вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" вересня 2025 р. Справа№ 910/11053/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Барсук М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
при секретарі: Овчинніковій Я.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк»
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 (повний текст складено 07.04.2025)
у справі №910/11053/24 (суддя Усатенко І.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Тавріда Електрик Україна»
до Акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк»
про стягнення 2 310 860,71 грн, -
Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи
У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Тавріда Електрик Україна» звернулося з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк» про стягнення інфляційних втрат та 3% річних у зв'язку з порушенням зобов'язань, встановлених договором №209943 від 02.09.2013 про розміщення коштів на строковому депозиті “Депозитна лінія», у загальному розмірі 2310860,71 грн, з яких: 2039564,53 грн - 3% річних та 271296,18 грн - інфляційні втрати.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 у справі № 910/11053/24, позов задоволено повністю.
Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Тавріда Електрик Україна» 3% річних у розмірі 2 039 564,53 грн, інфляційні втрати у розмірі 271 296,18 грн та судовий збір у розмірі 27 730,33 грн.
Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2025 провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/11053/24 закрито.
В той же час, 11.12.2024 позивачем до Господарського суду міста Києва була подана заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у сумі 100 000,00 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 у справі №910/11053/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Тавріда Електрик Україна» про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Тавріда Електрик Україна» витрати на правничу допомогу у розмірі 24 000, 00 грн. В решті заяви відмовлено.
В обґрунтування додаткового рішення суд першої інстанції вказав, що враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу є 24 000,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство Комерційного банку “Приватбанк» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити мотивувальну частину та резолютивну частину додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 у справі №910/11053/24 шляхом зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 20 000,00 грн.
Апелянт зазначає, що у своєму клопотанні про зменшення розміру судових витрат він обґрунтував та довів необхідність зменшення розміру, заявленого Позивачем до стягнення в 100 000,00 грн, - щонайменше до 20 000,00 грн, однак суд першої інстанції зменшив розмір витрат на правничу допомогу лише до 24 000,00 грн.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/11053/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою суду від 13.05.2025 відкрито апеляційне провадження та витребувано матеріали справи №910/11053/24 з Господарського суду міста Києва.
06.06.2025 року на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов лист Господарського суду міста Києва, яким повідомлено, що 10.04.2025 матеріали справи №910/11053/24 скеровано до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у зв'язку з надходженням касаційної скарги Акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 у справі №910/11053/24.
Ухвалою суду від 09.06.2025 зупинено провадження у справі №910/11053/24 до перегляду в порядку касаційного провадження рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 та повернення матеріалів справи №910/11053/24.
Ухвалою суду від 02.09.2025 поновлено апеляційне провадження у справі №910/11053/24 та призначено до розгляду на 16.09.2025.
Явка представників сторін
Представники сторін у судове засідання 16.09.2025 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони повідомлялись належним чином шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі ЄСІТС.
В той же час, 15.09.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про розгляд апеляційної скарги за відсутності його представника.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
А тому, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), враховуючи рекомендації, викладені у пункті 2.2. Правил організації ефективного господарського судочинства, затверджених рішенням загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду № 5 від 29.05.2024, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 16.09.2025 за відсутності представників сторін.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 у справі № 910/11053/24 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Тавріда Електрик Україна» 3% річних у розмірі 2 039 564,53 грн, інфляційні втрати у розмірі 271 296,18 грн та судовий збір у розмірі 27 730,33 грн.
Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2025 провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/11053/24 закрито.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, актів наданих послуг тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, заява позивача про стягнення судових витрат подана 10.12.2024, тобто у строк, встановлений законом.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
На підтвердження понесених ним судових витрат позивач надав копію договору №07.8 від 05.08.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» (клієнт) та адвокатським бюро «Гончарук та партнери» (адвокат) відповідно до умов якого адвокат зобов'язується здійснювати представництво та надати інші види правничої допомоги клієнту щодо стягнення в судовому порядку з АТ «КБ «Приватбанк» (далі - Боржник) 3% річних та інфляційних втрат згідно статті 625 ЦК України за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання з повернення грошових коштів, що належать замовнику на підставі Договору №209943 від 02.09.2013 про розміщення коштів на строковому депозиті "Депозитна лінія», з урахуванням судового рішення в справі № 910/12047/21, на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, що необхідні для виконання цього договору.
Згідно з п. 4.1 Договору за правову допомогу, передбачену цим договором, клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) незалежно від результату надання правової допомоги у фіксованому розмірі такими частинами: 1) за надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань щодо стягнення в судовому порядку з АТ «КБ «Приватбанк» 3% річних та інфляційних втрат згідно статті 625 ЦК України за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання з повернення грошових коштів, що належать замовнику на підставі Договору № 209943 від 02.09.2013 про розміщення коштів на строковому депозиті "Депозитна лінія», з урахуванням судового рішення в справі № 910/12047/21; представництво інтересів Клієнта у суді першої інстанції під час здійснення господарського судочинства - 100 000 (сто тисяч) гривень.
09.12.2024 між позивачем та адвокатом підписано акт приймання-передачі правової допомоги, яким підтверджено належне надання правової допомоги у справі № 910/11053/24 на суму 100 000,00 грн (фіксований розмір гонорару).
Доводи відповідача про ненадання доказів сплати вказаної суми колегія суддів відхиляє, оскільки за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу, за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 20.12.2019 у справі № 903/125/19.
Досліджуючи клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну допомогу колегія суддів враховує наступне.
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Так, для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Як зауважила Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховний Суд у справі № 905/1795/18, у справі № 922/2685/19, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу в цій справі суд також враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Крім того Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд першої інстанції, при оцінці витрат позивача на послуги з правничої допомоги, вірно врахував, що правова природа нарахованих у даній справі 3% річних та інфляційних втрат фактично забезпечується тільки однією нормою матеріального права (стаття 625 ЦК України), розрахунок якої не передбачає витрачання значного часу. Крім того, додані до позову додатки не обтяжені великим обсягом документів та даний спір не є складним, а правові позиції Верховного Суду у даній категорії справ є сталими.
А тому, з огляду на предмет та підстави позовних вимог, оцінюючи фактичні витрати з урахуванням всіх аспектів і складності справи, беручи до уваги, що запропонований позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу у суді першої інстанції у даному випадку не повністю відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності у розумінні приписів ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а також керуючись принципом розумності судових витрат, з урахуванням усіх встановлених вище обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про покладення на відповідача 24 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В апеляційній скарзі апелянт взагалі не обґрунтував та не навів доводів стосовно того, що у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу мав бути зменшений саме до 20 000,00 грн, а не до 24 000,00 грн.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 у справі № 910/11053/24 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 у справі № 910/11053/24 залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва 03.04.2025 у справі № 910/11053/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/11053/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повна постанова складена 24.09.2025
Головуючий суддя М.А. Барсук
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко