Постанова від 15.09.2025 по справі 913/266/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2025 року м. Харків Справа № 913/266/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І. , суддя Слободін М.М.

за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.

за участю представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, представника Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" та арбітражного керуючого Лецкана В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вх. №1483 Л/1) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 12.06.2025 та на ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.06.2025 (попереднє засідання) у справі № 913/266/20

за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" (місцезнаходження: вул. Чавдар Єлизавети, буд. 13, кв. 37, м. Київ, 02140)

до боржника - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 12.06.2025 визнано грошові вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ідентифікаціний код юридичної особи 21708016) до боржника Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» у загальному розмірі 1 637 946 419 грн 75 коп., в тому числі:

- вимоги забезпечені заставою майна боржника - 903 768 173 грн 56 коп.

- вимоги першої черги (судовий збір) - 4204 грн 00 коп.;

- вимоги четвертої черги (основний борг) - 734 174 042 грн 19 коп.

Грошові вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до боржника Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» у розмірі 153 602 596 грн 63 коп. - відхилено. Розпорядника майна зобов'язано внести грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.06.2025 попереднього засідання, зокрема, визначено розмір та перелік усіх визнаних грошових вимог для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів та визначено розмір та перелік усіх не визнаних грошових вимог кредиторів.

Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що визнанню підлягли ті вимоги, щодо яких надані документи беззаперечно підтверджують факт існування зобов'язання, його розмір та строк виконання. Зокрема, суд визнав забезпеченими заставою вимоги за основною сумою боргу та відсотками за договором цільової позики №42 від 01.02.2016 у розмірі 903 768 173,56 грн, оскільки факт надання та часткового неповернення позики підтверджується платіжними дорученнями, умовами договору і нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Обґрунтованими також визнано вимоги, пов'язані з виплатами вкладникам, у сумі 729 029 524,69 грн, визначеній на підставі затверджених реєстрів вкладників, звітів банків-агентів і підтверджень фактичних перерахувань, з урахуванням погашення частини цих сум за рахунок надходжень від дебіторів та додаткових виплат за рішеннями судів. Перевіреним і арифметично правильним визнано розрахунок відсотків за користування позикою у сумі 8 764 353,39 грн, які нараховані відповідно до умов договору та ст. 1048 ЦК України. Крім того, підтверджено обґрунтованість заявленого Фондом регулярного збору у сумі 5 134 472,28 грн за період з 01.01.2016 по 22.03.2016, що відповідає ст. 22 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та даті відкликання банківської ліцензії. Частково задоволено вимоги у частині витрат на виведення банку з ринку, визнавши їх у сумі 10 045,22 грн, понесених до моменту набрання законної сили судовими рішеннями про скасування актів НБУ і Фонду щодо ліквідації банку.

Водночас у визнанні решти вимог відмовлено. Відхилено частину заявлених сум за виплатами вкладникам у розмірі 150 639 817,90 грн, через відсутність належних підтверджень або через включення до розрахунку сум, які вже були погашені за рахунок активів боржника. Суд відмовив у визнанні витрат на виведення банку з ринку в розмірі 2 962 778,73 грн, оскільки вони понесені після 13.07.2016, тобто на виконання скасованих у судовому порядку рішень, що виключає наявність правової підстави для їх стягнення.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з відповідною ухвалою суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Господарського суду Луганської області від 12.06.2025 змінити, викласти резолютивну частину в такій редакції:

"Визнати грошові вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ідентифікаціний код юридичної особи 21708016) до боржника Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» у загальному розмірі 1 705 790 694 грн 56 коп, в тому числі:

- вимоги забезпечені заставою майна боржника - 903 768 173 грн 56 коп.

- вимоги першої черги (судовий збір) - 4540 грн 00 коп.;

- вимоги четвертої черги (основний борг) - 802 017 981 грн 00 коп.

Розпоряднику майна внести грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів."

Скаржник зазначає, що він не погоджується із ухвалою суду першої інстанції щодо:

- 150 639 817,90 грн - суми коштів кредиторських вимог що підлягають акцептуванню на суму, що підлягає відшкодуванню вкладникам такого банку на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, відповідно до ст.29 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- 2 962 778,73 грн - суми коштів витрат, пов'язаних із виведенням банку з ринку(відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №925/698/16 та Закону України 590-ІХ).

Обґрунтовує свою скаргу тим, що:

- суд першої інстанції безпідставно відмовив у визнанні частини вимог за виплатами вкладникам у сумі 150 639 817,90 грн. Апелянт наголошує, що відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд має безумовне право на їх відшкодування у процедурі банкрутства. Відмова суду першої інстанції у визнанні цієї частини вимог, на переконання апелянта, суперечить імперативним приписам закону та фактично позбавляє Фонд можливості реалізувати покладені на нього функції;

- витрати у розмірі 2 962 778,73 грн фактично понесені Фондом на виконання своїх повноважень, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і незалежно від подальшого скасування актів НБУ та Фонду вони є реальними збитками, які підлягають відшкодуванню за рахунок боржника.

12.09.2025 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли додаткові пояснення, в яких скаржник вказує, що:

- відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду (постанова у справі №925/698/16), правонаступництво між ПАТ «Укрінбанк» та ПАТ «Українська інноваційна компанія» відсутнє, а перереєстрація була здійснена незаконно. Будь-які зміни до статуту банку мали узгоджуватися з НБУ, незалежно від того, чи була чинною постанова НБУ про неплатоспроможність, чи рішення Фонду про ліквідацію. Боржником із кодом ЄДРПОУ 05839888 залишається саме юридична особа банку;

- відповідно до Закону №590-IX від 13.05.2020, Фонд зобов'язаний продовжити процедури виведення банків з ринку, навіть якщо акти НБУ чи Фонду були скасовані. Ліквідація банку, розпочата або продовжена до набрання чинності цим Законом, має здійснюватися Фондом. Це, на думку Фонду, легалізує його право заявляти вимоги, зокрема щодо невиплачених сум вкладникам і понесених витрат;

- станом на 26.08.2025 залишок невиплачених гарантованих сум вкладникам ПАТ «Укрінбанк» становить 65 854 732,71 грн (29 072 записи). Виплати були зупинені рішенням виконавчої дирекції Фонду від 14.07.2016 №1215, але відповідно до Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами» №14, Фонд може їх поновлювати. Тобто, ці зобов'язання не зникли, і Фонд як кредитор має право нараховувати їх у процедурі банкрутства;

- неплатоспроможний банк та або юридична особа, яка позбавлена банківської ліцензії, повинна ліквідовуватись виключно за правилами та у спосіб, передбачені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Однак, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у справі №913/266/20, ухвалив рішення, встановивши фактичну обставину стосовно процедури банкрутства особи, яка є нібито правонаступником банку. У зв'язку з тим, що ліквідаційна процедура ПАТ «Укрінком» триває за КУзПБ, Фонд вимушений звертатись до суду з визнанням грошових вимог.

Детально рух у справі викладено у процесуальних документах суду.

У судове засідання від 15.09.2025 з'явились представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, представник Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" та арбітражний керуючий Лецкана В.Л. Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини справи.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 05839888); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів до 01.11.2020; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дашко Ігоря Валерійовича (свідоцтво від 26.12.2018 №1878, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проспект Олександра Поля, буд. 97, офіс 9, м. Дніпро 49069).

15.05.2020 оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про відкриття провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404).

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та апеляційну скаргу ПАТ "УКРІНБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ "УКРІНБАНК" з ринку залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі № 913/266/20 залишено без змін.

Постановою судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2024 у справі №913/266/20 у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк» в особі в. о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження виведення з ринку ПАТ “Український інноваційний банк» Міхно С. С. на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 у справі № 913/266/20 відмовлено. Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк» в особі в. о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження виведення з ринку ПАТ “Український інноваційний банк» Міхно С.С. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишені без задоволення. Ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 у справі № 913/266/20 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 17.04.2025 заяву ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮС - Металл» без номеру від 10.01.2025 про відсторонення арбітражного керуючого Дашка Ігоря Валерійовича від виконання повноважень розпорядника майна боржника ПАТ “Українська інноваційна компанія» залишено без розгляду.

Заяву ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮС - Металл» без номеру від 05.02.2025 про відсторонення арбітражного керуючого Дашка Ігоря Валерійовича від виконання повноважень розпорядника майна боржника ПАТ “Українська інноваційна компанія» залишено без розгляду.

Заяву ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮС - Металл» без номеру від 17.03.2025 про заміну арбітражного керуючого у справі №913/266/20 задоволено.

Відсторонено арбітражного керуючого Дашка Ігоря Валерійовича від виконання обов'язків розпорядника майна у справі №913/266/20.

Розпорядником майна Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» призначено арбітражного керуючого Лецкан Вячеслава Львовича (свідоцтво №3 від 30.01.2013, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , вул.Дегтярівська, буд.48, офіс АК, м.Київ, адреса для листування: а/с 176, м.Київ, 03049).

Зобов'язано арбітражного керуючого Лецкан Вячеслава Львовича забезпечити виконання повноважень розпорядника майна боржника в порядку, визначеному статтею 44 Кодексу України з процедур банкрутства та за результатами роботи надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.06.2025 визначено розмір та перелік усіх визнаних грошових вимог для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів, визначено розмір та перелік усіх не визнаних грошових вимог кредиторів, збори кредиторів та комітет кредиторів постановлено провести 08.07.2025, зобов'язано розпорядника майна надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрати комітет кредиторів, прийняти рішення щодо схвалення плану санації боржника або щодо звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство, а також надати протокол зборів комітету кредиторів, на яких вирішити питання щодо призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника. Призначено підсумкове засідання суду на 16.07.2025 о 14 годині 00 хвилин.

06.04.2021 на адресу Господарського суду Луганської області надійшла заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №60-4570/21 від 31.03.2021 про визнання грошових вимог до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" у розмірі 1 791 544 813 грн 38 коп.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, звертаючись до суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника, посилається на наявність у Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» заборгованості на загальну суму 1 791 544 813 грн 38 коп., в тому числі:

- 5 134 472 грн 28 коп. - регулярний збір відповідно до ст. 22 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- 895 003 820 грн 17 коп.- заборгованість за договором цільової позики №42 від 01.02.2016;

- 8 764 353 грн 39 коп. - відсотки за користування позикою за договором цільової позики №42 від 01.02.2016;

- 879 669 342 грн 59 коп. - сума виплат відшкодування вкладникам відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- 2 972 823 грн 95 коп. - витрати, пов'язані із виведенням боржника з ринку фінансових послуг.

11.03.2025 за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від арбітражного керуючого Дашко І.В. надійшло повідомлення про результати розгляду грошових вимог без номеру від 11.03.2025, в яких останній визнає: грошові вимоги в частині регулярного збору в розмірі 5134472 грн 28 коп.; грошові вимоги основної заборгованості та відсотків за користування позикою за договором цільової позики №42 від 01.02.2016 в розмірі 903768173 грн 56 коп. (забезпечені заставою майна боржника); визнає грошові вимоги з виплат відшкодування вкладникам, але точний розмір цих вимог можливо встановити лише після надання кредитором додаткових доказів; не визнає грошові вимоги щодо оплати витрат з виведення банку з ринку в розмірі 2972823 грн 95 коп.

02.04.2025 за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли додаткові письмові пояснення без номеру від 02.04.2025, в яких заявником зазначено, що відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №393 від 24.03.2016 вимоги до ПАТ «Укрінбанк» склали суму 879669342 грн 59 коп., та відповідно така сума підлягає відшкодуванню вкладникам такого банку на день початку процедури його ліквідації.

Також Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виплачено ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування коштів в розмірі 200000 грн 00 коп., у зв'язку з чим, кредиторські вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб збільшились на вказану суму.

06.06.2025 за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» надійшло повідомлення про результат розгляду грошових вимог без номеру від 05.06.2025, в якому боржником зазначено, що боржником визнаються грошові вимоги в частині виплати відшкодування вкладникам в розмірі 728 829 524 грн.

Щодо грошових вимог по витратам з виведення банку з ринку в розмірі 2972823 грн 95 коп. за період з 22.04.2016 по 24.10.219 боржником зазначено, що в судовому порядку визнані протиправною та скасовані Постанови Національного банку України №180 від 22.03.2016 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 від 22.03.2016 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку», а тому ці витрати здійснювались незаконно.

Також, боржником зазначено, що в період до 13.07.2016 (дати судового рішення у справі №826/5325/16 про визнання протиправною та скасування постанови НБУ та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було здійснено виплату в сумі 10 045 грн 22 коп., яку визнає боржник.

10.06.2025 за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від арбітражного керуючого Лецкан В.Л. надійшло повідомлення без номеру від 10.06.2025 про результати розгляду заяви про визнання кредитором.

В означеному повідомленні, розпорядником майна боржника визнаються грошові вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в загальному розмірі 1 623 833 344 грн 86 коп. Грошові вимоги в розмірі 167 711 467 грн 52 коп. розпорядником майна боржника відхиляються.

Суд першої інстанції своєї ухвалою від 12.06.2025 визнав грошові вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ідентифікаціний код юридичної особи 21708016) до боржника Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» у загальному розмірі 1 637 946 419 грн 75 коп., в тому числі:

- вимоги забезпечені заставою майна боржника - 903 768 173 грн 56 коп.

- вимоги першої черги (судовий збір) - 4204 грн 00 коп.;

- вимоги четвертої черги (основний борг) - 734 174 042 грн 19 коп.

Грошові вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до боржника Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» у розмірі 153 602 596 грн 63 коп. - відхилено.

У зв'язку з відомою у визнанні грошових вимог у розмірі 153 602 596 грн 63 коп, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вирішив звернутися до апеляційного суду зі своєю скаргою.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та викладеним доводам сторін, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, її доводи спрямовані на перевірку законності висновків суду першої інстанції про відмову у визнанні заявлених грошових вимог у двох частинах:

- грошових вимог на суму 150 639 817,90 грн, що підлягають акцептування на суму, що підлягає відшкодуванню вкладникам такого банку на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку;

- грошових вимог на суму 2 962 778,73 грн, що стосуються витрат, пов'язаних із виведенням банку з ринку за період з 14.07.2016 по 24.10.2019.

Відтак, предметом апеляційного розгляду є перевірка правомірності невключення зазначених сум до реєстру вимог кредиторів у складі грошових вимог Фонду.

Щодо грошових вимог на суму 150 639 817,90 грн, що підлягають акцептування на суму, що підлягає відшкодуванню вкладникам такого банку на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

13.07.2016 на позачергових загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк», було прийнято рішення про затвердження Статуту товариства в новій редакції, рішення про зміну назви товариства на Публічне акціонерне товариство “Укрінком».

28.03.2017 рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства “Укрінком», змінено найменування товариства як юридичної особи з Публічного акціонерного товариства “Укрінком» на “Публічне акціонерне товариство “Українська інноваційна компанія», затверджено статут в новій редакції.

Відомості про це були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 05839888, тобто такий самий, як у ПАТ “Укрінбанк».

Відповідно до висновку викладеному у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №826/14033/17 від 09.08.2019, ПАТ “Укрінбанк» та ПАТ "Укрінком" є тією ж юридичною особою, яке довело свою ідентичність та безперервність юридичної особи.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 16.10.2024 у справі №913/266/20 зазначає, що неодноразові рішення органу управління ПАТ “Український інноваційний банк» про внесення відповідних змін щодо зміни назви, місцезнаходження акціонерного товариства, нової редакції статуту, видів діяльності товариства та призначення органів управління, не є реорганізацією в розумінні банківського законодавства і не впливають на обсяг прав та обов'язків цією юридичної особи, які виникли раніше у зв'язку із здійсненням нею банківської діяльності в межах своєї спеціальної правосуб'єктності як банківської установи, оскільки внаслідок цього не створився новий учасник правовідносин, а отже ПАТ “Укрінбанк» та ПАТ “Українська інноваційна компанія» є однією й тією ж юридичною особою, з одним й тим самим ідентифікаційним кодом 05839888.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 1 Закону метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Приписами ст.4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведення неплатоспроможних банків з ринку та здійснення ліквідації банків.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції, зокрема здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом.

Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами, зокрема визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до цього Закону та правил Фонду; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами відповідно до цього Закону та затверджує реєстри відшкодувань вкладникам у порядку та у черговості, що встановлені правилами Фонду (ч.3 ст. 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Приписами ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому або перехідному банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Фонд гарантує відшкодування коштів за вкладом, який вкладник має в банку, що в подальшому реорганізувався шляхом перетворення, на тих самих умовах, що і до реорганізації.

У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на кінець дня, що передує дню початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та правил Фонду станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом неплатоспроможного банку з ринку, або на кінець дня, що передує дню початку процедури ліквідації банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника).

Фонд припиняє виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день затвердження ліквідаційного балансу банку та не пізніше наступного робочого дня розміщує на офіційному веб-сайті Фонду оголошення про припинення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування (ст. 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Як вбачається із матеріалів справи, 01.10.2015 Правлінням Національного Банку України було прийнято Постанову №659/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії проблемних" строком на 180 днів.

24.12.2015 Правлінням Національного Банку України було прийнято Постанову №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" та Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

22.03.2016 Правлінням Національного банку України на підставі пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" винесено постанову №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК".

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 по справі №826/1162/16 визнано протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 по справі №826/1162/16 апеляційні скарги Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 по справі №826/1162/16 залишені без задоволення, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 по справі №826/1162/16 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 по справі №826/1162/16 та ухвалу Київського адміністративного суду від 14.04.2016 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 24.10.2017 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 скасовано та ухвалено нове рішення яким у задоволенні позову відмовлено.

14.12.2017 Окружний адміністративний суд м. Києва постановою по справі №826/14033/17 задовольнив позовні вимоги ПАТ "Українська інноваційна компанія", визнав незаконним та скасував Постанову Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Постановою від 20.02.2018 по справі №826/14033/17 Київський апеляційний адміністративний суд залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.12.2017.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у справі №826/14033/17 від 09.08.2019 відмовлено у задоволенні касаційних скарг, залишені без змін постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 щодо визнання незаконним та скасування Постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 по справі №826/5325/16 визнані протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 постанова Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №826/5325/16 від 29.04.2016 залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 по справі №826/5325/16 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 по справі №826/5325/16 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 по справі №826/5325/16 залишено без змін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 у справі №826/5325/16, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021, змінено спосіб виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016 у справі № 826/5325/16 в частині зобов'язання Національного банку України (в особі його відповідальних осіб, до повноважень яких відноситься вчинення відповідних дій) вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" в якості банківської установи - в обсязі та стані, який існував до прийняття постанови правління Національного банку України від 22.03.2016 №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" (в т.ч., але не виключно - дозволити усі початкові платежі Публічному акціонерному товариству "Український Інноваційний Банк" у системі електронних платежів (СЕП) та відновити роботу Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" у системі обміну інформацією та виконання платежів SWIFT, Національному банку України повідомити усі банки про відновлення роботи Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" у зазначених вище системах) на наступний спосіб: "Виключити відомості про Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" (попередня назва - "Український інноваційний банк") (ідентифікаційний код 05839888) із Державного реєстру банків України".

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 19.10.2021 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021 у справі №826/5325/16.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України "Про аграрні ноти". Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Частиною 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до усталених правових висновків Верховного Суду щодо порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство господарським судом зазначено, що

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 01.03.2023 у справі № 902/221/23);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18);

- розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45 - 47 Кодексу України з процедур банкрутства має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18);

- сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (постанова від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

Таким чином, необхідність підкріплення заяви про визнання кредиторських вимог належними та допустимими доказами є визначеним законом обов'язком кредитора. Навіть за умови визнання заборгованості боржником або розпорядником майна, суд повинен дослідити докази, надані кредитором на підтвердження існування такої заборгованості, щоб уникнути визнання фіктивного або неіснуючого боргу.

Як вбачається із матеріалів справи, Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №393 від 24.03.2016 “Про затвердження загального Реєстру вкладників ПАТ “Укрінбанк», затверджено загальний реєстр вкладників ПАТ “Укрінбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, до якого включено інформацію про 44904 вкладників із загальною сумою відшкодування 879 461 142 грн 43 коп.

На виконання вимог ст. 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», банками - агентами було виплачено вкладникам банку в межах гарантованих сум відшкодування в загальному розмірі 814 788 182 грн 69 коп., саме:

- ПАТ «Укргазбанк» здійснено виплату в розмірі 261500000 грн 00 коп., що підтверджується копією остаточного звіту про виплати відшкодування за вкладами станом на 12.05.2016;

- ПАТ «Ощадбанк» здійснено виплату в розмірі 262500000 грн 00 коп., що підтверджується копією остаточного звіту про виплати відшкодування коштів за вкладами;

- АКБ «Південний» здійснено виплату в розмірі 100007032 грн 95 коп., що підтверджується копією остаточного звіту про виплати відшкодування коштів за вкладами станом на 12.05.2016,

- ПАТ «Кредобанк» здійснено виплату в розмірі 163843171 грн 86 коп., що підтверджується копією остаточного звіту про виплати відшкодування коштів за вкладами станом на 12.05.2016;

- ПАТ “Кредобанк» здійснено виплату в розмірі 9332287 грн 24, що підтверджується копією остаточного звіту про виплату відшкодування коштів вкладникам;

- АБ “Укргазбанк» здійснено виплату відшкодування в розмірі 9363470 грн 89 коп., що підтверджується копією остаточного звіту про виплати відшкодування вкладникам;

- АБ “Укргазбанк» здійснено виплату відшкодування в розмірі 260930322 грн 14 коп., що підтверджується копією остаточного звіту про виплату відшкодування вкладникам;

- АТ “Укрексімбанк» здійснено виплату відшкодування в розмірі 582328 грн 15 коп., що підтверджується копією остаточного звіту про виплату відшкодування вкладникам;

- АБ “Південний» здійснено виплату відшкодування в розмірі 1189939 грн 09 коп., що підтверджується копією остаточного звіту про виплату відшкодування вкладникам;

- АТ “Ощадбанк» здійснено виплату відшкодування в розмірі 7102298 грн 63 коп., що підтверджується копією остаточного звіту про відшкодування вкладникам.

Фондом гарантування вкладів частково задоволені кредиторські вимоги третьої черги на загальну суму 85 958 658 грн, що підтверджується копіями меморіальних ордерів №891130 від 08.07.2016, №637128 від 15.06.2016, №933661 від 13.07.2016, №704885 від 21.06.2016, №407390 від 25.05.2016. Означене підтвердив представник кредитора в судовому засіданні в суді першої інстанції від 12.06.2025.

Також, на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 у справі №580/5030/24 Фондом гарантування вкладів здійснено виплату відшкодування вкладнику ОСОБА_1 в розмірі 200 000 грн 00 коп., що підтверджується копією платіжної інструкції №712 від 28.03.2025.

За таких обставин, загальна сума здійснених Фондом гарантування вкладів виплат відшкодування вкладникам ПАТ «Укрінбанк» складає 729 029 524 грн 69 коп. (814 788 182 грн 69 коп. - 85 958 658 грн 00 коп. + 200 000 грн 00 коп.)

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині виплати відшкодування вкладникам визнав доведеними належними та допустимими доказами у розмірі 729 029 524 грн 69 коп. Грошові вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі 150 639 817 грн 90 коп. відхилив, як необґрунтовані.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції і зазначає наступне.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд набуває право кредитора банку:

1) на загальну суму, що підлягає відшкодуванню вкладникам такого банку на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, у тому числі на суму цільової позики, наданої банку протягом дії тимчасової адміністрації, та на суму наданої Фондом приймаючому або перехідному банку фінансової підтримки;

2) на суму сплачених Фондом витрат, пов'язаних з процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, здійснених у межах кошторису витрат, затвердженого адміністративною радою Фонду, у тому числі щодо консолідованого продажу активів банку, що ліквідується;

3) на суму нарахованого, але не сплаченого регулярного збору до Фонду, а також на суму заборгованості із сплати зборів, пені та/або штрафів до Фонду, нарахованих до дня, що передує дню запровадження процедури ліквідації.

2. У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд набуває прав кредитора:

1) на загальну суму, що підлягає відшкодуванню вкладникам такого банку на день початку процедури його ліквідації;

2) на суму сплачених Фондом витрат, пов'язаних з процедурою ліквідації банку, які здійснені у межах кошторису витрат, затвердженого адміністративною радою Фонду, у тому числі щодо консолідованого продажу активів банку, що ліквідується;

3) на суму нарахованого, але не сплаченого регулярного збору до Фонду, а також на суму заборгованості із сплати зборів, пені та/або штрафів до Фонду, нарахованих до дня, що передує дню запровадження процедури ліквідації.

