вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
24.09.2025м. ДніпроСправа № 904/4032/25
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/4032/25
за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро,
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги"
про стягнення грошових коштів,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 23.07.2025 за вих. №б/н до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро (далі - відповідач) про стягнення 279.768,47 грн, з яких: 273.742,95 грн відшкодування комунальних витрат, 1.029,41 грн трьох процентів річних, 4.996,11 грн інфляційних втрат.
Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4032/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2025.
Ухвалою від 25.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження). Залучено ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (далі - третя особа-1). Залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49001, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Січових стрільців, будинок 4-Д; ідентифікаційний код 42082379) в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (далі - третя особа-1).
Через підсистему «Електронний суд» 11.08.2025 від відповідача надійшов відзив, у якому останній просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Через підсистему «Електронний суд» 27.08.2025 від третьої особи-2 надійшли додаткові пояснення.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. А тому, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Позивач зазначає, що між ним, відповідачем та третьою особою-1 було укладено договір №31/05.21-23 про надання майна у безоплатне користування на час воєнного стану.
Відповідно до п. 2.1.4 договору відповідач та/або третя особа-1 зобов'язались протягом усього строку користування майном до дати повернення за актом відшкодовувати банку в повному обсязі витрати на оплату комунальних послуг (активна електроенергія) на підставі виставлених банком рахунків.
Позивач зазначає, що рахунки було направлено та отримано відповідачем, однак сплачені не були, відтак у відповідача виникла заборгованість у розмірі 273.742,95 грн, на яку позивач нарахував 3% річних та інфляційні втрати.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач зазначає, що є державною установою, створеною Міністерством оборони України та є неприбутковою установою, яка утримується за рахунок бюджетних коштів, є розпорядником бюджетних коштів у визначенні п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України. Таким чином, укладання договору про постачання електричної енергії, за яким відповідач є розпорядником бюджетних коштів та взяв зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань, установлених у кошторисі, є неправомірним та вважається грубим порушенням бюджетного законодавства. У зв'язку із відсутністю винних дій відповідача застосування штрафних санкцій вважає неправомірним, а саме стягнення 3% річних в сумі 1.029,41 грн та інфляційних збитків в сумі 4.996,11 грн.
Стислий виклад позиції третьої особи-1
Пояснень не надала.
Стислий виклад позиції третьої особи-2
Третя особа-2 підтвердила те, що 01.01.2019 між ТОВ «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено договір постачання електричної енергії шляхом подання заяви-приєднання на умовах комерційної пропозиції, розміщеної на офіційному сайті постачальника.
За умовами договору постачальник продає, а споживач оплачує електроенергію та інші передбачені платежі, відповідно у визначеному порядку товариство виставляло рахунки за спожиту електроенергію, які відповідач фактично не заперечує.
Водночас третя особа-2 вважає, що не є учасником правовідносин за договором №31/05.21-23 про безоплатне користування майном на час воєнного стану, а тому ці відносини не впливають на її права та обов'язки.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; наявність/відсутність оплати; наявність/відсутність підстав для стягнення забогованості та нарахування на неї 3% річних та інфляційних втрат.
Суд встановив, що 31.05.2023 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - банк, позивач) ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - сторона 2, третя особа-1) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Дніпро (далі - сторона 3, відповідач) укладено договір №31/05.21-23 про надання майна у безоплатне користування на час воєнного стану (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору банк зобов'язується передати стороні 2 (в особі 5 Відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 ) в безоплатне користування на строк, встановлений цим договором, майно, зазначене у п. 1.2 цього договору, а сторона 2 (в особі відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 ) зобов'язується прийняти майно від банку та користуватися майном на умовах, встановлених цим договором, а після закінчення строк користування повернути майно банку в тому ж стані, в якому сторона 2 (в особі ІНФОРМАЦІЯ_3 ) його отримала, з урахуванням нормального зносу.
Пунктом 1.2 договору за цим договором в користування передається наступне майно: ціла будівля загальною площею 1033,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить Банку на підставі рішення Виконкому Першотравенської міської ради народних депутатів Дніпропетровської області №585 від 26.12.1996 (вище і далі за текстом майно).
Відповідно до п. 2.1.4 договору сторона 2 та/або сторона 3 зобов'язались протягом усього строку користування майном до дати повернення майна банку за актом відшкодовувати банку в повному обсязі витрати на оплату комунальних послуг (активна електроенергія) на підставі виставлених банком рахунків.
Договір набуває чинності з 10.10.2022 та діє до припинення або скасування в Україні воєнного стану (п. 5.1. договору).
Передача позивачем ІНФОРМАЦІЯ_3 (користувачу) приміщення в користування підтверджується актом про безоплатне користування майном під час воєнного стану від 10.10.2022.
Оскільки договором не передбачено те, що орендар самостійно не укладає договори на споживання комунальних послуг та енергоносіїв з їх безпосередніми постачальниками, а здійснює відшкодування (компенсацію) орендодавцю витрат на їх оплату, банк є основним споживачем електроенергії, а орендар - сплачує їх вартість, як фактичний споживач цих послуг.
29.12.2018 ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - споживач) підписав заяву - приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, яку зареєстровано за № 09/14-1706/10/21.
Постачальником електричної енергії є ТОВ «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (далі - постачальник).
Відповідно п. 2.1. договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами цього договору.
Відповідно п. 5.7 договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.
Пунктом 5.8 договору передбачено, що якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією або не допустив представників постачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання якщо інше не встановлено в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору.
Згідно п. 6.2. договору споживач зобов'язується: 1) забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
Відповідно додатку 1 до договору постачальник надає споживачу електричну енергію за об'єктом споживача об'єкт за адресою: Дніпропетровська обл., м. Першотравенськ, вулиця Кобзаря (Карла Маркса), будинок 3б.
Позивач виконав зобов'язання щодо сплати за договором про постачання електроенергії, що підтверджується:
- актом прийому - передачі електричної енергії за жовтень 2022; - довідкою до акту споживання активної електроенергії у жовтні (01.10.2022- 31.10.2022); - актом № 255700939098-1 прийому - передачі електричної енергії за листопад 2022; - довідкою до акту споживання активної електроенергії у листопаді (01.11.2022- 30.11.2022); - актом № 255501241971-1прийому - передачі електричної енергії за грудень 2022; - довідкою до акту споживання активної електроенергії у грудні (01.12.2022- 31.12.2022); - актом 250001297739-1 прийому - передачі електричної енергії за листопад 2024; - довідкою до акту споживання активної електроенергії у листопаді (01.11.2024- 30.11.2024); - актом 257701880115-1 прийому - передачі електричної енергії за грудень 2024; - довідкою до акту споживання активної електроенергії у грудні (01.12.2024- 31.12.2024); - актом 252301963493-1 прийому - передачі електричної енергії за січень 2025; - довідкою до акту споживання активної електроенергії у січні (01.01.2025- 31.01.2025); - актом 259002585729-1 прийому - передачі електричної енергії за лютий 2025; - довідкою до акту споживання активної електроенергії у лютому (01.02.2025- 28.02.2025); - актом 250001340161-1 прийому - передачі електричної енергії за березень 2025; - довідкою до акту споживання активної електроенергії у березні (01.03.2025- 31.03.2025); - актом 250001350492-1 прийому - передачі електричної енергії за квітень 2025; - довідкою до акту споживання активної електроенергії у квітні (01.04.2025- 30.04.2025); - актом 251002310762-1 прийому - передачі електричної енергії за травень 2025; - довідкою до акту споживання активної електроенергії у травні (01.05.2025- 31.05.2025).
Оплата позивачем за отримані послуги підтверджується наступними документами, а саме: - платіжною інструкцією № 115764 від 08.11.2022; - рахунком № 250000752953 від 31.10.2022; - платіжною інструкцією № 76174 від 02.12.2022; - рахунком № 255700939098 від 30.11.2022; - платіжною інструкцією № 204266 від 28.12.2022; - рахунком за авансові платежі № 209500058089 від 30.11.2022; - платіжною інструкцією № 234485 від 13.01.2023; - рахунком № 255501241971 від 31.12.2022; - платіжною інструкцією № 84534 від 04.12.2024; - рахунком № 250001297739 від 30.11.2024; - платіжною інструкцією № 84957 від 07.01.2025; - рахунком № 257701880115 від 31.12.2025; - платіжною інструкцією № 84218 від 05.02.2025; - рахунком № 252301963493 від 31.01.2025; - платіжною інструкцією № 84267 від 06.03.2025; - рахунком № 259002585729 від 28.02.2025; - платіжною інструкцією № 81537 від 04.04.2025; - рахунком № 250001340161 від 31.03.2025; - платіжною інструкцією № 80800 від 06.05.2025; - рахунком № 250001350492 від 30.04.2025; - платіжною інструкцією № 80121 від 05.06.2025; - рахунком № 251002310762 від 31.05.2025.
Відтак, заборгованість відповідача на загальну суму 28.442,98 грн виникла за період з 10.10.2022 - 31.12.2022 на підставі наступних рахунків:
- № 525_10 від 19.03.2024 на суму 7.497,50грн;
- № 525_11 від 19.03.2024 на суму 9.409,50грн;
- № 525_12 від 19.03.2024 на суму 11.535,98грн.
Заборгованість відповідача на загальну суму 62.873,65 грн виникла за період з 01.11.2024 - 31.12.2024 на підставі наступних рахунків:
- № 525від 18.12.2024 на суму 31.434,20грн;
- № 525від 15.01.2024 на суму 31.439,45грн;
Заборгованість відповідача на загальну суму 182.426,32 грн виникла за період з 01.01.2025 - 31.05.2025 на підставі наступних рахунків:
- № 525від 11.02.2025 на суму 35.109,71грн;
- № 525від 21.03.2025 на суму 43.550,89грн;
- № 525 від 22.04.2025 на суму 39.164,05грн;
- № 525від 20.05.2025 на суму 42.414,19грн;
- № 525 від 06.06.2025 на суму 22.187,48грн;
Загальна сума заборгованості за зазначені періоди становить 273.742,95 грн, яка не була сплачена відповідачем.
Рахунки № 525_10 від 19.03.2024, № 525_11 від 19.03.2024, № 525_12 від 19.03.2024 направлені відповідачу 08.04.2024 в якості додатка до листа від 08.04.2024 № 1216/08 та були доставлені відповідачу (трек номер 0100114188284) 25.04.2024.
Рахунки № 525 від 18.12.2024, № 525 від 15.01.2024, № 525 від 11.02.2025, № 525 від 21.03.2025, № 525 від 22.04.2025, № 525 від 20.05.2025, № 525 від 06.06.2025 направлені відповідачу 20.06.2025 та були доставлені відповідачу (трек номер 0100100136966) 27.06.2025.
Позивач стверджує, що, оскільки відповідачем не було виконано взятих на себе зобов'язань за договором від 31.05.2023 №31/05.21-23 про надання майна у безоплатне користування на час воєнного стану, зокрема, щодо відшкодовування банку в повному обсязі витрат на оплату комунальних послуг (активна електроенергія) на підставі виставлених банком рахунків, які були сплачені позивачем у розмірі 273.742,95 грн, такі платежі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, що й стало причиною виникнення спору.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом позову позивач визначив стягнення 273.742,95 грн відшкодування комунальних витрат, 1.029,41 грн трьох процентів річних, 4.996,11 грн інфляційних втрат.
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України (який був чинним в момент спірних правовідносин), договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.
Договір підписаний уповноваженими особами та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорений; не розірваний; не визнаний недійсним.
Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини оренди (найму) врегульовані положеннями ЦК України та ст.ст. 283-291 ГК України.
Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Частинами 1 та 6 ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права (ст.760 ЦК України).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди (найму).
Отже, двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто, з укладенням такого договору орендодавець бере на себе обов'язок передати майно у користування і, водночас, орендар зобов'язується прийняти вказане майно та вчасно вносити за користування майном орендну плату.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Передача позивачем ІНФОРМАЦІЯ_3 (користувачу) приміщення в користування підтверджується актом про безоплатне користування майном під час воєнного стану від 10.10.2022.
Відповідно до п. 2.1.4 договору, сторона 2 та/або сторона 3 зобов'язались протягом усього строку користування майном до дати повернення майна банку за актом відшкодовувати банку в повному обсязі витрати на оплату комунальних послуг (активна електроенергія) на підставі виставлених банком рахунків.
Оскільки договором не передбачено те, що орендар самостійно укладає договори на споживання комунальних послуг та енергоносіїв з їх безпосередніми постачальниками, а здійснює відшкодування (компенсацію) орендодавцю витрат на їх оплату, банк є основним споживачем електроенергії, а орендар - сплачує їх вартість, як фактичний споживач цих послуг.
29.12.2018 ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - споживач) підписав заяву - приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, яку зареєстровано за № 09/14-1706/10/21. Відповідно п. 2.1. договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами цього договору.
