031123893118, 303112389319, 303112389320, 30112389321, 30112389322, 303112389323, 30112389324, 30112389235, 30112389326, 303112389327, 303112389328, 303112389329, 303112392750, 30112392751, 303112392752, 303112392753, 30112392754, 303112392755, 303112392758, 303112392759, 303112392760, 30112392761, 303112392762, 303112392764, 303112392765, 303112392766, 303112392767, 303112392770, 303112392771, 303112392772, 303112392773, 303112392774, 303112392775, 303112392776, 303112392777, 303112392778, 303112392779, 303112392780, 303112392781, 303112392782, 303112392783, 303112392784, 303112392785, 303112392786, 303112392787, 303112392788, 303112392750, всього на 825 л.
- талони кожен 10 л за номерами: 303525994766, 303525994767, 303526613280, 303526613281, 303526613282, 303526613283, 303526613284, 303526613285, 303526613286, 303526613287. 303526613288, 303526613289, 303526613290, 303526613291, 303526613292, 303526613293, 303526613294, 303526613295, 303526613296, 303526613297, 303526613298, 303526613299, всього на 220 л.
Залишок недоотриманого замовником пального становить 1 897 л на загальну суму 104 259,12 грн (в т.ч. ПДВ). Факт припинення відпуску товару підтверджується актом №2 від 25.04.2025.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
За ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що предметом спірного договору є саме поставка товару паливно-мастильних матеріалів. Натомість талон, у розумінні вказаного правочину, є лише документом, який надає замовнику право на отримання товару.
Відповідно до пункту 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442, торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів. Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом із продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
За пунктом 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, талон це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Отже, талон, за приписами чинного законодавства, є документом, який засвідчує право його власника отримати паливно-мастильні матеріали на АЗС.
У зв'язку з цим посилання відповідача на те, що позивачу було надано саме пальне, а не талони, є необґрунтованими, оскільки підписані між сторонами видаткові накладні підтверджують виключно факт передачі відповідачем Раді талонів на паливно-мастильні матеріали. Однак, позивач вважається таким, що отримав фактично товар, лише після отоварення таких талонів на АЗС (отримання відповідних паливно-мастильних матеріалів на підставі цих талонів).
Суд відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача про те, що позивачем не доведено факт відмови у видачі оплаченого товару, оскільки доказів виконання відповідачем умов договору та поставки оплаченого товару матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Невиконане відповідачем зобов'язання за договором у сумі 104 259,12 грн підтверджується належними доказами.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 104 259,12 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 52 129,56 грн штрафу, 6 047, 02 грн пені, 4 446,15 грн інфляційних втрат та 1 302,52 грн 3% річних судом встановлено наступне.
За ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У п. 9.4 Договору сторони погодили, що у разі прострочення Постачальником строку поставки Товару Постачальник має право сплатити на користь Замовника пеню за кожен день прострочки у розмірі 0,1 % від вартості відповідної партії Товару, поставка якого прострочена. У разі прострочення Постачальником строку поставки, Замовник не має право відмовитися від приймання товару, без застосування до Замовник будь-яких санкцій.
Згідно з п. 7.3 Договору Робочий орган має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за тимчасове користування, що складає більше 1 (одного) місяця, штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) відсотків простроченої суми.
Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).
Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані розрахунки пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 104 259,12 грн заборгованості, 52 129,56 грн штрафу, 6 047,02 грн пені, 4 446,15 грн інфляційних втрат та 1 302,52 грн 3% річних доведені, обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовані відповідачем належним чином у встановленому законом порядку, а відтак підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 129, 130 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 130, 165, 219, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Інтерференц Систем" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, оф. 337; ідентифікаційний код 45067285) на користь Мигіївської сільської ради (55223, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Мигія, вул. Центральна, 50; ідентифікаційний код 04376937) 104 259 (сто чотири тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) грн 12 коп. заборгованості, 52 129 (п'ятдесят дві тисячі сто двадцять дев'ять) грн 56 коп. штрафу, 6 047 (шість тисяч сорок сім) грн 02 коп. пені, 4 446 (чотири тисячі чотириста сорок шість) грн 15 коп. інфляційних втрат та 1 302 (одну тисячу триста дві) грн 52 коп. 3% річних.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Інтерференц Систем" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, оф. 337; ідентифікаційний код 45067285) на користь Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області (55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Івана Виговського, 18; ідентифікаційний код 02910048) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко