07.08.2025 року м.Дніпро Справа № 904/2806/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.
представники сторін:
третя особа -3: ОСОБА_1 ;
третя особа- 2: Трунов О.В.;
від відповідача: Трунов О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката-засновника Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" Бібічевої Ірини Олексіївни та адвоката-засновника Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" Кисельової Вікторії Іванівни на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 року у справі №904/2806/24 (суддя Крижний О.М.)
за позовом позивача-1: Адвоката-засновника Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" Бібічевої Ірини Олексіївни, м. Дніпро
позивача-2: Адвоката-засновника Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" Кисельової Вікторії Іванівни, м. Дніпро
до Адвокатського об'єднання "Традиції захисту", м. Дніпро
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1) Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мошковська Наталія Миколаївна, м. Дніпро
2) ОСОБА_2 , м. Дніпро
3) ОСОБА_1 , м. Дніпро
4) ОСОБА_3 , м. Дніпро
5) ОСОБА_4 , м. Дніпро
6) ОСОБА_5 , м. Дніпро
7) ОСОБА_6 , м. Дніпро
про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів, оформлених протоколом від 14.11.2023 року,-
Позивачі, звернувшись з позовом до господарського суду, просили:
1) визнати недійсними у повному обсязі всі рішення загальних зборів адвокатів-засновників Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація", оформлені протоколом загальних зборів адвокатів-засновників Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" від 14 листопада 2023 року;
2) визнати недійсною у повному обсязі нову редакцію статуту Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" від 2023 року, затверджену рішенням загальних зборів адвокатів-засновників Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" з питання третього порядку денного зборів, оформленим протоколом загальних зборів адвокатів-засновників Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" від 14 листопада 2023 року;
3) скасувати реєстраційну дію "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу 27.02.2024 року №1002241070012024693, Зміна місцезнаходження юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зміна установчих документів", здійснену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М., якою внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зміни до відомостей про юридичну особу - Адвокатське об'єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" щодо:
- зміни складу засновників юридичної особи;
- зміни установчих документів відповідача, а саме статуту Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" в новій редакції від 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовували тим, що 28.02.2024 року позивачам стало відомо про здійснення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - Адвокатське об'єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація", а саме про зміну місцезнаходження юридичної особи, складу засновників (учасників), про зміну установчих документів. Підставою для здійснення державної реєстрації вказаних змін стали рішення загальних зборів адвокатів-засновників Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація", оформлені протоколом загальних зборів адвокатів-засновників Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" від 14 листопада 2023 року.
Позивачі зазначали, що вказані рішення були прийняті без їх участі, за відсутності кворуму для проведення загальних зборів адвокатів-засновників та необхідної кількості голосів для прийняття рішень такими загальними зборами, прийнятими рішеннями порушено їх корпоративні права на управління в Адвокатському об'єднанні "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" шляхом участі їх в цих загальних зборах, голосуванні на зборах з правом вирішального голосу, бути попередньо ознайомленими з матеріалами, що виносяться на розгляд цих зборів та з питаннями, включеними до порядку денного, а також на отримання ними права на частину вибуваючого адвоката-засновника в майні Адвокатського об'єднання з підстав, передбачених статутом, та отримання у власність частини майна, що належить Адвокатському об'єднанню.
Під час розгляду справи назву відповідача змінено з Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" на Адвокатське об'єднання "Традиції захисту".
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 року у даній справі в задоволенні позову ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів, оформлених протоколом від 14.11.2023 року, відмовлено.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що обраний позивачами спосіб захисту є неналежним та неефективними, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивачі звернулись до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначають, що захист порушених прав та законних інтересів позивачів шляхом звернення до суду з цим позовом жодним чином не пов'язаний із статутним капіталом в Адвокатському об'єднанні і його розміром, наявністю майнових часток у адвокатів-засновників, наявністю правовідносин між адвокатським об'єднанням та адвокатами-засновниками та адвокатами-засновниками між собою стосовно майнових часток в статутному капіталі адвокатського об'єднання, у зв'язку з відсутністю створеного статутного капіталу в адвокатському об'єднанні. Тому, на думку скаржників, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", який застосовується як спеціальний закон виключно до товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю. Мета позивачів не була спрямована на повернення складу учасників адвокатського об'єднання.
На переконання скаржників, суд першої інстанції, відмовляючи позивачам у позові з підстав обрання неналежного та неефективного способу захисту, необґрунтовано вважав доведеним факт обізнаності позивачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з рішеннями загальних зборів, оформлених протоколом зборів від 25.04.2024 року, та новою редакцією статуту від 25.04.2024 року ще з 25.04.2024 року, незважаючи на те, що зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі вказаних рішень загальних зборів від 25.04.2024 року були внесені лише 01-02 липня 2024 року, що об'єктивно позбавило позивачів можливості на дату подачі цього позову сформувати позовні вимоги з врахуванням вказаних змін у зв'язку з фактичною відсутністю зазначених документів у відповідача на дату подачі цього позову до господарського суду.
Позивачі вважають, що всі рішення, оформлені протоколом загальних зборів адвокатів-засновників від 14.11.2023 року, постановлені загальними зборами в порушення вимог закону та статуту адвокатського об'єднання щодо кворуму його учасників та кількості голосів адвокатів-засновників, необхідних для постановлення загальними зборами рішень, передбачених в п. 11.4. статуту, чим порушено суб'єктивні права і законні інтереси безпосередньо позивачів на управління в адвокатському об'єднанні, а також належне їм право на отримання в рівних частинах з іншими адвокатами-засновниками грошової компенсації, що належала виключеним зі складу адвокатського об'єднання адвокатам-засновникам, та законний інтерес позивачів на отримання частини вказаних прав в рівних частинах з іншими адвокатами-засновниками у зв'язку з виключенням зі складу вказаних у протоколі адвокатів-засновників.
Скаржники зауважують, що до правовідносин, які є предметом дослідження у цій справі, зазначені норми пункту 3 частини п'ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" застосуванню не підлягають, оскільки в адвокатському об'єднанні відсутній статутний капітал, розподілений на майнові частки між адвокатами-засновниками, та відсутні майнові частки в статутному капіталі у адвокатів-засновників, що підтверджується дослідженими під час розгляду справи Виписками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно відповідача станом на 28.02.2024 року та 22.07.2024 року, а також статутами адвокатського об'єднання.
На думку скаржників, відмова суду розглянути вказаний спір по суті з підстав обрання позивачами неефективного способу захисту їх порушених прав та законних інтересів, а саме, з підстав того, що вже ухвалено нову редакцію статуту, фактично є порушенням принципу правової визначеності як одного з головних елементів принципу верховенства права, оскільки розгляд судом по суті оскаржуваних рішень не призведе до повторного звернення до суду з цього ж питання щодо законності підстав набуття адвокатами- засновниками майнових часток в Адвокатському об'єднанні за відсутності створеного в об'єднанні статутного капіталу, розподіленого на майнові частки між адвокатами-засновниками, та відкине необхідність розгляду позову про визнання недійсними рішень загальних зборів адвокатів-засновників, оформлених протоколом загальних зборів від 25 квітня 2024 року.
Скаржники наголошують, що позивачі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не повідомлялись про проведення цих зборів та не були на них присутніми і не голосували за постановлені зборами рішення.
Також скаржники зазначають, що матеріали справи не містять рішення загальних зборів адвокатів-партнерів про надання повноважень керівнику Адвокатського об'єднання Васильєвій М.В., а також адвокату Трунову О.В. захищати інтереси об'єднання в судах.
Відповідач згідно відзиву просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що факт присутності позивачів на загальних зборах та їх голосування з порядку денного було підтверджено показаннями у суді інших адвокатів - засновників.
За доводами відповідача, в даному випадку позивачами не зазначено, в чому полягає порушення їх прав виключенням померлих адвокатів зі складу засновників-адвокатів, включення до складу засновників інших адвокатів без збільшення загальної кількості адвокатів - 20 осіб, зміни статуту та місцезнаходження відповідача.
Більше того, в даному випадку позивачі не можуть виступати в інтересах третіх осіб з метою представництва їх інтересів у зв'язку з відчуженням останніми своїх часток.
На переконання відповідача, у випадку задоволення позову, буде відсутній ефективний механізм дійсного захисту інтересу позивачів, оскільки на момент подання позову у відповідача змінився кількісний склад адвокатів-засновників, а саме, зменшено його до 8 осіб, наявний статут у новій редакції.
Згідно відповіді на відзив скаржники вказують, що не можуть бути доказами присутності позивачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на вказаних загальних зборах та голосування їх за прийняті рішення пояснення адвокатів- засновників ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , на які відповідач посилається у своєму відзиві, оскільки вказані особи є заінтересованими особами.
Також скаржники зазначають, що не можуть братись до уваги і пояснення адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , оскільки ці особи на дату проведення загальних зборів не були адвокатами-засновниками Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація".
На переконання скаржників, рішення цих загальних зборів адвокатів-засновників Адвокатського об'єднання з питання другого порядку денного в частині визнання знову прийнятих адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 адвокатами-засновниками з моменту прийняття такого рішення загальними зборами без їх державної реєстрації в якості засновників (учасників) Адвокатського об'єднання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, не наділяло цих адвокатів статусом адвокатів-засновників адвокатського об'єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" та не надавало їм права, до включення їх до переліку засновників Адвокатського об'єднання в Єдиному державному реєстрі, голосувати на цих же загальних зборах з правом вирішального голосу по всім іншим питанням порядку денного цих загальних зборів.
Скаржники вкотре наголошують, що інформація щодо рішень загальних зборів, які відбулись 25 квітня 2024 року, стала загальнодоступною лише після внесення відповідної інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 01-02 липня 2024 року, а отже, після подання позивачами цієї позовної заяви до господарського суду та відкриття провадження у справі, що підтверджує доводи позивачів про неможливість отримання цієї інформації до подачі позову.
На переконання скаржників, спосіб захисту порушених прав та законних інтересів позивачів внаслідок постановлення вказаних спірних рішень загальними зборами адвокатів-засновників, оформлених протоколом загальних зборів від 14 листопада 2023 року та нової редакції статуту від 14 листопада 2023 року, може бути реалізованим, а порушені права та законні інтереси позивачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 поновлені у спосіб та з підстав, передбачених ст.25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", а саме - шляхом визнання судом недійсними вказаних спірних рішень загальних зборів та нової редакції статуту, оскільки вказане судове рішення, що набрало законної сили, є підставою для здійснення реєстраційних дій щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі, у тому числі, стосовно визнання недійсною повністю нової редакції статуту адвокатського об'єднання від 14 листопада 2023 року, скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.02.2024 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2025 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя -доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено на 07.08.2025 року на 15:30 год.
В судове засідання представник апелянтів не з'явився, надав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою.
Колегія суддів протокольною ухвалою відхилила зазначене клопотання, оскільки докази щодо хвороби представника позивачів суду надано не було. Крім того, скаржники не позбавлені права особистої участі в судовому засіданні для представництва своїх інтересів.
У судовому засіданні 07.08.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що 14.11.2023 року відбулися загальні збори учасників-засновників Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація". Прийняті рішення за результатами цих зборів оформлені протоколом від 14.11.2023 року.
У протоколі зазначено, що на зборах були присутні:
- ОСОБА_7 ;
- ОСОБА_9 ;
- ОСОБА_10 ;
- ОСОБА_1 ;
- ОСОБА_8 ;
- ОСОБА_11 ;
- ОСОБА_12 ;
- ОСОБА_13 ;
- ОСОБА_2 ;
- ОСОБА_14 ;
- ОСОБА_15 ;
- ОСОБА_3 .
Вказано, що на зборах присутні 12 осіб, що становить більше кількості адвокатів-засновників (із розрахунку 15 осіб, за виключенням 4 померлих осіб), тому збори визнані легітимними приймати рішення з питань порядку денного.
Також на загальні збори були запрошені адвокати: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .
Головою зборів обрано: ОСОБА_2 , секретарем: Забеліна В.Г.
Збори відбулися з наступним порядком денним:
1. Виключення померлих;
2. Прийняття нових адвокатів-засновників замість виключених адвокатів-засновників;
3. Внесення змін до статуту;
4. Різне;
5. Про надання повноважень.
Загальними зборами прийняті такі рішення.
З першого питання вирішили: виключити зі складу адвокатів-засновників Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація" у зв'язку із смертю адвокатів: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 .
З другого питання вирішили: прийняти до складу адвокатів-засновників Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація" наступних адвокатів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 . Вважати вищеприйнятих адвокатів адвокатами-засновниками з моменту їх прийняття до складу адвокатів-засновників Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація".
З третього питання вирішили: затвердити статут Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація" у новій редакції. Керуючись п.9 ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" доручити голові та секретарю загальних зборів адвокатів-засновників Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація" підписати нову редакцію статуту об'єднання, справжність їх підписів нотаріально посвідчити.
З четвертого питання вирішили:
4.1. Задовольнити заяви про вихід та вивести зі складу адвокатів-засновників Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація" адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 .
4.2. Визначити склад адвокатів-засновників Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація" та їх права на майнові частки:
- ОСОБА_7 - 5/100 (5%);
- ОСОБА_22 - 5/100 (5%);
- ОСОБА_3 - 5/100 (5%);
- ОСОБА_16 - 5/100 (5%);
- ОСОБА_1 - 25/100 (25%);
- ОСОБА_8 - 5/100 (5%);
- ОСОБА_23 - 5/100 (5%);
- ОСОБА_12 - 5/100 (5%);
- ОСОБА_13 - 5/100 (5%);
- ОСОБА_2 - 25/100 (5%);
- ОСОБА_17 - 5/100 (5%);
- ОСОБА_24 - 5/100 (5%).
4.3. Внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань уточнення адреси місцезнаходження Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація", відповідно до Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", а саме: АДРЕСА_1 .
З п'ятого питання вирішили: підписати протокол головуючим та секретарем зборів. Кожен з учасників загальних зборів адвокатів-засновників Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація" має право підписати протокол. Зобов'язати керівника Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація" усі необхідні заходи для проведення державної реєстрації змін, прийнятих на цих зборах щодо складу адвокатів-засновників, місцезнаходження, статуту Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація" в новій редакції згідно із чинним законодавством України (том 1 а.с.92-98).
30.11.2023 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М. посвідчені підписи на протоколі загальних зборів від 14.11.2023 року: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_14 , та зареєстровано в реєстрі за №№1132, 1133, 1134.
01.12.2023 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М. посвідчені підписи на протоколі загальних зборів від 14.11.2023 року: ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за №№1146-1151.
04.12.2023 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М. посвідчені підписи на протоколі загальних зборів від 14.11.2023 року: ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 та зареєстровано в реєстрі за №№1156, 1157, 1162.
06.12.2023 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М. посвідчениий підпис на протоколі загальних зборів від 14.11.2023 року: ОСОБА_13 та зареєстровано в реєстрі за №1176.
13.12.2023 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М. посвідчений підпис на протоколі загальних зборів від 14.11.2023 року: ОСОБА_5 , та зареєстровано в реєстрі за №1206.
15.01.2024 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М. посвідчений підпис на протоколі загальних зборів від 14.11.2023 року: ОСОБА_25 , яка діє від імені ОСОБА_10 на підставі довіреності, та зареєстровано в реєстрі за №7.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 року у справі № 750/3192/14 Адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту (частина перша статті 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI). У Державному класифікаторі України ДК 002:2004 "Класифікація організаційно-правових форм господарювання", затвердженому наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року № 97, така організаційно-правова форма передбачена за кодом 280 у групі форм, об'єднаних загальною назвою "Господарські товариства" (код 200), а не кооперативів (код 300) і не громадських об'єднань, профспілок, благодійних та інших подібних організацій (код 800).
Відповідно до ст. 116 Цивільного кодексу України учасники товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до п.5.1 статуту Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" (в редакції 2014 року) учасниками Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Учасниками Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" може бути тільки адвокат, а інші особи, які не отримали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, або які позбавлені права займатися адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, не можуть бути учасниками Адвокатського об'єднання (п. 5.3.1 статуту (в редакції 2014 року)).
Пунктом 5.3.1 статуту (в редакції 2014 року) адвокатами-засновниками адвокатського об'єднання є наступні особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_22 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,, ОСОБА_1 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_23 , ОСОБА_11 , ОСОБА_20 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_2 , ОСОБА_18 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .
У пункті 5.3.2 статуту передбачено, що адвокатське об'єднання визнає, що кожен із перелічених у п.5.3.1. адвокатів-засновників, а також адвокат Денисова Тетяна Юріївна, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вклав 1/20 частину вартості у придбання майна Адвокатського об'єднання, а саме нежитлового приміщення в житловому будинку А-5 на першому поверсі: АДРЕСА_2 Маркса, буд. 46.
Адвокатом-засновником Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" має право бути особа, яка є спадкоємцем першої черги за законом після померлого адвоката-засновника Адвокатського об'єднання (одна особа за згодою між спадкоємцями). Якщо після смерті адвоката-засновника Адвокатського об'єднання не має спадкоємців, які є адвокатами, то на інших спадкоємців поширюється п.6.1.18 цього статуту (п.п. 5.3.3, 5.3.4 статуту).
Згідно з п. 5.4 статуту кількість учасників Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" є незмінна і може бути змінена лише рішеннями загальних зборів адвокатів - засновників.
Відповідно до п. 5.5 статуту діяльність у Адвокатському об'єднанні припиняється: за заявою учасника адвокатського об'єднання; у зв'язку з позбавленням права займатися адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України; у зв'язку зі зміною роду діяльності; у зв'язку зі смертю; у зв'язку із грубим ( або повторним) порушенням статуту, або із втратою довіри, якщо таке рішення прийняте загальними зборами адвокатами - засновниками адвокатського об'єднання за яке проголосували 3/4 частини адвокатів - засновників, з виплатою його частки яка дорівнює ринкової вартості нежитлового приміщення загальною площею 95,7 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .
Всі учасники Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" мають рівні права та обов'язки. Відносини між учасниками будуються на взаємній довірі. Кожний учасник Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" повинен визнавати цей статут та виконувати рішення загальних зборів (п.п.5.6, 5.7 статуту).
Пунктами 6.1.12-6.1.15 статуту передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема:
- брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування та бути обраними до їх складу;
- звертатися до адвокатського об'єднання, органів адвокатського самоврядування за захистом своїх прав і соціальних інтересів;
- користуватися майном адвокатського об'єднання;
- одержувати інформацію про діяльність об'єднання, вносити свої пропозиції, щодо покращення організаційної роботи.
Адвокат-засновник при виході із складу адвокатського об'єднання вправі передати свої права засновника адвокатського об'єднання іншому адвокату, який не є засновником адвокатського об'єднання і тільки за згодою загальних зборів адвокатів-засновників. При відмові у прийнятті до складу засновників, запропонованого адвоката, адвокатське об'єднання виплачує вибуваючому адвокату-засновнику його грошову компенсацію яка дорівнює ринкової вартості його частки нежитлового приміщення загальною площею 95,7 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому частка вибуваючого адвоката-засновника розподіляється в рівних частках між рештою адвокатів-засновників адвокатського об'єднання (п. 6.1.18 статуту).
Відповідно до п. 7.1.9 статуту учасники адвокатського об'єднання зобов'язані бути присутніми та приймати участь у загальних зборах об'єднання.
Згідно з п. 11.1 статуту вищим керівним органом Адвокатського об'єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" є загальні збори адвокатів-засновників.
До виключної компетенції загальних зборів адвокатів-засновників відноситься:
- організація, реорганізація та ліквідація адвокатського об'єднання;
- затвердження, внесення змін та доповнень до статуту адвокатського об'єднання;
- прийняття нових членів адвокатського об'єднання;
- виплата грошової частки у майні адвокатського об'єднання при виході із складу адвокатів-засновників адвокатського об'єднання;
- вибори та перевибори керівника (завідуючого) адвокатським об'єднанням;
- вибирати склад ревізійної комісії об'єднання. Члени ревізійної комісії обираються строком на один рік, виконують свої обов'язки безкоштовно;
- не рідше ніж один раз на рік приймати і затверджувати звіт ревізійної комісії;
- контролювати діяльність керівника об'єднання та членів ревізійної комісії;
- прийняття до адвокатського об'єднання адвокатів для роботи за контрактом;
- прийняття помічників адвокатів;
- надання згоди на укладання контракту та звільнення технічних працівників;
- затверджувати або скорочувати штатні одиниці технічних працівників;
- встановлювати та змінювати розмір та оплату праці технічних працівників та витрат на утримання адвокатського об'єднання. За рішенням загальних зборів адвокат може бути звільнений від сплати зазначених витрат (п.11.2 статуту);
Пунктом 11.3 статуту унормовано, що голосування проводиться відкрито. Кожний член адвокатського об'єднання може мати не більше ніж один голос. Допускається передача голосів тільки за нотаріально посвідченою довіреністю. Загальні збори адвокатів вважаються легітимними, якщо на них присутні не менше ніж 2/3 кількості адвокатів-засновників. Зазначені в статуті питання вважаються прийнятими якщо за них проголосувала наступна кількість голосів від складу учасників адвокатського об'єднання:
- одноголосно голосують адвокати - засновники:
- при вирішенні питань про організацію, реорганізацію та ліквідацію адвокатського об'єднання;
- прийняття нових адвокатів-засновників адвокатського об'єднання при збільшенні кількості адвокатів-засновників.
Для вирішення питання щодо представництва в суді в інтересах адвокатського об'єднання та визначення правової позиції необхідно голосування адвокатів-засновників більш ніж 1/2 голосів (п. 11.4.2 статуту).
По 3/4 частинам голосів адвокатів-засновників адвокатського об'єднання:
- затвердження, внесення змін та доповнень до статуту об'єднання;
- прийняття до адвокатського об'єднання адвокатів для роботи за контрактом;
- виплата грошової частки у майні адвокатського об'єднання при виході із складу членів адвокатського об'єднання;
- виключення адвоката-засновника з числа адвокатів-засновників адвокатського об'єднання (п. 11.4.3 статуту).
По 2/3 частинам голосів загальних зборів учасників адвокатського об'єднання:
- прийняття помічників адвокатів;
- затверджувати або скорочувати штатні одиниці технічних працівників (п. 11.4.4 статуту).
По 1/2 частині голосів від загальної кількості адвокатів адвокатського об'єднання:
- вибори та перевибори керівника (завідуючого) адвокатським об'єднанням;
- вибирати та бути обраними до складу ревізійної комісії об'єднання;
- не рідше ніж один раз на рік приймати і затверджувати звіт ревізійної комісії;
- надання згоди на укладання контракту та звільнення технічних працівників;
- встановлювати та змінювати розмір та оплату праці технічних працівників;
- встановлювати та змінювати розмір витрат на утримання адвокатського об'єднання;
- інші питання пов'язані із організацією та роботою об'єднання (п.11.4.5 статуту).
Як вже було зазначено, на загальних зборах 14.11.2023 року було прийнято наступні рішення: виключення померлих осіб з числа адвокатів-засновників; прийняття нових учасників на підставі п. 5.33 Статуту (тобто спадкоємців) та інших осіб без збільшення кількості засновників; прийняття Статуту у новій редакції, зміни місцезнаходження та визначення грошового співвідношення адвокатів-засновників до майна товариства.
Велика Палата Верховного Суду зазначала, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання (постанова від 28 січня 2020 року у справі № 924/641/17).
Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.
Відповідно до висновків Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 01.09.2023 року у справі №909/1154/21, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.
Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 22.05.2019 року у справі №911/1798/18, від 06.03.2019 року у справі № 910/16715/17, від 22.01.2020 року у справі №915/99/19, від 16.10.2019 року у справі №912/430/19, від 31.07.2019 року у справі №910/7633/18, від 16.07.2019 року у справі №914/484/18, від 21.12.2021 року у справі №902/1256/20, від 17.11.2022 року у справі №917/1523/21 та інших.
Аналіз зазначених висновків Верховного Суду щодо підстав недійсності рішень загальних зборів учасників господарського товариства свідчить про те, що порушення, допущені при скликанні і проведенні загальних зборів учасників господарського товариства, можна поділити на такі, які мають своїм наслідком обов'язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, та такі, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.
Обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів, у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів, сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.
Ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно: - існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів; та /або - факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та/або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх.
Для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів щодо повідомлення позивача, як учасника товариства, про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача, як учасника господарського товариства, оспорюваним рішенням загальних зборів.
Тобто, при вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з'ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів.
Як вказано вище, за доводами позивачів вони не були повідомлені про проведення 14.11.2023 року загальних зборів, збори були проведені без їх участі, за відсутності кворуму та необхідної кількості голосів для прийняття рішень такими зборами.
Щодо цих доводів колегія суддів зазначає наступне:
Відповідно до протоколу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були присутні на спірних зборах.
Відсутність підпису позивачів на протоколі цих зборів від 14.11.2023 року не суперечить рішенню зборів про право підпису учасником протоколу зборів, а не обов'язок присутніх учасників зборів підписати протокол (п.5.1).
Згідно доводів відповідача позивачі були присутні на зборах, однак відмовились від підписання протоколу (том 1 а.с.188-192 відзив).
Матеріали справи свідчать, що статут адвокатського об'єднання ( в редакції, яка діяла на час проведення спірних зборів) не передбачав порядку скликання та повідомлення учасників адвокатського об'єднання про проведення загальних зборів.
З протоколу зборів неможливо встановити, о котрій годині 14.11.2023 року збори розпочалися.
На підтвердження того, що участь позивачки ОСОБА_8 на цих зборах була неможлива, оскільки вона 14.11.2023 року приймала участь в Дніпровському апеляційному суді як адвокат по справі №173/730/23, до матеріалів справи надано постанову Дніпровського апеляційного суду від 14.11.2023 року у справі №173/730/23 (том 2 а.с.180-182), з якої вбачається, що дійсно адвокат Кисельова В.І. приймала участь у вказаній справі.
Також матеріали справи, що наразі переглядається, містять відповідь Дніпровського апеляційного господарського суду про те, що справа №173/730/23 була призначена до розгляду Дніпровським апеляційним судом на 14.11.2023 року на 13 годину 40 хвилин. (том 4 а.с.2).
З огляду на зміст протоколу загальних зборів від 14.11.2023 року, в якому час проведення зборів не зазначено, однак зазначено про присутність на них позивачів, а також з огляду на те, що вищезгаданими доказами (постановою апеляційного суду від 14.11.2023 року та відповіддю на запит адвоката) не підтверджується, в який період часу позивачка ОСОБА_8 перебувала в судовому засіданні з розгляду справи №173/730/23, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачами не доведено належними та допустимими доказами, що позивачі на зборах не були присутні, що відповідач не повідомив апелянтів про проведення зборів та порушив їх право, як членів Адвокатського об'єднання, на участь у зборах.
У цьому зв'язку колегія суддів звертається до положень Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ст.ст.73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
17.10.2019 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 року № 132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву ст.79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 року наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених ст.86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Матеріали справи не підтверджують також доводи скаржників про допущені під час проведення оспорюваних зборів порушення при ухваленні рішень.
Згідно п. 5.3.1 статуту (в редакції 2014 року) адвокатами-засновниками адвокатського об'єднання є 19 осіб - ОСОБА_7 , ОСОБА_22 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,, ОСОБА_1 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_23 , ОСОБА_11 , ОСОБА_20 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_2 , ОСОБА_18 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 . Позивачі не спростовують, що на час проведння спірних зборів 4 особи були померлі.
Отже, на час проведення зборів 15 осіб - засновників відповідача могли приймати участь у зборах. Згідно змісту протоколу зборів від 14.11.2023 року на зборах були присутні 12 осіб.
Кворум на зборах становив 10 осіб, присутні становили більше кількості адвокатів-засновників. Тому збори були легітимними приймати рішення з питань порядку денного.
Згідно з п. 11.3 статуту відповідача кожен адвокат-засновник має один голос з правом передачі права голосу за нотаріальною довіреністю.
За змістом протоколу загальних зборів учасників відповідача від 14.11.2023 року прийняті на зборах рішення ухвалені за достатньої кількості голосів, як то передбачено статутом відповідача ( в редакції станом на 14.11.2023 року).
За обставинами справи, виходячи зі змісту позовних вимог суд першої інстанції вірно визначив, що мета позивачів спрямована на повернення попереднього складу учасників адвокатського об'єднання (станом до проведення загальних зборів 14.11.2023 року).
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 року у справі № 469/1044/17).
Більше того, ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися виходячи з обставин справи, залежно від того, /чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду/ (принцип процесуальної економії) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 року у справі № 916/1415/19, від 26.01.2021 року у справі № 522/1528/15-ц, від 02.02.2021 року у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 року у справі № 910/10011/19).
Судом встановлено, що 25.04.2024 року рішенням загальних зборів адвокатів-засновників було прийнято нову редакцію статуту відповідача, прийнято рішення про передачу грошового вкладу від адвокатів іншим адвокатам Адвокатського об'єднання, змінено склад учасників, змінено найменування відповідача.
Суд першої інстанції вірно вказав, що у випадку задоволення позову буде відсутній ефективний механізм дійсного захисту інтересу позивачів, оскільки на момент подання позову у відповідача змінився кількісний склад адвокатів-засновників - до 8 осіб, наявний Статут у новій редакції.
Колегія суддів поділяє висновки оскаржуваного рішення про те, що скасування державної реєстрації змін до Статуту у новій редакції та учасників відповідача не поновить права позивачів у належний спосіб відповідно до частини п'ятої статті 17 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи, зокрема, судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві та судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
Тобто, зміна складу учасників юридичної особи можлива виключно на підставі таких судових рішень: судового рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників (з урахуванням особливостей діяльності адвокатського об'єднання); судового рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі (підп. д, е п.3 ч.5 ст. 17 Закону (з урахуванням особливостей діяльності адвокатського об'єднання).
