Справа № 191/1370/25
Провадження № 2/191/629/25
Іменем України
09 вересня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Прижигалінської Т.В.
за участю секретаря - Силкіної О.Г.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач звернувся до суду з позовом, обгрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку та підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». 01 жовтня 2021 року, будучи клієнтом Банку, відповідач уклала з позивачем кредитний договір ANE0CT155101188002 щодо отримання кредиту в розмірі 100000,00 грн. строком на 39 місяців, тобто до 30 січня 2025 року, зі сплатою процентів в розмірі 75,00 % щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн. Згідно п.п.3-5 кредитного договору ліміт Договору складає 100000,00 грн. на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 30 січня 2025 року, терміном на 39 місяців.
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а відповідач не надавала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та іншими витратами відповідно до умов кредитного договору, у зв'язку з чим відповідач станом на 22 березня 2025 року має заборгованість в загальному розмірі 214459,67 грн., яка складається з наступного:
-96772,36 грн. - заборгованість за кредитом;
-117687,31 грн. - заборгованість за процентами.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за кредитним договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ "А-БАНК".
Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вищезазначену суму заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2573,52 грн.
У відкрите судове засідання представник позивача не з'явився, але у позовній заяві просив розглянути справу без його участі, надав згоду на заочний розгляд справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, на адресу суду повернутий конверт з вказівкою: «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
У ч.8 ст.128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом ч.8 ст.128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.
Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання.
Згідно ч.4 ст.130 ЦПК України, у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Оскільки судова повістка, направлена судом відповідачу за адресою, яка була зазначена позивачем в позовній заяві, повернута суду з відміткою - «Адресат відсутній за вказаною адресою», суд вважає відповідача такою, що була належним чином повідомлена про час, дату та місце судового розгляду.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням згоди представника позивача, суд вважає за необхідне розглянути справу на підставі наявних в ній доказів та винести заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В статті 15 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Судом встановлено, що 01 жовтня 2021 року, будучи клієнтом Банку, відповідач уклала з позивачем кредитний договір ANE0CT155101188002 щодо отримання кредиту в розмірі 100000,00 грн. строком на 39 місяців, тобто до 30 січня 2025 року, зі сплатою процентів в розмірі 75,00 % щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн.
Також в обгрунтування позовних вимог суду надано копію Витягу з Умов та правил надання банківських послуг.
Як вбачається з розрахунку заборгованості по кредиту відповідач активно користувалася кредитними коштами.
Отже, факт отримання відповідачем кредитних коштів, їх використання і часткове погашення кредиту судом встановлений.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У ст.610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, у разі порушення зобов'язання боржник повинен сплатити суму боргу, передбачені договором проценти і неустойку.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що факт отримання відповідачем від позивача кредиту і наявності станом на 22 березня 2025 року заборгованості по ньому в загальному розмірі 214459,67 грн. є доведеним, у зв'язку з чим фактично отримані відповідачем кошти повинні бути повернуті позивачу, виходячи з вимог ст.526 ЦК України.
Також, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, що був сплачений ним при зверненні до суду в розмірі 2573,52 грн., відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, ч. ч. 1, 2 ст. 533, 625, 1054 ЦК України, ст.ст.4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», ЄДРПОУ: 14360080, рахунок НОМЕР_2 , МФО: 307770, заборгованість за кредитним договором ANE0CT155101188002 від 01 жовтня 2021 року станом на 22 березня 2025 року в розмірі 214459 (двісті чотирнадцять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 67 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 96772 (дев'яносто шість тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 36 коп.; заборгованості за процентами в розмірі 117687 (сто сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 31 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», ЄДРПОУ: 14360080, рахунок НОМЕР_2 , МФО: 307770, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2573 (дві тисячі п'ятсот сімдесят три) грн. 52 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Т. В. Прижигалінська