ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.09.2025Справа № 910/11846/25
Суддя Господарського суду міста Києва Павленко Є.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан Дівелопмент Сервіс" до фізичної особи - підприємця Дорошенка Антона Сергійовича про видачу судового наказу,
У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан Дівелопмент Сервіс" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою від 22 вересня 2025 року про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи - підприємця Дорошенка Антона Сергійовича (далі - Підприємець) 266 600,00 грн попередньої оплати за договором на розробку та постачання програмної продукції від 25 листопада 2024 року № 251124/001.
Згідно з частиною 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
В обґрунтування своєї заяви Товариство посилалося на те, що 25 листопада 2024 року між ним та Підприємцем було укладено договір на розробку та постачання програмної продукції № 251124/001, на виконання умов якого заявник сплатив на рахунок зазначеного суб'єкта господарювання грошові кошти у загальному розмірі 266 600,00 грн, що підтверджується доданими до заяви копіями платіжних інструкцій: від 22 листопада 2024 року № 2019 на суму 155 300,00 грн, від 27 березня 2025 року № 2196 на суму 111 300,00 грн. Водночас, Підприємець обумовлені договором послуги не надав, у зв'язку з чим в останнього, за твердженням Товариства, виникла заборгованість у вищевказаному розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (у тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За частиною 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Грошовим зобов'язанням за договором слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається з правовідношення, в якому право кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням за договором є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто, в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, що визначено у договорі.
Відтак, наказне провадження передбачає можливість стягнення з боржника заборгованості за договором за заявою особи, якій належить право вимоги про стягнення грошової заборгованості за договором, що не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту договору на розробку та постачання програмної продукції від 25 листопада 2024 року № 251124/001 вбачається, що Підприємець взяв на себе зобов'язання в частині виконання робіт та надання послуг, а саме: створення програмного комплексу "Сервер інформаційних табло пасажирського транспорту міста", встановлення програмного комплексу на сервері замовника, первинне налаштування програмного комплексу АСДУ КП "Київпастранс", надання експлуатаційної документації персоналу замовника з проблем експлуатації програмного комплексу, тоді як Товариство зобов'язалося оплатити вказані роботи та послуги.
З долучених до заяви копій платіжних інструкцій: від 22 листопада 2024 року № 2019 на суму 155 300,00 грн з призначенням платежу: "Оплата за створення програмного комплексу інформаційних табло (етап 1) згідно договору 251124/001. Без ПДВ.", від 27 березня 2025 року № 2196 на суму 111 300,00 грн з призначенням платежу: "Оплата за встановлення комплексу на сервері Замовника, підключення мережі керування табло (етап 2) згідно Договору 25.11.2024р. Без ПДВ.", - вбачається, що перераховані заявником на рахунок Підприємця грошові кошти на загальну суму 266 600,00 грн є попередньою оплатою, передбаченою пунктом 4.2. договору.
У той же час будь-яких положень про наявність у Підприємця грошового зобов'язання з повернення сплачених замовником коштів у разі ненадання послуг/невиконання робіт, а також строків здійснення такого повернення, вищевказаний договір не містить.
За таких обставин заявлена Товариством до стягнення сума у розмірі 266 600,00 грн не є заборгованістю Підприємця за укладеним між сторонами договором у розумінні частини 1 статті 148 ГПК України, а відтак така вимога не може бути розглянута в порядку наказного провадження.
Слід також зазначити, що у прохальній частині своєї заяви Товариство вказало, що сума, яка підлягає стягненню, є заборгованістю за договором оренди приміщення.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
За приписами частини 2 статті 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Частиною 2 статті 152 ГПК України встановлено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Згідно з частиною 2 статті 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Оскільки Товариство заявило вимогу, яка не відповідає приписами 148 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.
Керуючись статтями 150, 152, 153, 234, 235 ГПК України,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан Дівелопмент Сервіс"у видачі судового наказу про стягнення зфізичної особи - підприємця Дорошенка Антона Сергійовича попередньої оплати у розмірі 266 600,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання: 24 вересня 2025 року.
СуддяЄ.В. Павленко