Справа № 346/2308/25
Провадження № 22-ц/4808/1258/25
Головуючий у 1 інстанції Яремин М. П.
Суддя-доповідач Пнівчук
17 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів: Бойчука І.В., Томин О.О.
секретаря Струтинської Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 17 червня 2025 року, у складі судді Яремин М.П., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» про відшкодування вартості товару та моральної шкоди у зв'язку з невиконанням гарантійних зобов'язань,
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «АЛЛО» про відшкодування вартості товару та моральної шкоди у зв'язку з невиконанням гарантійних зобов'язань.
Позовні вимоги мотивував тим, що 21.11.2022 року ним було придбано в мережі магазинів ТОВ «АЛЛО», що в м. Львів, по вул. Кульпарківська, 226а мобільний телефон марки «Xiаomi 12, 5G 8/128 GB Gray «, IMEI НОМЕР_2, вартістю 22 999 грн.
Під час купівлі телефону, за пропозицією продавця, він придбав за 3 450 грн додаткову гарантію терміном на 2 роки, яка є продовженням заводської гарантії та у разі несправності телефону протягом 3 років він отримає безкоштовний ремонт або заміну пристрою, що підтверджується відповідним фіскальним чеком від 21.11.2022 року.
29.12.2024 року він звернувся до магазину «АЛЛО» для проведення гарантійного обслуговування вказаного телефону з приводу неналежної роботи його дисплею. Працівники магазину повідомили, що телефон слід відправити до сервісного центру для проведення гарантійного ремонту, що в м. Києві.
Після гарантійного ремонту, проведеного сервісним центром в м. Києві, що тривав 41 день, мобільний телефон повернули йому з бракованим дисплеєм, у зв'язку з чим 12.02.2025 року його (телефон) повторно направили до сервісного центру. Наступного дня - 13.02.2025 року він звернувся до магазину щодо проведення гарантійного обслуговування мобільного телефону або у разі неможливості належного гарантійного обслуговування, повернення коштів за придбаний мобільний телефон, на що отримав відповідь, що при покупці телефону його ознайомили з умовами договору додаткової гарантії та відмовились повернути кошти чи замінити телефон.
16.03.2025 року після проведення гарантійного обслуговування та повернення телефону до магазину «АЛЛО» без жодних документів на замінений дисплей, йому повідомили, що гарантія на вказаний пристрій діє лише 30 днів, хоч термін додаткової гарантії спливає тільки у листопаді 2025 року. 16.03.2025 року позивач письмово звернувся до директора ТОВ «АЛЛО» з проханням надати сертифікат якості на встановлений дисплей, на що отримав відповідь від ТОВ «Смарт Револьт», що ні вони, ні магазин «АЛЛО» не є виконавцями післягарантійного ремонту та у них відсутні документи про якість встановленого дисплею, а також відомості про проведення гарантійного ремонту його телефону.
07.04.2025 року при огляді телефону у магазині після повернення з гарантійного ремонту ним виявлене видиме пошкодження його корпусу, якого не було на момент здачі пристрою, а саме задня кришка не пристає до основної частини телефону, а також виявлено некоректну роботу дисплею. 07.04.2025 року ним скеровано претензію на електронну пошту «servis-group@allo.ua» щодо повернення коштів за товар у зв'язку з неналежним виконанням гарантійного ремонту.
Однак, незважаючи на пошкодження, працівники магазину не змогли відправити мобільний телефон на повторне (третє) гарантійне обслуговування, відмовились повернути кошти чи замінити товар на рівноцінний. 09.04.2025 року у відповідь на претензію ТОВ «Смарт Револьт» повідомило, що воно не є виконавцем післягарантійного ремонту і порекомендували звернутись до виконавця гарантійного обслуговування.
Таким чином, у період додаткової гарантії, вищевказаними товариствами, які цю послугу йому продали, взявши на себе зобов'язання гарантійного обслуговування, проведено 2 неякісні гарантійні обслуговування, пошкоджено корпус телефону, встановлено дисплей, який некоректно працює, та відмовились виправити завдані пошкодження. Крім цього, через порушення відповідачем його прав, позивач зазнав моральної шкоди, а саме неможливість користуватись телефоном впродовж 90 днів спричинило йому значні незручності, втрати всіх даних, що були на телефоні, витрат часу на звернення до магазину, а також суду, написання претензій. Тому позивач просив стягнути з відповідача вартість мобільного телефону марки «Xiаomi 12, 5G 8/128 GB Gray» в сумі 22 999 грн, 3 450 грн. - додаткової гарантії у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань та 40 000 грн спричиненої моральної шкоди.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 17 червня 20125 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТзОВ «АЛЛО» про відшкодування вартості товару та моральної шкоди у зв'язку з невиконанням гарантійних зобов'язань відмовлено.
На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування обставин по справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначив, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, вказавши, що належним відповідачем є ТОВ «Смарт Револют», а не ТОВ «АЛЛО», посилаючись на фіскальний чек.
Вважає, що суд неправильно застосував норми матеріального права - ст. ст. 8, 22, 17,19 Закону України «Про захист прав споживачів».
ТОВ «АЛЛО» є не лише суб'єктом господарювання, під вивіскою якого було здійснено продаж, а й стороною договору гарантійного обслуговування (після гарантійного обслуговування), що є продовженням основної гарантії.
Саме ТОВ «АЛЛО» приймало товар на ремонт, відправляло телефон на обслуговування, було замовником обслуговування, повідомляло про повернення товару з сервісу, тобто фактично реалізовувало післяпродажне обслуговування.
Апелянт зазначив, що фактичне придбання товару відбулось в мережі магазинів «АЛЛО», телефон та послуга додаткової гарантії були придбані ним у фізичному магазині «АЛЛО», який оформлено під брендом ТОВ «АЛЛО», працівники магазину не повідомили його про те, що продавцем є інша юридична особа. Уся візуальна та рекламна інформація, персонал, форма, вивіска магазину належали саме ТОВ «АЛЛО», розрахунок за товар проводився через касовий апарат зазначеного магазину, усі ознаки правовідносин купівлі-продажу мають місце саме між ним як споживачем і ТОВ «АЛЛО», яке фактично забезпечило продаж як телефону так і додаткової гарантії, надання розрахункового документа та консультацію.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець зобов'язаний надати достовірну інформацію про себе, а у разі надання послуг/продажу товару в торговельному об'єкті з вивіскою певної компанії - саме ця компанія вважається відповідальною перед споживачем.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняється вводити споживача в оману щодо продавця товару.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що при реалізації товару через франшизу, суббренд чи партнерську мережу, відповідальність перед позивачем несе бренд, під яким здійснено продаж, якщо останній був єдиним ідентифікатором для споживача.
«АЛЛО» є продавцем та надавачем послуги гарантійного обслуговування мобільного телефону, що підтверджується актами прийому обладнання від 29.12.2024 та 12.02.2025.
Окрім цього, у актах про проходження ремонту/діагностики від 04.02.2025 №2501-6184 та №2502-6367 від 13.03.2025 клієнтом замовлення гарантійного обслуговування мобільного телефону Xiaomi 12, SG 8/128GB Gray, IMEI (серійний номер) НОМЕР_2 вказано саме ТОВ «АЛЛО», що свідчить про виконання ТОВ «АЛЛО» зобов'язання гарантійного обслуговування через третіх осіб.
Отже, ТОВ «АЛЛО» здійснює супровідну сервісну діяльність, у тому числі й рекламує та пропонує пакети післягарантійного обслуговування. Це доводить його безпосередню участь у забезпеченні післяпродажної підтримки та гарантії, яка не була виконана належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 698 ЦК України, у разі невизначеності суб'єкта продавця відповідальність може нести особа, що представила себе як така, що реалізує продукцію.
Крім того, апелянт вказав на неналежне гарантійне обслуговування.
Зазначив, що ним було передано мобільний телефон на гарантійне обслуговування в рамках дії додаткової гарантії, яка була придбана одночасно з телефоном в магазині ТОВ «АЛЛО». Однак після повернення пристрою ним було виявлено механічні пошкодження корпусу, які були відсутні на момент передачі пристрою на обслуговування, що підтверджується актами приймання передачі від 29.12.2024 та 12.02.2025.
Тобто, зазначені ушкодження були нанесені саме під час перебування товару у відповідача або уповноваженого ним сервісного центру, що прямо суперечить умовам належного зберігання і відповідального ставлення до майна клієнта.
Незважаючи на це, ТОВ «АЛЛО» відмовилося повторно приймати телефон на гарантійне обслуговування та повернули йому пошкоджений телефон, що підтверджується актом приймання передачі (повернення) обладнання №3086-000086 від 08.04.2025 року, в якому ним зазначено наявність претензій у зв'язку з пошкодженням корпусу (доданий до матеріалів позову).
Вказане є порушенням ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», якою передбачено, що у разі виявлення недоліків у товарі, споживач має право на безоплатне усунення дефектів протягом гарантійного строку. Більше того, згідно з тією ж нормою, продавець не має права відмовити у прийнятті товару на гарантійне обслуговування.
Окрім цього, зазначав, що у всіх актах приймання передачі (повернення) обладнання уповноваженими особами ТОВ «АЛЛО» вказано договір про надання послуг подовженого гарантійного обслуговування обладнання: ID 81/0111280 укладений між клієнтом та виконавцем тобто ТОВ «АЛЛО», що свідчить про наявність договірних відносин між нами. З умовами даного договору його не ознайомлювали та самого договору не надавали.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «АЛЛО» зазначив, що позивачем не доведено, що йому під час придбання товару та послуги видали не встановленої форми розрахунковий документ. Доданий позивачем до матеріалів справи фіскальний касовий чек від 21.11.2022 року № 621296851 є належним та допустимим доказом придбання позивачем товару та послуги саме у ТОВ «СМАРТ РЕВОЛЮТ», що підтверджує обґрунтованість висновку суду першої інстанції про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що продавцем вказаного товару є саме ТОВ «АЛЛО».
ТОВ «АЛЛО» не є надавачем послуги із післягарантійного обслуговування пристроїв.
Позивач у апеляційній скарзі жодним чином не заперечує, що післягарантійний ремонт його товару проводив ТОВ «Гратіс-Сервіс».
Зазначає також, що позивач вводить суд в оману - в апеляційній скарзі наводить завідомо неправдиві та хибні посилання на норми закону та неіснуючу судову практику.
Представник ТОВ «АЛЛО» просив рішення суду першої інстанції залишити без змін та стягнути з позивача на користь товариства судові витрати, понесені із розглядом справи в апеляційному суді. На професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
У судовому засіданні апеляційного суду апелянт Гаріпов П.О. підтримав доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів. Просив рішення суду скасувати.
Представник відповідача ТОВ «Алло» Нестеров Є.М. в режимі відеоконференції заперечив доводи апеляційної скарги, посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Судове рішення вищезазначеним вимогам відповідає.
Судом встановлено, що згідно з наданою позивачем ОСОБА_1 копією фіскального чеку №621296851 від 21.11.2022 року магазином ТОВ «Смарт Револьт», що м. Львів, по вул. Кульпарківська, 226-А, ІД 448006556, здійснено продаж товару - терміналу «Xiаomi 12, 5G 8/128 GB Gray(S/N)», IMEI НОМЕР_2 вартістю 22999 грн. (умови надання послуг, з якими ознайомився та погодився клієнт, визначені в оферті, що розміщена за посиланням (договір ПГО ІD №81/0111280 ( НОМЕР_2)); АЛЛО ДОП. ГАРАНТІЯ 2 роки - 3 450 грн.; загальна вартість - 26 449 грн.; строк гарантії - 1 рік, найменування та місцезнаходження сервісних центрів: https://allo.ua/ua/warranty_and_servise/#tab4 (а.с. 7).
29.12.2024 року позивач звернувся із заявою до ТОВ «АЛЛО», в якій просив надати послуги ПГО щодо обладнання, яке було придбане у партнера, та здійснити діагностику/ремонт або його заміну - терміналу «Xiаomi 12, 5G 8/128 GB Gray», IMEI НОМЕР_2, договір ПГО №81/0 111280, згідно умов договору; несправність: доп. гарантія дисплей - проблеми із зображенням; інше - вигорів дисплей (а.с. 9).
Цього ж дня уповноваженою особою партнера складено акт приймання-передачі обладнання від 29.12.2024 року щодо вказаного телефону, в якому відмічено недоліки заявлені позивачем, а саме: «доп. гарантія дисплей - проблеми із зображенням; інше - вигорів дисплей», а також зовнішній вигляд обладнання: не має видимих пошкоджень, дисплей (монітор): присутнє скло або плівка, корпус: потертості, незначні подряпини, мікроподряпини, незначні подряпини аксесуарів, пошкодження у роз'ємі USB; термін обслуговування 30 днів, термін транспортування - 10 днів (а.с.8).
Згідно з актом №2501-6184 про проходження ремонту/діагностики, за результатом проведеної авторизованим сервісним центром ТОВ «Гратіс-Севіс» (м. Київ, вул. Бажанова, 15/20) ремонту/діагностики терміналу «Xiаomi 12, 5G 8/128 GB Gray», IMEI НОМЕР_2, замінено дисплейний модуль, використані деталі 949200; дата закінчення ремонту 04.02.2025 року (а.с. 10).
12.02.2025 року позивач повторно звернувся до ТОВ «АЛЛО» із заявою про передачу на діагностику/ремонт або заміну обладнання щодо вищевказаного терміналу; несправність: доп. гарантія дисплей - плями на дисплеї; інше - синя пляма на дисплеї (а.с. 12).
Уповноваженою особою партнера складено акт приймання-передачі обладнання від 12.02.2025 року - вищевказаного терміналу, з найменуванням недоліків заявлених клієнтом для передачі до сервісного центру для проведення діагностики та обслуговування (а.с. 11).
За результатом проведеної авторизованим сервісним центром ТОВ «Гратіс-Севіс» ремонту/діагностики терміналу «Xiаomi 12, 5G 8/128 GB Gray», IMEI НОМЕР_2 замінено дисплейний модуль, використані деталі 949200; дата закінчення ремонту: 13.03.2025 року, акт №2502-6367 (а.с. 13).
13.02.2025 року позивач звернувся до ТОВ «АЛЛО» із заявою, в якій просив у 14 денний термін завершити гарантійний ремонт мобільного телефону та надати підтвердження якості проведених робіт; у разі неможливості відновлення пристрою у встановлений законом строк - здійснити повернення коштів або замінити пристрій на новий ( а.с. 14-15).
Листом №02/326-ВС від 18.02.2025 року ТОВ «Смарт Револют» повідомило позивача про те, що 13.02.2025 року останній звернувся із заявою до їхнього партнера ТОВ «АЛЛО», яке передало її до ТОВ «Смарт Револют», який є продавцем відповідно до розрахункового документа; фіскальний чек №621296851 від 21.11.2022 року містить інформацію, що гарантійний строк на придбаний товар складає 1 рік з моменту продажу та сплинув 22.11.2023 року, а тому вимоги, викладені в заяві від 13.02.2025 року щодо безоплатного усунення недоліку у товарі не можуть бути задоволені в порядку приписів ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів». Щодо післягарантійного обслуговування вказано, що позивач придбав послугу «АЛЛО ДОП. ГАРАНТІЯ 2 РОКИ», а у фіскальному чеку зафіксовано, що: «Умови надання послуг, з якими ознайомився та погодився клієнт, визначені в оферті, що розміщена за посиланням: https://allo.ua/ua/allo-service/» (договір про надання послуг подовженого гарантійного обслуговування обладнання (оферта) від 01.03.2022 року № 140). Жодних заперечень або зауважень щодо недостатньої проінформованості про умови договору позивач не висловлював. Відповідно до пункту 2.1 договору, предметом договору є послуги діагностики/ремонту обладнання та його технічне обслуговування (оновлення ПЗ тощо), яке вийшло з ладу внаслідок причин, що підпадають під дію гарантії виробника після закінчення гарантійного терміну експлуатації. Товар наразі перебуває у сервісному центрі, де надаються послуги післягарантійного сервісного обслуговування відповідно до умов договору про надання послуг подовженого гарантійного обслуговування обладнання №140 від 01.03.2022 року. У договорі було погоджено, що термін післягарантійного обслуговування складає 30 днів, а термін транспортування 10 днів; обумовлені строки можуть бути продовжені на час обставин непереборної сили ( воєнні дії, проведення антитерористичної операції ( а.с. 16-18 ).
16.03.2025 року позивач звернувся із письмовою заявою, адресованою директору ТОВ «АЛЛО», в якій просив надати сертифікат якості на дисплей, що встановлений на телефон марки «Xiomi 12, 5G 8/128 GB Gray», IMEI НОМЕР_2, що він замовлений у офіційного представника компанії «Xiаomi» і відповідає якостям оригіналу, а також повідомити чому гарантійне обслуговування мобільного телефону проводить фірма, яка не є стороною договору ( а.с. 20 ).
Листом ТОВ «Смарт Револют» №02/350-ВС від 07.04.2025 року повідомило позивача про те, що відповідно до розрахункового документа - фіскального чеку №621296851 від 21.11.2022 року ТОВ «Смарт Револют» є продавцем товару; у зв'язку з тим, що ані ТОВ «Смарт Револют», ані ТОВ «АЛЛО» не є виконавцями післягарантійного ремонту товару, то у них відсутні документи про якість дисплею ( а.с. 21-22 ).
07.04.2025 року позивач звернувся до ТОВ «Смарт Револют» із претензією, в якій, враховуючи, що мобільний телефон після 2-го гарантійного обслуговування повернувся з дефектом корпусу і буде скеровуватись третій раз на гарантійне обслуговування, вимагав замінити товар на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних, або повернути кошти; виплатити компенсацію вартості додаткової гарантії, яка була нав'язана за умов нечіткого інформування про її відмінність від основної (а.с. 24).
Згідно з актом приймання-передачі (повернення) обладнання №3086-000086 від 08.04.2025 року, ОСОБА_1 прийняв термінал «Xiаomi 12, 5G 8/128 GB Gray», IMEI НОМЕР_2 та своїм підписом підтвердив наявність претензій, оскільки телефон повернувся з гарантійного обслуговування з пошкодженим корпусом ( а.с. 25 ).
Листом №02/355-ВС від 09.04.2025 року ТОВ «Смарт Револют» повідомило позивача про те, що вимоги заяви від 08.04.2025 року не можуть бути задоволені в порядку приписів ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки гарантійний строк сплинув 22.11.2023 року і як наслідок, положення законодавства України про істотний недолік, про гарантійне обслуговування, про безоплатне усунення недоліків не застосовуються до товару позивача. ТОВ «Смарт Револют» не є виконавцем післягарантійного ремонту товару, що вбачається з акту ТОВ «Гратіс-Сервіс» №2502-6367 про проходження ремонту від 13.03.2025 року (а.с.26).
Відповідно до бухгалтерської довідки №02/177, виданої ТОВ «АЛЛО» 22.05.2025 року, станом на 22.05.2025 року, згідно товарних облікових відомостей на складах та в магазинах ТОВ «АЛЛО», товар термінал «Xiаomi 12, 5G 8/128 GB Gray», IMEI НОМЕР_2 відсутній на залишках, при цьому не перебуває та не перебував на балансі товариства, а отже ніколи не придбавався у постачальників та ніколи не продавався споживачам (а.с. 88).
Відповідно до ч.3 ст. 42 Конституції України, держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями ч. 3 ст. 698 ЦК України визначено, що до відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон) договором є усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», або іншими документами.
Продавець, згідно п. 18 ст. 1 Закону, це суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації, а у відповідності до п. 22 споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Пунктом 5 статті 1 Закону визначено, що гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг.
Частиною першою статті 6 Закону передбачено, що продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
Відповідно до ст. 7 Закону виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі, що додається до продукції.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону в разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виконавця: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Відповідно до абз. 2 ч.11 ст. 8 Закону під час продажу товару продавець зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу або відтворити на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надіслати електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.
Відповідно до ч. 3 ст. 698 ЦК України, у разі невизначеності суб'єкта продавця відповідальність може нести особа, що представила себе як така, що реалізує продукцію.
Пред'являючи позов до ТОВ «АЛЛО», позивач посилався на те, що 21.11.2022 року ним було придбано в мережі магазинів ТОВ «АЛЛО», що в м. Львів, по вул. Кульпарківська, 226а мобільний телефон марки «Xiаomi 12, 5G 8/128 GB Gray», IMEI НОМЕР_2, вартістю 22 999 грн також у відповідача ним було придбано додаткову гарантію вартістю 3450 грн на придбаний телефон терміном на 2 роки.
Як убачається із долученого позивачем до матеріалів позовної заяви фіскального чеку №621296851 від 21.11.2022 року продаж товару - терміналу «Xiаomi 12, 5G 8/128 GB Gray(S/N)», IMEI НОМЕР_2 вартістю 22999 грн (умови надання послуг, з якими ознайомився та погодився клієнт, визначені в оферті, що розміщена за посиланням (договір ПГО ІD №81/0111280 ( НОМЕР_2)) здійснено магазином ТОВ «Смарт Револьт», м. Львів, вул. Кульпарківська, 226-А, ІД 448006556, здійснено АЛЛО ДОП. ГАРАНТІЯ 2 роки - 3 450 грн.; загальна вартість - 26 449 грн.; строк гарантії - 1 рік, найменування та місцезнаходження сервісних центрів: https://allo.ua/ua/warranty_and_servise/#tab4.
Таким чином, продавцем придбаного позивачем телефону є саме ТОВ «Смарт Револьт», а не ТОВ «АЛЛО».
Із долучених позивачем доказів встановлено, що він 13.02.2025 року звернувся до ТОВ «АЛЛО» із заявою, в якій просив у 14 денний термін завершити гарантійний ремонт мобільного телефону та надати підтвердження якості проведених робіт; у разі неможливості відновлення пристрою у встановлений законом строк - здійснити повернення коштів або замінити пристрій на новий. Відповідь на вказану заяву позивач отримав 18.02.2025 від ТОВ «Смарт Револют» - партнера ТОВ «АЛЛО», як щодо гарантійного обслуговування товару так післягарантійного обслуговування товару.
Окрім того, позивач ОСОБА_2 07.04.2025 на адресу ТОВ «Смарт Револют» надіслав претензію щодо повернення коштів та товар у зв'язку з неналежним виконанням гарантійного ремонту придбаного ним мобільного телефону.
Із отриманої позивачем відповіді вбачається, що гарантійний строк на придбаний товар сплинув 22.11.2023 року, а виконавцем післягарантійного ремонту товару є ТОВ «Гратіс-Сервіс».
Наведені письмові докази у їх сукупності дають підстави для висновку, що ТОВ «АЛЛО» не є продавцем придбаного позивачем товару, а ні надавачем послуги із післягарантійного обслуговування пристроїв.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що позивач пред'явив позов до неналежного відповідача ТОВ «АЛЛО», що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що при реалізації товару через франшизу, суббренд чи партнерську мережу, відповідальність перед позивачем несе бренд, під яким здійснено продаж, якщо останній був єдиним ідентифікатором для споживача не заслуговують на увагу, оскільки за встановлених судом обставин позивач був обізнаний про купівлю товару саме у ТОВ «Смарт Револют», до якого надсилав у тому числі претензію.
Та обставина, що ТОВ «АЛЛО» здійснює супровідну сервісну діяльність, як партнер ТОВ «Смарт Револют», не дає підстав для висновку, що ТОВ «АЛЛО» несе відповідальність як продавець товару чи надавач послуг з післягарантійного обслуговування пристрою.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просив стягнути з позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Згідно з положеннями частин першої-п'ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зауважила, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
До відзиву на апеляційну скаргу представником ТОВ «АЛЛО» долучено ордер на надання правничої допомоги №1408343 від 21.07.2025, договір про надання правової допомоги №А1 від 10 червня 2019 року, додаткову угоду №63 до договору про надання правової допомоги № А1 від 10.06.2019 від 21 липня 2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг №63 до договору про надання правової допомоги № А1 від 10.06.2019 та додаткової угоди №63 від 21 липня 2025 року, відповідно до якого надано послуг всього на 10 000 грн, та платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №194442922 від 25.07.2025.
Суд апеляційної інстанції вважає, що розмір вказаних витрат є завищеним, оскільки вказані в акті надання консультації, з урахуванням норм чинного законодавства України, прецедентної практики та правових висновків за аналогічними справами, з питань викладених у апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 17 червня 2025 року, охоплюється єдиною метою надання правничої допомоги і такі послуги не можуть мати окремої вартості, оскільки виконання такої роботи є безумовним при наданні правничої допомоги.
Так, правова позиція відповідача на час складання відзиву на апеляційну скаргу була вже сформована та не потребувала додаткового вивчення судової практики та положень законодавства, а відтак, підлягає зменшенню до 2000 грн, що буде співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи у суді апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 2 000 грн.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Коломийського міськрайонного суду від 17 червня 2025 року без зміни.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» (м. Дніпро, вул. Барикадна, 15-А ЄДРПОУ 30012848) 2000 грн витрат на правничу допомогу.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак у випадках передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 24 вересня 2025 року.
Головуюча О.В. Пнівчук
Судді: І.В. Бойчук
О.О. Томин