Справа № 206/5378/25
Провадження № 2-о/206/249/25
24 вересня 2025 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючий суддя Сухоруков А.О.
присяжні: Бублейник Ю.Ю.,
Волкова М.І.,
секретар судового засідання Панюшкіна О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Дніпро цивільну справу окремого провадження за заявою Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради», заінтересована особа: ОСОБА_1 , про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку,
за участю:
прокурора Геник Л.С.,
представника заявника, лікаря-психіатра Овечкіної К.М., заінтересованої особи ОСОБА_1 ,
захисника, адвоката Циганок А.В.,
Представник заявника звернувся до суду із заявою про надання ОСОБА_1 психіатричної допомоги в примусовому порядку. В обґрунтування заяви зазначив, що 23.09.2025 року ОСОБА_1 була госпіталізована до Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради». Комісією лікарів підтверджено обґрунтованість госпіталізації. Представник заявника просить суд винести рішення про доцільність подальшого лікування ОСОБА_1 у психіатричному стаціонарі.
Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 23 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду в порядку окремого провадження в режимі відеоконференції. Доручено Південно-Східному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити ОСОБА_1 адвоката для здійснення його представництва за призначенням.
У судовому засіданні лікар-психіатр заяву підтримала та просила її задовольнити.
Прокурор підтримала заяву та просила її задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_1 не заперечувала проти задоволення заяви.
Захисник - адвокат Циганок Аліна Володимирівна підтримала позицію заінтересованої особи та не заперечувала проти задоволення заяви.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши думки та пояснення учасників процесу, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно з частиною першою статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
Відповідно до статті 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.
Статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.
Законодавство України про психіатричну допомогу базується на Конституції України і складається із Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров'я», Закону України «Про психіатричну допомогу» та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлена на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Зазначена гарантія узгоджується з пунктом 5 принципу 4 «Визначення психічної хвороби» Принципів захисту психічно хворих осіб та покращення психічної допомоги, прийнятих резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1991 року № 46/119, де вказано, що жодна особа або орган влади не може класифікувати особу як таку, що має психічну хворобу, інакше як з метою, що прямо пов'язана із психічним захворюванням або внаслідок психічного захворювання.
Відповідно до пункту 1 принципу 15 Принципів захисту психічно хворих осіб та покращення психіатричної допомоги, коли особа потребує лікування в психіатричному закладі, необхідно докладати всіх зусиль, щоб уникнути примусової госпіталізації.
Статтею 4 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що психіатрична допомога надається на основі принципів законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності, доступності та відповідно до сучасного рівня наукових знань, необхідності й достатності заходів лікування, медичної, психологічної та соціальної реабілітації, надання освітніх, соціальних послуг.
В силу ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує його життєдіяльність.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу за рішенням лікаря-психіатра на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, підлягає обов'язковому протягом 24 годин з часу госпіталізації огляду комісією лікарів-психіатрів психіатричного закладу для прийняття рішення про доцільність госпіталізації. У випадку, коли госпіталізація визнається недоцільною і особа не висловлює бажання залишитися в психіатричному закладі, ця особа підлягає негайній виписці. У випадках, коли госпіталізація особи до психіатричного закладу в примусовому порядку визнається доцільною, представник психіатричного закладу, в якому перебуває особа, протягом 24 годин направляє до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону.
У судовому засіданні було встановлено, що 23.09.2025 року ОСОБА_1 була госпіталізована до КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної Ради за направленням лікаря-психіатра КЗ «ОЦЕМД та МК» ДОР» Локатош у зв'язку із наявністю у неї тяжкого психічного розладу: біполярний афективний розлад, поточний епізод манії з психотичними симптомами, який обумовлює її небезпеку для себе та оточуючих.
Згідно ч.ч. 2-5 ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного.захворювання, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов'язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.
При наданні психіатричної допомоги лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів незалежні у своїх рішеннях і керуються лише медичними показаннями, своїми професійними знаннями, медичною етикою та законом. Лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів несуть відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до закону. Рішення, прийняте лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів при наданні психіатричної допомоги, викладається у письмовій формі та підписується лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів.
При обстеженні психічного стану ОСОБА_1 в КП «ДБКЛПД» ДОР комісія лікарів виявила, що хвора доступна формальному мовному контакту. Орієнтована всебічно вірно. Вкрай негативістична. Лежить на ліжку з закритими очами у кепці та у кросівках. Постійно закриває очі. У свідкуванні з лікарем зухвала, агресивна. Розмахує руками, накриває простирадлом голову. Настрій нестійкий. Емоційно нестійка, дратівлива, імпульсивна, парадоксальна. Розмахує руками. Мислення паралогічне, непослідовне, аутиетичне, різнопланове, дезорганізоване. Поведінка дезорганізована. Висловлює маячні ідеї відношення на адресу матері. Каже: «мені мати заважає жити так як я хочу, постійно контролює і ви теж мені завважаєте жити». Слухові обмани сприйняття заперечує. Однак поведінкою проявляє, до чогось постійно прислухається, відвертається в сторону, сама до себе щось говорить. Увага нестійка, легко виснажується, фіксована на власних внутрішніх переживаннях. Критика до свого стану відсутня. Суїцидальні думки заперечує.
ОСОБА_1 було поставлено попередній діагноз: шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу, галюцинаторно-параноїдиий синдром, поточний процес. F 20.00.
Лікар-психіатр ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердила обставини, щодо поведінки та діагнозу захворювання та зазначила, що ОСОБА_1 необхідно пройти курс лікування у стаціонарних умовах.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 01.06.2016 року № 2-рп/2016 судовий контроль за госпіталізацією недієздатної особи до психіатричного закладу в порядку, передбаченому статтею 13 Закону України «Про психіатричну допомогу», є необхідною гарантією захисту прав і свобод, закріплених, зокрема, статтями 29, 55 Основного Закону України. Суд після незалежного і неупередженого розгляду питання щодо госпіталізації недієздатної особи до психіатричного закладу має ухвалити рішення стосовно правомірності обмеження конституційного права такої особи на свободу та особисту недоторканість.
Враховуючи, що особа виявляє ознаки тяжкого психічного розладу, суд вважає за необхідне госпіталізувати її в психіатричний заклад в примусовому порядку, оскільки існують підстави, передбачені ст.14 Закону України «Про психіатричну допомогу» для її госпіталізації до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди.
Аналогічний висновок викладений і в Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 серпня 2017 року по справі №689/1338/16-ц.
Стаття 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод захищає одне з найголовніших прав людини-право на свободу, однак п. «е» цієї статті передбачає затримання психічнохворих, зокрема для надання необхідної їм допомоги.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 14, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Госпіталізувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради (адреса місцезнаходження: 49115, м. Дніпро, вул. Бехтерева, 1) для надання психіатричної допомоги без його усвідомленої згоди.
Роз'яснити, що заява фізичної особи або її законного представника про припинення надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку може бути подана через три місяці з дня ухвалення рішення суду про надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку або її продовження, госпіталізацію у примусовому порядку, її продовження.
Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 24 вересня 2025 року.
Головуючий суддя: Сухоруков А.О.
Присяжні: Бублейник Ю.Ю.,
Волкова М.І.