вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" вересня 2025 р. Справа № 911/629/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Владимиренко С.В.
Ходаківської І.П.
за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Куценко Ю.А.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Контраст"
на рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2025 (повне рішення складено 23.05.2025) (суддя Щоткін О.В.)
у справі № 911/629/25 Господарського суду Київської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс холдинг"
до Приватного підприємства "Контраст"
про стягнення 447 083,55 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог
У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекс холдинг" (позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства "Контраст" (відповідач) про стягнення 447 083,55 грн, з яких: 242 739,60 грн заборгованості з повернення коштів, сплачених за повернутий товар; 169 309,44 грн заборгованості з повернення коштів, сплачених покупцем за непоставлений товар; 21 883,26 грн пені; 1 0782,50 грн інфляційних втрат; 2 368,75 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів № 177 від 22.12.2022 (далі - Договір) у частині повернення коштів за повернутий товар та повернення попередньої оплати за недопоставлений товар.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду Київської області від 12.05.2025 у справі № 911/629/25 позов задоволено повністю та стягнуто з Приватного підприємства "Контраст" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс холдинг" 412 049,04 грн основного боргу, 21 883,26 грн пені, 10 782,50 грн інфляційних втрат, 2 368,75 грн 3 % річних та 5 365,00 грн судового збору.
Рішення суду мотивовано тим, що зважаючи, що термін виконання зобов'язань із боку відповідача вказаний у додатковій угоді № 2 до Договору, якою сторони погодили припинити дію Договору 10.12.2024 та яка передбачає дату виконання "не пізніше 10.12.2024", з наступного дня Приватне підприємство "Контраст" є таким, що порушило своє зобов'язання з належного та своєчасного виконання договірних обов'язків стосовно повернення передоплати в сумі 169 309,44 грн та повернення коштів, сплачених покупцем за повернутий товар, у сумі 242 739,60 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із рішенням Господарського суду Київської області від 12.05.2025 у справі № 911/629/24, Приватне підприємство "Контраст" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, і якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 614 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Зокрема, скаржник зазначає, що порушення зобов'язання перед позивачем сталося не з вини відповідача, оскільки ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 28.11.2024 у справі № 760/29441/24 накладено арешт на грошові кошти в сумі 8 135 445,35 грн, які знаходяться на банківських рахунках відповідача, та ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 760/23052/24 накладено арешт на грошові кошти в сумі 8 135 445, 35 грн, які знаходяться на банківських рахунках відповідача.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, суддів Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Контраст" на рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2025 у справі № 911/629/25; розгляд апеляційної скарги призначено на 12.08.2025 об 11:00; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 04.07.205.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2025 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "Контраст" на рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2025 у справі № 911/629/25; відкладено розгляд апеляційної скарги на 09.09.2025 об 11:50.
Позиції учасників справи
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Явка представників учасників справи
У судове засідання 09.09.2025 з'явився представник позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Усі учасники справи належним чином повідомлені судом про дату, час та місце судового засідання.
Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представника відповідача.
У судовому засіданні представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору поставки нафтопродуктів від 22.12.2022 № 177, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лекс холдинг" як покупцем та Приватним підприємством "Контраст" як постачальником (Договір), постачальник зобов'язався передати у власність покупця нафтопродукти, а саме: дизельне паливо Євро 5 (далі - товар/нафтопродукти) у кількості та асортименті, за цінами, вказаними в рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною даного Договору та виставляються постачальником у відповідності із ним, а покупець зобов'язався оплатити поставлений товар (для подальшого використання для власних потреб покупця) та прийняти його на умовах, визначених Договором.
Згідно з п. 1.2 Договору сторони розуміють та погоджуються, що всі поставки товару, що матимуть місце після укладання даного Договору, будуть здійснюватися у відповідності з ним. При цьому, документи, що підтверджують поставку товару, в тому числі, але не обмежуючись: рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, довіреності на отримання матеріальних цінностей тощо, повинні містити реквізити та/або посилання на даний Договір. Відсутність реквізитів договору є підставою для вимоги покупця щодо відповідного коригування таких документів постачальником.
Пунктом 3.1 Договору сторони визначено, що ціну Договору становить сума вартості всіх поставок нафтопродуктів за Договором. Кількість, ціна та якість товару на кожну окрему поставку визначається в національній валюті України та встановлюється у рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 7.4 Договору даний Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2023 (включно), але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.
У додатковій угоді № 1 від 30.12.2023 до Договору сторони дійшли згоди викласти пункт 7.4 Договору в такій редакції: "7.4 Даний Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2024 року (включно), але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.".
На виконання умов Договору відповідачем було виставлено рахунок на оплату по замовленню № 943 від 24.07.2024 для отримання товару в об'ємі 3 000,00 л на суму 158 220,00 грн, які були сплачені позивачем відповідно до платіжної інструкції № 98719166 від 26.07.2024.
За вказаним рахунком відповідачем було поставлено позивачу товар у кількості 1 566,00 л на суму 82 590,84 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1636 від 06.09.2024 та товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 1211 від 06.09.2024.
26.08.2024 відповідачем виставлено рахунок на оплату по замовленню № 1085 на суму 149 508,00 грн для отримання товару в об'ємі 3 000,00 л, який був оплачений позивачем відповідно до платіжної інструкції № 98720116 від 30.08.2024.
За вказаним рахунком відповідачем було поставлено позивачу товар у загальній кількості 3 000,00 л на суму 149 508,00 грн, що підтверджується видатковими накладними № 1571 від 02.09.2024 (2 300,00 л) на суму 114 622,80 грн та № 1638 від 06.09.2024 (700 л) на суму 34 885,20 грн, а також товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 1158 від 02.09.2024 та № 1213 від 06.09.2024.
02.09.2024 відповідачем виставлено рахунок на оплату по замовленню № 1135 від на суму 207 360,00 грн для отримання товару в об'ємі 4 000,00 л, який був оплачений позивачем відповідно до платіжної інструкції № 98720249 від 03.09.2024.
За вказаним рахунком відповідачем було поставлено позивачу товар у кількості 734,00 л на суму 38 050,56 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1639 від 06.09.2024 та товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 1214 від 06.09.2024.
Додатковою угодою № 2 від 29.11.2024 до Договору погоджено достроково припинити дію Договору 10.12.2024.
Пунктом 2.1 зазначеної додаткової угоди передбачено, що покупець повертає постачальнику дизельне паливо Євро 5 (надалі - товар) в обсязі 4 750,00 літрів вартістю в сумі 242 739,60 грн, у т.ч. ПДВ 20 %, що було отримано у постачальника згідно з поставками за наступними накладними:
- № 1571 від 02.09.2024 - 1 750 л у сумі 72 677,50 грн без ПДВ 20 %, загальна вартість із ПДВ 87 213,00 грн.
- № 1636 від 06.09.2024 - 1 566 л у сумі 68 825,70 грн без ПДВ 20 %, загальна вартість із ПДВ 82 590,84 грн.
- № 1638 від 06.09.2024 - 700 л у сумі 29 071,00 грн без ПДВ 20 %, загальна вартість із ПДВ 34 885,20 грн.
- № 1639 від 06.09.2024 - 734 л у сумі 31 708,80 грн без ПДВ 20 %, загальна вартість із ПДВ 38 050,56 грн.
Фізичне повернення (вивіз) товару здійснюється за рахунок і силами постачальника до 05.12.2024.
Відповідно до п. 2.2, 2.3 додаткової угоди № 2 від 29.11.2024 кошти, сплачені покупцем за повернутий відповідно до п. 2.1 цієї угоди товар, у сумі 242 739,60 грн, у т.ч. ПДВ 20 %, постачальник зобов'язується повернути покупцю в повному обсязі не пізніше 10.12.2024.
Кошти, сплачені покупцем постачальнику за непоставлений товар у вигляді попередньої оплати за Договором у сумі 169 309,44 грн, у т.ч. ПДВ 20 %, постачальник зобов'язується повернути покупцю в повному обсязі не пізніше 10.12.2024.
29.11.2024, на виконання умов Договору з додатковою угодою № 2 від 29.11.2024, позивач як покупець за Договором повернув постачальнику 4 750,00 літрів пального Євро 5 на загальну суму 242 739,60 грн, що підтверджується накладною на повернення № 2 від 29.11.2024 та товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 1529 від 29.11.2024.
Тобто, з боку позивача вимоги про повернення товару (палива) виконані повністю.
Відповідач, у свою чергу, грошові кошти в сумі 242 739,60 грн, у т.ч. ПДВ 20 %, сплачені покупцем за повернутий відповідно до п. 2.1 додаткової угоди № 2 товар, а також кошти в розмірі 169 309,44 грн, у т.ч. ПДВ 20 %, сплачені покупцем за непоставлений товар у вигляді попередньої оплати за Договором, у порядку, передбаченому п. 2.2 та 2.3 додаткової угоди № 2 від 29.11.2024, у визначений термін, тобто не пізніше 10.12.2024, позивачу не сплатив, що і стало підставою для звернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Лекс холдинг" із позовом у даній справі.
Поряд із сумою заборгованості позивач просив суд стягнути з відповідача 21 883,26 грн пені (з 11.12.2024 по 18.02.2025), 10 782,50 грн інфляційних втрат (з 11.12.2024 по 31.01.2025) та 2 368,75 грн 3 % річних (з 11.12.2024 по 18.02.2025).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, а згідно з приписами ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Частиною першою статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Матеріалами справи підтверджено, що в межах дії Договору Приватним підприємством "Контраст" поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Лекс Холдинг" оплачено та прийнято товар (дизельне паливо), про що свідчать відповідні видаткові накладні на отримання товару та платіжні інструкції № 98719166 від 26.07.2024, № 98720116 від 30.08.2024, № 98720249 від 03.09.2024.
Окрім того, відповідачем було недопоставлено товар, оплачений позивачем на підставі виставлених рахунків.
Додатковою угодою № 2 від 29.11.2024 до Договору погоджено припинення дії Договору 10.12.2024, а також що покупець повертає постачальнику дизельне паливо Євро 5 в обсязі 4 750,00 літрів вартістю 242 739,60 грн.
Окрім того, сторони визначили, що кошти, сплачені покупцем за повернутий відповідно до п. 2.1 цієї угоди товар у сумі 242 739,60 грн, повинні бути повернуті покупцю в повному обсязі не пізніше 10.12.2024. Кошти, сплачені покупцем постачальнику за непоставлений товар у вигляді попередньої оплати за Договором у сумі 169 309,44 грн, постачальник зобов'язується повернути покупцю в повному обсязі також не пізніше 10.12.2024. Загальна сума грошових коштів, яка мала надійти на рахунок позивача, склала 412 049,04 грн.
Однак, як правильно встановлено судом, відповідачем не надано суду доказів повернення вказаних коштів ані у визначений угодою строк, ані на момент розгляду справи.
Вимогу позивача № ЛХ-25-1 від 10.01.2025 щодо погашення в строк до 15.01.2025 наявної заборгованості в загальному розмірі 412 049,04 грн (242 739,60 грн + 169 309,44 грн) відповідачем залишено без задоволення.
Таким чином, додатковою угодою № 2 від 29.11.2024 до Договору сторони погодили його припинення та встановили нові зобов'язання з повернення поставленого товару та сплачених коштів, а також передоплати, на яку не було поставлено товар.
Згідно зі ст. 627, 629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивачем свої зобов'язання за додатковою угодою № 2 від 29.11.2024 до Договору - повернення визначеного товару - виконано належним чином.
Разом із тим, як правильно встановлено судом, відповідач у термін, вказаний у додатковій угоді № 2 від 29.11.2024 до Договору, своїх зобов'язань щодо сплати коштів за повернутий товар у сумі 242 739,60 грн, а також повернення попередньої оплати за Договором у сумі 169 309,44 грн не виконав.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати (висновки, висловлені Верховним Судом у постановах від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
З огляду на викладене, правомірним є висновок суду про стягнення з відповідача вказаних коштів з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних.
Посилання скаржника на накладення арешту на кошти на його рахунках не звільняє його від обов'язку виконати свої зобов'язання перед позивачем, а також від відповідальності за їх невиконання.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Контраст" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2025 у справі № 911/629/25 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Демидової А.М. та Ходаківської І.П. - з 15.09.2025 по 22.09.2025 (включно), а судді Владимиренко С.В. - з 12.09.2025 по 22.09.2025 (включно), повна постанова складена та підписана у перший робочий день після їх виходу з відпустки - 23.09.2025.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді С.В. Владимиренко
І.П. Ходаківська