Позивач виконав зобов'язання щодо сплати за договором про постачання електроенергії, що підтверджується:
- актом прийому - передачі електричної енергії за жовтень 2022; - довідкою до акту споживання активної електроенергії у жовтні (01.10.2022- 31.10.2022); - актом № 255700939098-1 прийому - передачі електричної енергії за листопад 2022; - довідкою до акту споживання активної електроенергії у листопаді (01.11.2022- 30.11.2022); - актом № 255501241971-1прийому - передачі електричної енергії за грудень 2022; - довідкою до акту споживання активної електроенергії у грудні (01.12.2022- 31.12.2022); - актом 250001297739-1 прийому - передачі електричної енергії за листопад 2024; - довідкою до акту споживання активної електроенергії у листопаді (01.11.2024- 30.11.2024); - актом 257701880115-1 прийому - передачі електричної енергії за грудень 2024; - довідкою до акту споживання активної електроенергії у грудні (01.12.2024- 31.12.2024); - актом 252301963493-1 прийому - передачі електричної енергії за січень 2025; - довідкою до акту споживання активної електроенергії у січні (01.01.2025- 31.01.2025); - актом 259002585729-1 прийому - передачі електричної енергії за лютий 2025; - довідкою до акту споживання активної електроенергії у лютому (01.02.2025- 28.02.2025); - актом 250001340161-1 прийому - передачі електричної енергії за березень 2025; - довідкою до акту споживання активної електроенергії у березні (01.03.2025- 31.03.2025); - актом 250001350492-1 прийому - передачі електричної енергії за квітень 2025; - довідкою до акту споживання активної електроенергії у квітні (01.04.2025- 30.04.2025); - актом 251002310762-1 прийому - передачі електричної енергії за травень 2025; - довідкою до акту споживання активної електроенергії у травні (01.05.2025- 31.05.2025).
Оплата позивачем за отримані послуги підтверджується наступними документами, а саме: - платіжною інструкцією № 115764 від 08.11.2022; - рахунком № 250000752953 від 31.10.2022; - платіжною інструкцією № 76174 від 02.12.2022; - рахунком № 255700939098 від 30.11.2022; - платіжною інструкцією № 204266 від 28.12.2022; - рахунком за авансові платежі № 209500058089 від 30.11.2022; - платіжною інструкцією № 234485 від 13.01.2023; - рахунком № 255501241971 від 31.12.2022; - платіжною інструкцією № 84534 від 04.12.2024; - рахунком № 250001297739 від 30.11.2024; - платіжною інструкцією № 84957 від 07.01.2025; - рахунком № 257701880115 від 31.12.2025; - платіжною інструкцією № 84218 від 05.02.2025; - рахунком № 252301963493 від 31.01.2025; - платіжною інструкцією № 84267 від 06.03.2025; - рахунком № 259002585729 від 28.02.2025; - платіжною інструкцією № 81537 від 04.04.2025; - рахунком № 250001340161 від 31.03.2025; - платіжною інструкцією № 80800 від 06.05.2025; - рахунком № 250001350492 від 30.04.2025; - платіжною інструкцією № 80121 від 05.06.2025; - рахунком № 251002310762 від 31.05.2025.
Заборгованість відповідача на загальну суму 28.442,98 грн виникла за період з 10.10.2022 - 31.12.2022 на підставі наступних рахунків:
- № 525_10 від 19.03.2024 на суму 7.497,50грн;
- № 525_11 від 19.03.2024 на суму 9.409,50грн;
- № 525_12 від 19.03.2024 на суму 11.535,98грн.
Заборгованість відповідача на загальну суму 62.873,65 грн виникла за період з 01.11.2024 - 31.12.2024 на підставі наступних рахунків:
- № 525від 18.12.2024 на суму 31.434,20грн;
- № 525від 15.01.2024 на суму 31.439,45грн;
Заборгованість відповідача на загальну суму 182.426,32 грн виникла за період з 01.01.2025 - 31.05.2025 на підставі наступних рахунків:
- № 525від 11.02.2025 на суму 35.109,71грн;
- № 525від 21.03.2025 на суму 43.550,89грн;
- № 525 від 22.04.2025 на суму 39.164,05грн;
- № 525від 20.05.2025 на суму 42.414,19грн;
- № 525 від 06.06.2025 на суму 22.187,48грн;
Загальна сума заборгованості за зазначені періоди становить 273.742, 95 грн, яка не була сплачена відповідачем.
Рахунки № 525_10 від 19.03.2024, № 525_11 від 19.03.2024, № 525_12 від 19.03.2024 направлені відповідачу 08.04.2024 в якості додатка до листа від 08.04.2024 № 1216/08 та були доставлені відповідачу (трек номер 0100114188284) 25.04.2024.
Рахунки № 525 від 18.12.2024, № 525 від 15.01.2024, № 525 від 11.02.2025, № 525 від 21.03.2025, № 525 від 22.04.2025, № 525 від 20.05.2025, № 525 від 06.06.2025 направлені відповідачу 20.06.2025 та були доставлені відповідачу (трек номер 0100100136966) 27.06.2025.
Відтак, строк оплати витрат на оплату комунальних послуг (активна електроенергія) на підставі виставлених банком рахунків є таким, що настав.
Однак плату за комунальні послуги, які були надані ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" в період з 10.10.2022 - 31.12.2022, 01.11.2024 - 31.12.2024, 01.01.2025 - 31.05.2025 та підлягали сплаті на підставі виставлених банком рахунків у загальному розмірі 273.742,95 грн, відповідач не здійснив.
В зв'язку з цим у відповідача виникла заборгованість за комунальні послуги, які підлягли сплаті за загальний період з 10.10.2022 по 31.05.2025.
Відповідач у відзиві зазначає, що зв'язку із розпочатою ліквідаційною процедури позивача згідно постанови НБУ від 25.02.2022 № 90-рш/БТ була відсутня технічна можливість сплатити зазначений платіж, однак бюджетні кошти в 2024 році передбачались в кошторисі в повному обсязі. Заборгованість на загальну суму 62.873,65 грн в період з 01.11.2024 - 31.12.2024 виникла у зв'язку із недофінансуванням коштів з Державного бюджету України. Рахунок на сплату заборгованості за 2024 рік був направлений позивачем Укрпоштою з запізненням лише 20.06.2025. Цей факт унеможливлює виконання оплати по бюджетним асигнуванням за минулий рік в 2025 році. Щодо заборгованості на загальну суму 182.426,32 грн в період з 01.01.2025 - 31.05.2025, то договір з відшкодування вартості спожитої електричної енергії в 2025 році станом на 11.08.2025 на адресу відповідача не надавався, однак договір про відшкодування є єдиною законною підставою для сплати бюджетних зобов'язань.
Також відповідач зазначає, що є державною установою, створеною Міністерством оборони України та є неприбутковою установою, яка утримується за рахунок бюджетних коштів, є розпорядником бюджетних коштів у визначенні п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України. Таким чином, укладання договору про постачання електричної енергії, за яким відповідач є розпорядником бюджетних коштів та взяв зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань, установлених у кошторисі, є неправомірним та вважається грубим порушенням бюджетного законодавства.
Водночас суд відхиляє такі доводи відповідача, оскільки сам факт фінансування установи з державного бюджету чи віднесення її до категорії неприбуткових організацій не звільняє від обов'язку належного виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до частини першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. Також, відповідно до статей 179, 193 ГК України, суб'єкти господарювання, у тому числі державні установи, зобов'язані виконувати взяті на себе зобов'язання належним чином незалежно від того, чи передбачені для цього бюджетні асигнування.
Доводи відповідача про неправомірність укладання договору без відповідних асигнувань не можуть бути прийняті судом як підстава для звільнення його від відповідальності, оскільки згідно з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 27.03.2018 у справах №925/246/17, №925/974/17 відсутність чи недостатність бюджетного фінансування не є підставою для невиконання договірних зобов'язань. Таким чином, посилання відповідача на неправомірність укладання договору без відповідних асигнувань є безпідставними.
Враховуючи наведене, суд відхиляє заперечення відвідача.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості не надійшло.
Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 273.742,95 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 03.05.2024 по 17.07.2025 на загальну суму 1.029,41 грн.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку трьох процентів річних у розмірі 1.029,41 грн, суд визнає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Позивач нарахував інфляційні втрати за загальний період прострочення з травня 2024 року по липень 2025 року на загальну суму 4.996,11 грн.
Здійснивши перерахунок, суд встановив, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати у розмірі 4.929,23 грн, а у стягненні інфляційних втрат у розмірі 66,88 грн слід відмовити.
Суд також відзначає, що відповідач контррозрахунку заборгованості не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу заперечив в цілому.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Беручи до уваги усе наведене у його сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги є доведеними частково та такими, що підлягають задоволенню частково.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 3.356,42 грн.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро (49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Феодосіївська, будинок 13; ідентифікаційний код 08004581) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ МАЛОПІДВАЛЬНА, будинок 8; ідентифікаційний код 00039002) 273.742,95 грн (двісті сімдесят три тисячі сімсот сорок дві грн 95 к.) відшкодування комунальних витрат, 1.029,41 грн (одну тисячу двадцять дев'ять грн 41 к.) трьох процентів річних, 4.929,23 грн (чотири тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять грн 23 к.) інфляційних втрат, 3.356,42 грн (три тисячі триста п'ятдесят шість грн 42 к.) судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог (про стягнення інфляційних втрат у розмірі 66,88 грн) відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк