номер провадження справи 7/79/25
27.08.2025 Справа № 908/1007/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, за участі секретаря судового засідання Даниленко Віти Сергіївни, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1007/25
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00100227)
до відповідача: Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00130872)
про стягнення 118949643,21грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Сінявська Г.В. (в режимі відеоконференції) дов. №25/11-40 від 25.11.2024, витяг з ЄДР
від відповідача: Богославський В.А., дов. №215 від 20.05.2025, посвідчення адвоката №001141 від 29.06.2016
Процесуальні дії у справі. Процесуальні питання, вирішені судом.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (сформована в системі “Електронний суд» 16.04.2025, зареєстрована в канцелярії суду вх. № 1101/08-07/24 від 16.04.2025) Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» (надалі - ПрАТ “НЕК “Укренерго») до Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» (надалі - ПАТ “Запоріжжяобленерго») про стягнення 118949643,21грн, що складається з 118140880, 25грн заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0503-03041-ПД від 01.01.2024, 468361,32 грн суми 3% річних, 340401,64 грн інфляційних втрат.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 16.04.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1007/25 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.
Ухвалою суду від 21.04.2025 позовну заяву ПрАТ «НЕК «Укренерго» залишено без руху. Надано позивачу строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.
Через систему «Електронний суд» 29.04.2025 позивачем подано клопотання про усунення недоліків (зареєстрована в канцелярії Господарського суду Запорізької області за вх.№ 8950/08-08/25 від 30.04.2025).
Клопотання про усунення недоліків подано позивачем у встановлений судом строк, недоліки позову усунуті.
Ухвалою суду від 05.05.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі №908/1007/25, яке суд ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.06.2025 о 09 год. 30 хв.
У системі “Електронний суд» 14.05.2025 сформовано заяву представника ПрАТ “НЕК “Укренерго» про участь у підготовчому засіданні, призначеному на 03.06.2025, та в усіх наступних судових засіданнях, в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 15.05.2025 заява представника ПрАТ “НЕК “Укренерго» про участь у підготовчому засіданні 03.06.2025 та в усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції судом задоволена.
Відповідачем через систему “Електронний суд» 20.05.2025 подано відзив на позовну заяву з доданими до нього документами (зареєстрований в канцелярії суду 29.05.2025 за № 10355/08-08/25.
Позивачем надано відповідь на відзив (документ сформований в системі “Електронний суд» 28.05.2025, зареєстрований в канцелярії суду 29.05.2025 за № 11050/08-08/25).
У підготовчому засіданні 04.06.2025 брали участь представники обох сторін.
Ухвалою від 04.06.2025 суд відклав підготовче засідання на 18.06.2025 о 10год. 00хв.
У підготовчому засіданні 18.06.2025 брали участь представники обох сторін.
Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для надання часу для підготовки та подання відповідних процесуальних документів.
Представник позивача не заперечила проти заявленого клопотання.
Ухвалою суду від 18.06.2025 відкладено підготовче засідання на 01.07.2025 о/об 12 год. 30 хв.
У підготовчому засіданні 01.07.2025 брали участь представники обох сторін.
У підготовчому засіданні судом розглянуті питання, передбачені частиною 2 ст. 182 ГПК України.
Судом у підготовчому засіданні 01.07.2025 з'ясовано у представників сторін, чи про всі обставини повідомлено суд, чи всі докази подані, чи можливо закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.
Представники сторін повідомили суд, що ними повідомлено про всі обставини, всі докази надані, та не заперечили проти призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 01.07.2025 судом продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів. Закрито підготовче провадження. Розгляд справи по суті призначено на 29.07.2025 о/об 10год. 30хв.
У судовому засіданні 29.07.2025 оголошувалась перерва до 21.08.2025 об 11год. 00 хв. Ухвалою суду від 21.08.2025 судове засідання перенесено на іншу дату, а саме з 21.08.2025 о 10год. 30хв. на 27.08.2025 о 11 год. 00 хв.
У судовому засіданні 27.08.2025 брали участь представники сторін.
Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічного засобу, відповідно до положення ст. 222 ГПК України.
У судовому засіданні 27.08.2025 справу розглянуто по суті за участі представників сторін. Суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Стислий виклад позицій позивача, відповідача.
Позивач - ПрАТ “НЕК “Укренерго» звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ПАТ “Запоріжжяобленерго» про стягнення 118949643,21грн, що складається з 118140880,25грн заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0503-03041-ПД від 01.01.2024, 468361,32 грн суми 3% річних, 340401,64 грн інфляційних втрат.
Обґрунтовуючи подану позовну заяву, ПрАТ «НЕК «Укренерго» зазначає, що внаслідок невиконання договору про надання диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0503-03041-ПД від 01.01.2024 у відповідача утворись заборгованість в сумі 118 140 880, 25грн, що стало підставою для звернення до суду про стягнення суми вказаної суми боргу, а також 468361,32 грн суми 3% річних, суми інфляційних втрат у розмірі 340401,64 грн.
Позов заявлено на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193 Господарського кодексу України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на те, що у АТ «Запоріжжяобленерго» відсутні кошти для фінансування першочергових та обов'язкових витрат товариства. Зазначає, що відповідач є підприємством критичної інфраструктури, що підтверджується постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 та наказом Міністерства енергетики України від 10.10.2024 № 394. З огляду на значну дебіторську заборгованість споживачів підприємство відповідача не має можливості належним чином виконувати зобов'язання перед іншими учасниками ринку, у тому числі і позивачем у даній справі.
Ураховуючи викладені у відзиві обставини, просить суд зменшити заявлені до стягнення позивачем суму 3% річних та інфляційних втрат на 90%.
У відповіді на відзив позивач заперечив проти позиції відповідача, вказуючи на те, що відповідачем протягом заявленого періоду грудня 2024 - лютого 2025 не здійснювалось ані поетапної оплати, згідно з рахунками, виставлених позивачем відповідно до п. 3.5 договору, ані оплат на підставі отриманих Актів, що є порушенням грошового зобов'язання за договором.
Позивач зазначив, що заявлені позивачем до стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат в сумі 808762,96 становлять лише 0,7% до суми основного боргу відповідача, яка становить 118 140 880,25 грн, що не порушує принципи справедливості та пропорційності.
Обставини справи, встановлені судом, та докази, що їх підтверджують.
Відповідно до заяви-приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, до ПАТ “Запоріжжяобленерго» (далі - відповідач, користувач) 12.12.2023, шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису (кваліфікований електронний підпис щодо підписаних сторонами документів в рамках позову, надалі скорочено - КЕП) та повідомлення НЕК «Укренерго» про приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, між відповідачем та позивачем укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за №0503-03041-ПД, дата акцептування 01.01.2024 (далі - Договір).
У відповідності до пунктів 1.1, 1.2 договору договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання користувача до умов договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до договору.
Умови публічного договору затверджено наказами НЕК «Укренерго» від 07.06.2024 за №344 та оприлюднено на офіційному сайті НЕК «Укренерго» за посиланням https://ua.energy/.
Згідно з п. 3.1. договору, ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік.
Пунктом 3.2. договору визначено, що оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП, відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється OCП на своєму офіційному веб-сайті https://ua.energy/.
Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.
Відповідно до п.3.4. договору планова та/або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на період надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді.
На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства.
Пунктом 3.5 договору встановлено, що користувач (відповідач) здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно з такою системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Відповідно до п.3.6 договору плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО (адміністратора комерційного обліку) за кожну декаду розрахункового періоду.
Згідно п. 3.7. договору користувач здійснює розрахунок з OCП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно) на підставі рахунків, актів надання послуг, наданих ОСП або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням в порядку, визначеного законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця наступного за розрахунковим (включно).
Акти надання послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники Акта приймання передачі послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Акти приймання передачі та акти коригування Користувач підписує протягом 3-х робочих днів з дня їх отримання.
Коригування обсягу та вартості послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуги користувач здійснює до 15 числа місяця наступного за місяцем в якому отримав акт коригування до акту надання послуги (включно) або Акт приймання-передачі послуги щодо проведення донарахування в минулих періодах (включно).
Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники Акта надання послуги та/або акта коригування до актів надання послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку.
Відповідно до п.3.8. договору користувач здійснює підписання актів надання послуги та актів коригування до актів до надання послуги протягом 3-х робочих днів з дня їх отримання користувачем.
У разі виникнення розбіжностей за отриманих від OCП за попередній розрахунковий місяць актом надання послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті надання послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення OCП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає OCП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
У разі підтвердження розбіжностей, ППКО користувача надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до Правил ринку та відображаються в акті коригування.
Відповідно до пункту 6.6. глави 6 розділу XI КСП обсяг послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначається: для ОСР - як обсяг розподіленої електричної енергії, обсяг купівлі електричної енергії для компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами оператора системи розподілу та обсяг електричної енергії для господарчих потреб ОСР.
Відповідно до п. 1.1.2 глави 1.1., п. 1.11.1 та п. 1.11.8 глави 1.1. розділу І Правил ринку, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 307 (у редакції постанови НКРЕКП 24.06.2019 № 1168), система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції. За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів.
Виходячи з наведених вище умов договору, позивачем протягом грудня 2024 - лютого 2025 року надавалася послуга, оформлено та направлено відповідачу з застосуванням сервісу наступні Акти надання послуги (далі - Акти н/п), а саме:
- Акт н/п від 31 грудня 2024 на суму 42 550 204,68 грн;
- Акт н/п від 31 січня 2025 на суму 38 438239,14 грн;
- Акт н/п від 28 січня 2025 на суму 37 152 436,43 грн.
Всього згідно підписаних сторонами Актів н/п за період грудня 2024 - лютого 2025 р., позивачем надано послугу відповідачу на загальну суму 118 140 880,25 грн. з ПДВ.
Відповідач протягом заявленого періоду грудня 2024 - лютого 2025 не здійснював ані поетапної оплати, згідно рахунків, виставлених позивачем відповідно до п.3.5. договору, ані оплат на підставі отриманих Актів п/п.
Також ПрАТ «НЕК «Укренерго» було направлено вимоги щодо виконання умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління про сплату заборгованості за № 01/79370 від 19.12.2024 та № 01/10906 від 20.02.2025, однак заборгованість в повному обсязі відповідачем сплачена не була.
Таким чином, за невиконання боржником грошового зобов'язання та утворення боргу 118 140 880,25грн за послугу, надану протягом розрахункових періодів грудня 2024 - лютого 2025, позивачем нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 340 401,64 грн. та інфляційні втрати у розмірі 468 361,32 грн.
Зазначені обставини підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.
За приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - Позивач, Оператор системи передачі (ОСП), НЕК «Укренерго») виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно технологічного) управління;.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ч. 1 ст. 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються зокрема договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Згідно з п., п. 51, 55 ч. 1 ст. 1 цього Закону об'єднана енергетична система України (далі - ОЕС України) визначена, як сукупність електростанцій, електричних мереж, інших об'єктів електроенергетики, що об'єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної енергії при централізованому управлінні цим режимом. Оператор системи передачі юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
У п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що диспетчерське управління це оперативно-технологічне управління об'єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 44 Закону в електроенергетиці України діє єдина диспетчерська система оперативно-технологічного управління виробництвом, передачею, розподілом та споживанням електричної енергії. Функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює оператор системи передачі.
Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління поширюється на суб'єктів господарювання, об'єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України.
Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління базується на принципах об'єктивності, прозорості та недискримінаційності і має забезпечувати належне функціонування ринку електричної енергії.
Диспетчеризація встановлених генеруючих потужностей та використання міждержавних перетинів мають здійснюватися відповідно до кодексу системи передачі, правил ринку та інших нормативних документів, на основі економічних критеріїв та з урахуванням технічних обмежень системи.
Згідно з пунктом 1.4 глави 1 розділу I Кодексу системи передачі оперативно- технологічне управління ОЕС України визначається, як побудована за ієрархічною структурою система контролю параметрів та режимів роботи енергосистеми в цілому та обладнання кожного енергетичного об'єкта, що входить до її складу, у процесі виробництва, передачі та розподілу електричної енергії з метою управління цими процесами для підтримання заданих параметрів та режимів роботи шляхом реалізації комплексу дій, направлених на зміну технологічних режимів та/або оперативного стану обладнання енергооб'єктів, що складається з прийняття рішення, підготовки та надання оперативної команди і контролю за її виконанням.
Відповідно до п., п. 1.1-1.5 глави 1 розділу VІІ Кодексу системи передачі управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки здійснюється шляхом диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі - диспетчерське управління). Функції диспетчерського управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює ОСП. Диспетчерське управління поширюється на суб'єктів господарювання, об'єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України. Диспетчерське управління базується на принципах об'єктивності, прозорості та недискримінаційності та має забезпечувати належне функціонування ОЕС України та ринку електричної енергії згідно з вимогами Закону України «Про ринок електричної енергії» та відповідних нормативно-правових актів і нормативно-технічних документів. Усі оперативні команди і розпорядження ОСП, які надаються ним при виконанні функцій з диспетчерського управління, підлягають беззаперечному виконанню користувачами системи передачі/розподілу, за винятком випадків, передбачених пунктом 4.11 глави 4 цього розділу.
Правовідносини сторін у даній справі виникли на підставі Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 № 0503-03041-ПД, який за своєю правовою природою є договором надання послуг.
Відповідно до положень статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України)
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Згідно з п. 12.3 Договору спірні питання між Користувачем та оператором системи передачі (ОСП) розглядаються в межах наданих законодавством повноважень НКРЕКП, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики та судом.
Зі змісту п.п. 3.3-3.7 Договору слідує, що планова та/або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:
1 платіж до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Відповідач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих позивачем або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу з використанням підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Акти надання послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості фактично наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком», що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, відповідач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно), або Акта надання послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Таким чином, сума трьох грошових зобов'язань щодо здійснення оплат планової вартості послуги розрахункового періоду (відповідно до умов п. 3.5 Договору), яким є календарний місяць, змінюється та з моменту отримання Акту надання послуги перетворюється на одне грошове зобов'язання, що становить різницю між вартістю фактично наданих послуг за підсумками місяця, зазначеною в Акті надання послуги, та сумою сплачених планових оплат вартості Послуги (у разі їх здійснення) відповідного розрахункового періоду (місяця).
У силу приписів ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 598, ст. 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено судом вище на підставі наданих позивачем доказів, згідно з умовами Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 № 0503-03041- ПрАТ “НЕК “Укренерго» надало ПАТ “Запоріжжяобленерго» послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, що підтверджується відповідними актами наданих послуг за грудень 2024 - лютий 2025 року.
Відповідач надані послуги за спірний період не оплатив.
Суд установив, що позивачем протягом грудня 2024 - лютого 2025 року надавалася послуга, оформлено та направлено відповідачу з застосуванням сервісу наступні Акти надання послуги (далі - Акти н/п), а саме:
- Акт н/п від 31 грудня 2024 на суму 42 550 204,68 грн;
- Акт н/п від 31 січня 2025 на суму 38 438239,14 грн;
- Акт н/п від 28 січня 2025 на суму 37 152 436,43 грн.
Всього згідно підписаних сторонами Актів н/п за період грудня 2024 - лютого 2025 р., позивачем надано послугу відповідачу на загальну суму 118 140 880,25 грн. з ПДВ.
Як вже зазначалося судом вище, умовами п. 3.8 договору сторонами чітко встановлено, що у разі непогодження з обсягами та/або вартістю послуги відповідач протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання послуги має надати позивачу повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей. Протягом цих же 5 днів відповідач має розпочати процедуру оскарження шляхом направлення повідомлення Оператору системі передач (Адміністратору комерційного обліку) та Постачальнику послуги комерційного обліку. Якщо відповідач не надає позивачу повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання послуг, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
Із наведеного слідує, що рахунки на оплату, акти надання послуг та акти коригування за спірний період за своїм змістом засвідчують факт отримання споживачем послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та зобов'язують останнього сплатити грошові кошти за отримані послуги відповідно до укладеного договору.
З урахуванням умов договору, викладених в пункті 3.5., 3.7 договору строк оплати планової вартості послуги настав 18, 28 розрахункового періоду та 08 числі місяця наступного за розрахунковим; строк оплати за фактичний обсяг послуги настав 15 числа місяця наступного за розрахунковим; строк оплати послуги після коригування обсягів та вартості послуги настав 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано Акт коригування.
Відповідно до умов п. 3.7. договору оплата за фактичний обсяг послуги здійснюється на підставі рахунків та Актів наданих послуг, а оплата вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг здійснюється на підставі Акту коригування, незалежно від надсилання рахунку на оплату.
Отже факт надання позивачем послуг за вказаний період грудень 2024 - лютий 2025 року в рамках Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 № 0503-03041-ПД є доведеним та відповідачем не спростований.
Докази здійснення відповідачем оплати вартості наданих послуг за спірний період у строки визначені Договором, в матеріалах справи відсутні.
Відповідач доказів належного виконання зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг у спірний період суду не надав, заявлені позовні вимоги не спростував.
Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 118140880,25 грн за надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період грудень 2024-лютий 2025 років належним чином доведена, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 118140880,25 грн.
Щодо нарахування 3% річних та суми інфляційних втрат.
Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).
Виходячи із положень статті 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Визначене частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у такого боржника в силу закону (ч.2 ст.625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму "інфляційних втрат" як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 468361,32 грн та інфляційних втрат у розмірі 340401,64грн та надано відповідний розрахунок.
Контррозрахунок відповідач не надав.
Перевіривши із використанням інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем розрахунок річних відсотків та інфляційних втрат, суд установив, що він є арифметично правильним.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 468361,32 грн та інфляційних втрат у розмірі 340401,64грн є доведеними та обґрунтованими.
Щодо клопотання відповідача про зменшення судом розміру трьох процентів річних та суми інфляційних втрат суд враховує правовий висновок, викладений у пунктах 134-135 постанови Великої Палати Верховного Суду від д 02.07.2025 у справі № 903/602/24, відповідно до якого:
« 134. Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що в її постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) викладено висновок про те, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
135. З огляду на наведені у цій постанові висновки, для забезпечення передбачуваності правозастосовчої практики Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне конкретизувати правовий висновок, викладений в її постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) та зазначити, що три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є законодавчо встановленим та мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом».
Тому, враховуючи, що позивачем нараховані проценти річних у законодавчо встановленому мінімальному розмірі процентів, а саме три проценти річних, з огляду на наведений правовий висновок, суд констатує відсутність правових підстав для зменшення розмірі нарахованих позивачем трьох процентів річних.
Інші аргументи та посилання відповідача суд визнає такими, що не мають істотного значення для вирішення справи.
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 118949643,21грн, що складається з 118140880, 25грн заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0503-03041-ПД від 01.01.2024, 468361,32 грн суми 3% річних, 340401,64 грн інфляційних втрат, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо решти пояснень та доводів учасників справи суд зауважує таке.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд із цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи документів та доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову у даній справі не спростовує.
Судові витрати.
Судовий збір на підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача шляхом стягнення з останнього на користь позивача 847840,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00130872) на користь Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00100227) заборгованість за договором про надання послуг з про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у розмірі 118 140 880 (сто вісімнадцять мільйонів сто сорок тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 25 копійок, 3% річних у розмірі 468 361 (чотириста шістдесят вісім триста шістдесят одна) гривня 32 копійок, інфляційні втрати у розмірі 340 401 (триста сорок тисяч чотириста одна) гривня 64 копійки, 847 840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Із урахуванням перебування судді Лєскіної І.Є. на лікарняному, а також у зв'язку із погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, постійними обстрілами обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров'ю, безпеці суддів, працівників апарату суду, в умовах збройної агресії проти України, повне рішення складено та підписано 24.09.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.Є. Лєскіна