ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
18 вересня 2025 року Справа № 902/981/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Коломис В.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Розізнана І.В.
секретар судового засідання Романець Х.В.
за участю представників сторін:
скаржника - не з'явився;
керуючого реструктуризацією - арбітражний керуючий Бобрук Т.В. (в режимі відеоконференції);
боржника - Кравець В.В. (в режимі відеоконференції);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на постанову Господарського суду Вінницької області від 30 травня 2025 року (повний текст складено 04.06.2025) у справі №902/981/24 (суддя Лабунська Т.І.)
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Постановою Господарського суду Вінницької області від 30.05.2025 відмовлено в задоволенні клопотання АТ "Державний ощадний банк України" від 16.01.2025 про закриття провадження у справі № 902/981/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Задоволено заяву арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича № 02/04 від 02.04.2025 про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 .
Припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича.
Визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 .
Введено процедуру погашення боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 .
Призначено керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича.
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції постановою, АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову місцевого господарського суду та прийняти нове судове рішення, яким закрити провадження у даній справі.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Вінницької області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/981/24 у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №902/981/24 та призначено справу до розгляду на 10.09.2025 о 10:30 год.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 17.07.2025 № 01-05/413 у зв'язку із звільненням головуючого судді ОСОБА_2 , призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №902/981/24.
Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі №902/981/24 визначено склад колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 справу №902/981/24 прийнято до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В.
Кравець В.В. у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувану постанову місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Безпосередньо в судовому засіданні 10.09.2025 представник скаржника, боржник, керуючий реструктуризацією повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзивах на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 219 ГПК України, після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 справу №902/981/24 відкладено ухвалення та проголошення судового рішення до 18 вересня 2025 року о 12:00 год.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника скаржника, боржника, керуючого реструктуризацією, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, постанову місцевого господарського суду - скасувати, справу направити до Господарського суду Вінницької області на стадію процедури реструктуризації боргів.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 02.10.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Бобрука Т.В.
03.10.2024 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи - ОСОБА_1
24.10.2024 до місцевого господарського суду від АТ "Державний ощадний банк України" надійшла заява №55/5.8-03/131337/2024 від 23.10.2024 про визнання грошових вимог до боржника.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19.11.2024, серед іншого, визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 в розмірі 6 622 053,90 грн, з яких: 5 555 953,23 грн -незабезпечені вимоги (основний борг) (друга черга задоволення); 960 081,28 грн - вимоги за відсотками (друга черга задоволення); 106 019,39 грн - пеня (третя черга задоволення), а також 6 056,00 грн - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів).
Встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) Бобруком Т.В. до реєстру вимог кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_1 : АТ "Державний ощадний банк України" з грошовими вимогами у розмірі 6 622 053,90 грн, з яких: 5 555 953,23 грн - незабезпечені вимоги (основний борг) (друга черга задоволення); 960 081,28 грн - вимоги за відсотками (друга черга задоволення); 106 019,39 грн - пеня (третя черга задоволення), а також 6 056,00 грн - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів).
Розгляд справи неодноразово відкладався.
20.01.2025 до суду від АТ "Державний ощадний банк України" надійшло клопотання №55/5.8-03/6604/2025 від 16.01.2025 про закриття провадження у справі, яке мотивовано тим, що наданий проект плану реструктуризації боргів боржника не відповідає у повній мірі вимогам ст. 124 КУзПБ; умови реструктуризації боргів, викладені в плані реструктуризації, є неприйнятними для кредитора; кредитор вважає, що боржником подано завідомо невиконуваний план реструктуризації, а умови плану викликають обґрунтовані сумніви щодо походження джерел існування боржника та його родини протягом тривалого часу; у матеріалах справи відсутня повна інформація про майновий стан боржника та членів його сім'ї; матеріали справи не містять доказів походження коштів на оплату авансування винагороди арбітражному керуючому у розмірі 45 420 грн; банк вважає, що боржник недобросовісно використовує судову процедуру неплатоспроможності.
02.04.2025 до місцевого господарського суду від арбітражного керуючого надійшла заява про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів.
Місцевий господарський суд, розглянувши клопотання "Державний ощадний банк України" про закриття провадження у справі та клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. про перехід до процедури погашення боргів боржника, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються дані клопотання, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для закриття провадження у справі, та наявність правових підстав для задоволення клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. про перехід до процедури погашення боргів боржника.
При цьому, суд першої інстанції зазначив в оскаржуваній постанові, що стан боржника характеризується ознаками неплатоспроможності, майнових активів недостатньо для задоволення вимог кредитора, а станом на 30.05.2025 до суду так і не подано погоджений боржником і схвалений єдиним кредитором план реструктуризації боргів боржника, при цьому судом не встановлено обставин, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника, а відтак відсутні підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , що передбачені ч. 7 ст. 123 КУзПБ, та наявні підстави для переходу до процедури погашення боргів боржника, визнання боржника банкрутом та введення процедуру погашення боргів боржника.
Натомість, з такими доводами та власне висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може та вважає їх передчасними з огляду на таке.
Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Особливості відновлення платоспроможності боржника, який є фізичною особою, визначено Книгою четвертою КУзПБ.
Стаття 6 КУзПБ визначає перелік судових процедур, які застосовуються щодо боржника. Згідно з частиною другою названої статті до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Регулювання процедури реструктуризації боргів боржника - фізичної особи наведено в розділі ІІІ "Реструктуризація боргів боржника" Книги четвертої "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ (статті 124-129 Кодексу).
Реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
Стаття 124 КУзПБ встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (частина друга), а частиною четвертою цієї статті також визначені загальні вимоги до виконання плану реструктуризації боргів боржника.
У свою чергу розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог статті 124 КзПБ, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Отже, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
Стаття 124 КУзПБ встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (частина друга), а частиною четвертою цієї статті також визначені загальні вимоги до виконання плану реструктуризації боргів боржника.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КУзПБ, основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Рішення про затвердження плану реструктуризації боргів приймається конкурсними та забезпеченими кредиторами окремо. План реструктуризації боргів та зміни до нього вважаються схваленими, якщо їх підтримали всі забезпечені кредитори та не менше 50 відсотків конкурсних кредиторів. Голоси заінтересованих осіб не враховуються для визначення необхідної більшості голосів (ч. 5 ст. 123 КУзПБ).
Згідно з п. 1 та п. 2 ч. 8 ст. 123 КУзПБ до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника; відмову у схваленні плану реструктуризації боргів та звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника або з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Отже, особливістю судової процедури реструктуризації боргів боржника є план реструктуризації боргів боржника, метою розроблення якого є відновлення платоспроможності боржника. Основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є, зокрема, розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника, прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина перша статті 124, пункти 2, 3 частини другої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства).
Відповідно до п. 1-6 Перехідних та Прикінцевих положень КУзПБ збори та комітет кредиторів можуть проводитися шляхом опитування. Ініціатор опитування надсилає всім учасникам зборів (комітету) кредиторів запит з проектом рішення щодо запропонованого питання (питань).
За таких обставин та у відповідності до абзацу 2 п. 1-6 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ збори кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 проводилися шляхом опитування.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 25.11.2024 арбітражним керуючим на електронну адресу учасникам справи направлено запит від 24.11.2024 з проектом рішення зборів кредиторів від 03.12.2024 щодо проведення перших зборів кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 шляхом опитування з наступних питань:
1. Розгляд звіту про результати перевірки декларації про майновий стан боржника.
2. Звіт арбітражного керуючого Бобрука Т.В. про нарахування та виплату грошової винагороди та витрат у справі.
3. Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника.
4. Прийнятття рішення щодо подальших судових процедур боржника.
03.12.2024 АТ "Ощадбанк" звернулося до арбітражного керуючого Бобрука Т.В. з листом, в якому просило продовжити строк на надання відповідей по питанням порядку денного загальних зборів кредиторів, призначених на 03.12.2024, в зв'язку з їх погодженням правомочним органом Банку (заява від 03.12.2024 №55/5.8-06/147787/2024).
16.12.2024 арбітражним керуючим повторно направлено лист вих. №05/12 до АТ "Ощадбанк" про надання відповіді по питанням порядку денного зборів кредиторів призначених на 03.12.2024.
11.01.2025 арбітражним керуючим направлено черговий лист вих. №03/01 до АТ "Ощадбанк" про надання відповіді протягом 5-ти робочих днів, по питанням порядку денного зборів кредиторів призначених на 03.12.2024.
14.01.2025 АТ "Державний ощадний банк України" направлено арбітражному керуючому Бобруку Т.В. відповідь кредитора щодо голосування за запропонований проект, в якій кредитор відмовив у схваленні звіту через отримані доходи боржником протягом 2023 року та доходами отриманими боржником по березень 2024 року, також з мотивів невірного зазначення в декларації про майновий стан місця роботи боржником, а також з мотивів перетину Державного кордону України 07.10.2024 неповнолітнім сином боржника.
За результатами розгляду вищезазначеної відповіді, арбітражним керуючим було складено Протокол зборів кредиторів від 03.12.2025, яким щодо питання третього порядку денного кредитором вирішено відмовитись від розроблення плану реструктуризації боргів боржника.
Отже, вказаний план реструктуризації єдиним кредитором - АТ "Ощадбанк" схвалений не був.
Як вбачається, згідно наданого Плану реструктуризації боргів загальна сума заборгованості в розмірі 6628109,90 грн буде погашена рівними щомісячними платежами в розмірі 50,00 грн, які будуть розподілятися у пропорційному розмірі від суми заборгованості.
Відтак, у результаті виконання такого плану реструктуризації прощення (списання) боргів становитиме 99,95% від усіх визнаних Господарських судом Вінницької області вимог Банку, а саме: погашення розміру визнаних вимог Банку за кредитним договором №56 від 25.06.2008 в сумі 3 000,00 грн (0,05 % від визнаних вимог) та списання заборгованості за кредитним договором у розмірі 6 625 109,90 грн.
Проаналізувавши зміст запропонованого ОСОБА_1 проекту плану реструктуризації боргів боржника, АТ "Ощадбанк" зазначив, що в порушення вимг частини 2 статті 124 КУзПБ у проекті плану не зазначено обставин, які спричинили його неплатоспроможність, також передбачено суму, яка щомісяця має залишатися боржнику на задоволення побутових потреб (його та осіб, які перебувають на його утриманні), що не відповідає вимогам пункту 2 статті 124 КУзПБ, оскільки до членів його сім'ї належить неповнолітній син - ОСОБА_3 , який перебуває на його утриманні, а сума, яка щомісячно залишається боржнику для задоволення побутових потреб становисть 2766,51 грн. Банк вказує, що розмір суми, яка щомісяця має залишатися боржнику на задоволення побутових потреб, а також на кожну особу, яка перебуває на його утриманні складає принаймні 6 116,00,00 грн, з урахуванням самого боржника, його дитини та доходів матері. Водночас, у зазначеному плані боржник пропонує виділяти щомісяця 50,00 грн для погашення існуючих боргів без наведення належного обгрунтування того, чому саме таку суму він має змогу виділяти щомісяця на погашення боргів перед кредиторами. Наведені аргументи не підтверджують надання боржником, з метою сумлінного виконання процесуальних обов'язків та добросовісної співпраці з керуючим реструктуризацією і кредиторами, вичерпної інформації щодо дійсних причин неплатоспроможності - витрачання коштів, отриманих ОСОБА_1 від кредиторів, руху основних активів з часу виникнення відповідних зобов'язань тощо. У зв'язку із чим, Банк вважає, що боржником подано завідомо невиконуваний план реструктуризації, який не відповідає вимогам статті 124 КУзПБ, а тому вважає, що наявні всі підстави для закриття провадження у справі.
Як вже зазначалося вище, реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Погашення боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом (стаття 1 КУзПБ).
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 акцентував, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 13 ЦК України).
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 сформулював принцип (який також підтримано постановами від 17.10.2023 по справі №902/276/22 та від 07.12.2023 по справі №902/986/21) добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Отже, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУЗПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ), отже обгрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч. 4 ст, 116, ч. 7 ст. 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (ст. 125 КУзПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч. 1 ст. 128 КУзПБ).
КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (пункти 3, 4 ч. 4 ст. 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених ч. 7 ст. 123 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника. притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 ч. 7 ст. 123 КУзПБ);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з ч. 3 ст. 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 ч. 8 ст. 126 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (ч. 11 ст. 126 КУзПБ).
Частиною 2 ст. 124 КУзПБ визначено, що у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.
Колегія суддів зазначає, що суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
Тому, господарський суд, перш ніж перейти до процедури погашення боргів боржника, має надати оцінку не лише діям кредиторів щодо незатвердження плану реструктуризації боргів, а й надати оцінку діям боржника щодо сумлінного виконання ним своїх обов'язків боржника, зокрема щодо подання ним виконуваного плану реструктуризації боргів, який би врахував й інтереси кредиторів, з'ясувати, чи відображені у плані реструктуризації усі відомості, що передбачені статті 124 КУзПБ, та встановити, чи є поведінка боржника добросовісною.
Суд повинен був з'ясувати повноту та достовірність інформації про майновий стан боржника, фактичні обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника, розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів тощо, задля встановлення виконання чи невиконання мети процедури реструктуризації боргів боржника, а не лише виходити з аналізу звіту керуючого реструктуризацією стосовно визначення ознак добросовісності боржника.
Очевидно, що реструктуризація - це пом'якшення фінансового навантаження на боржника, яке може містити (за домовленістю боржника та кредитора/кредиторів) часткове чи повне списання боргів, однак це повинні бути процеси домовленостей боржника з кредиторами. Недосягнення домовленостей мають бути досліджені через призму судового розсуду.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі №925/473/20, "у справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у не розробленні та не подані на розгляд кредиторам проекту плану реструктуризації, надання фіктивного (зазначення вигаданих розмірів сум погашення чи інших відомостей) та невиконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам статті 124 КУзПБ, пасивній участі боржника в цій процедурі. Така поведінка може пояснюватись прагненням боржників спонукати кредиторів до відхилення такого плану (не прийняття рішення щодо його схвалення зборами кредиторів), що зі спливом 120 днів з дня відкриття провадження у справі (частина перша статті 130 КУзПБ) створює формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів. Верховний Суд зауважує, що вказане безперечно не повинно залишатись поза судовим контролем, оскільки господарський суд та сторони (учасники) справи не позбавлені можливості надавати оцінку поведінці боржника: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов'язань, маючи на меті фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених ст.ст. 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Судом першої інстанції не було взято до уваги те, що матеріали справи не містять жодних доказів щодо вжиття боржником заходів стосовно покращення свого фінансового стану та щодо намірів, спрямованих на погашення заборгованості перед кредитором, позаяк боржник працездатного віку, не позбавлений права на зайняття господарською/підприємницькою діяльністю, не позбавлений права на працевлаштування.
При цьому, жодних доказів на підтвердження того, що боржник об'єктивно не має змоги працювати, отримувати дохід, зокрема й задля погашення власних боргів, наявні матеріли справи не містять, а боржником не надано.
Присвоєння третьої групи інвалідності не свідчить про повне обмеження дієздатності, визнання особи недієздатною, а також неможливість відшукання професій, котрі відповідають медичним протипоказанням.
Крім того, боржником при поданні уточнених декларацій не заповнено розділ XIV "Відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України", не вказано жодної суми коштів, зокрема, витрат боржника та його членів сім'ї на будь-які потреби. Відтак, боржник намагається переконати господарський суд та кредитора в тому, що він протягом трьох років взагалі не витрачав грошових коштів, тобто навіть на базові побутові потреби, що беззаперечно не може відповідати дійсності.
Між тим, приховуючи свої витрати, боржник безпідставно позбавляє свого кредитора та господарський суд можливості реально оцінити його фінансово-майновий стан, з урахуванням чого розробити план реструктуризації, зміст якого передбачав би не орієнтовані та формальні, а реальні виконувані пропозиції задля досягнення справедливого компромісу між боржником та його кредитором.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, запропонований боржником план реструктуризації боргів передбачає прощення майже всієї суми заборгованості (99,95%), тобто односторонньо враховує інтереси виключно боржника, ігноруючи при цьому майнові інтереси єдиного кредитора АТ "Державний ощадний банк України".
Разом з тим, ухвалюючи рішення про відмову у закритті провадження та про перехід до процедури погашення боргів Господарський суд Вінницької області не надав належної оцінки наведеним вище доказам, з огляду на що дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для припинення процедури реструктуризації боргів боржника та переходу до процедури погашення боргів.
Посилання суду першої інстанції на те, що кредитором АТ "Державний ощадний банк України" протягом усього часу не було надано будь-яких пропозицій щодо плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 , колегія суддів вважає помилковими, оскільки у випадку подання зборам кредиторів для схвалення проєкту плану реструктуризації боргів боржника (за умови невідповідності його змісту частині другій статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства) неприйняття зборами рішення щодо схвалення такого проєкту не може розглядатися як недобросовісне зволікання кредиторів з реалізацією своїх прав чи зловживання ними.
Саме такий правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 08.12.2022 у справі №916/1941/21.
Колегія суддів вкотре зазначає, що метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині розгляду, так і в частині фактичного погашення вимог в межах процедури.
Формальний підхід та вільне трактування норм матеріального права у цьому випадку є неприпустимим, адже, насамперед, метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності, а не формальний перехід до процедур, за результатами яких усі борги боржника будуть погашені, в чому, звісно, зацікавлений лише боржник.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 29.08.2024 у справі №918/806/21, якщо боржниця не розробила та не подала до суду проект плану реструктуризації боргів, а на зборах кредиторів запропонувала 100% прощення її боргів, то така поведінки свідчить про відсутність намірів боржниці щодо досягнення цілей та завдань процедури реструктуризації та містить ознаки ухилення боржниці від виконання зобов'язань, а метою звернення до суду із заявою про неплатоспроможність, очевидно, було не реструктуризація боргів перед кредиторами, як передбачає закон (стаття 124 Кодексу України з процедур банкрутства), а фактичне списання наявної заборгованості.
Як вже зазначалося вище, боржником подано проект плану реструктуризації боргів, яким передбачено розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів в сумі 50,00 грн, тобто фактичне списання заборгованості (майже 99,95% боргу).
Зазначене, на думу апеляційного суду, свідчить про відсутність фактичної реструктуризації боргу, що взагалі суперечить самій природі відповідної процедури, яка не є процедурою прощення/списання боргів, а натомість передбачає обов'язки боржника, за умови виконання яких, він зможе отримати від неї певні пільги в результаті конструктивної взаємодії з кредитором та арбітражним керуючим.
Боржник ОСОБА_1 під час розгляду цієї справи у суді не продемонстрував прагнення до компромісу з кредитором щодо умов реструктуризації боргів, що свідчить про вчинення дій на шкоду кредитору для позбавлення правомірних очікувань на задоволення своїх вимог в межах цієї процедури.
Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов'язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
З аналізу положень статті 116 КУзПБ, що визначають обсяг та перелік документів та відомостей, які боржник - фізична особа зобов'язаний додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, вбачається, що такий боржник повинен повно та всебічно сприяти кредиторам та керуючому реструктуризацією у встановлені свого реального майнового стану, а також запропонувати обґрунтований та виконуваний (реальний) проект плану реструктуризації своїх зобов'язань.
Визначені у плані умови не можуть свідчити про реальні та беззаперечні наміри боржника щодо досягнення цілей та завдань процедури реструктуризації, шляхом подання до суду виконуваного плану реструктуризації, в якому були б враховані інтереси як боржника так і кредитора та який би був спрямований на реальне погашення заборгованості перед кредиторами, а не її фактично повне списання/прощення.
За відсутності достатніх та достовірних відомостей про майнові активи боржника та враховуючи складання формального, заздалегідь неможливого до виконання плану реструктуризації, наданий ОСОБА_1 проект плану реструктуризації боргів не відповідає ознакам реального (виконуваного), що, виходячи з обставин цієї конкретної справи, виключає можливість переходу до наступної процедури у справі про неплатоспроможність.
Даний висновок суду про неможливість переходу до процедури погашення боргів у разі надання формального, очевидно неприйнятного та заздалегідь неможливого до виконання плану реструктуризації повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 24.08.2023 у справі №916/1885/22.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що Господарський суд Вінницької області не врахувавши та не дослідивши усіх обставин, що стосуються повноти та достовірності декларацій боржника, а також добросовісності дій боржника (поведінка боржника ніяк не свідчить про його намір якнайшвидше виконати взяті на себе зобов'язання, а навпаки, на думку колегії, свідчить про намагання боржника ухилитися від оплати своїх боргів шляхом їх списання у процедурі неплатоспроможності) прийшов до передчасного висновку про можливість застосування до боржника наступної судової процедури, зокрема, визнання його банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника, оскільки це призводить до недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності.
З огляду на це, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" слід задоволити частково, а постанову Господарського суду Вінницької області від 30 травня 2025 року у справі №902/981/24 скасувати, справу №902/981/24 направити до Господарського суду Вінницької області для розгляду на стадію процедури реструктуризації боргів.
Керуючись ст. ст. 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задоволити частково.
2. Постанову Господарського суду Вінницької області від 30 травня 2025 року у справі №902/981/24 скасувати.
3. Справу №902/981/24 направити до Господарського суду Вінницької області для розгляду на стадію процедури реструктуризації боргів.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений "23" вересня 2025 р.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Розізнана І.В.