про залишення апеляційної скарги без руху
24 вересня 2025 року м. Харків Справа № 922/1675/25
Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Крестьянінова О.О., розглянувши апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вх.№ 2009 Х) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.08.2025 у справі №922/1675/25
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про неплатоспроможність
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, в якій зазначає, що вона має прострочені зобов'язання перед 5 кредиторами на загальну суму 618682051,50 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.05.2025 у справі №922/1675/25 суд прийняв заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.08.2025 у справі №922/1675/25 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ); введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; оприлюднено на офіційному веб-сайті оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражну керуючу Гапіну Наталію Вікторівну ((Свідоцтво № 710 від 01.04.2013) адреса місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул.. Гоголя, 11, офіс 3; адреса для листування; АДРЕСА_3 ) та встановлено розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання ним повноважень; заборонено фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати майно; встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 10.09.2025 для подачі до суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно обґрунтовані пояснення по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду; встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 26.09.2025 для підготовки та подання до суду плану реструктуризації боргів боржника; призначено попереднє судове засідання на 23.09.2025; зобов'язано керуючого реструктуризацією у строк до 26.09.2025 провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість; зобов'язано Головне управління ДПС у Харківській області надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про доходи: ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ); ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ); - ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ); зобов'язано орган державної прикордонної служби надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про перетинання громадянами України: - ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ); - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ); - ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) державного кордону за останні три роки; зобов'язано орган митної служби надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про майно, задеклароване при перетині кордону особами: ОСОБА_1 (Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ); ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ); ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ); зобов'язано банківські установи, в яких відкрито рахунки боржника надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про залишок коштів на рахунках фізичної особи - ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ).
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2025 у справі №922/1675/25 та поновити його; прийняти до розгляду апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження; скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.08.2025 у справі №922/1675/25 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та постановити нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Фонд зазначає, що він, як особа, яка не брала участі в підготовчому судовому засіданні 05.08.2025, має наявні вагомі підстави для його поновлення.
Так, 14.08.2025 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб засобами поштового зв'язку отримав ухвалу про відкриття провадження у справі №922/1675/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1
01.09.2025 Фонд звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою як кредитор у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника - фізичної особи ОСОБА_1 з грошовими вимогами у сумі 618853570,50 грн.
Окрім цього Фонд зазначає, що 08.09.2025 через систему ЄСІТС він отримав від Господарського суду Харківської області копію заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та додатків до неї. 09.09.2025 представник Фонду, адвокат Тесля А.В., звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про вступ у справу №922/1675/25 як представника із наданням доступу до справи у системі ЄСІТС. При цьому, станом на 18.09.2025 доступу до матеріалів справи надано не було ухвали про прийняття чи відмову у прийнятті його заяви з грошовими вимогами до боржника заявником не отримано.
Оцінити наявність чи відсутність законних підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ознайомитися та надати правову оцінку долученим документам до заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, Фонд отримав можливість лише з 09.09.2025, що, на його думку, є достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне провадження та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі статті 262 ГПК України.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку про залишення її без руху виходячи з такого.
Згідно з частиною 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як свідчать матеріали електронної справи повна ухвала Господарського суду Харківської області від 05.08.2025 у справі №922/1675/25 складена 07.08.2025. Отже, згідно з положеннями ст. 256 ГПК України апеляційна скарга мала бути подана до 18.08.2025 включно (враховуючи, що десятий день на оскарження припадає на 17.08.2025 - вихідний день).
Проте, апеляційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла до апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» 19.09.2025, тобто з істотним пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
1. Розглянувши клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги, суд зазначає, що лише сам факт його подання не передбачає обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої причини такий строк було пропущено заявником, та чи підлягає він відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин справи оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Суд у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Як свідчить зміст ухвали від 05.08.2025 у справі №922/1675/25 місцевий господарський суд встановив, що боржниця в обґрунтування заяви про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність зазначає, що станом на час звернення із заявою до суду вона має прострочені зобов'язання перед 5 кредиторами на загальну суму 623697874,88 грн., зокрема, перед Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» у розмірі 618682051,50 грн. Вимоги цього кредитора виникли на підставі постанови Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 по справі №922/2860/18 про стягнення солідарно з фізичних осіб, в тому числі з ОСОБА_1 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота», заподіяної АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» та його кредиторам шкоди у розмірі 618682051,50 грн. На підставі вказаної постанови видано наказ на примусове виконання рішення від 01.04.2025 № 922/2860/18 про стягнення з боржниці зазначеної суми боргу.
В резолютивній частині ухвали Господарського суду Харківської від 05.08.2025 у справі №922/1675/25 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (підготовче засідання) визначено її копію надіслати, зокрема, особам, які мають право взяти участь у справі.
З матеріалів електронної справи вбачаються обставини вручення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб копії зазначеної ухвали в його електронному кабінеті 05.09.2025 о 21:39.
Проте, в своїй апеляційній скарзі Фонд визнає, що він отримав ухвалу від 05.08.2025 про відкриття провадження у справі №922/1675/25 14.08.2025 засобами поштового зв'язку.
Таким чином, суд апеляційної інстанції встановив, що в оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд вирішив питання про права та обов'язки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по відношенню до боржника, визнав його особою, яка має право взяти участь у справі, та надіслав йому копію зазначеного судового рішення, чим фактично надав Фонду статус учасника у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Враховуючи отримання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб копії оскаржуваної ухвали 14.08.2025, відповідно до положень ст. 256 ГПК України він мав право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Проте, як було зазначено, апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції із значним пропуском відповідного строку лише 19.09.2025 (вх. №2009Х).
Розглядаючи питання про можливість поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження колегія суддів враховує правову позицію щодо реалізації конкурсним кредитором права на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, викладену в постанові від 12.07.2023 у справі №915/1097/20 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду.
Так, згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
За приписами частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, із прийняттям КУзПБ законодавець утвердив пріоритет норм цього спеціального закону та субсидіарне застосування у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) універсальних приписів ГПК України.
За змістом статей 55, 129 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією з основних засад судочинства.
Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 №11-рп/2007).
Зазначені конституційні приписи закріплені також у статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та реалізуються в порядку, передбаченому відповідними процесуальними нормами, зокрема в провадженні у справі про банкрутство - нормами КУзПБ та ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (частина перша статті 254 ГПК України).
Аналіз наведених норм свідчить, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи:
1) учасники справи;
2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
Таким чином, саме стосовно осіб, які не брали участі у справі, право на апеляційне оскарження обумовлено необхідністю довести, що у оскарженому рішенні вирішені питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки. У такому разі особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї такого права, обґрунтувавши наявність трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) права, (2) інтереси та (3) обов'язки. У свою чергу суд має з'ясувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з цієї справи таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому, або ж це рішення матиме вплив на інтереси скаржника тощо (див. постанови Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 908/976/19, від 22.02.2021 року у справі № 907/6/13, від 31.01.2023 у справі № 5011-24/724-2012).
Натомість, учасники справи наділені правом оскаржувати судові рішення у такій справі в силу закону, згідно з пунктом 5 частини першої статті 42 ГПК України, отже при поданні апеляційної чи касаційної скарг не мають доводити зв'язок з оскарженим рішенням, оскільки зазначене з огляду на статус учасника справи презюмується процесуальним законом.
Так, зокрема, за частиною другою статті 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону про банкрутство. При цьому процесуальний закон не встановлює такого додаткового критерію для реалізації права на оскарження, як обґрунтування учасником справи того, що оскаржена ухвала стосується прав, інтересів чи обов'язків суб'єкта оскарження.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що у справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Такий правовий висновок не має законодавчого утілення у ГПК України чи в КУзПБ, однак є усталеним під час перегляду справ про банкрутство та викладений суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14, від 02.03.2023 у справі № 922/2654/21, від 09.03.2023 у справі № 908/3077/21, від 16.09.2023 у справі № 913/567/19 .
Ця позиція також підтримана Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.
Окремий виняток з цього правила стосовно можливості оскарження рішень у справі про банкрутство учасником іншої справи про банкрутство того ж самого боржника, який сформулював Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство у постанові від 26.04.2023 у справі №904/2154/22, лише підтверджує актуальність сталої правової позиції щодо звуженого кола суб'єктів оскарження у такій категорії справ.
З огляду на те, що статус учасників у справі про банкрутство регламентовано як нормами ГПК України, так і спеціальним законом - КУзПБ, зміст правосуб'єктності та особливості процесуального статусу конкретного учасника справи розкриваються шляхом системного тлумачення норм цих законодавчих актів з урахуванням особливостей певної стадії процедури банкрутства.
Відповідно до абзацу двадцять четвертого статті 1 КУзПБ (у редакції на час ухвалення оскаржуваної ухвали) учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір.
Сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут) (абзац двадцять другий статті 1 КУзПБ).
За змістом абзацу одинадцятого статті 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Порядок набуття конкурсним кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 КУзПБ, за змістом якої конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Отже, за загальним правилом набуття статусу конкурсного кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку (подібний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №916/1965/13).
За висновком Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду сформульованого у пункті 56.16 постанови від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, лише після вчинення всіх передбачених Законом про банкрутство (стаття 23) чи КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 23 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45 КУзПБ) визнання його вимог, конкурсний кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді, стаття 44 ГПК України).
Тобто, лише за сукупністю, передбачених КУзПБ дій: пред'явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв'язку з позовною давністю, тощо) та визнання грошових вимог у відповідній ухвалі суду конкурсний кредитор набуває правового статусу учасника у справі про банкрутство, отже наділяється процесуальними правомочностями учасника справи за статтею 42 ГПК України, зокрема оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство в апеляційному порядку.
Право учасника справи на апеляційне оскарження - це диспозитивне право, яке реалізується таким суб'єктом на власний розсуд у встановлених процесуальним законом межах, які є процесуальними фільтрами і визначають, зокрема, ухвали, що підлягають апеляційному оскарженню, та строки подання апеляційних скарг.
Пунктом 17 частини першої статті 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом про банкрутство.
Відповідно до частини другої статті 9 КУзПБ в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених ГПК України та цим Кодексом.
Частиною третьою цієї статті прямо передбачено можливість оскарження у касаційному порядку ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (лише після її перегляду апеляційним судом).
При цьому з норм КУзПБ чи ГПК України не убачається, щоб вони встановлювали заборону на оскарження ухвал, які були постановлені господарським судом до вступу певної особи у справу чи набуття нею процесуального статусу учасника справи про банкрутство.
Отже особа, після її вступу у справу, як конкурсного кредитора згідно зі статтею 45 КУзПБ набуває процесуальних прав і обов'язків учасника справи, передбачених у статті 42 ГПК України, тому, серед іншого, не позбавлена права на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до частини першої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення.
Ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство постановляється за результатами підготовчого засідання, повідомлення про що оприлюднюється на офіційному вебпорталі судової влади України.
Лише із вчиненням господарським судом цих процесуальних дій у конкурсного кредитора виникають можливість і обов'язок протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення заявити свої грошові вимоги до боржника (частина перша статті 45 КУзПБ), а у господарського суду - розглянути всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом зазначеного строку, та не пізніше 70 календарних днів (трьох місяців за великої кількості кредиторів) з дня проведення підготовчого засідання та постановити ухвалу про їх визнання чи відхилення (стаття 47 КУзПБ).
Тож, очевидно, що за такого правового механізму строк на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство спливає ще до розгляду судом у попередньому засіданні заявлених кредиторами вимог, проте зазначене не може бути перешкодою для реалізації права на оскарження цієї ухвали конкурсним кредитором.
Поряд із процесуальним фільтром у формі строків на апеляційне/касаційне оскарження закон передбачає можливість поновлення процесуального строку через поважність причин його пропуску.
Статтею 119 ГПК України передбачено, зокрема, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Оскільки цією статтею не визначено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд вважає, що при вирішенні питання щодо поновлення конкурсному кредитору строку на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство судам слід виходити з презумпції поважності причин пропуску цього строку, якщо кредитор у визначені статтею 45 КУзПБ строк і спосіб заявив грошові вимоги до боржника та після визнання його вимог у попередньому засіданні суду реалізував своє право на апеляційне оскарження зазначеної ухвали протягом розумного строку, що не перевищує визначений у частині першій статті 256 ГПК України строк.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не обґрунтовує своє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обставинами визнання його вимог у попередньому засіданні суду. Навпаки, він зазначає про те, що на момент звернення з апеляційною скаргою він не має відомостей про прийняття до розгляду його заяви з грошовими вимогами до боржника.
Поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги на ухвалу від 05.08.2025 Фонд визначає обставини звернення 01.09.2025 до Господарського суду Харківської області із заявою як кредитор з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 отримання 08.09.2025 через систему ЄСІТС від суду копії заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та додатків до неї, звернення 09.09.2025 представника Фонду адвоката Теслі А.В. до суду із заявою про вступ у справу №922/1675/25 як представник із наданням доступу до неї у системі ЄСІТС.
Таким чином, фактично Фонд пов'язує підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження із обставинами ознайомлення 08.09.2025 із заявою ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та доданими до неї документами.
Проте, доказів того, що відповідну заяву Фонд гарантування вкладів фізичних осіб отримав лише 08.09.2025 суду не надано.
Водночас, за даними електронної справи заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з доданими до неї документами була надіслана судом Фонду в його електронний кабінет 05.09.2025 о 21:39.
При цьому, щодо обізнаності про обставини оприлюднення на сайті ВГСУ 06.08.2025 повідомлення про відкриття провадження у справі №922/1675/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , Фонд зазначає у своїй заяві з грошовими вимогами до боржника від 28.08.2025 вих. №46-7961/25.
З 08.08.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень забезпечено надання загального доступу до ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2025 у справі №922/1675/25.
Відтак, доводи заявника апеляційної скарги не вдаються суду апеляційної інстанції достатньо переконливими, оскільки йому могло бути відомо про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та про обставини, які стали підставою для його відкриття:
- з 06.08.2025 з оприлюдненого повідомлення у справі №922/1675/25 на сайті ВГСУ;
- з 08.08.2025 з оприлюдненої у Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2025;
- з 14.08.2025 з отриманої безпосередньо від суду ухвали від 05.08.2025.
Таким чином, пояснення Фонду не обґрунтовують обставин неможливості звернення у період з 06.08.2025 (або принаймні з 14.08.2025) до 08.09.2025 до суду першої інстанції із відповідними зверненнями, зокрема, про ознайомлення із матеріалами справи №922/1675/25, та відповідно із своєчасним зверненням з апеляційною скаргою з дотриманням вимог ст. 256 ГПК України, якою встановлені стислі строки для оскарження ухвал суду.
З огляду на викладене, суд не може визнати наведені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб підстави пропуску строку для подання апеляційної скарги поважними.
За положеннями ч.3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
2. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (ч.1 ст. 259 ГПК України).
Так, до апеляційної скарги додані докази її надсилання арбітражному керуючому та боржнику.
Проте, суд звертає увагу, що в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ОСОБА_1 , окрім заявника апеляційної скарги, визначила кредиторами таких осіб: Державна судова адміністрація (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, Код ЄДРПОУ 26255795); Публічне акціонерне товариство «СТОМА» ЄДРПОУ 00481318, 61105, м. Харків, вул. Ньютона, 3; ОСОБА_4 (Адреса: АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_4 ); Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса: 61024, Харківська область, місто Харків, вулиця Студентська, будинок 5/6 ЄДРПОУ 34952440).
До суду першої інстанції із заявою про визнання грошових вимог звернулись: Публічне акціонерне товариство «СТОМА» та ОСОБА_4 , розгляд їх грошових вимог призначений на 23.09.2025.
Відповідно до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
Враховуючи, що результат апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 05.08.2025 у справі №922/1675/25 може вплинути на права та обов'язки осіб, чиї грошові вимоги заявлені до суду першої інстанції, заявник апеляційної скарги повинен направити її копію з доданими до неї документами відповідним учасникам справи про банкрутство.
Статтею 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України,
1. Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без руху.
2. Встановити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання йому можливості звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави для поновлення строку, а також надання доказів надсилання копії скарги зазначеним учасникам справи про банкрутство з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
3. Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260, 261 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя О.О. Крестьянінов