вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у поновленні процесуальних строків
24.09.2025м. ДніпроСправа № 904/3884/25
за позовом Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛИТА ГРУП", Дніпропетровська область, м. Дніпро
про стягнення неустойки за договорами підряду у загальному розмирі 209 156,36 грн.
Суддя Бєлік В.Г.
Без участі представників сторін
Військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛИТА ГРУП" неустойку за Договорами підряду на будівництво фортифікаційних споруд на загальну суму 637 623,26 грн., у тому числі:
- за Договором від 08.04.2025 № 344/4Д у сумі 209 156,36 грн., у тому числі пеню за порушення терміну початку виконання робіт 2-го етапу у сумі 148 531,33 грн; пеню за порушення строків завершення будівництва у сумі 60 625,03 грн.;
- за Договором від 08.04.2025 № 347/4Д у сумі 209 156,36 грн., у тому числі пеню за порушення терміну початку виконання робіт 2-го етапу у сумі 148 531,33 грн; пеню за порушення строків завершення будівництва у сумі 60 625,03 грн.;
- за Договором від 08.04.2025 № 349/4Д у сумі 219 310,54 грн., у тому числі пеню за порушення терміну початку виконання робіт 2-го етапу у сумі 155 742,27 грн.; пеню за порушення строків завершення будівництва у сумі 63 568,27 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договорами підряду (які є розірвані в односторонньому порядку 08.06.2025), на підставі чого позивачем нараховані штрафні санкції відповідно до пункту 13.1, 13.3 договорів підряду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2025 позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛИТА ГРУП" про стягнення неустойки за договорами підряду у загальному розмирі 637 623,26 грн., роз'єднано та виділено їх у самостійні провадження.
Позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛИТА ГРУП" про стягнення неустойки за договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд від 08.04.2025 № 344/4Д у розмірі 209 156,36 грн, вирішено розглядати у межах справи № 904/3884/25.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
28.07.2025 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про повернення судового збору.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2025 задоволено заяву Військової частини НОМЕР_1 про повернення судового збору та повернуто Військовій частині НОМЕР_1 з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 5 141,59 грн, сплачений згідно платіжної інструкції №116 від 15.07.2025 на суму 7 651,47 грн.
11.08.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
13.08.2025 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.
16.09.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення по суті спору.
16.09.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, у якому просить:
1) Поновити строк на звернення із клопотанням про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
2) Розглядати справу №904/3884/25 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛИТА ГРУП" про стягнення неустойки за Договором підряду №344/4Д від 08.04.2025 року у розмірі 209 156,36 грн, у тому числі пеню за порушення терміну початку виконання робіт 2-го етапу у сумі 148 531,33 грн; пеню за порушення строків завершення будівництва у сумі 60 625,03 грн. у порядку загального позовного провадження.
Клопотання мотивоване тим, що справа має істотне значення для Відповідача, це зумовлює необхідність її розгляду за правилами загального позовного провадження із забезпеченням сторонам можливості належним чином реалізувати свої процесуальні права. Враховуючи характер спірних правовідносин, складність справи, наявність обставин, що оспорюються сторонами, а також необхідність надати сторонам можливість подати додаткові пояснення та докази, розгляд цієї справи має здійснюватися за правилами загального позовного провадження. Це також забезпечить право Відповідача на участь у судових засіданнях та реалізацію принципу рівності сторін.
Щодо строків звернення з цим клопотанням відповідач зазначає, що про існування значної кількості аналогічних позовів за іншими договорами, які мають схожий предмет, Відповідачу стало відомо вже після подання відзиву у даній справі, оскільки відповідні позови були подані Позивачем пізніше. Таким чином, обставини, що свідчать про наявність значної кількості аналогічних спорів між сторонами, а також про ризик виникнення для Відповідача суттєвих фінансових наслідків стали передумовою для подання клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження на даному етапі розгляду справи.
Розглянувши клопотання відповідача щодо поновлення строку для подання клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 24.07.2025 була доставлена до електронного кабінету відповідача 26.07.2025 о 01:07 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, а відтак строк для подання клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження сплив 11.08.2025.
Згідно з ч. 4 ст. 176 ГПК України якщо суд в ухвалі про відкриття провадження у справі за результатами розгляду відповідного клопотання позивача вирішує розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд визначає строк відповідачу для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п'яти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно норм ч. ч.4, 5 ст.250 Господарського процесуального кодексу України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.
Згідно з частиною першою статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, право на подання заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
За приписами статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Господарський суд виходить з того, що обрахування строку на подання заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження починається відповідно для кожного учасника справи з наступного дня після дати отримання ним ухвали місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі.
Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справі перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.
Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ГПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків.
Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Питання щодо поновлення/продовження процесуального строку безпосередньо пов'язана з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов'язком та спрямоване на реалізацією саме його суб'єктивних процесуальних прав (обов'язків).
Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин. У зв'язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 24.07.2025 була доставлена в електронний кабінет відповідача 26.07.2025 о 01:07 год.
Відповідно до абзацу 2 пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, ухвала суду від 24.07.2025 вважається врученою відповідачеві 28.07.2025, оскільки 26.07.2025 є вихідним днем.
Частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2025 відповідачу було запропоновано подати до суду протягом 15 днів з дня отримання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2025: відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відзиву направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду); заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (за наявності).
Враховуючи викладене, останній день встановленого судом процесуального строку для подання заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження - 11.08.2025.
Відповідач сформував клопотання про поновлення строку на звернення із клопотанням про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в системі “Електронний суд» 15.09.2025, а зареєстровано в суді 16.09.2025, тобто більше ніж через місяць після спливу строку на таку процесуальну дію. В той же час відзив на позовну заяву подано 11.08.2025. Отже відповідач мав можливість своєчасно, разом з відзивом, подати клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до вимог ст. 13, ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У даному випадку, відповідач до заяви не додав жодного доказу на підтвердження наявності поважності причин пропуску строку.
Змістовний аналіз правової природи, сутності, ознак процесуальних строків та їх нормативна регламентація, в тому числі щодо їх поновлення /продовження, дають підстави для висновку, що реалізація процесуальних прав та обов'язків учасника справи перебувають в залежності від дій (бездіяльності), рішень саме конкретно визначеного відповідного учасника справи. Процесуальні строки, як нетипові нормативні приписи, регламентують процесуальну діяльність не усіх учасників господарського процесу, а лише конкретного учасника справи.
Процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про залишення без задоволення заявленого клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку для подання заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Керуючись статтями 42, 74, 116, 118, 119, 165, 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "АЛИТА ГРУП" у задоволенні клопотання щодо поновлення строку на звернення із клопотанням про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Відмовити в задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 24.09.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.Г. Бєлік