майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"22" вересня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/756/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Соловей Л.А.
за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,
за участю представників сторін:
від позивача: Чорноморець Я.А., довіреність №10293 від 15.01.2025 (в режимі
відеоконференції);
від відповідача: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком" (м.Житомир)
до Управління соціального захисту населення Звягельської міської ради (м.Звягель Звягельського району Житомирської області)
про стягнення 100 087,38грн.
Процесуальні дії по справі. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Акціонерне товариство "Укртелеком" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Управління соціального захисту населення Звягельської міської ради 100 087,38грн, з яких: 88 258,22грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, 9 596,38грн інфляційних втрат, 2 232,78грн 3% річних.
Ухвалою суду від 12.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 04.08.2025.
01.07.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про поновлення строку для подання відзиву та відзив на позовну заяву, за змістом якого остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що між АТ "Укртелеком" та Управлінням соціального захисту населення Звягельської міської ради відсутні будь-які договірні зобов'язання. Послуги надавалися безпосередньо фізичним особам - пільговикам, які є споживачами цих послуг. Управління, як орган місцевого самоврядування, не виступало замовником, отримувачем або стороною цих правовідносин з АТ "Укртелеком". Тому відносини між відповідачем та АТ "Укртелеком" щодо оплати пільг відсутні. Крім того, відповідач жодного з актів звіряння не підписував, що унеможливлює визначення узгодженої суми заборгованості. Відсутність підписаних обома сторонами актів звіряння виключає факт згоди на суми, що зазначаються у позові. Дана позиція Управління соціального захисту населення Звягельської міської ради повністю узгоджується з практикою Верховного Суду. викладеною постанові Верховного Суду від 07.08.2023 у справі №922/1418/22. Наголошує на тому, що Управління соціального захисту населення, разом з Виконавчим комітетом Звягельської міської ради, діяли максимально відповідально та добросовісно, завчасно і неодноразово письмово попереджали АТ "Укртелеком" про неможливість фінансування зазначених пільг за рахунок коштів місцевого бюджету, особливо на 2024 рік. Ця обставина повністю спростовує будь-які можливі доводи позивача про його необізнаність чи "очікування" оплати (т.1, а.с.194-197).
У відповіді на відзив від 10.07.2025 представник позивача зазначила, що Законами України передбачено безумовний обов'язок оператора телекомунікаційних послуг надавати послуги зв'язку пільговим категоріям громадян з урахуванням встановлених Законами пільг на їх оплату. Однак фінансування надання таких пільг не є обов'язком позивача. При цьому, законодавство України не передбачає обов'язку укласти договір про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із законів України і не залежать від їх бажання. Зважаючи на те, що норми Законів України, якими встановлено пільги з оплати послуг зв'язку, є чинними, визначені в цих Законах особи мають право користуватися послугами зв'язку на пільгових умовах, а позивач, виконуючи встановлений законом обов'язок, продовжує їх надавати, то відповідач зобов'язаний компенсувати витрати позивача, понесені ним внаслідок надання послуг зв'язку на пільгових умовах (т.1, а.с.210-215).
15.07.2025 від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому вказує, що вимоги позивача ґрунтуються на помилковому тлумаченні законодавства, тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог (т.1, а.с.218-220).
Ухвалою суду від 04.08.2025 суд продовжив строк розгляду справи по суті, застосувавши ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; та відклав розгляд справи по суті на 22.09.2025.
16.09.2025 від представника відповідача надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Звягельської міської ради (т.2, а.с.1-2).
18.09.2025 від представника позивача надійшло заперечення на заяву про залучення третьої особи у справі (т.2, а.с.11-12).
22.09.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що представник Управління перебуває на лікарняному.
Представник позивача у судовому засіданні 22.09.2025 заперечила щодо задоволення заяви Управління соціального захисту населення про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Звягельської міської ради та щодо клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Згідно з ст.118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, перше судове засідання відбулося 04.08.2025, а заява подана до суду 16.09.2025.
