ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.09.2025Справа № 910/8491/25
За позовом Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (м. Київ)
до Фізичної особи-підприємця Ковальчук Наталії Володимирівни (м. Київ)
про стягнення 22 078,19 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Ковальчук Наталії Володимирівни про стягнення 22 078,49 грн, з яких: 15 997,46 грн заборгованості за договором оренди №211-7/14 від 06.05.2024, 2 398,55 грн пені, 1 135,60 грн інфляційних втрат та 359,86 грн 3% річних, 1 772,34 грн заборгованості за комунальні послуги за договором №212-7/4 від 06.05.2024, 265,73 грн пені, 99,60 грн інфляційних втрат та 49,05 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2025 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.
Копія цієї ухвали була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, проте відповідний поштовий конверт було повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення отримувачу у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 цього Закону).
Таким чином, відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Проте відповідач у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.
Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
19.08.2025 від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
06.05.2024 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №211-7/4 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 8,00 м.кв., а саме: частину приміщення № 41 (далі - орендовані приміщення, орендоване майно, об'єкт оренди) другого поверху Головного корпусу будинку РДРЗ (літ. В), розташованого за адресою: місто Київ, вул. Первомайського Леоніда. Буд. 5-В, яка перебуває на балансі АТ "НСТУ" (далі - Балансоутримувач), з усіма внутрішніми системами та комунікаціями, що наявні на час укладення цього Договору.
Згідно п. 3.2. Договору, орендоване майно передається орендарю в платне користування строком з 06.05.2024 до 05.11.2024 (включно). Передача орендованого майна в оренду не призводить до виникнення в Орендаря права власності на Орендоване майно.
Вартість орендної плати за один календарний місяць користування Орендованим майном становить 5 626,67 грн, крім того ПДВ - 125,33 грн, а всього з ПДВ - 6 752,00 грн. У разі користування орендованим майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяці оренди) добова орендна плата визначається на основі Орендної плати за відповідні місяці, пропорційно дням користування (п. 4.1 Договору).
Відповідно до п. 4.2 Договору, орендна плата нараховується починаючи з дати передачі Орендованого майна Орендарю за Актом приймання - передачі Орендованого майна від Орендодавця до Орендаря та здійснюється Орендарем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця на підставі цього Договору щомісяця до п'ятнадцятого числа кожного поточного місяця, за який сплачується Орендна плата. Комісія за перерахування грошових коштів здійснюється за рахунок Орендаря.
Договір набуває чинності з 06.05.2024 та діє до 05.11.2024 (включно), а в частині сплати Орендарем Орендної плати, індексації Орендної плати та інших витрат Орендодавця, передбачених цим Договором, сплати неустойки (штрафів/пені) за порушення умова цього Договору, зобов'язань компенсації спричинених збитків - до повного та належного виконання Сторонами зобов'язань за ним (п. 13.1 Договору).
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч. 6 ст. 289 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
05.11.2024 по акту приймання-передачі позивач передав, а відповідач прийняв в оренду об'єкт нерухомості за Договором.
Як вказує позивач, відповідач свої зобов'язання щодо сплати орендної плати виконав не в повному обсязі, несплаченою залишилась сума у розмірі 15 997,46 грн.
Доказів сплати відповідачем заборгованості чи відсутності підстав для її сплати сторонами до матеріалів справи не надано.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором позивачем також нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача також 2 398,55 грн пені, 1 135,60 грн інфляційних втрат та 359,86 грн 3% річних.
Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).
Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктами 5.3., 5.4. Договору встановлено, що у разі затримки сплати орендної плати/інших необхідних платежів, Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення платежу від простроченої суми орендної плати/ інших грошових коштів, які підлягають сплаті за кожний день прострочення. У випадку прострочення Орендарем сплати орендної плати/інших необхідних платежів більше ніж на 15 (п'ятнадцять) календарних днів, Орендодавець має право вимагати сплати Орендарем штрафу у розмірі 20 % від розміру орендної плати/інших передбачених Договором платежів, які не були сплачені у визначені даним Договором строки.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.
Відповідачем будь-яких доказів на спростування доводів позивача не надано.
06.05.2024 сторони уклали Договір № 212-7/4 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг (далі - Договір 2).
Відповідно до п. 1.1 Договору 2, Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацією та ремонт будівлі, що розташована за адресою: місто Київ, вул. Первомайського Леоніда. Буд. 5-В, а також утримання прибудинкової території, а Орендар відшкодовує витрати Балансоутримувача на утримання будівлі пропорційно до орендованої ним площі та надання комунальних послуг відповідно до умов Договору за період з 06.05.2024 до 05.11.2024 (включно).
Оплата вартості витрат Балансоутримувача на утримання Об'єкта оренда та надання комунальних послуг, що надаються Орендарю, здійснюється Орендарем щомісячно шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Балансоутримувача на підставі рахунків Балансоутримувача, але в будь-якому випадку не пізніше ніж 15 числа кожного поточного місяця, що слідує за звітним (п.2.4 Договору 2).
Відповідно до п. 5.3 Договору 2, у разі невиконання Орендарем грошових зобов'язань за цим Договором, Орендар зобов'язується сплатити Балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пеня нараховується за весь час існування такого зобов'язання до повного його виконання Орендарем. Сплата пені не звільняє Орендаря від обов'язку належного виконання зобов'язань за цим Договором.
Згідно п. 7.1 Договору, останній набирає чинності з 06.05.2024 та діє до 31.12.2024 (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Позивач зазначає, що ним було належним чином виконано умови Договору №2, що підтверджується копіями актів про відшкодування витрат за період травень - листопад 2024 року, про що були виставлені рахунки.
Проте відповідачем оплату за виставленими позивачем рахунками здійснено не було.
Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).
Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 21 362,43 грн заборгованості за договором оренди №81-7/4 від 07.02.2024, 3 149,05 грн пені, 933,01 грн інфляційних втрат та 414,98 грн 3% річних, 1 927,58 грн заборгованості за комунальні послуги за договором №82-7/4 від 07.02.2024, 278,58 грн пені, 68,22 грн інфляційних втрат та 43,06 грн 3% річних.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ковальчук Наталії Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 42; ідентифікаційний код 23152907) 15 997 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн 46 коп. заборгованості за договором оренди №211-7/14 від 06.05.2024, 2 398 (дві тисячі триста дев'яносто вісім) грн 55 коп. пені, 1 135 (одну тисячу сто тридцять п'ять) грн 60 коп. інфляційних втрат, 359 (триста п'ятдесят дев'ять) грн. 86 коп. 3% річних, 1 772 (одну тисячу сімсот сімдесят дві) грн 34 коп. заборгованості за комунальні послуги за договором №212-7/4 від 06.05.2024, 265 (двісті шістдесят п'ять) грн 73 коп. пені, 99 (дев'яносто дев'ять) грн 60 коп. інфляційних втрат, 49 (сорок десять) грн 05 коп. 3% річних та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко