ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.09.2025Справа № 910/3220/25
Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В. В., розглянувши заяву Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури про збільшення/зменшення позовних вимог у справі
за позовом Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, м.Київ
до відповідача: Приватного підприємства «ЕММА», м.Київ
про стягнення 515 635,46 грн, -
Без виклику учасників судового процесу
Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «ЕММА» про стягнення орендної плати за період з 01.07.2023 по 31.12.2024 в сумі 262436,26 грн, відшкодування земельного податку за період з 01.07.2023 по 31.12.2024 в розмірі 119049,12 грн, відшкодування вартості електричної енергії за період з 01.07.2023 по 31.12.2024 в сумі 11138,78 грн, відшкодування вартості водопостачання і водовідведення за період з 01.07.2023 по 31.12.2024 в сумі 7643,10 грн, відшкодування вартості природного газу (для опалення) та розподілу природного газу за період з 01.07.2023 по 31.12.2024 в сумі 32836,17 грн, відшкодування витрат на вивезення твердих побутових відходів за період з 10.01.07.2023 по 31.12.2024 в розмірі 1080,00 грн, нарахування 3% річних на суму боргу з 01.07.2023 по 31.12.2024 в розмірі 14274,44 грн, пені, нарахованої на суму боргу з 01.07.2023 по 31.12.2024 в сумі 19193,49 грн, інфляційних втрат на суму боргу з 01.07.2023 по 31.12.2024 в розмірі 47984,10 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором оренди №3601 від 11.10.2016.
Ухвалою суду від 24.03.2025 відкрито провадження в справі, визнано справу малозначною; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.
Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення посилаючись на те, що заборгованість за період щ січня 2021 по червень 2023 була предметом розгляду у справі №910/12271/23. Відповідачем наголошено, що з березня 2020 по вересень 2022 останнього було звільнено від сплати орендної плати на підстави постанови №611 від 15.07.2020 Кабінету міністрів України. У відзиві вказано про відсутність заборгованості з орендної плати за договором №3601 від 11.10.2016 та, навпаки, наявність переплати в сумі 190 618,79 грн. До того ж, на думку відповідача, позивачем безпідставно двічі розраховано інфляційну складову, що збільшує розмір орендної плати. У відповідача відсутня заборгованості з відшкодування вартості електричної енергії за липень 2023- грудень 2024, відшкодування вартості вивозу сміття. Також відповідачем висловлено непогодження із розрахунком заборгованості за водопостачання й водовідведення. Крім того, відповідачем наголошено, що наведений позивачем розрахунок пені перевищує визначений ч.6 ст.232 Господарського кодексу України граничний терміни нарахування у шість місяців.
07.04.2025 відповідачем подано заяву про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Позивач у відповіді на відзив проти доводів відповідача надав заперечення. Зокрема вказав, що предметом спору у справі №910/12271/23 була заборгованість за період з 01.01.2021 по 30.06.2023, тоді як у розглядуваному спорі - 01.07.2023 по 31.12.2024.
24.04.2025 відповідачем було подано заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою від 20.05.2025 судом постановлено розгляд справи здійснювати з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 04.06.2025.
04.06.2025 судом було відкладено розгляд справи на 25.06.2025.
У зв'язку із перебуванням судді Князькова В.В. у відпустці, судове засідання 25.06.2025 не відбулось. Ухвалою від 30.07.2025 судом було повідомлено учасників справи про призначення розгляду справи по суті на 16.07.2025.
Ухвалою від 16.07.2025 судом було постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.08.2025.
13.08.2025 підготовче засідання відкладено на 10.09.2025.
10.09.2025 підготовче засідання відкладено на 24.09.2025.
10.09.2025 до суду надійшла заява позивача про збільшення/зменшення позовних вимог.
У вказаній заяві позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення Приватного підприємства «ЕММА» орендної плати за період з 01.07.2023 по 31.12.2024 в сумі 262436,26 грн, відшкодування земельного податку за період з 01.07.2023 по 31.12.2024 в розмірі 119049,12 грн, відшкодування вартості електричної енергії за період з 01.07.2023 по 31.12.2024 в сумі 11138,78 грн, відшкодування вартості водопостачання і водовідведення за період з 01.07.2023 по 31.12.2024 в сумі 7643,10 грн, відшкодування вартості природного газу (для опалення) та розподілу природного газу за період з 01.07.2023 по 31.12.2024 в сумі 32836,17 грн, переплати за витрати на вивезення твердих побутових відходів за 2023-2024 в розмірі 2160 грн, нарахування 3% річних на суму боргу з 01.07.2023 по 31.12.2024 в розмірі 14274,44 грн, пені, нарахованої на суму боргу з 01.07.2023 по 31.12.2024 в сумі 85 763,65 грн, інфляційних втрат на суму боргу з 01.07.2023 по 31.12.2024 в розмірі 53 950,71 грн, інфляційне збільшення боргу за період з 01.01.2025 по 01.09.2025 в сумі 36 569,91 грн, нарахування 3% річних на суму боргу за період з 01.01.2025 по 01.09.2025 в сумі 11 730,70 грн.
Тобто, виходячи з наведеного вбачається, що фактично позивачем збільшено суму позовних вимог з 515 635,46 грн до 637552,84 грн, а не до 633 232,84 грн, як помилково вказано в заяві.
Дослідивши зазначену заяву судом встановлено, що остання подана без додержання вимог Господарського процесуального кодексу України, при цьому суд виходив із наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України, у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.
З огляду на вищезазначене положення Закону України “Про судовий збір» розмір судового збору за подання позивачем до Господарського суду міста Києва позовної заяви (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення 637 552,84 грн становить 7650,63 грн.
Проте, разом із позовом позивачем було надано платіжну інструкцію №102 від 11.03.2025 про сплату судового збору на суму 6187,63 грн.
Одночасно, до заяви про збільшення позовних вимог позивачем доказів доплати судового збору в сумі 1463 грн не надано.
Суд звертає увагу, що згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).
Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в Господарському процесуальному кодексі України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Отже, виходячи з вищевикладеного у сукупності полягає, що заява Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури про збільшення/зменшення позовних вимог не відповідає приписам ч.3 ст.163 Господарського процесуального кодексу України та підлягає залишенню без руху.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 46, 163, 174, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Залишити без руху заяву Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури про збільшення/зменшення позовних вимог.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом надання доказів сплати Національною академією образотворчого мистецтва і архітектури судового збору в сумі 1463 грн.
4. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Князьков