За таких обставин, заяву Управління соціального захисту населення Звягельської міської ради про залучення її як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача від 16.09.2025 належить залишити без розгляду на підставі ч.2 ст.118 ГПК України, оскільки така заява подана з порушенням строків, встановлених ст.50 ГПК України.
Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд вирішив відмовити в його задоволенні, оскільки у клопотання не вказано про наявність обставин, які б об'єктивно унеможливлювали розгляд справи у судовому засіданні 22.09.2025. При цьому суд врахував, у сукупності також те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні; явка представника відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалась, в матеріалах справи містяться заяви сторін по суті спору та надані ними в обґрунтування своїх доводів і заперечень докази, яких достатньо для прийняття обґрунтованого рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Акціонерне товариство "Укртелеком" (надалі - позивач) є оператором телекомунікацій, яке надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, інших законодавчих актів України.
Згідно з заявленими позовними вимогами, позивач в період з 01.12.2023 по 31.12.2024 року надав послуги зв'язку на пільгових умовах частині населення в м. Житомирі, яке включено до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги і підпадає під дію Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства" у сумі 88 258,22грн.
Позивач помісячно надсилав на адресу Управлінню соціального захисту населення Звягельської міської ради (відповідач) для здійснення розрахунку за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів відповідні розрахунки та акти звіряння (т.1, а.с.43-156).
Листами від 13.11.2023 №02/2292 та від 26.02.2024 відповідач повідомив позивача про припинення фінансування на відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян (т.1, а.с.166-167).
21.05.2025 позивач надіслав на адресу відповідача претензію №80С310/СЦ/ВИХ/507 з вимогою про відшкодування АТ "Укртелеком" витрат за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах мешканцям Звягельської територіальної громади за період з 01.12.2023 по 3.12.2024 в сумі 88 258,71грн, а також за затримку відшкодування вказаних витрат 9 596,38грн інфляційних втрат та 2 116,71грн 3% річних (т.1, а.с.157-158).
У відповіді на претензію від 23.05.2025 №972 відповідач вказав про відсутність підстав для задоволення вказаних вимог (т.1, а.с.163-165).
Відсутність відшкодування Управлінню соціального захисту населення Звягельської міської ради понесених витрат за надані телекомунікаційні послуги населенню на пільгових умовах, стало підставою для звернення позивача за захистом порушеного права до суду з позовними вимогами про стягнення 88 258,22грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період з 01.12.2023 по 31.12.2024. Також, з метою відшкодування матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів, позивачем нараховано інфляційні втрати з січня 2024 по червень 2025 в сумі 9 596,38грн та три проценти річних за період з 26.01.2024 по 05.06.2025 в сумі 2 232,78грн.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ч.3 ст.11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків можуть бути безпосередньо акти цивільного законодавства.
Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій.
Згідно зі ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах та послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки.
Законами України від 22.10.1993 №3551-ХII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", від 23.03.2000 №1584-ІІІ "Про жертви нацистських переслідувань", від 28.02.1991 №796-ХII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", від 24.03.2008 №203/98-ВР "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", від 24.03.1998 №203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" і від 26.04.2001 №2402-ІІІ "Про охорону дитинства" встановлені пільги з оплати послуг зв'язку (далі - телекомунікаційних послуг) для визначеної цими Законами категорій осіб (далі - пільгові категорії громадян).
Згідно з ч.6 ст.48 БК України, бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 "Про Реєстр осіб, які мають право на пільги" запроваджено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги. Зобов'язано Міністерство соціальної політики забезпечити внесення до Реєстру інформації про: осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою", "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про освіту", "Про прокуратуру", "Про Службу безпеки України", "Про бібліотеки і бібліотечну справу", "Про захист рослин", "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України", "Про охорону дитинства", "Про соціальний захист дітей війни", "Про культуру", Основ законодавства України про охорону здоров'я і пенсіонерів за віком.
Відповідно до абз.1, 3, 7-8 п.1 Положення №117 реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), - інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення реєстрових даних і надання реєстрової інформації про фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою відповідно до законів України, отримують пільги, передбачені для педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин і працівників культури в сільській місцевості (далі - пільговики). Реєстр є структурною підсистемою Єдиного соціального реєстру як складової частини Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (далі - Єдина система). Держателем Реєстру є Мінсоцполітики. Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчі органи з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад та у випадках, передбачених цим Положенням, органи Пенсійного фонду України (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) забезпечують у межах повноважень формування реєстрових даних Реєстру та здійснюють інші повноваження створювачів із урахуванням вимог, передбачених Законом України “Про публічні електронні реєстри» та цим Положенням. Реєстр ведеться із використанням програмного забезпечення, що забезпечує його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави.
Пунктом 2 Положення №117 закріплений перелік інформації, яка носиться до Реєстру, зокрема, відомості, за якими можна ідентифікувати особу, перелік її пільг та період їх отримання, місце проживання особи.
Відповідно до абз.1 п.4 Реєстру, Органи Пенсійного фонду України з дотриманням вимог Законів України "Про інформацію", Про захист персональних даних" мають право: отримувати від пільговиків документи, що підтверджують їх право на пільги; проводити перевірку достовірності поданих документів; отримувати відомості від пільговиків, а також від державних органів, де перебувають на обліку пільговики, підприємств та організацій, що надають послуги, житлово-експлуатаційних організацій...
Положенням №117 передбачено обмін інформацією, що міститься в Реєстрі осіб, які мають право на пільги, здійснюється Міністерством соціальної політики, Пенсійним фондом, в т.ч. його структурними підрозділами та центральними органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування через систему безперервної електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів (п.4, 5).
Крім того, на запити АТ "Укртелеком" Міністерство соціальної політики та Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві листами №10575/0/2-23/56 від 01.08.2023, №1939/0/290-24/56 від 20.05.2024 та №2600-07-03-5/7009 від 03.04.2024 повідомили, що органи соціального захисту населення мають доступ до інформації, що міститься в реєстрі осіб, які мають право на пільги та можливість верифікувати дані про пільговиків для компенсації наданих пільговикам телекомунікаційних послуг у формі набору даних, що раніше були у формі №1-пільга та що володільцем і розпорядником Реєстру є Міністерство соціальної політики України (т.1, а.с.42, 42).
Суд також враховує, в місті Звягель діє Управління соціального захисту населення Звягельської міської ради, яке відповідно до п.1-3 Положення про управління соціального захисту населення Звягельської міської ради, затвердженого рішенням Новгород-Волинської міської ради Житомирської області від 22.12.2022 № 700 (далі-Положення), утворюється міською радою і в межах Звягельської міської територіальної громади забезпечує виконання покладених на управління завдань; є самостійним виконавчим органом міської ради, який підзвітний і підконтрольний міській раді, підпорядкований виконавчому комітету міської ради, міському голові, заступнику міського голови відповідно до розподілу функціональних обов'язків, а з питань здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади також підконтрольний Департаменту соціального захисту населення обласної державної адміністрації; керується Конституцією України і Законами України, зокрема, “Про місцеве самоврядування в Україні“, “Про службу в органах місцевого самоврядування“, актами Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України та інших органів виконавчої влади, рішеннями обласної ради, розпорядженнями голови обласної державної адміністрації, наказами директора Департаменту соціального захисту населення обласної державної адміністрації, рішеннями міської ради та її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, Регламентом Звягельської міської ради, Регламентом виконавчого комітету Звягельської міської ради та цим Положенням.
