вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"18" вересня 2025 р. Cправа № 902/866/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни за участю секретаря судового засідання Багулової Є.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", 21021, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вулиця 600-річчя, будинок, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 33126849
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт", 21020, Вінницька обл., місто Вінниця, провулок Цегельний, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 31836183
про стягнення 20 261,88 гривень
за участю представників:
від позивача - Бондар В.М., згідно довіреності
від відповідача - адвокат Мєнков Є.П., згідно ордера
До Господарського суду Вінницької області 25.06.2025 надійшла позовна заява (вх. № 923/25 від 25.06.2025) Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт" про стягнення 20 261,88 гривень заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з червня 2024 по квітень 2025.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2025 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.
Ухвалою від 30.06.2025 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 902/877/25, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 12 серпня 2025 року.
14.07.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 14.07.2025 (вх. № 01-34/7419/25 від 14.07.2025) у якому останній проти позову заперечив, у задоволенні позову просив відмовити.
11.08.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання № б/н від 11.08.2025 (вх. № 01-34/8360/25 від 11.08.2025) про долучення листа та акту обстеження до матеріалів справи.
12.08.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення № б/н від 11.08.2025 (вх. № 01-34/8360/25 від 11.08.2025).
12.08.2025 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення № б/н від 11.08.2025 (вх. № 01-34/8360/25 від 11.08.2025).
У судовому засіданні 31.07.2025, суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи №902/866/25 по суті до 14:00 год. 26.08.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
19.08.2025 до суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення № 1/5002/L від 18.08.2025 (вх. № 01-34/8719/25 від 19.08.2025).
26.08.2025 до суду від позивача надійшло клопотання № б/н від 26.08.2025 (вх. № 01-34/8957/25 від 26.08.2025) про відкладення розгляду справи.
За наслідком судового засідання 26.08.2025, суд постановив ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи №902/866/25 по суті на 12:00 год. 18.09.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
На визначену судом дату у судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив, у задоволенні позову просив відмовити.
За наслідками розгляду справи, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення у справі та повідомив час проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
На оголошення вступної та резолютивної частин рішення учасники справи не з'явилися, у зв'язку з чим вступна та резолютивна частини рішення долучено до матеріалів справи без їх проголошення.
Суть спору:
Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт" про стягнення 20 261,88 гривень заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з червня 2024 по квітень 2025.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що КП ВМР "ВМТЕ" надає послуги з постачання теплової енергії відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правил надання послуги з постачання теплової енергії.
Позивач зауважив, що вбудоване у житловий будинок нежитлове приміщення по вул. Владислава Городецького, 7 (офісне приміщення), яке належить ТОВ "Олеріт" технічно під'єднано до зовнішніх інженерних мереж КП ВМР "ВМТЕ".
За твердженням позивача 01.06.2024 між КП ВМР "ВМТЕ" та ТОВ "Олеріт" укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання та зазначив, що за період з 01.06.2024 по 30.04.2025 відповідачу згідно вказаного договору було надано послуги з приєднаного теплового навантаження, надання теплової енергії та абонентського обслуговування на загальну суму 20 261,88 гривень, оплата за які у повному обсязі не здійснена.
У зв'язку із нездійсненням відповідачем оплати за приєднане теплове навантаження, постачання теплової енергії та абонентське обслуговування у розмірі 20 261,88 гривень, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості у примусовому порядку.
Відповідач у відзиві проти позову заперечив, зазначив, що нежитлове приміщення за адресою: м. Вінниця, вулиця В. Городецького 7 (стара назва вулиці Ч. Партизан), що належить ТОВ "Олеріт" з 2013 року не використовуються товариством як офісне, складське, в ньому відсутні системи теплового споживання, відсутні прилади обліку теплової енергії, відсутня система холодного-гарячого водопостачання та водовідведення, це приміщення є підвальним приміщенням будинку по вулиці В.Городецького 7, що потребує ремонту та не є придатним для його використання в якості офісу.
Щодо надсилання публічного договору приєднання до послуг з постачання теплової енергії, відповідач зазначив, що заперечує обставину отримання листа та договору із заявою-приєднання, вважає, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів надіслання та як наслідок отримання відповідних документів відповідачем, що на його думку спростовує твердження позивача.
Відповідач зазначив, що товариством не було отримано жодного проекту договору від позивача; відсутні докази щодо вчинення дій, які свідчили про волю товариства до їх отримання (не здійснено жодної оплати, надані акти здачі прийняття робіт (наданих послуг) за період з 30.06.2024 по 30.04.2025 року складені в односторонньому порядку та не містять підпису товариства), що на переконання відповідача свідчить про відсутність укладеного договору між сторонами та виникнення будь-яких зобов'язань.
З урахуванням наведеного у задоволенні позову відповідач просив відмовити.
На обгрунтування своїх правових позицій сторонами подавалися додаткові пояснення, пояснення щодо обставин справи та спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено таке.
Як убачається із матеріалів справи 07.05.2024 Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" надіслало відповідачу лист № 1409-22/2 від 30.04.2024 у якому повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Олеріт", що належне товариству приміщення вбудоване та/або прибудоване до багатоквартирного житлового будинку, а відтак відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України від 9 листопада 2017 року №2189-УІІІ "Про житлово-комунальні послуги" (далі - ЗУ "Про ЖКП") ТОВ "Олеріт" надається послуга з постачання теплової енергії та послуга з постачання гарячої води (т. 1 а.с. 10-12, 107, 108).
Крім того, у цьому листі КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" повідомлено відповідача про розміщення індивідуального договору про постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання у відповідності до пункту 5 статті 13 ЗУ "Про ЖКП" на веб-сайті позивача https://vmte.vn.ua/publik/consumer/50.
У вказаному листі позивач також зазначив, що з 1 червня 2024 р. публічний договір приєднання затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" вважатиметься укладеним, а діючий договір № 5958 від 02.09.2013 р. припинить свою дію та надав на ознайомлення один примірник публічного договору приєднання, заяву-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, яку просив заповнити, підписати та повернути в кабінет №4 за адресою 600-річчя, 13.
За змістом типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - договір) цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641,642 Цивільного кодексу України (т. 1 а.с 14-17).
Відповідно до пунктів 2, 3 договору даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на веб-сайті КП ВМР "ВМТЕ" https:vmte.vn.ua. Виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на веб-сайті КП ВМР "ВМТЕ" https:vmte.vn.ua. Інформування споживача про намір зміни ціни/тарифу на послугу здійснюється виконавцем відповідно до Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обгрунтуванням такої необхідності, затвердженого наказом Мінрегіону від 5 червня 2018 р. № 130.
Згідно з пунктом 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
Як убачається із заяви-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії надісланої відповідачу разом із договором та листом № 1409-22/2 від 30.04.2024 у графі інформація про споживача вказано найменування споживача - ТОВ "Олеріт", адреса приміщення споживача - вулиця В.Городецького, 7, м. Вінниця, опалювальна площа (об'єм) приміщення споживача - 26,8 кв.м., максимальне теплове навантаження приміщення - 0,0013 Гкал/год; послуга надається за допомогою систем індивідуального теплового пункту багатоквартирного будинку (т. 1 а.с. 13).
Доказів звернення відповідача до позивача із запереченнями щодо умов типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії матеріали справи не містять.
На виконання умов укладеного типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії протягом червня 2024 - квітень 2025 року позивачем надано відповідачу послуги з приєднаного навантаження, постачання теплової енергії та нараховано плату за абонентське обслуговування на загальну суму 20 261,88 гривень, у тому числі: у червні 2024 на суму 219,05 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 30.06.2024; у липні 2024 на суму 217,88 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 31.07.2024; у серпні 2024 на суму 217,88 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 31.08.2024; у вересні 2024 на суму 217,88 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 30.09.2024; у жовтні 2024 на суму 691,42 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 31.10.2024; у листопаді 2024 на суму 2935,21 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 30.11.2024; у грудні 2024 на суму 3463,26 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 31.12.2024; у січні 2025 на суму 3455,68 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 31.01.2025; у лютому 2025 на суму 4474,69 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 28.02.2025; у березні 2025 на суму 2633,50 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 31.03.2025; у квітні 2025 на суму 1735,43 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 30.04.2025 (т. 1 а.с. 109-153, 18-58).
Вказані акти за червень 2024 - квітень 2025 надіслані позивачем на адресу відповідача, що підтверджується наявними у матеріалах справи описами вкладення, списками згрупованих відправлень з відповідними фіскальними чеками (т. 1 а.с. 109-153, 18-58).
Листами № 2/22-2589 від 10.09.2024 та № 1715-22/2 від 10.04.2025 Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" попередило відповідача про необхідність сплати заборгованості станом на 01.09.2024 та на 01.04.2025, зокрема за договором від 01.06.2024 (т. 1 а.с. 28-30, 52-55).
Разом з тим, відповідач оплати вартості приєднаного навантаження, постачання теплової енергії, плати за абонентське обслуговування за період червень 2024 - квітень 2025 на загальну суму 20 261,88 гривень не здійснив, що підтверджується випискою з журналу нарахувань і оплати за період з червня 2024 по квітень 2025 по особовому рахунку №5958 споживач - ТОВ "Олеріт", у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 20 261,88 гривень (т. 1 а.с. 9).
Доказів сплати заявленої до стягнення заборгованості матеріали справи не містять.
З огляду на невиконання відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної оплати приєднаного навантаження, постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 20 261,88 гривень заборгованості.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з приєднаного навантаження, постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування за період з 01.06.2024 по 30.04.2025 у розмірі 20 261,88 гривень.
Щодо правового регулювання спірних правовідносин судом враховано таке.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Положеннями частини 1-3 статті 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.
Частиною 7 статті 276 ГК України визначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Положеннями статті 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Споживач теплової енергії це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Положеннями частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" встановлені права та обов'язки споживача теплової енергії, зокрема і обов'язок своєчасного укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
За умовами частини 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показань вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Пунктом 40 Правил №1198 користування тепловою енергією передбачено, що споживач зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих правил.
Положеннями статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;
внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо);
житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;
індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;
плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
За змістом пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до комунальних послуг належать послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
За приписами пункту 1, пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до частин 1, 4 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.
Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.
Частинами 1, 2 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Абзацами 1, 3 частини 4 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Судом установлено, що у жовтні 2021 року Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" на своєму веб сайті було опубліковано текст публічного типового договору про надання послуги з постачання теплової енергії (https://vmte.vn.ua/public/consumer/50).
Текст надісланого на адресу відповідача разом із листом № 1409-22/2 від 30.04.2024 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії відповідає типовому договору.
Приймаючи до уваги, що заперечень до типового договору від відповідача у встановлений чинним законодавством термін не надійшло, відповідач продовжив отримувати послугу з приєднаного навантаження, постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування (акцептував умови публічного договору), суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Олеріт" приєдналося до типового договору в редакції запропонованій позивачем та розміщеній на сайті Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго".
Суд зауважує, що не підписання відповідачем заяви про приєднання, не визнання індивідуального договору тощо, не спростовує обставини отримання ним послуги з постачання теплової енергії (приєднаного навантаження, постачання теплової енергії, абонентського обслуговування) та виникнення обов'язку з оплати наданих послуг згідно затверджених тарифів.
Викладене спростовує доводи відповідача, що індивідуальний договір є неукладеним через відсутність волевиявлення відповідача на таке укладення та, що ним не було здійснено будь-яких дій, які б свідчили про прийняття умов публічного договору, оскільки таке твердження відповідача суперечить наведеним вище нормам законодавства щодо укладення публічних договорів приєднання.
Таким чином, доводи відповідача щодо відсутності укладеного між сторонами у письмовій формі договору, як підстави для відмови у задоволенні позовних вимог судом відхиляються.
Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не звільняє відповідача від обов'язку оплачувати надані йому послуги.
Відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.10.2021 у справі № 908/3159/19 відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє відповідача від обов'язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.
Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17; у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 7128916/17-ц.
Також судом відхиляються доводи відповідача щодо неотримання ним договору, актів здачі-прийняття виконаних робіт, оскільки зазначена у листі № 1409-22/2 від 30.04.2024 адреса та адреса за якою надсилались рахунки, акти здачі-прийняття виконаних робіт є адресою місцезнаходження товариства згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до вимог частини 1, частин 3-4 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
З урахуванням наведених норм закону, суд вважає, що направлення позивачем відповідачу поштової кореспонденції на адресу відповідача (м. Вінниця, вулиця В.Городецького, будинок 7), що міститься в Єдиному державному реєстрі є належним повідомленням, оскільки отримання кореспонденції адресатом за умови фактичної відсутності за вказаною адресою є ризиками особи, що не внесла до Єдиного державного реєстру відомості щодо зміни свого місцезнаходження.
Щодо зауважень відповідача, що дублікати актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) не є первинними документами, суд зазначає, що статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Вимоги, щодо оформлення первинних документів наведені також у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Судом установлено, що позивачем у позовній заяві та додаткових поясненнях від 18.08.2025 зазначено про надання позивачем послуг та надіслання відповідачу актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг). Відповідно до наданих позивачем копій актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) позивачем надано відповідачу послуги приєднаного навантаження, поставки теплової енергії, плати за приєднане навантаження на загальну суму 20 261,88 гривень (т.1 а.с. 18-58, 109-153).
За умовами пункту 33 договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Згідно з пунктом 34 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Підпунктом 3 пункту 43 договору визначено, що виконавець зобов'язаний без додаткової оплати надавати споживачу в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про ціну/тариф, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання послуги, її споживчі властивості, а також іншу інформацію, передбачену законодавством.
Із наданих позивачем актів вбачається, що останні містять відомості щодо періоду надання послуг, найменування роботи (послуги), одиниць виміру, кількості, тарифу, суми наданих послуг, їх загальної вартості з ПДВ; особистий підпис генерального директора КП ВМР "ВМТЕ" скріплений печаткою товариства.
Згідно відомостей внесених до описів вкладення поштових відправлень, рахунки та вказані акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за період з червня 2024 по квітень 2025 надіслані відповідачу за адресою його місцезнаходження товариства згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Суд зауважує, що дублікат - це примірник документа, що видається замість втраченого оригіналу. Дублікат має однакову юридичну силу з оригіналом.
З аналізу умов договору, матеріалів справи суд дійшов висновку, що надані позивачем копії актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за період з червня 2024 по квітень 2025, їх дублікати відповідають положенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та є документами, які містять відомості про господарську операцію з наданих послуг приєднаного навантаження, передачі теплової енергії, плати за абонентське обслуговування.
Щодо технічних характеристик об'єкта споживання теплової енергії за договором ТОВ "Олеріт" суд зауважує, що відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що нежитлове приміщення за адресою: м. Вінниця, вулиця В. Городецького 7 належить ТОВ "Олеріт" із 2013 року.
Господарським судом Вінницької області у рішенні від 03.11.2023 у справі № 902/1145/23, яке набрало законної сили 07.03.2024, встановлено, що 02.09.2013 між Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олеріт" було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 5958; договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 5958 від 02.09.2013 у 2022 році припинив свою дію.
Згідно встановлених судом у вказаному рішенні обставин сторонами у пункті 6.2. договору визначено, що споживач щомісячно, протягом року, вносить плату за приєднане навантаження, визначене в додатку №1 до договору, та окремо сплачує за спожиту теплову енергію на підставі показів приладів обліку, або за їх відсутності, розрахунково, відповідно до теплового навантаження. У разі зміни тарифів та порядку розрахунків нові тарифи і порядок розрахунків є обов'язковим для сторін з моменту введення їх в дію. Додатком № 4 до договору сторони погодили сплату за теплову енергію по двоставковому тарифу.
Додатком 1 до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 5958 від 02.09.2013 сторонами було погоджено технічні характеристики об'єкта споживання теплової енергії ТОВ "Олеріт", зокрема максимальне приєднане теплове навантаження.
У заяві-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії надісланої відповідачу разом із договором та листом № 1409-22/2 від 30.04.2024 у графі інформація про споживача вказано найменування споживача - ТОВ "Олеріт", адреса приміщення споживача - вулиця В. Городецького, 7, м. Вінниця, опалювальна площа (об'єм) приміщення споживача - 26,8 кв.м., максимальне теплове навантаження приміщення - 0,0013 Гкал/год; послуга надається за допомогою систем індивідуального теплового пункту багатоквартирного будинку.
Положеннями пункту 26 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 передбачено, що споживач надає виконавцю інформацію про опалювану площу (об'єм) приміщення. У разі зміни опалюваної площі (об'єму) приміщення споживач надає у місячний строк виконавцю інформацію про таку зміну разом з копією технічного паспорта приміщення з метою подальшого внесення змін до договору.
Водночас, доказів зміни технічних параметрів належного відповідачу нежитлового приміщення або доказів звернення відповідача до позивача щодо зміни опалюваної площі (об'єму) приміщень, максимального теплового навантаження приміщення матеріали справи не містять.
Підпунктом 10 пункту 41 договору встановлено обов'язок споживача забезпечити своєчасну підготовку об'єктів, що перебувають у його власності (користуванні), до експлуатації в осінньо-зимовий період.
Згідно з підпунктом 11 пункту 41 договору споживач зобов'язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
Пунктом 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, встановлений обов'язок споживача теплової енергії, зокрема забезпечувати належний стан обслуговування та безпечну експлуатацію власної системи теплоспоживання.
За приписами пункту 41 вказаних Правил споживач несе відповідальність за технічний стан, обслуговування та експлуатацію системи теплоспоживання, що перебуває у межах його балансової належності (експлуатаційної відповідальності).
Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, стверджував про невикористання товариством у спірному періоді приміщення за адресою: місто Вінниця, вулиця В. Городецького, 7, оскільки у ньому відсутні будь-які системи теплового споживання, прилади обліку теплової енергії, відсутня система холодного-гарячого водопостачання та водовідведення.
На підтвердження обставини відсутності системи теплового споживання, приладів обліку теплової енергії, систем холодного-гарячого водопостачання, водовідведення відповідачем надано лист Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "МОНЕ-7", що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вулиця В. Городецького 7 № 2 від 08.09.2022 та акт обстеження підвального приміщення ТОВ "Олеріт" від 07.09.2022.
Згідно вказаного акту за наслідками обстеження комісією встановлено, що у підвальному приміщенні, що належить ТОВ "Олеріт" код ЄДРПОУ 31836183 та знаходиться за адресою: м. Вінниця, вулиця В. Городецького, буд. 7 відсутні будь-які системи теплового споживання (радіатори опалення, рушникосушки, тощо), а також відсутня система холодного-гарячого водопостачання та водовідведення.
Надаючи оцінку наведеним доводам, суд звертає увагу, що вказаний акт складений ОСББ "МОНЕ-7" станом на 07 вересня 2022 року, тоді як предметом спору є вимога про стягнення заборгованості за надані позивачем послуги з абонентського обслуговування, надання теплової енергії, приєднаного навантаження щодо нежитлового приміщення у житловому багатоквартирному будинку за адресою: м. Вінниця, вулиця В. Городецького 7 за період червень 2024 - вересень 2025.
Доказів щодо відсутності монтажу та введення в експлуатацію системи теплового споживання, приладів обліку теплової енергії, систем холодного-гарячого водопостачання, водовідведення у вказаному нежитловому приміщенні у спірному періоді матеріали справи не містять.
З урахуванням наведеного, доводи відповідача про невикористання товариством вказаного приміщення у спірному періоді, оскільки у ньому відсутні будь-які системи теплового споживання, прилади обліку теплової енергії, відсутня система холодного-гарячого водопостачання та водовідведення судом відхиляються.
Суд зауважує, що відповідно до підпункту 12 пункту 42 Правил надання послуги з постачання теплової енергії споживач має право відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону від 26.07.2019 № 169; це право не звільняє споживача від зобов'язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169 визначає процедуру відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків (далі - споживачі) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку передбачено, що рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії.
Відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.
Подібні за змістом висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 500/5362/17, від 01.12.2021 у справі № 607/25229/18, від 23.12.2021 у справі № 522/10647/15-ц, від 06.12.2023 у справі № 212/10834/21.
Намір споживача припинити надання послуг з централізованого теплопостачання реалізовується останнім відповідно до Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.
Схожі за змістом висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 02.03.2018 у справі № 915/89/16.
Водночас, доказів вчинення відповідачем у порядку передбаченому чинним законодавством дій, які свідчать про відмову відповідача від отримання послуг з теплопостачання та направлені на відключення споживачем належних йому приміщень від систем централізованого опалення, акту про таке від'єднання відповідачем суду не надано.
Згідно висновку Верхового Суду викладеному у постанові від 17 квітня 2025 року у справі № 920/277/23 підведення централізованого опалення (мережі теплопостачання) до системи опалення споживача свідчить про виконання послуг виконавцем, а споживач незалежно від відмови від її споживання, зобов'язаний оплатити надані послуги.
Суд зауважує, що самовільне відключення споживача від внутрішньобудинкових систем опалення або здійснення такого відключення з порушенням встановленої законодавством процедури не припиняє статусу такого суб'єкта як споживача відповідних комунальних послуг.
Крім того, самовільне відключення споживача від мережі централізованого опалення з порушенням установленого законодавством порядку не звільняє споживача від обов'язку щодо оплати відповідних послуг (Постанови Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 703/69/16-ц; від 11 вересня 2019 року у справі № 456/2222/16-ц; від 19 вересня 2019 року у справі № 629/367/17; від 25 вересня 2019 року у справі № 522/401/15-ц).
Таким чином, судом установлено, що у період з червня 2024 по квітень 2025 ТОВ "Олеріт" було отримувачем послуг з абонентського обслуговування, а також послуг з надання теплової енергії, приєднаного навантаження як користувач вбудованого нежитлового приміщення у житловому багатоквартирному будинку за адресою: м. Вінниця, вулиця В. Городецького 7.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, в тому числі шляхом установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання фіксованих цін.
За приписами статті 13 Закону України "Про теплопостачання" до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством.
21.07.2022 Виконавчим комітетом Вінницької міської ради прийнято рішення № 1447 "Про погодження приєднаного теплового навантаження та норм споживання теплової енергії на послугу з постачання теплової енергії, послугу з постачання гарячої води для категорії споживачів "населення" КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" на плановий опалювальний сезон 2022-2023 років" відповідно до пункту 1 якого виконкомом вирішено погодити на плановий опалювальний сезон 2022-2023 років для категорії споживачів "населення" КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго": приєднане теплове навантаження на послугу з постачання теплової енергії (Гкал/год) згідно з додатком 1 до даного рішення; норми споживання теплової енергії на послугу з постачання теплової енергії (Гкал/(рік*кв.м.)) згідно з додатком 1 до даного рішення та зокрема за адресою вул. Владислава Городецького, 7 (т. 1 а.с. 5-7).
18.04.2024 Виконавчим комітетом Вінницької міської ради прийнято рішення № 929 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 21.07.2022 №1447" відповідно до пункту 1 якого вирішено внести зміни до рішення виконавчого комітету міської ради від 21.07.2022 року №1447 "Про погодження приєднаного теплового навантаження та норм споживання теплової енергії на послугу з постачання теплової енергії, послугу з постачання гарячої води для категорії споживачів "населення" КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" на плановий опалювальний сезон 2022-2023 років", а саме: в назві рішення та в пункті І рішення, словосполучення " 2022-2023 років" замінити словосполученням " 2024-2025 років" (т. 1 а.с. 8).
Судом установлено, що у спірний період нарахування приєднаного навантаження здійснювалось позивачем згідно тарифів встановлених рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 21.07.2022 № 1447 "Про погодження приєднаного теплового навантаження та норм споживання теплової енергії на послугу з постачання теплової енергії, послугу з постачання гарячої води для категорії споживачів "населення" КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" на плановий опалювальний сезон 2022-2023 років" та рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 18.04.2024 № 929 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 21.07.2022 №1447".
Як уже було зазначено, відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати регулюються Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022) (далі - Правила № 830).
Пунктом 33 Правил № 830 визначено, що плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:
плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України;
плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.
Плата за послугу, абонентське обслуговування та плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однією сумою в порядку та розмірах, визначених договором. При цьому виконавець забезпечує деталізацію інформації щодо структури плати у рахунках споживачів.
У разі коли співвласники багатоквартирного будинку самостійно не обрали однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", та/або не дійшли згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, плата виконавцю за індивідуальним договором складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування.
Плата виконавцю за колективним договором та за договором з колективним споживачем складається із плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послугу та обсягу спожитої послуги, визначеного відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 34 Правил № 830 рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором.
Відповідно до пунктів 35-37 Правил № 830 розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.
Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.
Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.
Відповідно до пункту 30 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р. № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця КП ВМР "ВМТЕ" https://vmte.vn.u/population.html.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Згідно з пунктом 31 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця КП ВМР "ВМТЕ" https://vmte.vn.u/population.html.
У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послуги, що перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.
За умовами пункту 32 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця, у разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.
Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Пунктом 33 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії визначено, що виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Судом установлено, що нарахування позивачем відповідачу приєднаного навантаження, плати за теплову енергію та плати за абонентське обслуговування здійснено у відповідності до рішень органу місцевого самоврядування (виконавчого комітету Вінницької міської ради) та умов договору типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, а відтак вказані нарахування здійснені позивачем правомірно.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статті 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як убачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, в той же час відповідач свої зустрічні зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг належним чином не виконав, внаслідок чого було допущено прострочення у виконанні грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів пред'явлення відповідачем позивачу будь-яких претензій щодо неналежного виконання умов договору.
Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором щодо сплати заборгованості за приєднане навантаження, надану теплову енергію та абонентське обслуговування у розмірі 20 261,88 гривень, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 20 261,88 гривень.
Здійснивши перевірку заявленої позивачем до стягнення суми боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 20 261,88 гривень є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).
Під час розгляду справи, судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи викладене, суд не надає детальної відповіді на кожний аргумент та довід учасників справи, оскільки такі доводи та аргументи не впливають на висновки суду у цій справі.
Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 20 261,88 гривень.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат судом враховано таке.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 2598 від 17.06.2025 сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 гривень.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028,00 гривень покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт" (21020, Вінницька обл., місто Вінниця, провулок Цегельний, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 31836183) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (21021, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вулиця 600-річчя, будинок, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 33126849) 20 261,88 гривень заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з червня 2024 по квітень 2025 та 3 028,00 гривень судових витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Повне рішення складено 23 вересня 2025 р.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2,3 - сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.