Провадження № 2/641/2819/2025 Справа № 645/4387/25
23 вересня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі головуючої судді Василенко О.Я., за участі секретаря судового засідання Жамгаряна А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» (ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
Представник позивача (ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ») звернувся до Немишлянського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 21147,00 грн, суми сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн та витрат на оплату правничої допомоги в сумі 10600,00 грн.
В обґрунтування поз23 вересня 2025 рокуову зазначає, що відповідно до умов договору про надання кредиту №1426949330431 від 25.09.2024, укладеного між ОСОБА_1 та TOB «ФК «ВІВА КАПІТАЛ», відповідач отримала на споживчі цілі кредит у розмірі 5300 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 361,35% (0,99% в день) річних від суми кредиту. Реальна річна процентна ставка становить 2735,22%. Кредит надано строком на 120 днів з 22.09.2024 по 23.01.2025, з погашенням кредиту відповідно до Графіку, що є додатком до кредитного договору. Відповідач звернулася з заявкою на отримання кредиту 25.09.2024 о 16:42, а в 17:05 25.09.2024 підписала кредитний договір шляхом введення в особистому кабінеті OTP паролю «Н6G5F3». 25.09.2024 відповідач отримала кошти на картковий рахунок в АТ «ПриватБанк» (маска картки НОМЕР_1 ). Перерахування кредитних коштів на банківські картки клієнтів TOB «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» здійснює TOB «Фінансова компанія «Контрактовий дім» відповідно до договору №М1805/1 від 18.05.2023 про надання послуг з приймання та переказу платежів. Інформаційна взаємодія між компаніями здійснюється за захищеними протоколами HTTPS (HTTP over TLS), за посередництвом процесингового центру ВПС та/або оператора послуг платіжної інфраструктури ВПС. Відомості про факт перерахунку коштів передаються шляхом електронного обміну даними. TOB «Фінансова компанія «Контрактовий дім» було сформовано довідку про ідентифікацію, як підтвердження кредитних коштів за транзакцією. Станом на 24.06.2025 загальна сума заборгованості по кредиту за договором №1426949330431 від 25.09.2024 становить 21147,00 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом - 5300,00 грн; заборгованість за відсотками - 5247,12 грн, штраф 16000 грн. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання, що є порушенням законних прав ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ».
Відповідач надала суду через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, просить в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування зазначила, що кредитний договір № 1426949330431 від 25.09.2024 не містить підписів; доказів укладення договору, який за формою відповідає вимогам цивільного законодавства та підписаний електронним підписом, що дає змогу ідентифікувати особу; вважає, що надана ТОВ "ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» довідка про перерахування коштів кредиту не відповідає вимогам щодо платіжного документа, що встановлені Законами України «Про платіжні послуги» та «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Також вказує, що умови пункту 1.4.1, 1.4.2, договору від 25.09.2024 № 1426949330431 про надання фінансового кредиту продукту «КРЕДИТНА ЛІНІЯ СТАРТ» від 13.07.2023 між ТОВ «ВІВА КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 встановлюють вимогу щодо сплати непропорційно великої суми плати за користування кредитними коштами, що свідчить про істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Відповідач вважає вимоги позивача про стягнення штрафу в сумі 16000 грн є неправомірними в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Відповідач також заявила про зменшення витрат на правову допомогу та просить стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 4500 грн. 00 коп., з урахуванням складності справи та фактичного обсягу виконаних робіт пропорційно розміру задоволених вимог.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Немишлянського районного суду міста Харкова від 03.07.2025 справу передано за підсудністю до Слобідського районного суду міста Харкова.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2025 справа передана на розгляд судді Василенко О.Я.
Ухвалою судді Слобідського районного суду міста Харкова від 28.07.2025 відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судові засідання 26.08.2025 та 23.09.2025 представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином через систему «Електронний суд», в позовній заяві просив розглянути справу в спрощеному позовному провадженні за відсутності представника позивача.
Відповідач 19.09.2025 через систему «Електронний суд» надала відзив на позовну заяву.
В судові засідання 26.08.2025 та 23.09.2025 відповідач не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, через систему «Електронний суд» подала заяву від 19.09.2025 про розгляд справи без її участі.
Оскільки розгляд справи здійснювався судом за відсутності учасників справи, відповідно до вимог ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом, та застосовані норми права
25.09.2024 між TOB «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про надання грошових коштів у кредит продукту «Старт» №1426949330431 (далі - Договір), відповідно до якого кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті на умовах, передбачених Договором, а позичальник зобов'язуються одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором (п.1.1 Договору). Сторонами погоджені такі умови: сума кредиту 5300 грн; тип кредиту - кредит; строк кредитування 120 днів з 22.09.2024 по 23.01.2025; дисконтна та базова процентна ставка 361,35% (0,99% в день) річних від суми кредиту; реальна річна процентна ставка становить 2735,22%, погашення кредиту відповідно до Графіку, що є додатком до кредитного договору (п. 1.2 - 1.4. Договору).
На виконання Договору позивач надав кредит в сумі 5300,00 грн шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на банківський рахунок відповідача за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2 , як це визначено в п. 2.19 Договору. Кредит надано через платіжну систему платіжного провайдера - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», що підтверджується повідомленням (а.с.18). Послуги з приймання та переказу платежів позивачу надаються платіжним провайдером на підставі Договору №М1805/1 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 18.05.2023 (а.с.20-24); довідка про ідентифікацію із зазначенням номеру транзакції, дати та часу проведення транзакції, банка -емітента картки (а.с.19).
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості (а.с. 25-26) відповідач свої зобов'язання за Договором не виконувала належним чином, за вказаним розрахунком заборгованість відповідача за Договором становить 21147,00 грн, яка складається з: заборгованість за кредитом - 5300,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом - 5247,12 грн, та штраф 10600 грн.
30.04.2025 TOB «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» направило на адресу ОСОБА_1 претензію-вимогу за вих.№4532 з вимогою сплатити заборгованість за Договором на загальну суму21147,00 грн (а.с. 27). Доказів виконання відповідачем даної вимоги суду не надано.
Отже, між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст.1047, 1055 ЦК України договір позики (кредиту) укладається у письмовій формі. Згідно із ч. 2 п.2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
При цьому, відповідно до п.6 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Суд встановив, що Договір укладено за допомогою інформаційно-комунікаційної системи (ІКС), частиною якої є офіційний вебсайті кредитодавця https://dodam.cm.ua, у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» (п.2.2. Договору).
Договір підписано з боку відповідача одноразовим ідентифікатором Н6G5F3, що отриманий ним на його телефонний номер, зазначений при реєстрації, що відповідає приписам п. 6 ст. 3 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», п. 12 ч. 1 ст. 1, ст.17 Закону «Про електронні довірчі послуги» та розділу 2 Договору.
Підписанням Договору відповідач підтвердила, що їй була надана в чіткій і зрозумілій формі інформація, вказана в ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та ознайомлений з Правилами надання грошових коштів у кредити по продукту «СТАРТ» (п.7.3. Договору).
Отже, оскільки Договір підписаний відповідачем шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором, він укладений з додержанням письмової форми, визначеної законом та з додержанням процедури, визначеної Законом України «Про електронну комерцію».
На виконання Договору позивач надав кредит в сумі 5300,00 грн шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на банківський рахунок відповідача за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки), зазначеної позивачем в Анкеті -заяві на отримання кредиту від 25.09.2024 (а.с. 5), та в п.2.19 Договору. Кредит надано через платіжну систему платіжного провайдера, що надає послуги позивачу.
За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за Договором (а.с. 25-26) відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконувала, заборгованість відповідача за Договором за сумою (тілом) кредиту становить 5300,00 грн, за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом - 5247,12 грн. Проценти нараховані в межах строку кредитування. Отже, вимоги в частині стягнення зазначених сум є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується позовної вимоги про стягнення штрафу в розмірі 10600,00 грн, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан з 05.00 год. 24 лютого 2022 року, який триває донині.
Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.09.2023 у справі №910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.10.2023 в справі №706/68/23).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Позивачем не враховано вказаних вище перехідних положень ЦК України та здійснено розрахунок штрафу в розмірі 10600,00 грн за період з 05.11.2024 по 23.01.2025 (тобто під час дії в Україні воєнного стану), що підтверджується наданим розрахунком заборгованості, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
З огляду на вказані норми, відповідач звільняється від обов'язку сплати неустойки та інших платежів у період дії в Україні воєнного стану, тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 10600,00 грн задоволення не підлягають.
За таких обставин суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог на суму 10547,12 грн.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, у зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 1510,06 грн (49,87%).
Згідно з ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду: копію ордеру від 25.06.2025; копію договору про надання правової допомоги № 1 від 02.01.2025, укладеного між Адвокатським бюро Грушевий Ю. В. та ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ»; акт виконаних робіт від 23.05.2025 з детальним описом наданих послуг, рахунок №23/23-01 від 23.05.2025 на оплату на суму 10 600 грн та копію платіжної інструкції №LK632/6 про перерахування вказаних коштів позивачем на користь адвокатського бюро Грушевий Ю.В.
У відзиві на позовну заяву від 19.09.2025 відповідач ОСОБА_1 заявила про зменшення суми витратна правничу допомогу та просила стягнути на користь позивач витрати на правничу допомогу у розмірі 4500 грн. 00 коп., з урахуванням складності справи та фактичного обсягу виконаних робіт пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідач обґрунтовує необхідність зменшення витрат на правничу допомогу неспівмірністю заявленої суми зі складністю справи та наданому адвокатом об'єму допомоги.
Зважаючи, що справа є малозначною, розглянута судом у спрощеному позовному провадженні, за одне судове засідання, враховуючи конкретні обставини справи, висновок суду про часткову обґрунтованість позовних вимог, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, та з урахуванням часткового задоволення позову суд доходить висновку про доцільність і необхідність відшкодування вартості професійної правничої допомоги у розмірі 4000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 141, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 293, 294 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит продукту «Старт» №1426949330431 від 25.09.2024 в розмірі 10547,12 (десять тисяч п'ятсот сорок сім грн 12 коп.) грн, судовий збір у сумі 1510,06 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн, всього 16057,18 (шістнадцять тисяч п'ятдесят сім грн 18 коп.) грн.
В іншій частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ», Черкаська область, м. Шпола, вул. вул. Таранця 2, код ЄДРПОУ 40860735.
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя О.Я.Василенко