Справа № 405/3289/25
2/405/977/25
22.09.2025 Подільський районний суд міста Кропивницького в складі:
головуючої судді: Шевченко І.М.
з участю секретаря : Мишевець Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська сільськогосподарська компанія» про стягнення коштів, -
Позивач звернулась в суд з позовом, в якому просила стягнути з відповідача її користь борг в сумі 93 600 доларів США.
Позов обґрунтовує тим, що з згідно розписки від 23.02.2022 року, написаної власноруч, відповідачем ТОВ «Кіровоградська сільськогосподарська компанія» від імені якої діяв директор Бокуляров Володимир Федорович від позивача ОСОБА_1 було отримано в борг 93 600 доларів США. Кошти було передано відповідачу в день написання розписки - 23.02.2022 року. Згідно умов, вказаних у розписці, позичальник зобов'язався повернути кошти до 30.12.2022 року. Позивач неодноразово усно повідомляв відповідача про необхідність повернення коштів, на що відповідач безпідставно відмовлявся повертати позичену суму. Станом на день подачі позову в суд відповідач зобов'язання повернути кошти не виконав та борг у сумі 93 600 доларів США не повернув.
Ухвалою суду від 02.06.2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, відповідачу надано термін для подання відзиву на позов.
10.07.2025 року відповідачем було подано заяву про визнання позову.
Ухвалою суду від 10.07.2025 року підготовче провадження у справі закрите, справа призначена до розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлена, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у її відсутності та підтримання позовних вимог, та надала суду оригінал розписки.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не сповістив.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до норм ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 надала відповідачу ТОВ «Кіровоградська сільськогосподарська компанія» грошові кошти, що підтверджується наданим суду оригіналом розписки від 23.02.2022 року про отримання останньою позики в сумі 93 600 доларів США, яка долучена до матеріалів цивільної справи. Відповідно до даної розписки ТОВ «Кіровоградська сільськогосподарська компанія» зобов'язалось розрахуватись повною сумою на грудень 30.12.2022 року.
За ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як вбачається з приписів ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі і на підтвердження його укладення та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 1049 ЦК України). Строк повернення позики настав 30.12.2022 року. Отже, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником у борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів. Таким чином, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми. Відповідний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10 грудня 2018 року у справі № 319/1669/16, від 08 липня 2019 року у справі № 524/4946/16, від 12 вересня 2019 року у справі № 604/1038/16 та від 23 квітня 2020 року у справі № 501/1773/16-ц.
Згідно зі ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора. Наявність оригінала розписки у позивача (позикодавця) згідно зі ст. 545 ЦК України свідчить, що зобов'язання з повернення позики позичальником не виконано. Зазначений висновок узгоджується із висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 31 жовтня 2018 року № 707/2606/16-ц.
З огляду на вищезазначені норми цивільного законодавства за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як факт його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Тобто, розписка - це документ, що засвідчує в письмовій формі факт одержання особою у власність, користування чи розпорядження грошей від іншої особи. Крім того, розписка має також містити дату отримання коштів.
Для того, щоб договір позики набрав чинності, необхідне підтвердження одержання позичальником позики.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору але й факту передачі грошової суми позичальнику. У правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 02.07.2014 року у справі № 6-79 цс 14 зазначено, що відповідно до норм ст. ст. 1046, 1047 ЦК України договір позики за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання. Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. Цивільний кодекс України не встановлює обмежень щодо використання розписки в цивільних відносинах, передбачаючи лише випадки, коли розписці надається право підтверджувальне значення в окремих видах цивільних відносин. У разі якщо складається боргова розписка, то це вже є доказом факту отримання грошових коштів, тому аргументація, що договір позики не є укладеним через відсутність факту передання грошових коштів за умови недоведеності протилежного, не відповідає нормам законодавства України. Якщо наявний факт існування розписки, у якій позичальник чітко зазначає отримання коштів, скріплює її своїм підписом, це свідчить про реальний характер договору позики. У назві боргової розписки не обов'язково зазначати слово "позика", адже ключовим є зміст цього документа. Отже, письмове застереження, яке складено окремо чи міститься в тексті договору, про завершену дію щодо передання коштів позичальнику не тільки засвідчує факт такого передання, а і є моментом виникнення зобов'язання за реальним договором позики. Розписка є підтвердженням укладення договору позики, якщо засвідчує факт отримання позики у борг і містить умови щодо її повернення.
Такий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах висловлений Верховним Судом України у постанові від 13.12.2017 у справі № 6- 996цс17, і у подальшому підтверджений Верховним Судом у постановах: від 05.09.2018 у справі № 756/8630/14-ц, від 08.04.2021 у справі № 500/1755/17 та від 16.02.2022 у справі № 520/19325/18.
Таким чином, беручи до уваги наведені обставини, в рахунок виконання боргових зобов'язань з ТОВ «Кіровоградська сільськогосподарська компанія» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню грошові кошти в сумі 93 600 доларів США.
Керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська сільськогосподарська компанія» про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська сільськогосподарська компанія» на користь ОСОБА_1 борг в сумі 93 600 (дев'яносто три тисячі шістсот) доларів США.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання- АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська сільськогосподарська компанія», код ЄДРПОУ - 31008497, місце знаходження: 25006, м. Кропивницький, вул. Євгена Чикаленка, 1-А.
Суддя Подільського
районного суду
міста Кропивницького Ірина Миколаївна Шевченко