Справа № 953/9953/25
н/п 2-н/953/2662/25
"24" вересня 2025 р. м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Юрлагіна Т.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу з ОСОБА_1 та судового збору,
23 вересня 2025 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу з ОСОБА_1 за період з 01 серпня 2023 року по 31 серпня 2025 року у розмірі 741 (сімсот сорок одна) гривня 47 коп.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова від 23.09.2025 вказану заяву про видачу судового наказу передано для розгляду судді Юрлагіній Т.В.
Дослідивши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд прийшов до висновку про відмову у видачі судового наказу з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ст.162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
У поданій до суду заяві заявником вказано адресу місця реєстрації та проживання боржника ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
На виконання вказаних вимог судом було отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру № 1811014 від 24.09.2025, згідно якої за вказаними параметрами особу не знайдено.
Разом з тим, відповідно до відповіді № 1811117 від 24.09.2025 року щодо реєстрації особи в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків, особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифіковано, але на момент надходження запиту РНОКПП закрито/серія (за наявності) та номер паспорта знято з обліку, у зв'язку з наявністю повідомлення від ВРАЦС про громадян, які померли.
Із положень частини першої та другої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу, а усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Проте, процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Згідно ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Процесуальне правонаступництво між боржником та його спадкоємцями у порядку ст.55 ЦПК України допускається, якщо на момент прийняття справи до свого провадження цивільна правоздатність боржника не припинилася, а тому спадкоємці померлого боржника у даному, конкретному, випадку не є його процесуальними правонаступниками у цій справі, а наявність правонаступництва у матеріальних правовідносинах має вирішуватися за позовом, заявленим безпосередньо до спадкоємців боржника.
Отже, із системного аналізу зазначених норм права випливає, що чинним законодавством України не передбачено можливості розгляду заяви про видачу судового наказу щодо особи, яка на час такого звернення стягувача до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 ЦК України припинилася, а тому приходжу до висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
За таких обставив, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
При цьому, вважаю за необхідне роз'яснити заявнику, що згідно із ч.2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п.4 ч.1 ст. 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу за даною заявою.
Відповідно до ч. 2 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.161, п. 4 ч. 1 ст.165 ЦПК України, суд, -
У видачі судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» заборгованості за послуги з розподілу природного газу - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т.В.Юрлагіна