Скасування записів про державну реєстрацію не є підставою для зміни складу учасників.
Таким чином, позивачами не доведено факту порушення їх прав безпосередньо прийнятими відповідачем оскаржуваними рішеннями та не доведено, що у випадку задоволення позову буде ефективно поновлено їх права, оскільки виключення померлих адвокатів зі складу Адвокатського об'єднання, включення спадкоємців даних осіб до Адвокатського об'єднання, зміна Статуту без зменшення частки позивачів не впливає на їх права, як учасників Адвокатського об'єднання. Також у випадку задоволення позову не буде поновлено їх права, оскільки на даний час визначений інший склад учасників Адвокатського об'єднання.
Щодо вимоги про визнання недійсними рішення загальних зборів щодо затвердження нової редакції статуту та скасування її державної реєстрації, проведеної 27.02.2024 року, колегія суддів зазначає наступне.
Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним, є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача (постанова Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 922/172/16).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року у справі №755/10947/17 зазначила про те, що суди при вирішенні тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. Відповідно, такий наслідок розповсюджується і на правові позиції об'єднаної палати, палати суду касаційної інстанції. Отже, в силу правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного від 30.01.2019 року у справі №755/10947/17, судам при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин слід враховувати саме останню позицію суду касаційної інстанції.
Судом першої інстанції було встановлено, що станом на дату звернення з позовом до суду про визнання недійсними рішень загальних зборів адвокатів-засновників, оформлених протоколом від 14.11.2023 року, а також визнання недійсною редакції Статуту Адвокатського об'єднання від 2023 року (позивачі звернулися з даним позовом 26.06.2024 року), адвокатами-засновниками 25.04.2024 року були проведені загальні збори адвокатів-засновників, на яких були прийняті рішень з таких питань порядку денного:
1) Про передачу часток ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_22 , ОСОБА_13 та розподіл часток між учасниками об'єднання.
2) Про зміну відомостей про учасника об'єднання;
3) Про зміну найменування об'єднання;
4) Про внесення змін до статуту;
5) Про надання повноважень.
Також прийнято Статут у новій редакції.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що хоча зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені 01.07.2024 року, тобто після звернення позивачів до суду з даним позовом, однак, позивачі є учасниками адвокатського об'єднання, відповідно мали бути обізнані про прийняті даним об'єднанням рішень ще 25.04.2024 року. Відповідно позивачі мали можливість сформувати позовні вимоги вже з урахуванням змін та ефективно захистити свої права в межах одного провадження.
Штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 року у справі № 908/976/19 зроблено висновок, що визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині першій статті 2 ГПК України (частині першій статті 2 ЦПК України).
Аналогічного висновку можна дійти і щодо визнання недійсною попередньої редакції Статуту, в той час коли вже прийнято нову редакцію Статуту.
Таким чином, є очевидним, що скасування нової редакції Статуту, затвердженої рішенням загальних зборів від 14.11.2023 року та самого рішення про затвердження нової редакції статуту не відновить права позивачів, оскільки вже є нова редакція статуту, затверджена рішенням загальних зборів 25.04.2024 року. Скасування нової редакції Статуту, затвердженого рішенням загальних зборів від 14.11.2023 року, не поновить дію попередньої редакції статуту в редакції 2014 року.
За встановлених обставин, як вірно встановлено судом першої інстанції, обраний позивачами спосіб захисту є неналежним та неефективними, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують обставин обрання позивачами невірного способу захисту та направлені на розгляд справи по суті, що за встановлених обставин є неможливим, оскільки, як зазначено вище, обрання невірного способу захисту є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Щодо повноважень Васильєвої М.В., а також адвоката Трунова О.В. представляти відповідача у суді, колегія суддів зазначає, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 є керіником відповідача та має відповідні повноваження на вчинення дій від імені юридичної особи, в свою чергу Трунов О.В. має ордер серія АЕ № 1309244 від 14.08.2024 року на здійснення представництва відповідача у суді. Відповідно, доводи скаржників про відсутність повноважень вказаних осіб не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржників.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 року у справі №904/2806/24 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на апелянтів.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Постанова складена у повному обсязі 24.09.2025 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков