вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.09.2025м. ДніпроСправа № 904/407/18
За позовом Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі: Позивача - 1: Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро
Позивача - 2: Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, смт. Слобожанське, Дніпропетровська область
Позивача - 3: Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, смт. Слобожанське, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ", м. Дніпро
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні Позивача: Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, м. Дніпро
про стягнення заборгованості у розмірі 78 347, 02 грн. за договором оренди землі від 08.04.2010, розірвання договору оренди землі від 08.04.2010 та повернення земельної ділянки
Суддя Назаренко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О.
Представники:
Від прокуратури: не з'явився
Від позивача-1: не з'явився
Від позивача-2: не з'явився
Від позивача-3: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Від третьої особи: не з'явився
Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі: Позивача - 1: Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Позивача - 2: Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області та Позивача - 3: Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просив:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ" орендну плату за землю у сумі 78 347,02 грн. за договором оренди землі від 08.04.2010;
- розірвати договір оренди землі площею 47,9435 га, укладений 08.04.2010 між Дніпропетровською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ", кадастровий номер земельної ділянки 1221455800:06:017:0101, що знаходиться за межами населеного пункту на території Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району, який 23.04.2010 зареєстровано Дніпропетровським відділом ДРФ ДЗК у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі № 041012000373;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ" передати Дніпропетровській обласній державній адміністрації земельну ділянку, загальною площею 47,9435 га, кадастровий номер 1221455800:06:017:0101, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому воно одержало її в оренду, шляхом підписання акту приймання - передачі земельної ділянки.
Рішенням від 21.05.2018 позовні вимоги Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі: Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області та Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ", Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці позивача: Головне управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості у розмірі 78 347, 02 грн. за договором оренди землі від 08.04.2010, розірвання договору оренди землі від 08.04.2010 та повернення земельної ділянки задоволено у повному обсязі.
13.06.2018 на виконання рішення видано накази.
02.09.2025 через систему "Електронний суд" від Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області надійшла заява про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ" орендну плату за землю у сумі 78 347,02 грн.
Ухвалою від 08.09.2025 повернуто Слобожанській селищній раді Дніпровського району Дніпропетровської області заяву про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу без розгляду.
11.09.2025 через систему "Електронний суд" від Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області надійшла заява про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ" орендну плату за землю у сумі 78 347,02 грн.
В обґрунтування заяви, заявник зазначає, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2018 року у справі № 904/407/18 позовні вимоги керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі: Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області та Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці позивача: Головне управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості у розмірі 78 347, 02 грн. за договором оренди землі від 08.04.2010, розірвання договору оренди землі від 08.04.2010 та повернення земельної ділянки задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ" (49050, м. Дніпро, вул. Обсерваторна, буд. 57, код ЄДРПОУ 32627532) на користь Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської заборгованість з орендної плати у розмірі 78 347,02 грн. (сімдесят вісім тисяч триста сорок сім грн. 02 коп.), про що 13.06.2018 року видано наказ.
Зазначений наказ Слобожанською селищною радою двічі направлявся до Соборного ВДВС в місті Дніпрі для примусового виконання (номери ВП 61329411, 59873098).
Проте, постановами державного виконавця Соборного ВДВС в місті Дніпрі наказ Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/407/18, виданий 13.06.2018 року, про стягнення заборгованості в розмірі 78 347,02 грн повертався Слобожанській селищній раді у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.
Після винесення постанови державного виконавця Соборного ВДВС у місті Дніпрі Нечай Л.С. від 14.12.2020 року про закриття виконавчого провадження у зв'язку з неможливістю виконання та повернення судового наказу Стягувачу, останній було втрачено.
Слобожанська селищна рада вказує, що зверталась до Соборного відділу ВДВС у місті Дніпрі з проханням направити копію постанови державного виконавця про повернення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2018 року (ВП № 61329411), у зв'язку з втратою, що підтверджується копією листа від 26.05.2023 року № 03- 07/06/77. Проте, відповіді отримано не було.
Ухвалою від 15.09.2025 прийнято та призначено розгляд заяви про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу на 22.09.2025.
22.09.2025 сторони в судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч.2 ст.329 ГПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви в даному судовому засіданні за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, розглянувши матеріали справи та заяву Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу, приходить до висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області області від 21.05.2018 року позовні вимоги задоволено; в тому числі стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ" на користь Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області заборгованість з орендної плати у розмірі 78 347,02 грн.
14.06.2018 на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ, в якому було зазначено, що наказ дійсний до пред'явлення до виконання до 14.06.2021.
Як пояснює в своїй заяві стягувач, "зазначений наказ Слобожанською селищною радою двічі направлявся до Соборного ВДВС в місті Дніпрі для примусового виконання (номери ВП 61329411, 59873098). Проте, постановами державного виконавця Соборного ВДВС в місті Дніпрі наказ Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/407/18, виданий 13.06.2018 року, про стягнення заборгованості в розмірі 78 347,02 грн повертався Слобожанській селищній раді у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.
Проте, після винесення постанови державного виконавця Соборного ВДВС у місті Дніпрі Нечай Л.С. від 14.12.2020 про закриття виконавчого провадження у зв'язку з неможливістю виконання та повернення судового наказу Стягувачу, останній Стягувачем було втрачено.
Слобожанська селищна рада зверталась до Соборного відділу ВДВС у місті Дніпрі з проханням направити копію постанови державного виконавця про повернення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2018 року (ВП № 61329411), у зв'язку з втратою, що підтверджується копією листа від 26.05.2023 року № 03- 07/06/77. Проте, відповіді отримано не було.».
За ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404- VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років. При цьому, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема, пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, строки пред'явлення на примусове виконання виконавчих документів, становлять три роки.
Відповідно до ч.5 ст.12. Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Враховуючи вищевикладене та з огляду на останню постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.12.2020, строк пред'явлення наказу господарського суду Дніпропетровської області по справі 904/407/18 від 14.06.2018 до виконання становив 14.12.2023.
Відповідно до ч. 1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Вказана норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред'явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд зазначає, що поновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.
Поважними визнаються лише такі обставини, які єоб'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо поновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Враховуючи вказане вище, господарський суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. При цьому, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом (частина 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Отже, при розгляді заяви про поновлення пропущеного строку заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку з поданням відповідних доказів.
При цьому, суд звертає увагу, що частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Вказаним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Водночас суд зазначає, що принцип обов'язковості виконання судового рішення не може нівелювати норми законодавства щодо строків для звернення з виконавчим документом, видача дублікату виконавчого документу, поновлення строку для видачі дублікату виконавчого документу, тощо. Обов'язковість виконання судового рішення не є безумовною підставою для поновлення строку для видачі дублікату наказу.
Суд зазначає, що саме скаржник є ініціатором судового провадження, виконавчого провадження та, власне, стягувачем. А тому саме на нього, як на стягувача, покладається обов'язок слідкувати за виконанням такого рішення суду в розумні інтервали часу. Саме лише подання заяви про поновлення строку для видачі дублікату наказу не кореспондується з автоматичним обов'язком суду задовольнити таку заяву. На підтвердження поважності причин пропуску строку необхідно навести поважні причини пропуску такого строку.
При цьому, сам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки, визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання, законодавець визначив, що рішення суду повинно виконуватися. Однак законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання, таким чином забезпечив рівність сторін виконавчого провадження.
Встановлений Законом строк для пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання необхідний для забезпечення рівності процесуального становища сторін, оскільки боржник не може необмежений час знаходитися під загрозою процедур примусового виконання судового рішення, тому закон надав суду право продовжити вказаний строк і лише у тому разі, якщо причини пропуску вказаного строку суд визнає поважними.
Як вбачається з матеріалів заяви та доданих до неї документів, з моменту закінчення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання (14.12.2023) до моменту звернення стягувача до суду (11.09.2025) минуло більше двох років.
Також суд звертає увагу, що з моменту повернення 14.12.2020 на адресу стягувача виконавчого документа без виконання минуло більше 5 років, з моменту звернення до виконавчої служби з листом про видачу копії постанови про повернення виконавчого листа 26.05.2023 минуло більше 2 років.
При цьому у своїй заяві про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання Слобожанською селищною радою взагалі не наведено поважних причин та непереборних обставин, які б перешкоджали йому звернутися з заявою про видачу дублікату наказу вчасно, а саме до 14.12.2023.
Крім того, суд звертає увагу на те, що після повернення 14.12.2020 судового наказу Стягувачу, останній звернувся до Соборного відділу ВДВС у місті Дніпрі з проханням направити копію постанови державного виконавця про повернення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2018 у зв'язку з втратою лише 26.05.2023.
Отже, стягувач більше майже два роки взагалі не цікавився виконанням наказу у даній справі, що свідчить про бездіяльність з боку Слобожанської селищної ради.
Згідно з висновком Європейського суду з прав людини, викладеним у рішенні у справі «Чірікоста і Віола проти Італії» сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.
Суд звертає увагу, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, у тому числі на її завершальній стадії, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, мала об'єктивну можливість вчиняти дії щодо пред'явлення наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі 904/407/18.
Отже, фактичні обставини справи свідчать про пасивну поведінку Слобожанської селищної ради, яка протягом тривалого часу байдуже ставилося до своїх процесуальних прав і обов'язків, як сторони виконавчого провадження, несумлінно користувалося усіма наданими правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, не вживало заходів щодо виконання рішення суду, а отже такі обставини вказують на те, що стягувач безпідставно відмовився від реалізації своїх прав у виконавчому провадженні.
Крім цього, у матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення стягувача, та були пов'язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
За таких підстав, суд приходить до висновку, що заявник не навів достатніх обґрунтувань та не надав доказів на підтвердження того, що строк пред'явлення наказу господарського суду до виконання пропущено ним з поважних причин.
Зазначена позиція суду узгоджується з позицією ВС, викладеною в постанові КГС ВС від 25.07.2024 у справі № 5023/090/12)
З огляду на вищевикладене, заява Слобожанської селищної ради про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання по справі №904/407/18 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 233, 234, 235, 329, Розділом ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні заяви Слобожанської селищної ради про поновлення строків пред'явлення до виконання виконавчого документа та про видачу дубліката виконавчого документа по справі №904/407/18 для примусового виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВВ" на користь Слобожанської селищної ради заборгованості в розмірі 78 347,02 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 22.09.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повну ухвалу складено 24.09.2025.
Суддя Н.Г. Назаренко