Рішення від 24.09.2025 по справі 404/11112/24

Справа № 404/11112/24

Номер провадження 2/404/3151/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗАОЧНЕ

24 вересня 2025 року Фортечний районний суд міста Кропивницького

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Котової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» у грудні 2024 року подано позов про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 953285616 від 26.02.2020 року в загальній сумі 22819,00 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредитом в сумі 8000,00 грн, та заборгованості за відсотками в сумі 14819,00 грн. Позов мотивований тим, що 26.02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладений договір № 953285616. 28 листопада 2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. 28 листопада 2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31 грудня 2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. 31 грудня 2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року, відповідно до якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 953285616 від 26.02.2020 року. 05 серпня 2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року. В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін, відповідно до якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 953285616 від 26.02.2020 року. 07 листопада 2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» уклали Договір факторингу № 0711/24/Е, відповідно до якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 953285616 від 26.02.2020 року. Оскільки відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав та відповідно до реєстру боржників за кредитними договорами, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» набуло права грошової вимоги до в загальній сумі 22819,00 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредитом в сумі 8000,00 грн, та заборгованості за відсотками в сумі 14819,00 грн, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 17 січня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с. 142).

На виконання вимог ухвали судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 17 січня 2025 року позивачем подано заяву (вх. № 2888 від 27.01.2025 року), якою усунуто недоліки вказані в ухвалі судді від 17.01.2025 року (а.с. 143-153).

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 14 лютого 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (а.с. 154).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позову зазначив про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує (а.с. 1-16).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання, повідомлений належним чином (а.с. 152, 158), про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв, відзиву на позов не подавав.

Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідачу направлялась повістка про виклик до суду на адресу, зазначену в позовній заяві, яка є адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, а також відповідача про розгляд справи було повідомлено в порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

За правилами частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням частини четвертої статті 223 та статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 26.02.2020 року укладено договір № 953285616 (а.с.111-113).

За умовами пункту 1.1, 1.2, 1.3 договору № 953285616 від 26.02.2020 року сума кредиту складає 8000,00 грн., строк дії кредиту 30 днів, на період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,66 % від суми Кредиту за кожний день користування кредитом. За умовами пункту 1.4 договору № 953285616 від 26.02.2020 року у випадку користування Кредитом понад строк, встановлений в пункті 1.2 Договору, застосовується Базова процентна ставка у розмірі 1,70 %.

28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року, за умовами пункту 2.1 якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (а.с.27-33).

28 листопада 2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін (а.с. 38).

31 грудня 2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01 (а.с. 39-45).

31 грудня 2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (а.с. 49).

31 грудня 2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (а.с. 50).

31 грудня 2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (а.с. 51).

Згідно реєстру прав вимоги № 82 від 11 червня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» право вимоги до ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), за кредитним договором № 953285616 від 26.02.2020 року (а.с.52-54).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» 05 серпня 2020 року укладено договір факторингу № 05/0820-01, за умовами пункту 2.1 якого згідно умов цього Договору клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (а.с. 59-60).

В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Онлайн Фінанс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін (а.с. 64, 65).

Згідно реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Онлайн Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), за кредитним договором № 953285616 від 26.02.2020 року (а.с.66-69).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» 07 листопада 2024 року укладено договір факторингу № 0711/24/Е, за умовами пункту 1.1 якого за цим Договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком № 1 є невід'ємною частиною Договору (а.с. 70-76).

Згідно реєстру боржників до Договору факторингу № 0711/24/Е від 07 листопада 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» право вимоги до ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), за кредитним договором № 953285616 від 26.02.2020 року (а.с.80-82).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 953285616 від 26.02.2020 року заборгованість ОСОБА_1 становить в загальній сумі 22819,00 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредитом в сумі 8000,00 грн, та заборгованості за відсотками в сумі 14819,00 грн (а.с.87), яку і заявив до стягнення позивач.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1046 Цивільного кодексу України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини другої статті 1047 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 Цивільного кодексу України).

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

В пункті 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електоронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (частина сьома стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частина перша стаття 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, Правила надання споживчих кредитів Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні статтей 641, 644 Цивільного кодексу України, є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до частини другої статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 1082 Цивільного кодексу України, передбачено боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.

Навіть при умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки попереднього кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованості за основною сумою боргу в сумі 8000,00 грн.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам в сумі 14819,00 грн.

У відповідності до положень частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України та згідно частини першої статті 1048 Цивільного Кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів,їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Обов'язок позичальника повернути позику встановлений статтею 1049 Цивільного кодекс України згідно якої позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За умовами кредитного договору № 953285616 від 26.02.2020 року сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитом. Відповідач ознайомився з даними умовами кредитування, про що засвідчив електронним цифровим підписом на вказаному договорі (а.с. 111-113). Будь-яких доказів які б спростовували факт укладання кредитного договору, чи спростовували б факт ознайомлення відповідача з умовами кредитування, останнім до суду не надано.

Таким чином, оскільки докази виконання відповідачем в повному обсязі прийнятих на себе зобов'язань за договором в матеріалах справи відсутні, а також враховуючи, те, що відповідач при оформленні договору кредиту ознайомлений з відсотковою ставкою за договором, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованості по відсоткам в сумі 14819,00 грн.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійно правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Водночас, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 Цивільного процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 Цивільного процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 Цивільного процесуального кодексу України); 3) розподіл судових витрат між сторонами(стаття 141 Цивільного процесуального кодексу України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1136/18.

Статтею 137 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу надано договір про надання правничої допомоги № 08/11/24-01 від 08 листопада 2024 року (а.с.89-91), протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 08/11/24-01 від 08 листопада 2024 року (а.с. 92), додаткову угоду № 2 до Договору про надання правничої допомоги № 08/11/24-01 від 08 листопада 2024 року (а.с. 93-95), акт прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід'ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 08/11/24-01 від 08 листопада 2024 року, відповідно до якого позивачу надано правничої допомоги на суму 6000,00 грн (а.с. 96)

Враховуючи, що понесені позивачем у справі витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу, які останній просить стягнути з відповідача, є обґрунтованими та такими, що підтверджуються належними доказами наявними в матеріалах справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в порядку пункту 1 частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України понесені позивачем у справі судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2422,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Керуючись статтями 526, 530, 1046, 1047, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 4, 10, 11-13, 76-81, 141, 263-265, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 953285616 від 26.02.2020 року в загальній сумі 22819,00 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредитом в сумі 8000,00 грн, та заборгованості за відсотками в сумі 14819,00 грн, судовий збір в сумі 2422,40 грн, а також витрати на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, місто Київ, Харьківське шосе, будинок № 19, офіс № 2005;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 24.09.2025 року.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Л. Д. Кулінка

Попередній документ
130452838
Наступний документ
130452840
Інформація про рішення:
№ рішення: 130452839
№ справи: 404/11112/24
Дата рішення: 24.09.2025
Дата публікації: 25.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Фортечний районний суд міста Кропивницького
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (24.09.2025)
Дата надходження: 12.12.2024
Предмет позову: стягнення заборгованості
Розклад засідань:
26.05.2025 11:10 Кіровський районний суд м.Кіровограда
24.09.2025 10:10 Кіровський районний суд м.Кіровограда