Проаналізувавши положення статті 29 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», дійсно можна дійти висновку, що законодавець закріпив право Фонду набувати статусу кредитора банку на всю суму, яка підлягає відшкодуванню вкладникам станом на день початку процедури виведення банку з ринку. Це формальне правило відображає мету законодавця - забезпечити повне відшкодування витрат Фонду, понесених у зв'язку з виплатами вкладникам.

Разом з тим, ці загальні приписи слід розглядати крізь призму спеціального законодавства - Кодексу України з процедур банкрутства. Саме в межах цього провадження встановлюється обсяг та характер кредиторських вимог. На відміну від публічно-правового механізму визначення реєстру вкладників, у процедурі банкрутства діє принцип підвищеного стандарту доказування: заявник повинен підтвердити кожну свою грошову вимогу належними і допустимими доказами, які безпосередньо підтверджують факт здійснення виплат і їх розмір.

Отже, обсяг кредиторських вимог Фонду у справі про банкрутство не може визначатися виключно на підставі затвердженого ним загального реєстру чи внутрішніх рішень. Визнанню підлягають лише ті вимоги, реальність яких підтверджена первинними бухгалтерськими та платіжними документами, що узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду щодо необхідності запобігання фіктивному кредиторству.

Суд першої інстанції правильно виходив із того, що лише ті кошти, які підтверджені належними доказами (платіжними інструкціями, меморіальними ордерами, звітами банків-агентів тощо), можуть бути визнані як грошові вимоги Фонду до боржника. Решта ж суми, заявленої у розмірі 150 639 817 грн 90 коп, залишилася непідтвердженою, а отже обґрунтовано була відхилена.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що визнанню підлягає лише фактично підтверджена частина кредиторських вимог Фонду, тоді як застосування положень спеціального законодавства про банкрутство унеможливлює автоматичне включення до реєстру всієї нарахованої суми без належних доказів.

Щодо грошових вимог по витратам з виведення банку з ринку в розмірі 2 972 823 грн 95 коп. за період з 22.04.2016 по 24.10.2019.

Суд першої інстанції частково відмовляючи у визнанні витрат з виведення банку з ринку вказав, що оскільки Постанова Правління Національного банку України №180 від 22.03.2016 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК", Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку" та Постанова Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних", Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" визнані в судовому порядку незаконними та скасованими, то вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку підлягають задоволенню до 13.07.2016, що в грошовому еквіваленті складає 10 045 грн 22 коп. У визнанні грошових вимог Фонду гарантування вкладів в частині витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку за період з 14.07.2016 по 24.10.2019 в розмірі 2 962 778 грн 73 коп. суд відмовив.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком місцевого суду з огляду на таке.

Відповідно до ч.3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Приписами ч.2 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що оплата витрат банку, пов'язаних із здійсненням процедури ліквідації, у тому числі витрат Фонду, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури банку (управлінням майном (активами), продажем майна (активів) та іншими витратами), проводиться позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого Фондом. До таких витрат, зокрема, належать: 1) витрати на опублікування оголошення про ліквідацію банку, відкликання банківської ліцензії та інформації про продаж майна (активів) банку; 2) витрати, пов'язані з утриманням і збереженням майна (активів) банку; 3) витрати на проведення оцінки та продажу майна (активів) банку; 4) витрати на проведення аудиту; 5) витрати на оплату послуг осіб, залучених Фондом для забезпечення здійснення покладених на Фонд повноважень; 6) витрати на виплату вихідної допомоги звільненим працівникам банку; 7) витрати Фонду, пов'язані з здійсненням тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку.

Відповідно до приспів перехідних та прикінцевих положень Закону України №590- IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб:

- здійснити (продовжити) процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, ліквідацію банків відповідно до Закону України "Про систему гарантуванням вкладів фізичних осіб", підстави (індивідуальні акти) для початку тимчасової адміністрації, ліквідації яких було визнано протиправними (незаконними) та скасовано до дня набрання чинності цим Законом;

- здійснювати ліквідацію банку, процедура ліквідації якого була розпочата або продовжена до дня набрання чинності цим Законом, з дотриманням вимог цього Закону щодо здійснення ліквідаційної процедури системно важливого банку.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд набуває прав кредитора банку у період з дня початку тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Таким чином, аналіз наведених положень ч. 3 ст. 46 та ч. 2 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у системному зв'язку з прикінцевими та перехідними положеннями Закону №590-IX, дає підстави вважати, що витрати Фонду, понесені у зв'язку із здійсненням процедур виведення ПАТ «Укрінбанк» з ринку та його ліквідації, мають характер обов'язкових витрат, безпосередньо пов'язаних із ліквідаційною процедурою, і підлягають відшкодуванню у повному обсязі незалежно від подальшого скасування індивідуальних актів НБУ чи Фонду, які слугували підставою для початку таких процедур.

