Справа № 636/1308/25 Провадження 1-і/636/19/25
24.09.2025 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора Чугуївської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Чугуївської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню №12024221240001101 від 20.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 194, ч.1 ст.114-1 КК України,
На розгляді Чугуївського міського суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 194, ч.1 ст.114-1 КК України.
Оскільки головуючий у справі - суддя ОСОБА_6 перебуває на лікарняному, а від прокурора надійшло клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного стосовно обвинуваченого, який закінчується, враховуючи стислість строків розгляду зазначеного клопотання, а також ті обставини, що законодавством прямо не врегульовано вирішення даного питання, клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу на підставі службової записки помічника судді Чугуївського міського суду Харківської області ОСОБА_7 в автоматизованому режимі розподілено в провадження судді ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене суд вважає за доцільне застосувати аналогію закону, а саме Закону України від 13.04.2020 «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Крім того, суд враховує та вважає за доцільне застосувати рекомендації, викладені в п. 5 листа Верховного суду № 2/0/2/22 від 03.03.2022 щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану (за підписом Голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ОСОБА_8 ), у разі неможливості у визначений КПК України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його може бути передано на розгляд до іншого судді визначеного в порядку, встановленому частиною третьою ст. 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.
Клопотання прокурора обґрунтоване тим, що на даний час в провадженні Чугуївського міського суду Харківської області перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.194 та ч. 1 ст, 114-1 КК України.
ОСОБА_5 , маючи злочинний намір, спрямований на умисне знищення або пошкодження майна, належного військовослужбовцям, із хуліганських спонукань та з мотивів неприязних відносин до осіб вказаної категорії, за невстановлених обставин, заздалегідь приготував пляшку із легкозаймистою сумішшю та невстановлений засіб для розпалювання вогню, після чого, реалізуючи свій злочинний намір, 20.11.2024 у нічний час вирушив по території м. Чугуїв підшукуючи автомобілі, які за зовнішніми ознаками можуть належати військовим особам з метою їх подальшого підпалу.
Так, 20.11.2024 приблизно о 03:45 год. ОСОБА_5 , перебуваючи поруч із будинком № 105 по вулиці Харківській в м. Чугуїв, побачив припаркований автомобіль «Toyota Camry» д.н.з НОМЕР_1 (VIN НОМЕР_2 ) білого кольору, та, розуміючи, що даний транспортний засіб за зовнішнім виглядом належить військовій особі, реалізуючи свій протиправний злочинний намір, спрямований на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, підійшов до автомобіля «Toyota Camry» д.н.з НОМЕР_1 (VIN НОМЕР_2 ) білого кольору, який перебуває у користуванні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та, використовуючи заздалегідь підготовлену пляшку із легкозаймистою сумішшю, діючи умисно, із хуліганських спонукань, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних не слідків, вилив її вміст на переднє лобове скло та капот вищевказаного автомобіля, та за допомогою невстановленого в ході досудового розслідування засобу для розпалювання вогню, який приніс з собою, підпалив даний транспортний засіб, який перебуває у користуванні ОСОБА_9 , в результаті чого відбулось займання автомобіля та відбулось його вигорання, внаслідок чого ОСОБА_9 було спричинено матеріальну шкоду.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано обвинувачується: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Ізюм, Харківської області, громадянин України, українець, який має середню освіту, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий.
Як вказував прокурор в клопотанні, причетність ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: оглядом місця події від 20.11.2024 за адресою: Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Харківська 105, в ході якого було виявлено автомобіль «Toyota Camry» з пошкодженнями в наслідок горіння; оглядом місця події від 20.11.2024 за адресою: АДРЕСА_2 в ході якого було виявлено чорну курточку «Staff», рюкзак бежевого кольору та мобільний телефон «Motorolla»; оглядом місця події від 20.11.2024 за адресою: Харківська обл., м. Чугуїв, пров. Тельмана, поряд з буд. 13 в ході якого було виявлено пластикову плашку об'ємом 6 літрів з залишками горючої речовини; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 ; протоколом огляду предметів - відеозапису з камери відеоспостереження з будинку Харківська 105, на якому виявлено чоловіка, одягнуто в чорний одяг з бежевим рюкзаком та пляшкою великого об'єму в руках, котрий поливає автомобіль «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 з пляшки, підпалює легкозаймисту речовину та після підпалу втікає з місця з пляшкою в руках; протоколом затримання ОСОБА_5 .
Враховуючи, що строки запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 спливає, необхідно вирішити питання щодо його продовження та відповідно до вимог ст. 177 КПК України саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
По-перше, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи тяжкість злочину та невідворотність покарання ОСОБА_5 може переховування від правоохоронних органів та ухилятися від кримінальної відповідальності. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами;
По-друге, враховуючи обставини вказаного злочину, ОСОБА_5 може продовжити злочинну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення, а тому у органу обвинувачення є наявні підстави вважати існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1. ст. 177 КПК України.
У зв'язку з існуванням вищезазначених ризиків, з метою виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить досягнення мети кримінального провадження, а також запобігання зазначеним вище ризикам.
Беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування/суду та може продовжити займатись злочинною діяльністю, все це свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1,5 ч. 1 ст.177 КІЖ України шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити, із посиланням на ті обставини, що на теперішній час повідомлена обвинуваченому підозра є обґрунтованою, крім того ризики, наведені в п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати, а інші, більш м'які запобіжні заходи не дозволять забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, зазначивши, що клопотання прокурора є необгрунтованим, існування наведених у ньому ризикиів не обрунтоване, та у суду є достатні підстави для зміни стосовно її підзахисного запобіжних заходів на більш м'які, не пов'язані із триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 проти клопотання прокурора заперечуівав, просив суд змінити стосовно нього запобіжні заходи на домашній арешт.
Дослідивши клопотання, вислухавши думку учасників, судом встановлено наступне.
До обвинуваченого ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 18.01.2025 застосовано, від 20.02.2025 - продовжено, та в подальшому ухвалами Чугуївського міського суду Харківської області від 19.02.2025, 08.04.2025, 05.06.2025, 30.07.2025 - продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань (№27), який спливає 28.09.2025.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Тобто, наведена норма закону містить посилання саме на обов'язок суду розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, саме до спливу визначеного строку тримання під вартою.
За правовими позиціями ЕСПЛ «обґрунтована підозра» це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.
Суд, розглядаючи питання доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, враховуючи, що рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, приходить до наступного.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів основ національної безпеки України та проти власності, в зв'язку із чим суд погоджується із твердженням сторони обвинувачення про те, що з урахуванням міри покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, останній, перебуваючи на волі, дійсно може спробувати переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих у провадженні, оскільки має інформацію про їх місце проживання, або перешкоджати кримінальному провадженню у іншій спосіб, або продовжити свою злочинну діяльність, і запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та попередити вчинення ним злочинів в подальшому.
Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.
До цих підстав віднесені: наявність ризику, що підозрюваний не з'явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. Russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).
Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув'язнення особи. (Panchenko v. Russia, § 106).
Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв'язки та будь-які інші зв'язки з країною, у якій ведеться її переслідування. (Becciev v. Moldova, § 58).
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.
Вказані підстави враховані у національному законодавстві.
Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Характер та фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_5 злочинів, свідчать про підвищену суспільну небезпеку. ОСОБА_5 неодноразово судимий раніше, має постійне місце проживання, обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, тому є достатні підстави вважати, що він з метою ухилення від кримінального покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджати кримінальному провадженню, тим самим вчинити інше кримінальне правопорушення, а також має можливість впливу на свідків/потерпілих, що матиме суттєве значення для встановлення обставин події.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку. Застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Обраний запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду, тиску на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню у інший спосіб.
Наявні перелічені ризики є реальними, такими, що на теперішній час не зменшились та продовжують існувати, що на даний момент, на думку суду, виключає можливість зміни виду запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 на більш м'який.
Суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися, стан здоров'я обвинуваченого не перешкоджає його утриманню у місці попереднього ув'язнення, а альтернативні запобіжні заходи не дозволять гарантувати його належну поведінку, тому наявна необхідність у збереженні саме такого запобіжного заходу як тримання під вартою.
З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження та тієї обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів проти основ національної безпеки України та проти власності, на думку суду, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Отже, на теперішній час ризики, що існували на час обрання запобіжного заходу обвинуваченому, не зменшились, а суспільний інтерес, внаслідок висунутого йому обвинувачення, об'єктивно переважає принцип поваги до особистої свободи.
Враховуючи вищенаведені відомості, суд вважає обґрунтованими та доведеними ризики, передбачені п. 1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України, якими прокурор обґрунтовує необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки на момент розгляду клопотання ризики, які існували на час обрання цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність об'єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи обвинуваченого та обставин кримінального провадження.
Отже, враховуючи всі вищенаведені відомості, у суду не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, передбачених п.п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, якими прокурор обґрунтовував необхідність продовження такого запобіжного заходу, як тримання обвинуваченого під вартою, оскільки на момент розгляду клопотання прокурора всі ризики, які існували на час обрання цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність об'єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи обвинуваченого та обставин кримінального провадження, які прокурор вважає доведеними, направивши обвинувальний акт до суду, та якому за наслідками судового розгляду, суд надасть відповідну процесуальну оцінку, ухваливши виправдувальний чи обвинувальний вирок.
З урахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування, зміни запобіжного заходу, та продовжує обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
При цьому, вирішуючи питання про обрання/продовження раніше обраного запобіжного заходу, у відповідності до положень ч.4 ст. 183 КПК України, суд не вважає за доцільне встановлювати обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 56,131, 183, 184, 193-199, 331, 350, 369-372, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на шістдесят днів, а саме до 22.11.2025.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_5 у той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя ОСОБА_1