79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"24" вересня 2025 р. Справа №926/538/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання - Стронська А.І.
за участю представників сторін:
представник позивача - Гонцарюк Є.Л.
представник відповідача - Бартусевич В.М.
розглянувши апеляційну скаргу Колективного підприємства “Рембудмонтаж» від 30.05.2025 (вх. № 01-05/1673/25 від 02.06.2025)
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.05.2025 (суддя Гончарук О.В., повне рішення складено 26.05.2025)
у справі № 926/538/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сенс груп», Чернівецька область, Чернівецький район, село Чагор
до відповідача: Колективного підприємства “Рембудмонтаж», м. Чернівці
про: стягнення заборгованості в сумі 667582,88 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
На розгляд Господарського суду Чернівецької області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Сенс груп» ( далі - ТОВ “Сенс груп», позивач) до Колективного підприємства “Рембудмонтаж» (далі - КП “Рембудмонтаж», відповідач) про стягнення 667 582,88 грн, з яких: 596 943,97 грн - інфляційні втрати, 70 638,91 грн - 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договорів субпідряду №01/03 від 01.03.2010 та № 04-10СП від 20.10.2010 в частині оплати виконаних позивачем робіт рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.06.2024 у справі №5027/914/2012 стягнуто з КП “Рембудмонтаж» на користь ТОВ “Сенс груп» основний борг в сумі 561 358,79 грн, а також 34 712,70 грн 3% річних та 29 146,63 грн інфляційних втрат, нарахованих за період прострочення до 31.12.2012.
Однак, з огляду на тривале прострочення відповідачем виконання зобов'язання за договорами (заборгованість погашена лише 28.01.2025), позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні витрати, нараховані за період з 01.01.2013 по 12.03.2017 ( не охоплений рішенням суду у справі №5027/914/2012).
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 20.05.2025 у справі №926/538/25 позов задоволено. Стягнуто з КП “Рембудмонтаж» на користь ТОВ “Сенс Груп» 596 943,97 грн інфляційних втрат, 70 638,91 грн 3% річних, 8 011 грн судового збору та 22 400 грн витрат на правничу допомогу.
Рішення суду мотивоване тим, що при розгляді справи №5027/914/2012 судами встановлені обставини порушення відповідачем своїх зобов'язань за договорами субпідряду №01/03 від 01.032010 та № 04-10СП від 20.10.2010, а також наявність заборгованості відповідача перед позивачем на загальну суму 561 358,79 грн (основний борг), які є преюдиційними та не підлягають повторному доведенню.
Оскільки постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області про закінчення виконавчого провадження ВП № 76690217 від 28.01.2025 встановлено повне фактичне виконання рішення суду у справі №5027/914/2012 (відповідачем сплачено кошти на рахунок приватного виконавця згідно меморіальних ордерів № 6871 від 05.12.2024 та №7248 від 10.01.2025), суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем на суму боргу 561 358,79 грн інфляційних втрат у сумі 596 943, 97 грн та 3% річних у сумі 70 638,91 грн за період з 01.01.2013 по 12.03.2017.
Надаючи оцінку заяві відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності у даній справі та доводам позивача щодо поважності причин пропуску такого, суд першої інстанції врахував тривалий розгляд Господарським судом Чернівецької області справи №5027/914/2012 ( з 12.12.2012 до 11.06.2024), а також звернення позивача до суду з позовною заявою у цій справі 17.02.2025, тобто через незначний проміжок часу після виконання рішення суду у справі № 5027/914/2012.
Зважаючи на те, що в період з 12.12.2012 по 11.06.2024 у позивача мала місце невизначеність щодо ініційованого ним, як кредитором у зобов'язаннях, питання встановлення у судовому порядку порушення з боку відповідача своїх зобов'язань з оплати вартості виконаних робіт та стягнення з нього заборгованості, суд визнав поважними причини пропуску позивачем строку позовної давності та задоволив позов у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат (заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 400 грн та гонорару успіху адвоката у розмірі 33 379,14 грн), дослідивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача та присудження до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 22 400 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
КП “Рембудмонтаж» подало апеляційну скаргу від 30.05.2025, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.05.2025 у справі №926/538/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апелянта обґрунтовані невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що позивачем правомірно заявлено до стягнення інфляційні втрати у сумі 596 943, 97 грн та 3% річних у сумі 70 638,91 грн за період з 01.01.2013 по 12.03.2017 . Однак, відповідачем у відзиві на позов заявлено про сплив строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові.
Апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції про поважність причин пропуску позивачем строку позовної давності з огляду на те, що:
- закон не пов'язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи, а розгляд судом справи №5027/914/2012 не є об'єктивною перешкодою для своєчасного звернення позивача з іншими вимогами про захист порушеного права;
-право позивача звернутися за судовим захистом з метою отриманням від боржника інфляційних втрат та 3% річних за період з 01.01.2013 по 12.03.2017 виникло внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за укладеними договорами субпідряду та не залежало від результатів вирішення спору про стягнення основного боргу;
- позивач не вказав, які саме об'єктивні поважні (непереборні) причини
унеможливили його звернення до суду у встановлений законодавством строк, не довів, що неможливість вчасного подання ним позовної заяви не залежала від його волевиявлення;
- пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку.
При цьому, апелянт покликається на численні постанови Верховного Суду, зокрема, від 16.10.2018 у справі №910/19094/17, від 13.02.2025 у справі №922/1920/24, від 22.05.2024 у справі №757/20201/22-ц, від 24.04.2023 у справі №947/68/22.
ТОВ “Сенс груп» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.05.2025 у справі №926/538/25 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Зокрема, позивач зазначає, що:
- закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності, тому таке питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу;
- в період з грудня 2012 року по жовтень 2024 року тривав судовий розгляд
справи №5027/914/2012 про стягнення з відповідача заборгованості (зокрема, 561 358,79 грн основного боргу). Такий тривалий розгляд судової справи пов'язаний з поведінкою відповідача, його запереченням заборгованості, поданням клопотань про зупинення провадження у справі, а позивач жодним чином не міг вплинути на строки вирішення спору;
- нарахування 3% річних та інфляційних втрат допускається виключно на суму невиконаного грошового зобов'язання, а наявність такого грошового зобов'язання заперечувалась відповідачем до останнього та встановлена саме рішенням суду у справі №5027/914/2012;
- перебування справи №5027/914/2012 у провадженні суду виключало необхідність вчинення позивачем будь-яких інших процесуальних дій, спрямованих на припинення цього процесу, подачі іншого позову з метою відновлення свого права на отримання коштів.
Процесуальні дії суду у справі та вирішення процесуальних питань.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2025 справу №926/538/25 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 апеляційну скаргу КП “Рембудмонтаж» залишено без руху з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП “Рембудмонтаж» на рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.05.2025 у справі №926/538/25 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.07.2025.
Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 та від 03.07.2025 задоволено клопотання представника відповідача - Бартусевич В.М. та представника позивача - Гонцарюка Є.Л. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 розгляд справи № 926/538/25 відкладено на 03.09.2025 з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 16.09.2025.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 відкладено ухвалення та проголошення судового рішення у справі № 926/538/25 до 24.09.2025.
У судовому засіданні 24.09.2025 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судо апеляційної інстанції.
Між ТОВ “Сенс Груп» та КП “Рембудмонтаж» укладено договір субпідряду №01/03 від 01.03.2010 на будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями по вул. Руській, 229-б та договір субпідряду № 04-10СП від 20.10.2010 на влаштування фундаменту станції наповнення, зберігання та реалізації технічних (негорючих) газів по вул. Комунальників, 4-в у м. Чернівці.
З огляду на невиконання КП “Рембудмонтаж» умов зазначених договорів в частині оплати виконаних робіт у грудні 2012 року ТОВ “Сенс Груп» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до КП “Рембудмонтаж» про стягнення 627 410,87 грн заборгованості, з яких: 561 358,79 грн - основний борг, 34 712,70 грн - 3% річних та 29 146,63 грн - інфляційні втрати ( нараховані за період прострочення до 31.12.2012).
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.06.2024 у справі №5027/914/2012, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024, позов задоволено частково. Стягнуто з КП “Рембудмонтаж» на користь ТОВ “Сенс Груп» 561 358,79 грн основного боргу, 34 712,70 грн 3% річних, 29 146,63 грн інфляційних втрат та 12 504,36 грн судового збору. В решті у задоволенні позову відмовлено.
29.11.2024 судом видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.06.2024 у справі № 5027/914/2012.
Відповідно до меморіальних ордерів № 6871 від 05.12.2024 та № 7248 від 10.01.2025 на виконання зазначеного вище судового наказу відповідачем на рахунок приватного виконавця сплачено 19 613,03 грн та 682 355,55 грн відповідно.
Як вбачається із постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №76690217 від 28.01.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області встановлено повне фактичне виконання означеного рішення, виконавче провадження з примусового виконання наказу № 5027/914/2012 закінчено.
29.01.2025 кошти в сумі 637 722,48 грн надійшли на рахунок ТОВ “Сенс Груп», що підтверджується банківською випискою.
З огляду на прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання в сумі 561 358,79 грн, 17.02.2025 ТОВ “Сенс груп» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом про стягнення з КП “Рембудмонтаж» 596 943,97 грн інфляційних втрат та 70 638,91 грн 3 % річних, нарахованих за період з 01.01.2013 по 12.03.2017.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язань (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Такий висновок наведено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) зазначила, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання. Тому зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) зауважила, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18)).
Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ст. 75 ГПК України преюдиційними та такими, що не підлягають доказуванню у даній справи, є встановленні рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.06.2024 у справі №5027/914/2012 (залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024) обставини щодо наявності у КП “Рембудмонтаж» заборгованості перед ТОВ “Сенс Груп» в сумі 561 358,79 грн - основного боргу, що виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договорів субпідряду №01/03 від 01.03.2010 та №04-120СП від 20.10.2010.
Вказаним рішенням суду стягнуто з КП “Рембудмонтаж» на користь ТОВ “Сенс Груп» 561 358,79 грн основного боргу, 34 712,70 грн 3% річних та 29 146,63 грн інфляційних втрат, нарахованих за період прострочення до 31.12.2012.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами також факт виконання боржником рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.06.2024 у справі №5027/914/2012 - сплати суми боргу згідно меморіальних ордерів № 6871 від 05.12.2024 та № 7248 від 10.01.2025.
Відтак, позивачем правомірно нараховано на суму боргу 561 358,79 грн інфляційні втрати у сумі 596 943, 97 грн та 3% річних у сумі 70 638,91 грн за період з 01.01.2013 по 12.03.2017.
Разом з тим, відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено про застосування строку позовної давності у даній справі.
Позивач, в свою чергу, у відповіді на відзив просив суд визнати поважними причини пропуску строку позовної давності та захистити його порушене право, покликаючись на тривалий розгляд судом справи №5027/914/2012 ( понад 12 років), що виключало можливість та необхідність ініціювання ним нових судових проваджень щодо стягнення з відповідача заборгованості.
Оцінивши наведені доводи сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 256 ЦК України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За приписами статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.ч. 1,5 ст. 261 ЦК України).
Аналіз змісту статей 256, 257 та 261 ЦК України в їх сукупності і взаємозв'язку дозволяє зробити висновок, що до правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19) вказала, що невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Наслідки спливу позовної давності визначені статтею 267 ЦК України, згідно із частиною 4 якої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст.267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19 викладено правовий висновок, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладений обов'язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду був пропущений ним з поважних причин. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункти 61, 62), від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17 (провадження № 12-104гс19, пункти 5.43, 5.44) та у справі № 911/3677/17 (провадження №12-119гс19, пункти 6.43, 6.44).
При цьому, питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини (пункт 23.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 706/1272/14-ц (провадження № 14-456цс18)).
За змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб'єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов'язання як у судовому, так і в позасудовому порядку.
Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу. При цьому поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим.
Очевидно, що перебування справи у провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій, на думку добросовісного розсудливого спостерігача, виключає необхідність вчинення процесуальних дій, спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі інших позовів, заяв про закриття провадження у справі тощо. Подібний правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15 травня 2020 року у справі № 922/1467/19.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12.12.2012 відкрито провадження у справі № 5027/914/2012 за позовом ТОВ “Сенс Груп» до КП “Рембудмонтаж» про стягнення заборгованості.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 09.10.2013 позов залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України (в редакції до 15.12.2017).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 задоволено апеляційну скаргу ТОВ “Сенс Груп», ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 09.10.2013 скасовано, справу передано для продовження розгляду.
Відповідно до ухвали Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2014 матеріали справи №5027/914/2012 направлено до прокуратури Чернівецької області для проведення перевірки наявності/відсутності в діях позивача та посадових осіб відповідача чи інших осіб ознак злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, а провадження у справі зупинено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 зазначену ухвалу залишено без змін.
16.01.2023 до суду надійшло повідомлення заступника начальника Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області від 12.01.2023 про закриття кримінального провадження № 12014260000000610, у зв'язку з чим ухвалою суду від 19.01.2023 провадження у справі №5027/914/2012 було поновлено.
Тобто, лише у період з 11.03.2014 по 19.01.2023 провадження у справі №5027/914/2012 було зупинено.
Ухвалою суду від 06.04.2023 за клопотанням відповідача у справі призначено комплексну судову будівельно-технічну, економічну експертизу та зупинено провадження у справі №5027/914/2012 .
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.11.2023 поновлено провадження у справі №5027/914/2012 у зв'язку з повідомленням експертної установи про неможливість надання висновку експертизи та поверненням матеріалів справи.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.06.2024 у справі №5027/914/2012, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024, позов задоволено частково. Стягнуто з КП “Рембудмонтаж» на користь ТОВ “Сенс Груп» 561 358,79 грн основного боргу, 34 712,70 грн 3% річних, 29 146,63 грн інфляційних втрат та 12 504,36 грн судового збору. В решті у задоволенні позову відмовлено.
Отже, щонайменше у період з 12.12.2012 ( відкриття судом провадження у справі №5027/914/2012) по 11.06.2024 ( ухвалення судового рішення у справі №5027/914/2012, яке набрало законної сили 09.10.2024) позивач перебував у стані правової невизначеності щодо ініційованого ним питання встановлення у судовому порядку порушення відповідачем своїх зобов'язань з оплати вартості виконаних робіт за договорами субпідряду та стягнення з нього заборгованості.
Зважаючи на наведені обставини та те, що 3% річних та інфляційні втрати, стягнення яких є предметом позову у даній справі, нараховуються саме на прострочену суму грошового зобов'язання, перебування у провадженні суду справи №5027/914/2012 виключало необхідність подання позивачем інших позовів для захисту своїх порушених прав. До часу набрання законної сили рішення суду у вказаній справі позивачу не було відомо точного розміру невиконаних відповідачем зобов'язань за договорами, адже боржником сума основного боргу заперечувалась.
Відтак, колегія суддів критично оцінює та відхиляє як безпідставні доводи скаржника про наявність у позивача можливості звернутись з даним позовом до суду незалежно від результатів вирішення спору про стягнення основного боргу.
Зважаючи на викладені вище обставини, а також те, що позивач звернувся до суду з позовом у цій справі через незначний проміжок часу після набрання законної сили рішення суду у справі № 5027/914/2012 та його виконання відповідачем, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про поважність причин пропуску позивачем строку позовної давності у даній справі та, як наслідок, задоволення позову.
Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на викладене вище.
Покликання скаржника на висновки Верховного Суду ( зокрема, викладені у постановах від 16.10.2018 у справі №910/19094/17, від 13.02.2025 у справі №922/1920/24, від 22.05.2024 у справі №757/20201/22-ц, від 24.04.2023 у справі №947/68/22) судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки в наведених відповідачем справах суд касаційної інстанції не давав оцінки доводам позивачів про поважність причин пропуску строку позовної давності, в той час як у цій справі позивач доводить, що позовна давність пропущена ним з поважних причин. Вказане свідчить про нерелевантність наведеної апелянтом практики Верховного Суду до правовідносин у даній справі.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи приписи вищевказаної норми, доводи та вимоги апеляційної скарги, висновок суду апеляційної інстанції про правомірність задоволення позову судом першої інстанції, рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.05.2025 у даній справі в частині вирішення заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу судом апеляційної інстанції не переглядається, оскільки у вказаній частині рішення суду першої інстанції не оскаржується жодною зі сторін.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.05.2025 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Колективного підприємства “Рембудмонтаж» від 30.05.2025 (вх. № 01-05/1673/25 від 02.06.2025) залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.05.2025 у справі №926/538/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
5. Справу повернути до Господарського суду Чернівецької області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови складено 24.09.2025.
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.