вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"24" вересня 2025 р. Cправа № 902/1019/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Національного центру управління та випробувань космічних засобів (вул. Князів Острозьких, буд. 8, корпус 30, м. Київ, 01010)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, 3Б, м. Вінниця, 21001)
про стягнення 57256,23 грн,
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Національного центру управління та випробувань космічних засобів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" про стягнення 57256,23 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором №446 придбання пально-мастильних матеріалів від 21.12.2023 в частині своєчасної поставки обумовленого Товару, внаслідок чого Національним центром управління та випробувань космічних засобів заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" 57256,23 грн, з яких: 39292,5 грн - основного боргу (попередньої оплати); 2200,38 грн - інфляційних втрат; 490,89 грн - 3% річних; 5972,46 грн - пені та 9300 грн - штрафу.
Ухвалою суду від 25.07.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/1019/25 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Ухвала про відкриття провадження у справі доставлена 25.07.2025 як позивачу, так і відповідачу до Електронних кабінетів ЄСІТС, про що в матеріалах справи містяться відповідні довідки.
У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
21.12.2023 між Регіональним центром спеціального контролю (філія Національного центру управління та випробувань космічних засобів, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (Постачальник) укладено Договір придбання пально-мастильних матеріалів (Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору предметом закупівлі є придбання пально-мастильних матеріалів (талонів, скретч-карток): бензин А-95 та дизельне паливо за кодом ДК 021:2015 - 09130000-9 "Нафта і дистиляти". В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується організовувати та забезпечувати безперебійну поставку пального для автотранспорту Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити поставлені пально-мастильні матеріали (талони, скретч-картки) (надалі іменуються - ПММ).
Асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ, визначаються у специфікації, яка є Додатком № 1 до цього Договору (надалі іменується "Специфікація") (п.1.2. Договору).
Пунктом 1.3. Договору сторони погодили, що постачання палива здійснюється із використанням талонів (скретч-карток), через мережу автозаправних станцій (далі - АЗС), визначених у Переліку АЗС (Додаток № 2 до цього Договору) з наданням підтверджувальних на цю операцію документів (касових чеків). Покупець в порядку і на умовах визначених цим Договором зобов'язується прийняти та оплатити Постачальнику вартість ПММ.
Покупець передає визначений ним обсяг ПММ на відповідальне зберігання Постачальнику, а Постачальник зобов'язується зберігати ПММ, передані йому Покупцем, і повернути ПММ покупцю у схоронності (п. 1.4. Договору).
Згідно із п. 2.1. Договору поставка Товару здійснюється за адресою Покупця: вул. Перемоги, 1, с. Ластівці, Кам'янець-Подільський р-н, Хмельницька обл., 32364.
Строк поставки ПММ: до 31 грудня 2023 року (у вигляді талонів (скретч-карток), однією партією).
Талони повинні діяти по всій території України (не обмежені в отриманні територіально конкретним регіоном), з можливістю отримання палива через АЗС, які розташовано по всій території України, а також на автомобільних дорогах загального користування.
Найближча Автозаправна станція повинна знаходитись не далі ніж 15 км від місця розташування Покупця.
Відповідно до п. 5.1. Договору при недотриманні Постачальником строків поставки. Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 % від ціни не поставлених своєчасно ПММ, за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобов'язання.
Окрім того, п. 5.2. Договору сторони погодили, що в разі відмови Покупцю у передачі ПММ на АЗС, що знаходяться на відповідальному зберіганні у Постачальника, крім випадків зазначених у пункті 4.4.5. цього Договору, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від вартості цього Договору.
Згідно із п. 3.1. Договору ціна Договору дорівнює ціні ПММ, що постачаються за Договором, та складає: 93000 грн 00 коп. (Дев'яносто три тисячі гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ 15500 грн. 00 коп. (П'ятнадцять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.).
Строк дії цього Договору починає свій перебіг в момент, визначений у п. 13.1 цього Договору, та закінчується 31 грудня 2023 року, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором (п.13.2. Договору).
Відповідно до Специфікації (Додаток 1 до Договору) сторони погодили поставку за талонами Бензину А-95 в кількості 1400 л загальною вартістю 65 100 грн та ДП в кількості 600 л загальною вартістю 27 900 грн.
На виконання умов Договору Покупець отримав талони на пальне відповідно до погодженої Специфікації, що підтверджується видатковою накладною №0005/0000223 від 21.12.2023. Матеріали справи містять копії невикористаних скретч-карток відповідного номіналу.
Окрім того, до позову додано адресований Товариству з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" лист від 28.01.2025 №88/4.1.1. про надання інформації в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме роз'яснень, враховуючи неможливість реалізації талонів та скреч-карт на заправних станціях "Мавекс", "Авіас" та "ANP". Реагування Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" на такий лист матеріали справи не містять.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
В силу приписів ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений Договір №446 придбання пально-мастильних матеріалів від 21.12.2023.
Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
У відповідності зі ст. ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору відповідачем за видатковою накладною №0005/0000223 від 21.12.2023 передано Покупцю відповідні талони.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому (пункт 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємства і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008).
Отже, факт підписання Покупцем видаткової накладної №0005/0000223 від 21.12.2023 не свідчить про факт передачі йому Товару, а лише підтверджує факт передачі талонів (скретч-карток), які надають позивачу право на отримання відповідної кількості Товару у майбутньому.
Матеріали справи не містять доказів фактичної передачі позивачу (Покупцю) Товару за Договором на суму 39292,5 грн.
Суд враховує висновки КГС ВС від 06.06.2023 у справі №903/666/22, що за загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред'являє оператору АЗС картку на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію картки на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості.
Враховуючи сукупність доказів в матеріалах справи, зокрема наявні копії невикористаних скретч-карток відповідного номіналу на пальне, суд, керуючись ст. 79 ГПК України, дійшов висновку, що обставина непоставки пального вартістю 39292,5 грн є доведеною.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України).
Як уже зазначалося, відповідно до ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а згідно з ч. 1 ст. 664 цього ж Кодексу - зобов'язання вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Визначаючись із правовою природою здійсненого Покупцем платежу за Договором, враховуючи отримання від відповідача скретч-карток, суд враховує таке.
Згідно із ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
За приписами ч.1 ст. 571 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов'язання.
На відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку не виконання зобов'язання.
Такі ж висновки підтримав Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.10.2020 по справі № 361/8331/18.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17 та підтриманий у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).
Враховуючи викладене, сплачені Покупцем кошти за Договором за фактом отримання скретч-карток слід вважати саме авансом, а не завдатком, позаяк такий платіж не є способом виконання зобов'язання, а лише є способом платежу.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. При цьому суд враховує позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 08.02.2019 у справі №909/524/18, що ст. 693 ЦК України наділяє особу саме правом самостійно визначити спосіб захисту свого порушеного права.
Оскільки у Договорі строк постачання пального за талонами не визначений певною датою (визначено лише строк поставки талонів), застосуванню підлягають приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до яких боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд враховує позицію КЦС ВС, викладену у постанові від 25.01.2023 у справі №504/3770/15 (61-5699св22), що оскільки ст. 530 ЦК України не передбачено у який спосіб та в якій формі повинна бути заявлена вимога кредитора до боржника, отже, звернення особи щодо повернення боргу з позовною заявою до боржника є одним із варіантів вимоги в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Відтак зобов'язання відповідача щодо повернення суми попередньої оплати виникло за спливом семиденного строку від дня пред'явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, тобто за фактом подання позову.
Строк передачі товару сплинув, доказів поставки пального на суму 39292,5 грн матеріали справи не містять. Відтак Національним центром управління та випробувань космічних засобів правомірно заявлено вимогу про повернення суми попередньої оплати товару, який не поставлено відповідачем.
У зв'язку з цим суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 39292,5 грн.
Окрім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2200,38 грн - інфляційних втрат; 490,89 грн - 3% річних; 5972,46 грн - пені та 9300 грн - штрафу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що при недотриманні Постачальником строків поставки. Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 % від ціни не поставлених своєчасно ПММ, за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобов'язання.
Окрім того, п. 5.2. Договору визначено, що в разі відмови Покупцю у передачі ПММ на АЗС, що знаходяться на відповідальному зберіганні у Постачальника, крім випадків зазначених у пункті 4.4.5. цього Договору, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від вартості цього Договору.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, 3% річних та пені, судом встановлено правомірність встановлення початку їх нарахування з 28.07.2025 (за спливом семиденного строку від дня отримання позову, що розцінюється як вимога в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України та який отримано відповідачем 21.07.2025), а не з 01.01.2025, як визначено позивачем. Поряд з цим адресований Товариству з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" лист від 28.01.2025 №88/4.1.1. про надання інформації в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації" суд не вправі розцінювати як вимогу в порядку ст. 530 ЦК України, оскільки такий лист скеровано в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації" та він не містить вимоги про повернення вартості непоставленого товару.
Водночас, оскільки судом встановлено прострочення грошового зобов'язання з 28.07.2025, а кінцевою датою нарахування складових заборгованості позивач визначив 01.06.2025 (дата, яка передує початку прострочення) та в силу приписів ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог, тому підстави для стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені відсутні.
Отже, у стягненні з відповідача 2200,38 грн - інфляційних втрат; 490,89 грн - 3% річних; 5972,46 грн - пені слід відмовити, як заявлених безпідставно.
Арифметичною перевіркою правильності нарахованої суми штрафу відповідно до п. 5.2. Договору помилок не виявлено (93000 грн х 10% = 9300 грн).
Відтак, позов в частині стягнення з відповідача штрафу підлягає задоволенню повністю у визначеній позивачем сумі.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Разом з тим відповідачем не подано до суду жодних доказів в підтвердження або спростування заявлених позовних вимог.
За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши усі обставини та надавши оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з урахуванням мотивів щодо безпідставного нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, враховуючи, що позов задоволено частково, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 2055,86 грн покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" та такі витрати в розмірі 366,54 грн залишаються за позивачем. При обрахунку ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт пониження 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, буд. 3Б, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 44618933) на користь Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі філії -Регіонального центру спеціального контролю (вул. Перемоги, 1, с. Ластівці, Камянець-Подільський район, Хмельницька область, 32364, код ЄДРПОУ 23836907) 39292,5 грн - основного боргу (попередньої оплати); 9300 грн - штрафу та 2055,86 грн - витрат на сплату судового збору.
3. У стягненні з відповідача 2200,38 грн - інфляційних втрат; 490,89 грн - 3% річних та 5972,46 грн - пені відмовити, у зв'язку з чим витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 366,54 грн залишити за позивачем.
4. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 24 вересня 2025 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи.