ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
24 вересня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/5421/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лиманця Ігоря Анатолійовича
на рішення Господарського суду Одеської області від 10.06.2025, прийняте суддею Цісельським О.В., м. Одеса, повний текст складено 20.06.2025,
у справі №916/5421/24
за позовом: Акціонерного товариства "Херсонобленерго"
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Лиманця Ігоря Анатолійовича
про стягнення 251 962,67 грн
У грудні 2024 р. Акціонерне товариство "Херсонобленерго" звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця Лиманця Ігоря Анатолійовича, в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача вартість електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії по акту про порушення №013263 від 05.07.2024 у розмірі 251962,67 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем законодавства у галузі електроенергетики у зв'язку з відсутністю на його об'єкті засобу вимірювальної техніки та пломби з відбитками тавр оператора системи розподілу, встановленої на засобі вимірювальної техніки, а саме: пломб, які закривають доступ до затискної кришки контактних зажимів засобу вимірювальної техніки, а також відсутністю пломби, встановленої на дверях щита обліку, яка закриває доступ до вузла обліку електричної енергії, що зумовило нарахування Фізичній особі-підприємцю Лиманцю Ігорю Анатолійовичу вартості необлікованої електричної енергії у сумі 251962,67 грн, від сплати якої відповідач безпідставно ухиляється.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 30.12.2024 відкрито провадження у справі №916/5421/24.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.06.2025 у справі №916/5421/24 (суддя Цісельський О.В.) позов задоволено повністю; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Лиманця Ігоря Анатолійовича на користь Акціонерного товариства "Херсонобленерго" вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 251962,67 грн та судовий збір у розмірі 3023,55 грн.
Судове рішення мотивоване доведеністю Акціонерним товариством "Херсонобленерго" факту протиправності дій Фізичної особи-підприємця Лиманця Ігоря Анатолійовича, які зумовили порушення законодавства у галузі електроенергетики, та, як наслідок, обґрунтованістю нарахування останньому вартості необлікованої електричної енергії у визначеному позивачем розмірі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Лиманець Ігор Анатолійович звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 10.06.2025 у справі №916/5421/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Зокрема, скаржник наголошує на невідповідності типу лічильника, вказаного в акті про порушення №013263 від 05.07.2024, типу лічильника, зазначеному в акті про заміну приладів обліку та акті про опломбування №111308 від 28.12.2010, а також на недостовірності відомостей, викладених в акті про опломбування та встановлення індикаторів №206982 від 09.01.2019. Крім того, за твердженням апелянта, долучені позивачем до матеріалів справи додатки до договору про постачання електричної енергії №1658 від 28.08.1997, у тому числі акт розмежування балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін і однолінійна схема електропостачання, не є належними доказами, оскільки саме по собі існування договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, до якого відповідач приєднався з 01.01.2019 та який укладений на умовах договору №1658 від 28.08.1997, не призводить до автоматичного продовження додатків до договору, який діяв раніше та втратив чинність. Скаржник також зазначає про дефекти оформлення акту про порушення №013263 від 05.07.2024 та необґрунтованість розрахунку заявленої позивачем до стягнення в межах цієї справи вартості необлікованої електричної енергії.
У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 25.08.2025 (вх.№2741/25/Д2 від 25.08.2025) Акціонерне товариство "Херсонобленерго" просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Лиманця Ігоря Анатолійовича, а рішення Господарського суду Одеської області від 10.06.2025 у справі №916/5421/24 - залишити без змін, посилаючись на те, що при складанні акту про порушення №013263 від 05.07.2024 працівниками позивача було дотримано всі вимоги Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме по собі зазначення типу лічильника жодним чином не спростовує факту порушення відповідачем законодавства і не впливає на порядок розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. Позивач також звертає увагу на те, що всі доводи апелянта щодо відсутності та/чи недостовірності акту опломбування та встановлення індикаторів і акту заміни засобу вимірювальної техніки ґрунтуються на нічим не підтверджених припущеннях, а додатки до договору про постачання електричної енергії №1658 від 28.08.1997 є невід'ємною частиною договірних відносин між сторонами навіть після укладення договору про розподіл електричної енергії.
Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Частиною десятою статті 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина сьома статті 12 Господарського процесуального кодексу України).
Станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становив 3028 грн (стаття 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік").
Враховуючи викладене та з огляду на ціну позову у даній справі (251962,67 грн), перегляд оскаржуваного рішення за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Лиманця Ігоря Анатолійовича ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 11.08.2025 вирішено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у визначеному складі суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 28.08.1997 між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Херсонобленерго" ("Постачальник"), та Фізичною особою-підприємцем Лиманцем Ігорем Анатолійовичем ("Споживач") укладено договір про постачання електричної енергії №1658 (далі - договір №1658 від 28.08.1997).
24.12.2009 між сторонами укладено додаткову угоду б/н до договору №1658 від 28.08.1997, за умовами пункту 1 якої у зв'язку із змінами у законодавстві вирішено привести вказаний договір про постачання електричної енергії у відповідність до чинних Правил користування електричної енергії шляхом викладення його та додатків до нього єдиним змістом зі змінами та доповненнями у редакції додатку №1 до даної додаткової угоди.
У пункті 2 додаткової угоди б/н від 24.12.2009 узгоджено доповнити договір №1658 від 28.08.1997 додатками №№1, 2, 2а, 3, 4/1, 4/2, 5, 5а, 6/1, 6/2, 6а, 7/1, 7/2, 8, 9, 10, 11.
Відповідно до пункту 1 договору №1658 від 28.08.1997 Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 38,0 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (пункт 2.1 договору №1658 від 28.08.1997).
В силу пункту 3.1 договору №1658 від 28.08.1997 Постачальник має право, зокрема: визначати у порядку, передбаченому розділом 5 цього договору, величини споживання електричної енергії та потужності (підпункт 3.1.3); доступу до належних Споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю встановлених режимів споживання енергії (підпункт 3.1.5).
Пунктом 4.2 договору №1658 від 28.08.1997 визначено, що Споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електричної енергії, розраховану виходячи з приєднаної потужності струмоприймачів, зазначених у додатку №4 до договору "Перелік струмоприймачів, встановлених на об'єкті Споживача" та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 04.07.2005 за №782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі - Методика), у разі, зокрема, пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою (підпункт 4.2.3).
Положеннями підпункту 4.2.4 пункту 4.2 договору №1658 від 28.08.1997 визначено, що Споживач не несе відповідальність перед Постачальником відповідно до пунктів 4.2.1-4.2.3 договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили.
Сторона, для якої виконання зобов'язань стало неможливим унаслідок дії обставин непереборної сили, має не пізніше ніж через п'ять календарних днів письмово повідомити іншу сторону про початок, тривалість та вірогідну дату припинення дії обставини непереборної сили (пункт 4.3.2 договору №1658 від 28.08.1997).
Згідно з пунктом 4.4 договору №1658 від 28.08.1997 у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін в двох примірниках. Сторона дії або бездіяльність якої стала причиною складання акту, має право внести до акту свої зауваження.
У пункті 9.1 договору №1658 від 28.08.1997 вказано, що додатки №№1, 2, 2а, 3, 4/1, 4/2, 5, 5а, 6/1, 6/2, 6а, 7/1, 7/2, 8, 9, 10, 11 до цього договору, а також повідомлення про встановлення договірних величин споживання електричної потужності є невід'ємними частинами даного договору.
За умовами пункту 9.2 договору №1658 від 28.08.1997 межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначається додатком №6 до договору "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" (крім випадків, визначених пунктами 8.2, 8.4 договору).
Пунктом 9.4 договору №1658 від 28.08.1997 передбачено, що він укладається на строк до 31.12.2010 та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Додатком №4/2 до договору №1658 від 28.08.1997 "Перелік струмоприймачів на об'єкті споживача (приєднаних на напрузі 0,4/0,22кв)" встановлено, що загальна потужність встановлених струмоприймачів на об'єкті споживача - кафе за адресою: м. Херсон, вул. Миру, 26 становить 35,0 кВт.
Відповідно до додатку №5 до договору №1658 від 28.08.1997 "Перелік об'єктів споживача та точок обліку активної електроенергії" до об'єктів Споживача належить, зокрема, кафе, розташоване за адресою: м. Херсон, вул. Миру, 26 (місце установки приладів обліку - РЩ, режим роботи Споживача - з 10:00 до 24:00 без вихідних).
Згідно з актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який є додатком №6/2 до договору №1658 від 28.08.1997, сторони зобов'язались утримувати установки, що вказані в цьому акті, у справному стані та експлуатувати відповідно до ПКЕЕ, ПТЕ, ПТБ, забезпечити охорону електроустановок, які розташовані на їх території незалежно від їх приналежності та допуск до проведення необхідних робіт в цих електроустановках відповідного персоналу. Даним актом також визначена балансова належність електромереж та установок (електропостачальної організації: будівельна частина та все ел.обладнання ТП-586; Споживача: н/в кабель живлення АВВГ (4х25) L=0,1 км від ТП-586 до РЩ кафе, прилад обліку та все ел.обладнання і усі мережі абонента), а також узгоджено, що межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок встановлюється на наконечниках кабеля живлення в ТП-586 в місці приєднання. Споживач несе відповідальність за: н/в кабель живлення АВВГ (4х25) L=0,1 км від ТП-586 до РЩ кафе, прилад обліку та все ел.обладнання і усі мережі абонента.
Додатком №7/2 до договору №1658 від 28.08.1997 є однолінійна схема під'єднання об'єкту Споживача до мереж Постачальника.
28.12.2010 між сторонами був підписаний акт про заміну приладів обліку і акт про опломбування №111308 (як додаток до договору №1658 від 28.08.1997), відповідно до якого на об'єкті Споживача - піцерія за адресою: м. Херсон, вул. Миру, 26 замість попереднього лічильника планово встановлено новий прилад обліку - електролічильник №0351326 типу НИК 2301АП1, вольт 3х220/380, ампер 3х5(100) з показами 000010,6. Крім того, в акті також зазначено, що система обліку була опломбована пломбами №27889694 - кожух, клемна кришка лічильника; №27889695 - доступ до облікових мереж, ввідного автомату, приладу обліку, при цьому відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електроенергії та пломб на них покладається на Споживача, а у разі порушення схеми розрахункового обліку електроенергії, несправності в роботі розрахункових засобів обліку, пошкоджені з якихось причин пломб на системі обліку чи при порушенні герметичності корпусу чи скла лічильника або у випадку якщо на лічильнику не змінюються показники, Споживач зобов'язаний оперативно повідомити про це Херсонський РЕЗ і ЕМ.
В цей же день (28.12.2010) щодо того самого об'єкту Споживача представниками сторін був складений акт про опломбування та збереження пломб №111209, згідно з яким встановлено пломби на приладі обліку, а саме: на кожухах лічильника типу НИК 2301АП1, №0351326; на кожусі та клемній кришці лічильника та на доступі до облікових мереж, ввідного автомату, приладу обліку. В акті також попереджено Споживача про його відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електроенергії і пломб, а також зазначено про те, що Споживач отримав примірник акту.
В подальшому у зв'язку з законодавчими змінами, згідно з якими Акціонерне товариство "Херсонобленерго" як оператор системи розподілу з 01.01.2019 надає виключно послуги з розподілу електричної енергії, Фізична особа-підприємець Лиманець Ігор Анатолійович з 01.01.2019 приєднався до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору №1658 від 28.08.1997.
В силу пунктів 1.1, 1.2 договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам як послуги Оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання. Умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312, та є однаковими для всіх споживачів.
За умовами пунктів 2.1, 2.3 договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №309, та Кодексу систем розподілу затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в паспорті точки розподілу за об'єктом споживача та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи. Споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього договору та інші послуги Оператора системи згідно з додатком 4 "Порядок розрахунків".
Відповідно до пункту 3.1 договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається Споживачем на межі балансової належності об'єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №311 від 14.03.2018 та з урахуванням вимог цього договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт·год).
Пунктом 6.1 договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії визначено, що Оператор системи зобов'язується, зокрема, виконувати умови цього договору та інші обов'язки, передбачені ліцензійними умовами та Правил роздрібного ринку електричної енергії, а також здійснювати розподіл електричної енергії Споживачу із дотриманням показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.
У пункті 6.2 договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії сторонами узгоджено, що споживач зобов'язується, зокрема, виконувати умови цього договору, забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів, а також забезпечувати доступ представникам Оператора системи, які пред'явили свої службові посвідчення, до свого об'єкта для обстеження вузла вимірювання, електроустановок та електропроводки.
Оператор системи має право на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок Споживача для проведення технічної перевірки та контрольного огляду вузла вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого Правилами роздрібного ринку електричної енергії порядку та умов договору, контролювати додержання Споживачем вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії та складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) Споживача умовам договору про розподіл електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці (пункт 7.1 договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії).
Згідно з пунктом 8.6 договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії у разі порушення розрахункового обліку з вини Споживача, порушення вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312, та інших нормативних документів, Споживач сплачує Оператору системи вартість необлікованої електричної енергії, визначену відповідно до вимог цих Правил роздрібного ринку електричної енергії.
В силу пункту 8.9 договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складення акта. Сторона, яка здійснила таке порушення, не може без поважних причин відмовитись від складення та підписання відповідного акту.
Відповідно до пункту 11.1 договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії цей договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
У пункті 12.4 договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії визначено, що взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регламентуються законодавством.
09.01.2019 сторонами було підписано без зауважень акт про опломбування та встановлення індикаторів №206982, в якому зазначено про проведення опломбування обладнання обліку електроенергії на об'єкті споживача - кафе за адресою: м. Херсон, вул. Миру, 26 та попереджено Споживача про його відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії, пломб та індикаторів (відбитків їх тавр), при цьому в акті вказано про те, що Споживачу продемонстровано цілісність встановлених пломб та/або індикаторів (відсутність їх спрацювання) і про те, що один примірник акту отримав Споживач. Крім того, у цьому акті перераховані всі пломби та індикатори, що мають відбитки і встановлені на обладнанні, у тому числі пломби: С47616723, С47616724 та індикатори магнітного поля: М11891173, М11891172, М11891171, М11891111.
05.07.2024 представниками Акціонерного товариства "Херсонобленерго" за участю представника відповідача - Шимка Сергія Федоровича було проведено перевірку об'єкта - кафе за адресою: м. Херсон, вул. Миру, 26, за результатами якої складено акт про порушення №013263, в якому зафіксовано порушення Фізичною особою-підприємцем Лиманцем Ігорем Анатолійовичем підпунктів 6 та 8 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, зокрема, виявлено відсутність засобу вимірювальної техніки - лічильника №0351326, НІК 2301АП2, 220/380В, 5(60)А, держ.пов. 2010/ІІ кв та пломби з відбитками тавр оператора системи розподілу, встановленої на засобі вимірювальної техніки, а саме: пломби С47616723, що закриває доступ до затискної кришки контактних зажимів засобу вимірювальної техніки, та пломби С47616724, встановленої на дверях щита обліку, що закриває доступ до вузла обліку електричної енергії (ввідний автомат, лічильник), а також відсутність індикаторів магнітного поля: М11891173, М11891172, М11891171, М11891172. Крім того, у даному акті запропоновано Споживачу з'явитися на засідання комісії оператора системи з розгляду цього акту, призначене на 25.07.2024 о 13:00. за адресою: м. Херсон, вул. Пестеля, 5.
У пункті 4 акту про порушення №013263 від 05.07.2024 зафіксовано, що Споживач не увімкнув всі наявні струмоприймачі на повну потужність для вимірювання струму навантаження електроустановок, паспортні данні всіх наявних струмоприймачів не надав та допуску для перевірки струмоприймачів не надав. Дозволена потужність споживання відповідно до умов договору складає 35,0 кВт.
Акт про порушення №013263 від 05.07.2024 підписаний представниками Акціонерного товариства "Херсонобленерго", а зі сторони Фізичної особи-підприємця Лиманця Ігоря Анатолійовича - Шимком Сергієм Федоровичем, який допустив представників оператора системи на об'єкт Споживача та у графі "Зауваження до складеного акта" зазначив про те, що за його інформацією окупанти під час окупації готували у кафе їжу, натомість потрапити у приміщення кафе він зміг лише 03.07.2024.
05.07.2024 представник Споживача - Шимко Сергій Федорович надав оператору системи розподілу письмову згоду на проведення засідання комісії з розгляду акту про порушення №013263 від 05.07.2024.
25.07.2024 було проведено засідання комісії Акціонерного товариства "Херсонобленерго" з розгляду акту про порушення №013263 від 05.07.2024, на якому прийнято оформлене протоколом №37 рішення про проведення розрахунку за вказаним актом відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Згідно з витягом з протоколу №37 від 25.07.2024 розрахунок по акту про порушення №013263 від 05.07.2024 позивачем проведено відповідно до пункту 8.4.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії за період з 05.01.2024 по 05.07.2024, виходячи з потужності струмоприймачів - 35 кВт; тривалості роботи струмоприймачів протягом доби - 14 год; коефіцієнт використання - 0,600 та добового споживання - 294 кВт, внаслідок чого відповідачу нараховано вартість необлікованої електричної енергії обсягом 37106 кВт*год на суму 251962,67 грн.
14.08.2024 представник Споживача - Шимко Сергій Федорович отримав витяг з протоколу №37 від 25.07.2024 та додатковий рахунок №1658 по акту №13263 від 05.07.2024 на загальну суму 251962,67 грн, що підтверджується відповідною розпискою з зауваженням про незгоду останнього з цими документами.
03.10.2024 представник Фізичної особи-підприємця Лиманця Ігоря Анатолійовича, не погодившись з рішенням комісії, оформленим протоколом №37 від 25.07.2024, та з результатами листування з Акціонерним товариством "Херсонобленерго", звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо надання оцінки правомірності дій позивача.
За результатами опрацювання вищенаведеного звернення Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надала відповідь №14121/20.3/7-24 від 09.12.2024, в якій повідомила про те, що, з огляду на ненадходження станом на 06.12.2024 відповіді від Акціонерного товариства "Херсонобленерго" на лист адвоката споживача від 03.10.2024, комісія не має можливості встановити правомірність дій Акціонерного товариства "Херсонобленерго" щодо спірного питання, зазначеного у звернені представника Фізичної особи-підприємця Лиманця Ігоря Анатолійовича. Поряд з цим, комісія зауважила на тому, що відповідно до пункту 8.2.7 глави 8.2 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акту про порушення та/або визнанні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються, зокрема, судом. Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволені позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.
23.12.2024 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у доповнення до вищенаведеної відповіді направила представнику Фізичної особи-підприємця Лиманця Ігоря Анатолійовича лист №14716/20.3/7-24, в якому зазначила, що, проаналізувавши надані Акціонерним товариством "Херсонобленерго" матеріали, вважає розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі акту таким, що виконаний з урахуванням вимог глави 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з Фізичної особи-підприємця Лиманця Ігоря Анатолійовича на користь Акціонерного товариства "Херсонобленерго" вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 251962,67 грн, нарахованої на підставі акту про порушення №013263 від 05.07.2024.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з доведеності Акціонерним товариством "Херсонобленерго" факту протиправності дій Фізичної особи-підприємця Лиманця Ігоря Анатолійовича, які зумовили порушення законодавства у галузі електроенергетики, та, як наслідок, обґрунтованості нарахування останньому вартості необлікованої електричної енергії у визначеному позивачем розмірі.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про задоволення позову з огляду на наступне.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права. Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як зазначалося вище, 28.08.1997 між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Херсонобленерго" ("Постачальник"), та Фізичною особою-підприємцем Лиманцем Ігорем Анатолійовичем ("Споживач") укладено договір №1658 від 28.08.1997, за умовами якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Колегія суддів вбачає, що за своєю юридичною природою договір №1658 від 28.08.1997 є договором енергопостачання.
11.06.2017 набрав чинності Закон України "Про ринок електричної енергії", відповідно до якого суб'єкти господарювання, які одночасно здійснювали діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, повинні були протягом 18 місяців з дня набрання чинності зазначеним законом, тобто до 11.12.2018, забезпечити юридичне відокремлення діяльності оператора системи розподілу від інших видів діяльності вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання (обленерго), у тому числі шляхом створення електропостачальника.
За таких обставин, враховуючи постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №1469 від 20.11.2018 "Про видачу АТ "Херсонобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом", позивач з 01.01.2019 надає виключно послуги з розподілу електричної енергії.
Водночас Закон України "Про ринок електричної енергії" запровадив нову модель системи договірних правовідносин на роздрібному ринку електроенергії.
В силу статті 4 Закон України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з розподілу.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018.
Згідно з пунктом 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
За умовами пункту 4 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" операторам систем розподілу (ОСР) необхідно укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №310 від 14.03.2018, та типової форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР шляхом безпосереднього вручення персоналом ОСР або з рахунком, або поштовим відправленням надає споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об'єкта споживача. Надання такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об'єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії. Непобутовим споживачам, приєднаним до мереж ОСР/ОСП, разом із заявою-приєднанням до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії надаються паспорти точок розподілу (передачі), оформлені відповідно до Правил.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що договори про надання послуг з розподілу електричної енергії укладаються на умовах чинних (укладених раніше) договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, в тому числі на умовах щодо індивідуальних характеристик належного споживачу об'єкта та параметрів електроустановок.
Колегією суддів встановлено, що відповідач приєднався до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору №1658 від 28.08.1997, що не заперечується сторонами.
При цьому посилання скаржника на те, що договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, до якого відповідач приєднався з 01.01.2019 та який укладений на умовах договору №1658 від 28.08.1997, не призводить до автоматичного продовження додатків до такого договору, зокрема, додатку №6 "Акт розмежування балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та додатку №7 "Однолінійна схема електропостачання", апеляційним господарським судом до уваги не приймається, оскільки відповідні додатки до договору були погоджені сторонами в межах договору про постачання електричної енергії, є його невід'ємною частиною, їх зміст визначає фактичні межі балансової належності електромереж та режим приєднання об'єкта споживача до мереж оператора системи розподілу. Такі додатки не суперечать вимогам чинного законодавства, не вимагають додаткового повторного узгодження, відображають об'єктивний технічний стан електромереж і продовжують застосовуватися у відносинах між сторонами як документи, що конкретизують умови електропостачання та виконання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії. Таким чином, додаток №6 та додаток №7 мають визнаватися такими, що є невід'ємною частиною договірних відносин між споживачем та операторам систем розподілу.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що сторони конкретно узгодили межі балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності щодо належного відповідачу об'єкта - кафе за адресою: м. Херсон, вул. Миру, 26 та визначили, що Фізична особа-підприємець Лиманець Ігор Анатолійович відповідальний за збереження і цілісність всіх встановлених на вказаному об'єкті розрахункових засобів обліку електричної енергії, пломб та індикаторів, що підтверджується відповідними актами, підписаними без зауважень.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії".
В силу частини першої статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно з пунктами 2, 4, 14 частини другої статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" правопорушенням на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; споживання електричної енергії без приладів обліку, а також пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.
Відповідно до пункту 1.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018 (в редакції, чинній на час проведення перевірки, складання акту про порушення та прийняття позивачем за первісним позовом відповідного рішення; далі Правила роздрібного ринку електричної енергії) ці правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Пунктом 2.3.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Підпунктом 8 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії унормовано, що споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов'язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об'єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії врегульовані Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №311 від 14.03.2018 (далі - Кодекс комерційного обліку електричної енергії).
Відповідно до пункту 1.2.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії вузол обліку електричної енергії (вузол обліку) - сукупність обладнання та засобів вимірювальної техніки, змонтованих та з'єднаних між собою за встановленою схемою для забезпечення вимірювання та обліку електричної енергії в заданій точці вимірювання. До складу вузла обліку можуть входити лічильники електричної енергії, трансформатори струму, трансформатори напруги, устаткування автоматичного відключення чи обмеження потужності, засоби захисту (автоматичні вимикачі або запобіжники), вторинні кола струму і напруги та інші допоміжні засоби (тестові блоки, перетворювачі імпульсів, блоки живлення, обладнання дистанційної передачі даних тощо). Характеристики складових вузла обліку мають бути достатніми для вимірювання електричної енергії із заданою періодичністю та похибкою. Засоби комерційного обліку електричної енергії (ЗКО) - узагальнена назва засобів, що використовуються для здійснення комерційного обліку електричної енергії (ЗВТ, допоміжне обладнання, засоби та системи збору та обробки результатів вимірювання, формування, збереження та передачі даних комерційного обліку та керування даними тощо) відповідно до цього Кодексу.
Згідно з пунктами 5.16.15-5.16.17 Кодексу комерційного обліку електричної енергії після пломбування/розпломбування ЗВТ та пристроїв ВОЕ на об'єкті складається акт пломбування/розпломбування, що підтверджує факт установлення/зняття пломб та індикаторів на/у ЗВТ (зокрема передбачених виробником ЗВТ), відповідність їх стану (неспрацьований/спрацьований), а також передачі встановлених ЗВТ та інших складових ВОЕ, пломб та індикаторів на збереження. Акт пломбування/розпломбування має також містити інформацію про місце кожної пломби/індикатора, найменування суб'єкта, який встановлює/знімає пломбу/індикатор, і суб'єкта, відповідального за збереження та цілісність пломби/індикатора. Акт пломбування/розпломбування складається в необхідній кількості примірників представниками оператора системи у присутності замовника (учасника ринку/споживача) та власника електроустановки, об'єкта або окремого елемента об'єкта, території, приміщення, де встановлюється/встановлений вузол обліку, або уповноважених ними осіб. Акт пломбування/розпломбування підписується представниками сторін, які брали участь у процедурі пломбування/розпломбування. Кожному підписанту надається по одному примірнику акта пломбування/розпломбування.
Пунктом 5.5.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії унормовано, що власники (користувачі) електроустановок, об'єктів або окремих елементів об'єкта, території (приміщення), де встановлені ЗКО, пломби та індикатори впливу (зокрема електричного/магнітного поля) на ЗКО, а також інше обладнання вузлів обліку, відповідають за їх збереження і цілісність (зокрема дотримання обумовлених проєктом параметрів зовнішнього середовища, захист від пошкоджень та зовнішнього втручання) відповідно до акта пломбування (документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів).
З огляду на вищевикладені приписи Правил роздрібного ринку електричної енергії та Кодексу комерційного обліку електричної енергії, відповідно до положень узгодженого сторонами акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності, а також згідно з актами про заміну приладів обліку, про опломбування та встановлення індикаторів саме на Фізичну особу-підприємця Лиманця Ігоря Анатолійовича покладена відповідальність за збереження і цілісність встановлених на об'єкті - кафе за адресою: м. Херсон, вул. Миру, 26 засобу вимірювальної техніки (електролічильника), пломб та індикаторів магнітного поля.
Судом апеляційної інстанції враховується, що вищенаведені акти, на підставі яких споживач прийняв засіб вимірювальної техніки, пломби та індикатори магнітного поля на збереження, підписані представником споживача без зауважень, а дії уповноважених працівників позивача при встановленні електролічильника, пломб та індикаторів відповідачем у встановленому чинним законодавством порядку не оскаржувались, а відтак сторони в належній формі узгодили встановлення останніх.
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 27.12.2022 у справі №911/2778/21 та від 02.11.2022 у справі №908/2797/21.
При цьому посилання апелянта на те, що в акті про опломбування та встановлення індикаторів №206982 від 09.01.2019 наявні помітні внесені від руки виправлення як в даті з "04" на "09", так і в році з 2015 на 2019, а також на те, що він містить печатку Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", проте станом на 09.01.2019 відповідного товариства вже не було, що, за твердженням скаржника, свідчить про підписання вищевказаного акту не 09.01.2019, а 04.01.2015, відхиляються судом апеляційної інстанції, адже колегією суддів встановлено, що відбулася зміна найменування юридичної особи - позивача з Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" на Акціонерне товариство "Херсонобленерго". Оформлене протоколом №26 рішення про зміну найменування акціонерного товариства було прийнято загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" 19.04.2018, а відтак статус акціонерного товариства позивач отримав лише з 19.04.2018, у той час як з акту про опломбування та встановлення індикаторів вбачається, що він оформлений на фірмовому бланку саме Акціонерного товариства "Херсонобленерго", що свідчить про його оформлення вже після 19.04.2018, але аж ніяк не у 2015 році, як помилково стверджує відповідач. Крім того, використання суб'єктом господарювання печатки взагалі не є обов'язковим, а наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.
У разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу (пункт 8.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії).
Згідно з пунктом 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення. Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення. В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті. Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень. Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі. Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.
Як зазначалося вище, представниками Акціонерного товариства "Херсонобленерго" за результатами проведення перевірки належного відповідачу об'єкта - кафе за адресою: м. Херсон, вул. Миру, 26 було складено акт про порушення №013263, в якому зафіксовано порушення Фізичною особою-підприємцем Лиманцем Ігорем Анатолійовичем підпунктів 6 та 8 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, зокрема, виявлено відсутність раніше встановлених засобу вимірювальної техніки, пломб з відбитками тавр оператора системи розподілу та індикаторів магнітного поля.
Акт про порушення №013263 від 05.07.2024 підписаний представниками позивача, а зі сторони Фізичної особи-підприємця Лиманця Ігоря Анатолійовича - Шимком Сергієм Федоровичем, який допустив представників оператора системи на об'єкт споживача та у графі "Зауваження до складеного акта" зазначив про те, що за його інформацією окупанти під час окупації готували у кафе їжу, натомість потрапити у приміщення кафе він зміг лише 03.07.2024.
Надаючи оцінку викладеним в акті про порушення зауваженням представника відповідача, апеляційний господарськи суд враховує, що відповідно до абзацу 2 пункту 8.4.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії положення глави 8.4 "Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил" не застосовуються у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені такі пломби та які закривають доступ до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля).
Суд апеляційної інстанції вбачає, що з моменту деокупації Херсонської міської територіальної громади (11.11.2022), на території якої розташований належний споживачеві об'єкт, до моменту складення акту про порушення (05.07.2024) відповідач мав можливість повідомити позивача про факт відсутності засобу вимірювальної техніки, пломб з відбитками тавр оператора системи розподілу та індикаторів магнітного поля, оскільки у матеріалах справи відсутні і Фізичною особою-підприємцем Лиманцем Ігорем Анатолійовичем до Господарського суду Одеської області не подано доказів на підтвердження існування реальних перешкод для здійснення такого повідомлення, відсутності у споживача можливості потрапити до приміщення, наявності заборон в отриманні доступу до об'єкта тощо.
Доводи апелянта про наявність дефектів оформлення акту про порушення №013263 від 05.07.2024, зокрема, у вигляді невідповідності типу лічильника, вказаного в акті про порушення, типу лічильника, зазначеному в акті про заміну приладів обліку та акті про опломбування №111308 від 28.12.2010, апеляційним господарським судом до уваги не приймаються, оскільки сам по собі дефект акта не може спростовувати факт порушення, якщо цей факт відображено у сукупності з іншими доказами, тим більше, що ні Правила роздрібного ринку електричної енергії, ні інші норми чинного законодавства України не визначають вказані скаржником дефекти змісту акту про порушення як такі, що мають наслідком його недійсність/нікчемність.
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах пункту 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії в контексті наявності недоліків акту про порушення, викладеною в постановах від 03.08.2021 у справі №910/5998/20, від 21.06.2022 у справі №912/1133/21 та від 17.12.2024 у справі №902/1598/23.
За таких обставин, певні дефекти акту про порушення №013263 від 05.07.2024, про які зазначає відповідач, не мають наслідком недійсності/нікчемності цього акту та не є підставою для звільнення споживача від відповідальності за порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, факт якого підтверджується встановленою у ході перевірки об'єкта Фізичної особи-підприємця Лиманця Ігоря Анатолійовича обставиною відсутності як самого приладу обліку, так і встановлених пломб із відбитками тавр оператора розподілу та індикаторів магнітного поля, що відповідачем за допомогою належних та допустимих доказів не спростовано.
За умовами пункту 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Приписами абзацу 1 пункту 8.4.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.
Відповідно до підпункту 3 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо).
Згідно з абзацом 6 пункту 8.4.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 2-4 пункту 8.4.2 цієї глави (у частині відсутності засобів вимірювальної техніки, пломб, індикаторів та фіксації впливу фізичних полів індикатором), обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи.
В силу пункту 8.4.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачають, що розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з: вартості середньомісячних витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу у період порушення споживачем цих Правил (Ц, грн/кВт·год); величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (Wдоб, кВт·год); кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил (Д, день).
Кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил), зокрема, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 (у частині пошкодження засобів вимірювальної техніки та/або пломб) або у підпункті 4 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення (підпункт 1 пункту 8.4.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії).
Пунктом 8.4.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт·год) розраховується за формулою Wдоб=Р* tдоб*Кв, де:
-Р - потужність (кВт), визначена як: 1) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи); 2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи); 3) дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);
-tдоб -тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год). У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача tдоб приймається рівним 8 год;
-Кв - коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).
Отже, суд апеляційної інстанції вбачає, що позивачем правомірно проведено нарахування за формулою, визначеною у пункті 8.4.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії, за період з 05.01.2024 по 05.07.2024, який не перевищує загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення, при цьому, перевіривши зроблений позивачем розрахунок нарахування Фізичній особі-підприємцю Лиманцю Ігорю Анатолійовичу вартості необлікованої електроенергії за актом про порушення №13263 від 05.07.2024, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що вказаний розрахунок Акціонерним товариством "Херсонобленерго" виконано арифметично правильно та з урахуванням належних вихідних даних, а саме: Р - 35 кВт (відповідно до акту про порушення споживач не увімкнув всі наявні струмоприймачі на повну потужність для вимірювання струму навантаження електроустановок, паспортні дані всіх наявних струмоприймачів та допуску для перевірки струмоприймачів не надав, а відтак вказана величина потужності обчислена виходячи з дозволеної потужності для цієї точки комерційного обліку, зазначеної в укладеному між сторонами договорі); tдоб - 14 год (згідно з додатком №5 до договору №1658 від 28.08.1997 "Перелік струмоприймачів на об'єкті споживача"); Кв - 0,6 (коефіцієнт встановлений безпосередньо Правилами роздрібного ринку електричної енергії).
З огляду на викладене, твердження апелянта про неправильність проведеного позивачем розрахунку заявленої до стягнення вартості не облікованої електричної енергії колегією суддів оцінюються критично.
У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов'язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.
Отже, даний принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладення тягаря доказування на сторони.
Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Колегія суддів наголошує на тому, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, втрачає сенс.
Таким чином, враховуючи відсутність у матеріалах справи жодного доказу сплати відповідачем вартості необлікованої електричної енергії, нарахованої за актом про порушення №013263 від 05.07.2024, доказів на підтвердження того, що зафіксоване вказаним актом порушення виникло з вини позивача або внаслідок дії обставин непереборної сили, а також доказів на підтвердження наявності правових підстав для скасування рішення комісії позивача, яке оформлене протоколом №37 від 25.07.2024 по розгляду зазначеного акту про порушення, Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком Господарського суду Одеської області щодо задоволення позовних вимог про стягнення з Фізичної особи-підприємця Лиманця Ігоря Анатолійовича на користь Акціонерного товариства "Херсонобленерго" 251962,67 грн вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
В силу статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Одеської області норм права при ухваленні рішення від 10.06.2025 у справі №916/5421/24 не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового акту колегія суддів не вбачає.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лиманця Ігоря Анатолійовича залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 10.06.2025 у справі №916/5421/24 - без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Фізичну особу-підприємця Лиманця Ігоря Анатолійовича.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та у строки, визначені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 24.09.2025.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя К.В. Богатир
Суддя Л.В. Поліщук