ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.09.2025Справа № 910/7654/25
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України
“ДЕРЖАВНИЙ ОПЕРАТОР ТИЛУ»
(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 13/24;
ідентифікаційний код: 44830311)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “АСІКС ГРУП»
(04202, м. Київ, пр. Литовський, буд. 10;
ідентифікаційний код: 41514045)
про стягнення 346 922,11 грн.
Державне підприємство Міністерства оборони України “ДЕРЖАВНИЙ ОПЕРАТОР ТИЛУ» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “АСІКС ГРУП» (далі-відповідач) про стягнення штрафних санкцій, що виникли у зв'язку із неналежним виконанням умов Державного контракту (Договору) про закупівлю №53/04-24-ХП від 23.04.2024 у розмірі 346 922,11 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.06.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/7654/25 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.06.2025 була направлена та доставлено відповідачу в його Електронний кабінет, що підтверджується Довідкою про доставлення процесуального документа до електронного кабінету 20.06.2025.
Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/7654/25 однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи “Федіна проти України» від 02.09.2010, “Смірнова проти України» від 08.11.2005, “Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, “Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).
Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
23 квітня 2024 року між Державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (надалі - Позивач, Замовник, ДП «ДОТ») та Товариством з обмеженою відповідальністю «АСІКС ГРУП» (надалі - Відповідач, Постачальник, ТОВ «АСІКС ГРУП») укладено державний контракт (договір) про закупівлю № 53/04- 24-ХП (надалі - Договір).
Пунктом 1.1. Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується поставити Замовнику продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2024 рік (далі за текстом - Товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК 021:2015, номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, яких визначені в Специфікації (Додаток №1), а Замовник - прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 1.4. Договору визначено, що цей Договір виконується в рамках виконання бюджетної програми КПКВК 2101020 “Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» відповідно до: - Порядку використання державним підприємством Міністерства оборони України “Агенція закупівель у сфері оборони» коштів, передбачених у державному бюджеті для оборонних закупівель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2023 р. № 1142; - Порядку застосування Каталогу продуктів харчування, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2020 року № 140, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 травня 2020 р. за № 444/34727; - Інструкції з організації харчування особового складу Збройних Сил України із застосуванням Каталогу продуктів харчування під час закупівлі послуг щодо забезпечення харчуванням, затвердженої наказом Міністерства оборони України 24 грудня 2020 року № 490, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2020 р. за № 1307/35590; - наказу Міністерства оборони України від 15.11.2019 № 591 “Про затвердження Каталогу продуктів харчування»; - наказу Міністерства оборони України від 02.12.2023 № 716/нм “Про уповноваження державного підприємства Міністерства оборони України “Агенція закупівель у сфері оборони» на виконання функції служби державного замовника у сфері оборони».
Згідно з п. 3.1 Договору сторони погодили, що розрахунок за Товар здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування Замовником коштів на поточний банківський рахунок Постачальника, вказаний у розділі 15 цього Договору. Розрахунок за Товар здійснюється у строк, передбачений в Специфікації (Додаток №1), після його фактичного приймання Отримувачем на підставі належним чином оформлених Актів приймання Товару за умов відсутності будь-яких зауважень до Товару з боку Замовника та/або Отримувача (Додаток № 1).
Відповідно до п. 4.2. Договору Постачальник зобов'язаний здійснити поставку Товару за цим Договором у строк та в розрізі асортименту відповідно до Каталогу продуктів харчування, що визначені Замовником у заявці на поставку, складеній Замовником за формою, визначеною у Додатку № 2 до цього Договору.
Пунктом 4.6. Договору визначено, що Поставка Товару здійснюється на умовах DDP - склади Отримувачів (на території України у межах базової області - Харківської), крім тимчасово окупованих територій, визначених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309). На підставі звернення Замовника, харчові продукти можуть постачатися в інші області України, що географічно суміжні з областями визначеними в абзаці 1 цього пункту Договору (Сумської, Полтавської, Дніпропетровської, Донецької, Луганської областей), визначені Замовником відповідно до заявок. На підставі звернення Замовника, харчові продукти можуть постачатися в інші області України, визначені Замовником відповідно до заявок. На підставі мотивованого звернення Отримувача та/або Замовника, але у будь-якому випадку - за погодженням Сторін, передача Товару Отримувачу можлива на складі Постачальника (на території України у межах Дніпропетровської, Одеської областей), крім тимчасово окупованих територій, визначених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309).
Відповідно до п. 4.8. Договору право власності на Товар переходить від Постачальника до Отримувача після прийняття Отримувачем Товару та підписання всіх документів згідно з розділом 5 цього Договору. Відповідно до абзацу другого пункту 5.6. Договору документи, що підтверджують безпечність та якість Товару, які супроводжують Товар, повинні бути видані виключно на партію/партії Товару, що постачається Отримувачу. У разі відсутності вказаних документів (одного або декількох) Отримувач має право відмовитись від прийняття Товару.
Відповідно до п. 5.9. Договору після здійснення перевірки Товару та у разі відсутності зауважень Отримувача до Товару Постачальник та Отримувач підписують: · товарно-транспортну накладну, затвердженої форми № 1-ТН або іншої, якщо це передбачено законодавством; · видаткову накладну; Після завершення періоду постачання, що складає 7 (сім) календарних днів або інший період за домовленістю Сторін, Постачальник та Отримувач підписують Акт приймання Товару, що підтверджує одержання Отримувачем Товару відповідної кількості та якості, що відповідає вимогам Договору, складений за формою, визначеною у Додатку № 4 до цього Договору. - За кожен період постачання, що складає 7 (сім) календарних днів або інший період за домовленістю Сторін, Постачальник протягом 3 (трьох) робочих днів з дня підписання передає підписаний між Постачальником та Отримувачем Акт приймання Товару на підпис Замовнику разом з оригіналами підписаних між Постачальником та Отримувачем за такий період постачання товарно-транспортних накладних та видаткових накладних. У разі відсутності зауважень Замовник підписує та повертає належні екземпляри Акту приймання Товару Постачальнику та Отримувачу протягом 3 (трьох) робочих днів.
Відповідно до п. 5.10. Договору при виявлені невідповідності або обґрунтованої підозри щодо невідповідності, фактично поставленого Товару або його частини Отримувачем та Замовником (у разі присутності) складається Акт про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання із зазначенням виявлених порушень за участі представника Постачальника, а у разі його відмови - комісійно (у складі не менше трьох осіб Отримувача та/або Замовника) та засвідчується їх підписами. Акт про порушення із зазначеними виявленими порушеннями та належними доказами факту наявності порушень (фото та/або відео фіксація) складається у трьох примірниках: один примірник залишається у Отримувача, другий примірник протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин надсилається Отримувачем за допомогою системи електронного документообігу Замовнику, третій примірник надається Постачальнику під підпис або надсилається Замовником засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим Договором. Упродовж 24 (двадцяти чотирьох) годин Постачальник повинен підтвердити або спростувати факти порушень. У разі ненадання відповіді, порушення вказані в Акті про порушення, вважаються підтвердженими Постачальником.
Відповідно до п. 7.2. Договору у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) Товару в розрізі харчових продуктів понад 1 (один) календарний день (а у випадку збільшення Замовником більше ніж на 30 (тридцять) відсотків орієнтовної потреби у продуктах харчування на плановий період постачання та/або кількості необхідного Товару в розрізі харчових продуктів - понад 5 (п'ять) календарних днів), Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % (нуль один) відсотків від вартості Товару в розрізі харчових продуктів, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) Товару в розрізі харчових продуктів, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов'язань. За порушення строку поставки Товару понад 10 (десять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено.
Звертаючись до суду позивач вказує, що при виконанні умов Договору, ТОВ «АСІКС ГРУП» здійснював поставку товарів з порушенням строків, зазначених у заявках на поставку товару, чим порушив взяті на себе за Договором зобов'язання. Окрім того мала місце поставка товару неналежної якості.
У зв'язку з порушенням ТОВ «АСІКС ГРУП» виконання зобов'язань за Договором (порушення строків поставки та поставку Товарів неналежної якості), ДП «ДОТ» було направлено наступні повідомлення-вимоги щодо сплати штрафних санкцій (пені та штрафу):
1. За актом про порушення договірних зобов'язань від 02.06.2024 року за вих. № 1559/4276 виставлено Повідомлення-вимогу за вих. № 2165/440/06-2025 від 23.01.2025 року про стягнення штрафних санкцій на суму 13 694,29 грн, що направлено постачальнику 23.01.2025 року.
2. За актом про порушення договірних зобов'язань від 22.05.2024 року за вих. № 1559/3830 виставлено Повідомлення-вимогу за вих. № 2165/1967/06-2025 від 21.03.2025 року про стягнення штрафних санкцій на суму 6 273,37 грн, що направлено постачальнику 21.03.2025 року.
3. За актом про порушення договірних зобов'язань від 07.05.2024 року за вих. № 4698/1/13/5228 виставлено Повідомлення-вимогу за вих. № 2165/1957/06-2025 від 21.03.2025 року про стягнення штрафних санкцій на суму 214 334,18 грн, що направлено постачальнику 21.03.2025 року.
4. За актом про порушення договірних зобов'язань від 17.06.2024 року виставлено Повідомлення-вимогу за вих. № 2165/2010/06-2025 від 25.03.2025 року про стягнення штрафних санкцій на суму 13 998,00 грн, що направлено постачальнику 25.03.2025 року.
5. За актом про порушення договірних зобов'язань від 08.06.2024 року за вих. № 1609/1576 виставлено Повідомлення-вимогу за вих. № 2165/2044/06-2025 від 25.03.2025 року про стягнення штрафних санкцій на суму 109,41 грн, що направлено постачальнику 25.03.2025 року.
6. За актом про порушення договірних зобов'язань від 04.05.2024 року за вих. № 1419/р виставлено Повідомлення-вимогу за вих. № 2165/361/06-2025 від 20.01.2025 року про стягнення штрафних санкцій на суму 56 436,16 грн, що направлено постачальнику 20.01.2025 року.
7. За актом про порушення договірних зобов'язань від 18.05.2024 року за вих. № 1559/3712 виставлено Повідомлення-вимогу за вих. № 2165/363/06-2025 від 20.01.2025 року про стягнення штрафних санкцій на суму 7 104,56 грн, що направлено постачальнику 20.01.2025 року.
8. За актом про порушення договірних зобов'язань від 12.05.2024 року за вих. № 1559/3521 виставлено Повідомлення-вимогу за вих. № 2165/364/06-2025 від 20.01.2025 року про стягнення штрафних санкцій на суму 3 835,02 грн, що направлено постачальнику 20.01.2025 року.
9. За актом про порушення договірних зобов'язань від 12.05.2024 року за вих. № 1559/3519 виставлено Повідомлення-вимогу за вих. № 2165/359/06-2025 від 20.01.2025 року про стягнення штрафних санкцій на суму 18 890,72 грн, що направлено постачальнику 20.01.2025 року.
10. За актом про порушення договірних зобов'язань від 06.07.2024 року за вих. № 1559/5442 виставлено: - Повідомлення-вимогу за вих. № 2165/939/06-2025 від 14.02.2025 року про стягнення штрафних санкцій на суму 1 575,32 грн, що направлено постачальнику 14.02.2025 року; - Повідомлення-вимогу за вих. № 2165/934/06-2025 від 14.02.2025 року про стягнення штрафних санкцій на суму 1 605,09 грн, що направлено постачальнику 14.02.2025 року; - Повідомлення-вимогу за вих. № 2165/946/06-2025 від 14.02.2025 року про стягнення штрафних санкцій на суму 5 712,35 грн, що направлено постачальнику 14.02.2025 року; - Повідомлення-вимогу за вих. № 2165/943/06-2025 від 14.02.2025 року про стягнення штрафних санкцій на суму 3 353,64 грн, що направлено постачальнику 14.02.2025 року.
З урахуванням зазначеного, загальна сума нарахованих штрафних санкцій за державним контрактом (договором) про закупівлю № 53/04-24-ХП від 23 квітня 2024 року складає 346 922,11 грн.
Обґрунтовуючи необхідність звернення до суду із позовом, за твердженням позивача, ТОВ «АСІКС ГРУП» неналежно виконав свої зобов'язання за Договором, здійснивши поставку товарів з порушенням термінів, передбачених у заявках на поставку товару, та поставку товарів неналежної якості, а тому ДП «ДОТ» вимушений звернутися до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача нарахованих на підставі пункту 7.2 Договору штрафних санкцій у розмірі 346 922,11 грн.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Нормами ст. 530 ЦК України, закріплено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Стаття 612 ЦК України зазначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Таким чином застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною четвертою статті 231 ГК України, можливо, оскільки суб'єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки невиконання грошового зобов'язання.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18 та у постанові від 31.03.2021 у справі №916/3848/19.
Так, пунктом 7.2 Договору передбачено, у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) Товару в розрізі харчових продуктів понад 1 (один) календарний день (а у випадку збільшення Замовником більше ніж на 30 (тридцять) відсотків орієнтовної потреби у продуктах харчування на плановий період постачання та/або кількості необхідного Товару в розрізі харчових продуктів - понад 5 (п'ять) календарних днів), Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % (нуль один) відсотків від вартості Товару в розрізі харчових продуктів, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) Товару в розрізі харчових продуктів, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов'язань. За порушення строку поставки Товару понад 10 (десять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено.
Судом перевірено наведений у позовній заяві розрахунок пені та штрафу та визнано його арифметично вірним.
Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, у розумінні ст.ст. 73,74 ГПК України, на підтвердження того, що відповідачем були здійснені своєчасні поставки Товарів за Контрактом, а також поставку товарів належної якості, як і не містять доказів наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за прострочення постачання Товарів.
За таких обставин, суд вважає правомірним звернення позивача з вимогою до відповідача саме про стягнення пені та штрафу, передбачених умовами п. 7.2 Контракту.
За таких умов, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення штрафних санкцій у розмірі 346 922,11 грн.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АСІКС ГРУП» (04202, м. Київ, пр. Литовський, буд. 10; ідентифікаційний код: 41514045) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України “ДЕРЖАВНИЙ ОПЕРАТОР ТИЛУ» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 13/24; ідентифікаційний код: 44830311) 346 922,11 грн. - штрафних санкцій та 4 163,06 грн. - судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя М.О. Лиськов