ОСНОВ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
Справа № 163/1660/25
№ провадження 2/646/4293/2025
24.09.25 місто Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Іщенко О. В., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» в особі представника Васюхник Мирослави Петрівни до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,
До Основ'янського районного суду міста Харкова з Любомльського районного суду Волинської області за підсудністю надійшли матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» в особі представника Васюхник М. П. до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії у сумі 16 889,29 гривень.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Зазначена вище правова норма кореспондується із положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно із частиною першою статті 378 Цивільного процесуального кодексу України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Відповідно до пункту 1) частини першої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Як зазначено у частині другій статті 32 Цивільного процесуального кодексу України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
З ухвали Любомльського районного суду Волинської області від 29 липня 2025 року убачається, що при вирішенні питання про направлення цивільної справи № 163/1660/25 за підсудністю до Основ'янського районного суду міста Харкова суд керувався положеннями частини дев'ятої статті 28 Цивільного процесуального кодексу України, згідно із якою позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Однак, з матеріалів позовної заяви убачається, що спірні правовідносини стосуються нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини першої статті 30 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно із положеннями статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Згідно із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17, провадження № 61-30812св18, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна. Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередній об'єкт спірних правовідносин. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми статті 30 Цивільного процесуального кодексу України.
Системний аналіз зазначених вище правових норм дає підстави зробити висновок, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, а також до позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів (правочинів) щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно, тощо.
Віднесення позовів до виключної підсудності здійснюється, виходячи із критерію їх виникнення з приводу нерухомого майна, навіть коли вимоги не заявлені безпосередньо відносно самого нерухомого майна.
Поняття «позови, що виникають з приводу нерухомого майна» є ширшим, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майном», а тому правило вищевказаних норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.
Відповідно до пункту 41. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» у разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Отже, оскільки Приватним акціонерним товариством «Волиньобленерго» заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача ОСОБА_1 вартості необлікованої електричної енергії, яка на підставі договору про користування електричною енергією № 532048045 постачалась до житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , застосуванню підлягають правила виключної підсудності, встановлені частиною першою статті 30 Цивільного процесуального кодексу України.
Постановою Верховної Ради України від № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів» в Україні утворено 136 нових та ліквідовано існуючі 490 районів. У Волинській області, зокрема, Ковельський район (з адміністративним центром у місті Ковель) у складі територій Велимченської сільської, Велицької сільської, Вишнівської сільської, Голобської селищної, Головненської селищної, Дубечненської сільської, Дубівської сільської, Заболоттівської селищної, Забродівської сільської, Ковельської міської, Колодяжненської сільської, Луківської селищної, Люблинецької селищної, Любомльської міської, Поворської сільської, Ратнівської селищної, Рівненської сільської, Самарівської сільської, Сереховичівської сільської, Смідинської сільської, Старовижівської селищної, Турійської селищної, Шацької селищної територіальних громад.
Законом України «Про внесення зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів" від 03 листопада 2020 року (з наступними змінами), розділ XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" доповнено пунктом 3-1 такого змісту: до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Згідно із листом Ради суддів України № 9рс-466/20-вих від 22.07.2020 року, адресованому головам місцевих та апеляційних загальних судів, зазначено, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Оскільки цивільна справа № 163/1660/25 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії була передана до Основ'янського районного суду міста Харкова з порушенням пункту 1) частини першої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд уважає за необхідне передати зазначену справу за підсудністю до Любомльського районного суду Волинської області.
Керуючись частиною першою статті 30, частиною першою статті 31, частиною дев'ятою статті 187 Цивільного процесуального кодексу України, -
Цивільну справу № 163/1660/25 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергіїпередати за підсудністю до Любомльського районного суду Волинської області, місцезнаходження: вулиця Ярослава Мудрого, будинок 3, місто Любомль Волинської області, 44301.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://cz.hr.court.gov.ua.
Суддя О. В. Іщенко