24.09.2025
Справа №721/462/25
Провадження 2/721/247/2025
Путильський районний суд Чернівецької області в складі:
Головуючого - судді: Проскурняка С.П.
за участю секретаря: Помазан М.В.
розглянувши матеріали цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "ЕЙС"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.04.2024 між ТОВ «Макс Кредит»» та відповідачкою ОСОБА_2 укладено договір №00-9712273 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 13850, який відправлено на номер телефону відповідача НОМЕР_1 .
Посилається на те, що 21.10.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу №21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»» приймає належні ТОВ «Макс Кредит» Права Вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №21102024-МК/ЕЙС, від 21.10.2024 року, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9712273.
Зазначає, що позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому в договорі. Відповідач свої зобов'язання по договору не виконала, не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості. У зв'язку з цим виникла заборгованість, яка становить 32754 гривень 40 коп., що складається з заборгованості за кредитом 6300гривень, заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 26454 гривень 40 коп.
У зв'язку з вищевикладеним позивач просить суд стягнути з відповідача вищевказану заборгованість та понесені судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу
Ухвалою Путильського районного суду Чернівецької області від 27.05.2025 року відкрито провадження у справі та визначено, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу надсилались копія ухвали суду про відкриття провадження у порядку спрощеного провадження, проте заяв із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву до суду від нього не надходило.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 13.04.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №00-9712273 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 138550, який відправлено на номер телефону НОМЕР_1 відповідача ОСОБА_1 .
Відповідно до Паспорту споживчого кредиту вбачається, що ТОВ «Макс Кредит» надало кредит ОСОБА_1 в сумі 6000.00 грн, строк кредитування 360 днів, мета отримання кредиту задоволення потреб позичальника. Вказані кошти отримані ТОВ "ФК "ЕЙС" від ТОВ «Макс Кредит» в порядку відступлення прав вимоги згідно Договору факторингу №21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024 року, що підтверджується платіжними інструкціями в національній валюті №15 від 31.10.2024 року, №16 від 31.10.2024року, №14 від 30.10.2024року, №13 від 25.10.2024року /а.с.22-24/.
21.10.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу №21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»» приймає належні ТОВ «Макс Кредит» Права Вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників /а.с.42-46/.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024 року, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»» набуло права грошової вимоги до відповідача на суму 32754,40 грн., що складається з заборгованості за кредитом 6300гривень, заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 26454 гривень 40 коп.
/а.с.50/.
Згідно витребуваної судом інформації з АТ «Приват Банк» вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ) /а.с.51-52/.
Згідно з презумпцією правомірності правочину, що визначена статтею 204 ЦК України, договір №129624 від 29.01.2024 є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнаний судом недійсним.
Відповідно дост. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогамиЦК України.
Відповідно дост. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Згідно зст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно дост. 1048 ЦК України.
За ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК Українивизначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Отже, судом встановлено, що між первісним кредитором та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно якого ТОВ «Макс Кредит»» надало, а відповідач отримав кошти у кредит та зобов'язався їх повернути відповідно до умов договору. В подальшому були укладені договори про відступлення права вимоги, відповідно до яких право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС». Відповідач в порушення вимог кредитного договору не здійснив своєчасну сплату визначених кредитним договором платежів, в результаті чого виникла заборгованість у сумі 32754,40 грн.
Як свідчать матеріали справи, станом на день ухвалення рішення у справі, відповідач відзиву на позов або доказів сплати заборгованості за Кредитним договором не надав.
Згідно зі ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію» позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор 13850 для підписання кредитного договору №00-9712273 від 12.04.2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідачка використала кредитні кошти, однак, умов договору не виконала і не погасила борг.
За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частиною п'ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Заявлені позивачем вимоги є обґрунтовані, оскільки відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором, який не повертає.
Дослідивши матеріали справи в судовому засідання суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи те, що відповідач не виконує свої грошові зобов'язання за кредитним договором, суд вважає, що позов обґрунтований і він підлягає задоволенню.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
За приписами ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч. 3ст. 2ЦПК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
На підставі п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
Згідно з ч.1ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.
За ч. 2ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137ЦПК України).
Нормою ч. 8ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження витрат на правову допомогу надано Договір про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025, додаткову угоду №15 до договору про надання правничої допомоги від 07.04.2025, Акт прийому передачі наданих послуг від 07.04.2025, довіреність адвоката Тараненка А.І.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, тобто на оплату адвокатських послуг, є доведеним, обґрунтованим та співмірним, зокрема, із складністю та категорією даної справи, її значенням для сторін, обсягом наданих послуг адвокатом, часом, витраченим адвокатом на їх надання.
Тому, враховуючи те, що позовні вимоги задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "ЕЙС"заборгованість за договором позики №00-9712273 від 13.04.2024 року в розмірі 32754 (тридцять дві тисячі сімсот п'ятдесят чотири ) гривні 40 коп., 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. витрати по сплаті судового збору та 7000,00(сім тисяч) гривень понесених витрат за надання професійної правничої допомоги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія" "ЕЙС" адреса м. Київ, Харківське шосе, буд.19, офіс 2005 (ЄДРПОУ 42986956)
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя: С.П. Проскурняк