З урахуванням цього висновок місцевого господарського суду про обмеження періоду визнання витрат лише до 13.07.2016 не відповідає приписам матеріального права. Таким чином, грошові вимоги Фонду у розмірі 2 962 778 грн 73 коп. за період з 14.07.2016 по 24.10.2019 підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.

Отже, колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підлягає частковому задоволенню.

У частині заявлених витрат, понесених Фондом у зв'язку з виведенням ПАТ «Укрінбанк» з ринку за період з 14.07.2016 по 24.10.2019, апеляційний суд вважає, що такі витрати мають характер обов'язкових витрат, безпосередньо пов'язаних із ліквідаційною процедурою, та відповідно до ч. 3 ст. 46, ч. 2 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підлягають визнанню й включенню до реєстру вимог кредиторів. У цій частині апеляційна скарга є обґрунтованою.

Водночас у частині заявлених грошових вимог на суму 150 639 817,90 грн, що стосуються відшкодування вкладникам, суд першої інстанції правомірно відмовив. Адже обсяг кредиторських вимог у процедурі банкрутства підлягає підтвердженню належними та допустимими доказами, зокрема первинними бухгалтерськими і платіжними документами. Наявні матеріали підтвердили реальні виплати лише у сумі 729 029 524,69 грн, решта вимог не була доведена належними доказами, а отже, обґрунтовано відхилена.

Відповідно до ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч. 3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:

1) у першу чергу задовольняються:

- вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

- вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

- вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;

- вимоги кредиторів за договорами страхування;

- витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;

- витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

2) у другу чергу задовольняються:

- вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються:

- вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

- вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Відповідно до ч.6 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово. Арбітражний керуючий здійснює погашення вимог забезпеченого кредитора протягом 10 робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета забезпечення.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість заявлених грошових вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до боржника у загальному розмірі 1 640 909 362 грн 47 коп., в тому числі: вимоги забезпечені заставою майна боржника - 903 768 173 грн 56 коп.; вимоги першої черги (судовий збір) - 4367 грн 99 коп.; вимоги четвертої черги (основний борг) - 737 136 820 грн 92 коп. Грошові вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до боржника Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» у розмірі 150 635 450 грн 91 коп. відхилити.

У зв'язку з цим колегія суддів дійшла висновку апеляційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підлягає задоволенню частково. Ухвали суду першої інстанції в частині відмови у визнанні грошових вимог Фонду, пов'язаних з витратами на виведення банку з ринку за період з 14.07.2016 по 24.10.2019 у розмірі 2 962 778,73 грн слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати зазначені грошові вимоги та включити їх до реєстру вимог кредиторів боржника. В іншій частині ухвали суду слід залишити без змін.

Керуючись статтями 269, п.2 ч.1 ст. 275, п.4 ч.1 ст. 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Луганської області від 12.06.2025 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.06.2025 (попереднє засідання) у справі № 913/266/20 скасувати в частині визнання розміру визнаних грошових вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ідентифікаційний код юридичної особи 21708016) до боржника Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» та ухвалити в цій частині нове рішення, а саме:

Визнати грошові вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у загальному розмірі 1 640 909 362 грн 47 коп., у тому числі:

- вимоги, забезпечені заставою майна боржника - 903 768 173 грн 56 коп.;

- вимоги першої черги (судовий збір) - 4 367 грн 99 коп.;

- вимоги четвертої черги (основний борг) - 737 136 820 грн 92 коп.

В іншій частині ухвалу Господарського суду Луганської області від 12.06.2025 та ухвалу від 11.06.2025 (попереднє засідання) залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 24.09.2025.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук

Суддя М.М. Слободін

Постанова ухвалена з окремою думкою судді Слободіна М.М.