вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про повернення заяви про скасування судового наказу
"24" вересня 2025 р. Cправа № 902/131/20
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши без виклику представників сторін матеріали справи
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ПАРТНЕР" (вул. Костромська, 25, м. Рівне, 33022)
до боржника: Фізичної особи - підприємця Онищука Віталія Вікторовича ( АДРЕСА_1 )
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за Договором поставки № 7/1-РП від 01.03.2019 в загальному розмірі 81 110,78 грн та судового збору в розмірі 2 102,00 грн
14.02.2020 до Господарського суду Вінницької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ПАРТНЕР" з вимогою про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи - підприємця Онищука Віталія Вікторовича заборгованості за Договором поставки № 7/1-РП від 01.03.2019 в загальному розмірі 81 110,78 грн, з яких: 66 560,00 грн - основний борг; 1 548,20 грн - три проценти річних; 1 536,03 грн - інфляційні втрати; 11 466,55 грн - пеня, та судового збору в розмірі 2 102,00 грн.
Заяву обґрунтовано неналежним виконанням боржником зобов'язань за Договором поставки № 7/1-РП від 01.03.2019 в частині проведення розрахунків за поставлений товар.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2020 дану заяву передано для розгляду судді Матвійчуку В.В.
За результатами розгляду вказаної заяви, суд, 18.02.2020 видав відповідний наказ, копію якого разом з заявою стягувача та доданими до неї документами надіслано на адресу Фізичної особи - підприємця Онищука Віталія Вікторовича, яка відповідає інформації щодо боржника з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 ГПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.
Зважаючи на те, що боржник не скористався правом подачі заяви про скасування судового наказу від 18.02.2020, відповідно до ч. 1 ст. 159 ГПК України судовий наказ набрав законної сили 11.03.2020 та був направлений на адресу стягувача.
07.07.2022 на адресу господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ПАРТНЕР" № 58 від 30.06.2022 про видачу дублікату судового наказу у справі № 902/131/20 від 18.02.2020.
За результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ПАРТНЕР" № 58 від 30.06.2022, суд ухвалою від 11.07.2022 задовольнив зазначену заяву та видав дублікат судового наказу у справі № 902/131/20 від 18.02.2020.
22.09.2025 на адресу суду надійшла заява № б/н від 03.09.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/10117/25 від 22.09.2025) Фізичної особи - підприємця Онищука Віталія Вікторовича про скасування судового наказу від 18.02.2020 у справі № 902/131/20. У поданій заяві викладено клопотання про поновлення строку для подачі заяви про скасування судового наказу.
Дослідивши заяву № б/н від 03.09.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/10117/25 від 22.09.2025) в частині поновлення строку для подачі заяви про скасування судового наказу, суд враховує таке.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку для подачі заяви про скасування судового наказу боржник зазначає, що у нього відсутній зареєстрований електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, що, на його думку, унеможливило своєчасне отримання копії судового наказу, а також заяви стягувача з доданими до неї документами.
Крім того, починаючи з 11.03.2020 по теперішній час, боржник не отримував вказаних процесуальних документів у будь-який інший спосіб, передбачений чинним процесуальним законодавством, у зв'язку з чим був фактично позбавлений можливості дізнатися про винесення судового наказу, оцінити обґрунтованість та правильність розміру суми, заявленої до стягнення, а також з'ясувати факт існування заборгованості.
Враховуючи викладене, Фізична особа - підприємець Онищук Віталій Вікторович просить суд поновити строк для подання заяви про скасування судового наказу та скасувати наказ від 18.02.2020 у справі № 902/131/20.
Згідно із частинами 1, 4 статті 156 ГПК України (в редакції, чинній на дату видачі судового наказу) після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має.
Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 242 цього Кодексу.
Згідно із пунктами 3 - 5 частини шостої статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.02.2020 судом видано наказ про стягнення з Фізичної особи - підприємця Онищука Віталія Вікторовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ПАРТНЕР" 66 560,00 грн - основного боргу; 1 548,20 грн - три проценти річних; 1 536,03 грн - інфляційний втрат; 11 466,55 грн - пені та витрати по сплаті судового збору в розмірі 210,20 грн.
На виконання вимог ст. 156 ГПК України боржнику було надіслано копію судового наказу разом з копією заяви стягувача про видачу судового наказу та доданими до неї документами на адресу Фізичної особи - підприємця Онищука Віталія Вікторовича: АДРЕСА_1 .
Поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором № 2101802616200, що містило копію судового наказу від 18.02.2020, копію заяви стягувача про видачу судового наказу та додані до неї документи, було вручено Фізичній особі - підприємцю Онищуку Віталію Вікторовичу 24.02.2020, що підтверджується повідомленням про вручення.
Спростування цього факту матеріали справи не містять, а жодних доказів на підтвердження зворотного заявником разом із заявою № б/н від 03.09.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/10117/25 від 22.09.2025) не подано.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд зазначає, що реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справи перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків. Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, що направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених процесуальним законодавством часових рамках.
Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз Господарського процесуального кодексу України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства
Процесуальні строки, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків, оскільки з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Згідно ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений строк з певними обставинами, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку на подання відзиву з огляду на положення статті 119 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання про поновлення строку для подачі заяви про скасування судового наказу повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються господарському суду на загальних підставах).
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк.
Надсилаючи 16.09.2025 на адресу суду заяву № б/н від 03.09.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/10117/25 від 22.09.2025) про скасування судового наказу, боржник зазначає, що копію судового наказу Господарського суду Вінницької області від 18.02.2020 у справі № 902/131/20 разом із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ПАРТНЕР" про його видачу та доданими до неї документами не отримував засобами поштового зв'язку.
Крім того, боржник вказує, що зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" не має, а тому не мав змоги ознайомитися з вказаними процесуальними документами в електронній формі.
Разом з тим, суд вважає, що у поданому клопотанні боржник не обґрунтував об'єктивних причин, які перешкоджали йому подати заяву про скасування судового наказу у встановлений законом строк. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження наведених обставин, а викладені заявником доводи не свідчать про наявність поважних причин для поновлення процесуального строку.
Посилання боржника на відсутність зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" не може бути визнано судом поважною причиною, оскільки, як встановлено, підсистема "Електронний суд" офіційно запрацювала лише з 05.10.2021, тобто після винесення судового наказу 18.02.2020. Відтак, на момент його видачі та надсилання, повідомлення боржника мало здійснюватися у паперовій формі відповідно до статті 156 ГПК України.
Наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, що містило копію судового наказу та додані документи, свідчить про те, що боржник отримав ці документи 24.02.2020.
Суд зауважує, що закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява подана з пропуском установленого процесуального строку без поважних причин, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для його поновлення.
Відповідно до частини 2 статті 158 Господарського процесуального кодексу України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
З огляду на все вищевикладене в сукупності, на підставі ч. 2 ст. 157 ГПК України заява № б/н від 03.09.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/10117/25 від 22.09.2025) Фізичної особи - підприємця Онищука Віталія Вікторовича про скасування судового наказу від 18.02.2020 у справі № 902/131/20 підлягає поверненню.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 18, 42, 157, 158, 232, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні клопотання Фізичної особи - підприємця Онищука Віталія Вікторовича про поновлення строку для подачі заяви про скасування судового наказу від 18.02.2020 у справі № 902/131/20 відмовити.
2. Заяву № б/н від 03.09.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/10117/25 від 22.09.2025) Фізичної особи - підприємця Онищука Віталія Вікторовича про скасування судового наказу від 18.02.2020 у справі № 902/131/20 разом із доданими до неї документами, у тому числі конвертом, повернути заявнику без розгляду.
3. Копію заяви № б/н від 03.09.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/10117/25 від 22.09.2025) Фізичної особи - підприємця Онищука Віталія Вікторовича про скасування судового наказу від 18.02.2020 у справі № 902/131/20 долучити до примірника ухвали суду, який залишається в матеріалах справи.
4. Згідно із приписами ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
5. За приписами п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвалу про повернення заяви позивачеві (заявнику) може бути оскаржено окремо від рішення суду до Північно-західного апеляційного господарського суду.
6. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Копію ухвали надіслати стягувачу - рекомендованим листом, боржнику - рекомендованим листом разом з матеріалами заяви.
Дата складання повного тексту ухвали 24.09.2025.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - ТОВ "РЕНОМЕ-ПАРТНЕР" (вул. Костромська, 25, м. Рівне, 33022)
3 - ФОП Онищук В.В. ( АДРЕСА_1 )