Справа № 344/5643/24
Провадження № 33/4808/547/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Тринчук В. В.
Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.
17 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., з участю захисників Гунька О.Ю. та Михайлюка Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 червня 2025 року про перегляд справи за нововиявленими обставинами відносно нього, -
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2024 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року вищезазначену постанову суду першої інстанції залишено без змін.
22.11.2024 року захисник Михайлюк Н.М. подав до суду заяву про перегляд постанови суду першої інстанції за нововиявленими обставинами.
30.06.2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області відмовлено у задоволенні заяви захисника ОСОБА_1 - адвоката Михайлюка Н.М., про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2024 року.
На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій оспорює законність та обґрунтованість постанови суду, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Зазначає, що суд першої інстанції виніс рішення, не врахувавши двох ключових нововиявлених обставин, які мають вирішальне значення для справи, а саме:
- відсутність факту керування транспортним засобом. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, його звинувачують у керуванні автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння. Проте, він перебував на пасажирському сидінні, а транспортним засобом керував інший водій ОСОБА_2 . Цей факт був підтверджений показаннями свідка. Працівники поліції були повідомлені про це безпосередньо на місці події.
- відсутність відмови від медичного огляду. У протоколі зазначено, що він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Проте, апелянт покликається на лист від КНП «Прикарпатський обласний Клінічний Центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» від 18.07.2024, який підтверджує, що 22.03.2024 ОСОБА_1 не направлявся до закладу для проведення медичного огляду. Це свідчить про порушення вимог та процедури огляду, що робить його результати недійсними.
Також, апелянт зауважує, що рішення суду є суперечливим, оскільки головуючий суддя у двох різних постановах дійшов прямо протилежних висновків. У постанові від 26.03.2025 року він відкрив провадження за нововиявленими обставинами, визнавши, що наведені обставини «можна розцінювати як такі обставини, що не були відомі суду на час судового розгляду». Водночас, у постанові від 30.06.2025 року, яку оскаржують, той самий суддя відмовив у відкритті провадження, зазначивши, що «в ході судового розгляду не здобуто доказів, що вказані обставини, не були відомі на час судового розгляду». Апелянт вважає, що це порушує принцип правової визначеності судового рішення.
На думку апелянта були порушені строки притягнення його до відповідальності, оскільки справа розглядається в суді більше одного року (з 22.03.2024 року по 30.06.2025 року), що є підставою для закриття провадження у справі.
Разом з тим, судом на переконання апелянта було порушено строки розгляду заяви, оскільки відповідно до ст.466 КПК України, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами має бути розглянута судом протягом двох місяців з дня її надходження. Однак, заява була подана 22.11.2024 року, а рішення винесено 30.06.2025 року, що значно перевищує встановлений термін.
Апелянт також вважає, що суддя неправомірно дійшов висновків, що нововиявлені обставини вже були досліджені апеляційним судом. На його переконання ці обставини не були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, оскільки документи були подані вже після розгляду апеляційної скарги. Крім того, під час перегляду постанови, суд першої інстанції був упередженим, оскільки він повторно розглядав заяву після того, як його попереднє рішення було скасовано апеляційним судом.
Просить постанову суду скасувати, заяву про перегляд постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23.05.2024 року скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Статтею 2 КУпАП передбачено, що законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до ст.2 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. При цьому стаття 17 зазначеного Закону визначає, що національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.
Згідно вимог практики ЄСПЛ, особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства. Ця справа належить до такої категорії проваджень.
Відповідно до ч.1 ст.461 КПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.
Відповідно до ст.463 КПК України, заява про перегляд судового рішення за виключними або нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин, крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті.
Відповідно до ст. 467 КПК України, суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за виключними або нововиявленими обставинами без задоволення.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.459 Кримінального процесуального кодексу України, нововиявленими обставинами визнаються: інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є винятковою процедурою, яка застосовується лише тоді, коли з'являються факти, що існували на час ухвалення рішення, проте не були відомі суду та учасникам процесу і мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Апелянт стверджує, що нововиявленими обставинами є факт керування транспортним засобом іншою особою та відсутність його відмови від проходження медичного огляду. Ці обставини не були відомі суду, оскільки 23 травня 2024 року справу було розглянуто у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд встановив, що обставини зазначені апелянтом як нововиявлені, вже були предметом дослідження суду у цій справі.
Як вбачається з постанови суду першої інстанції від 23 травня 2024 року, справа дійсно була розглянута у відсутність ОСОБА_1 та його захисника.
Разом з тим, постанова суду першої інстанції була оскаржена в апеляційному порядку та переглянута за участю ОСОБА_1 та його захисника Гунька О.Ю. 15 жовтня 2024 року (т.1 а.с.107-113).
З постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року вбачається, що предметом розгляду, зокрема були апеляційні доводи, щодо керування транспортним засобом не ОСОБА_1 , а іншою особою. Також, в суді апеляційної інстанції були перевірені доводи, що ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду на стан сп'яніння.
При апеляційному розгляді учасники надали всі наявні у них докази та документи на підтвердження їх доводів, зокрема лист КНП «Прикарпатський обласний Клінічний Центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» від 18.07.2024 (вих. №13190), в якому надано інформацію, що 22.03.2024 ОСОБА_1 не спрямовувався до цього закладу для проведення медичного огляду на стан сп'яніння (т.1 а.с.66)
За таких обставин, висновки суду першої інстанції є правильними та підтверджуються матеріалами справи.
Всі обставини були відомі на момент апеляційного перегляду постанови суду першої інстанції, їм була надана відповідна правова оцінка у сукупності з доказами зібраними працівниками поліції.
Щодо доводів про суперечливість рішень суду, апеляційний суд зазначає, що ухвала про відкриття провадження не означає встановлення факту нововиявлених обставин, а лише відкриває можливість їх подальшої перевірки. Тому різниця у висновках суду на різних етапах розгляду не порушує принцип правової визначеності.
Аргументи апелянта про закінчення строків накладення адміністративного стягнення за ст. 38 КУпАП не приймається до уваги, оскільки йдеться не про нове провадження, а про перегляд вже ухваленого рішення. Відтак строки, передбачені статтею 38 КУпАП, у даному випадку не застосовуються.
Порушення строку розгляду заяви, передбаченого ст.466 КПК України, також не є підставою для скасування рішення, адже воно має процесуальний характер і не вплинуло на повноту та об'єктивність перевірки доводів заявника.
Не знаходить підтверджень і доводи про упередженість судді, оскільки повторний розгляд був наслідком скасування попередніх ухвал апеляційним судом.
Таким чином, апеляційна скарга фактично зводиться до спроби повторної переоцінки тих самих обставин, які були відомі сторонам та суду під час розгляду справи по суті. Нових істотних фактів, здатних вплинути на правові висновки суду, наведено не було.
Отже, постанова суду першої інстанції від 30.06.2025 року відповідає вимогам закону, є обґрунтованою і прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, ст.412, 415, 459, 467 КПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 червня 2025 року про перегляд справи за нововиявленими обставинами відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.С. Шигірт