Відповідно до підпунктів 1, 2, 4 пункту 4 Положення основним завданнями є забезпечення реалізації державної соціальної політики на території Звягельської міської територіальної громади у сфері соціального захисту населення, що включає: забезпечення реалізації державної політики з питань соціального захисту населення, виконання програм і здійснення заходів у цій сфері; призначення та виплату соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством України, надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива; розроблення та організацію виконання комплексних програм та заходів щодо поліпшення становища соціально вразливих верств населення, сімей та громадян, які перебувають у складних життєвих обставинах, та всебічне сприяння в отриманні ними соціальних виплат та послуг за місцем проживання, перебування.
Відповідно до підпунктів 1-6, 25, 26 (абз.5) пункту 5 Положення управління відповідно до визначених повноважень виконує такі функції: організовує виконання Конституції України і законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики та здійснює контроль за їх реалізацією; забезпечує у межах своїх повноважень захист прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб; аналізує стан та тенденції соціального розвитку у межах міської територіальної громади та вживає заходів до усунення недоліків; бере участь у підготовці пропозицій до проектів програм соціально-економічного розвитку міської територіальної громади; вносить пропозиції щодо проекту бюджету міської територіальної громади; забезпечує ефективне і цільове використання відповідних бюджетних коштів; з питань реалізації заходів соціальної підтримки населення: організовує в межах своєї компетенції роботу щодо надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, пільг з оплати житлово-комунальних послуг, послуг зв'язку, пільг на придбання твердого палива і скрапленого газу та пільгового проїзду окремим категоріям громадян, інших пільг, передбачених законодавством України. У сфері реалізації державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян: організовує в межах своєї компетенції роботу з надання пільг на житлово-комунальні послуги, проїзд, послуги зв'язку, інших пільг пенсіонерам, особам з інвалідністю, ветеранам війни та праці, одиноким непрацездатним громадянам та іншим категоріям осіб за соціальною ознакою, які мають право на пільги відповідно до законодавства України.
Відповідно підпунктів 1, 3, 4 пункту 6 Положення управління для здійснення повноважень та виконання завдань, що визначені, має право: одержувати в установленому законодавством порядку від інших виконавчих органів міської ради, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань; вносити в установленому порядку пропозиції щодо удосконалення роботи виконавчих органів міської ради у сфері соціального захисту населення; користуватись в установленому порядку інформаційними базами органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, системами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами.
Також, рішенням Новгород-Волинської міської ради Житомирської області від 21.10.2021 № 326 затверджено Комплексну Програму "Соціальний захист" на 2022 - 2026 роки та додатки до неї (т.1, а.с. 24-35).
Відповідно до розділу 5 (абз.1-2, 10) Програми її основними завданнями є: забезпечення державних гарантій з питань соціального захисту населення; формування комплексної системи соціального захисту громадян, які потребують соціальної підтримки; забезпечення управлінням соціального захисту населення міської ради за рахунок коштів, виділених з бюджету міської територіальної громади, виплати компенсації за надання окремим категоріям громадян згідно законодавства наступних пільг:
а) пільг окремим категоріям громадян з послуг зв'язку.
Відповідно до п.21 розділу 13 Програми визначено, що відповідальним виконавцем та головним розпорядником бюджетних коштів з фінансування пільг окремим категоріям громадян з послуг зв'язку на протязі 2022 - 2026 років є Управління соціального захисту населення міської ради і джерелом фінансування є бюджет міської територіальної громади.
З огляду на зазначене, органом уповноваженим здійснювати повноваження в спірних правовідносинах та розпорядником коштів бюджетного фінансування спрямованого на забезпечення компенсації за надані пільги з послуг зв'язку та встановлення квартирних телефонів Звягельської міської територіальної громади є Управління соціального захисту населення Звягельської міської ради.
Іншого органу, створеного для виконання зазначених функцій, судом не встановлено.
Позивач - Акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором телекомунікацій і включений до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Суд встановив, що з 01.12.2023 по 31.12.2024 позивач надав послуги зв'язку споживачам, які проживають на території м. Житомир, та які згідно з нормами чинного законодавства належать до пільгових категорій громадян.
На підтвердження наданих послуг позивач подав розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за період грудень 2023 - грудень 2024 року, у яких вказано поіменний список пільговиків (т.1, а.с.64-115).
За вказаного, між сторонами виникли правовідносини з надання послуг зв'язку окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких відповідач, як розпорядник відповідних коштів, зобов'язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.
Суд враховує, що чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов'язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.
Відповідно до п.20-4 ч.1 ст.91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв'язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; постраждалим учасникам Революції Гідності; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.
З огляду на зазначене, саме відповідач є органом, до компетенції якого належить питання соціального захисту населення на території Житомирської міської територіальної громади. Іншого органу, створеного для виконання зазначених функцій, суд не встановив.
Враховуючи приписи п.1, 3, 4 постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117, п.20-4 ч.1 ст.91 Бюджетного кодексу України, суд дійшов висновку про те, що відповідач має законодавчо встановлений обов'язок по відшкодуванню або фінансуванню пільг з послуг зв'язку, наданих у спірному періоді. При цьому суд враховує, що саме структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (надалі - уповноважені органи) організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації, а також мають право, зокрема, отримувати відомості від пільговиків, а також від державних органів, де перебувають на обліку пільговики, підприємств та організацій, що надають послуги.
Згідно з ч.1, 2 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3, 4 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Позивач є суб'єктом господарювання, який надає телекомунікаційні послуги споживачам, метою діяльності позивача як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.
За змістом положень ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
З огляду на зазначене, у позивача виникло право на відшкодування вартості послуг зв'язку, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у відповідача як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - обов'язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (ч.1 ст. 167 ЦК України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 170 ЦК України).
Відповідно до ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Отже, надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян є обов'язком позивача.
Суд у даному випадку також враховує, що ні Законом України "Про телекомунікації", ні Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг не передбачено жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №924/781/17).
Нормами ч.2 ст.617 ЦК України визначено, що відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо у залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007). Зокрема, у п.3.2 рішення від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 Конституційний Суд України наголосив, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
Згідно з практикою ЄСПЛ, держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України").
У рішеннях ЄСПЛ від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
За таких обставин Управління соціального захисту населення Звягельської міської ради відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону, і така відповідальність не може ставитись у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Телекомунікаційні послуги на пільгових умовах надавались позивачем не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, в силу закону, має відшкодувати такі витрати позивачу за рахунок бюджетних коштів.
Суд встановив, що доводи позивача щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань з відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, в період з 01.12.2023 по 31.12.2024 в розмірі 88 258,22грн знайшли своє підтвердження та під час розгляду справи відповідачем не спростовані.
Щодо позовних вимог про стягнення 9 596,38грн інфляційних втрат та 2 232,78грн 3% річних суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді нарахування трьох процентів річних та інфляційних на суму боргу є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідач не надав суду контррозрахунок.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок (т.1, а.с.15) та дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 9 596,38грн інфляційних втрат та 2 232,78грн 3% річних підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч.1, 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Приписами ч.1 ст.86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Однак, відповідач не надав належних та допустимих доказів, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України , доводів позивача не спростував.
Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, судом встановлено обґрунтованість заявлених позовних вимог, які підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 100 087,38грн, з яких: 88 258,22грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, 9 596,38грн інфляційних втрат, 2 232,78грн 3% річних.
Розподіл судових витрат.
Пунктом 2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд приходить до висновку, що судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Звягельської міської ради (вул.Шевченка, 20, м.Звягель, Звягельський район, Житомирська область, 11700, код ЄДРПОУ 03192773)
на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Тараса Шевченка, буд.18, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 21560766)
- 88 258,22грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах;
- 9 596,38грн інфляційних втрат;
- 2 232,78грн 3% річних;
- 2 422,40грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати:
1- у справу;
2-3 сторонам через "Електронний суд".