Справа № 187/1215/25
2/0187/475/25
"24" вересня 2025 р.
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Соловйова І.М.,
за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П.,
розглянувши в селищі Петриківка в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,-
Встановив:
25.07.2025 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), позовна заява подана через підсистему «Електронний суд» в якій позивач просить суд:
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № 103761339 від 16.06.2021 у розмірі 31 132,03 грн.
Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 13 000 грн.
Позовна заява мотивована тим, що 16.06.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» та відповідачем було укладено кредитний договір. Кредитний договір укладено у формі електронного документа. Надалі на підставі договорів факторингу право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до позивача. Первісний позикодавець свої зобов'язання за договором кредиту виконав, надав відповідачу грошові кошти у визначеному договором розмірі, однак відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яку заявник і просить стягнути.
Ухвалою суду від 05.08.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
На офіційну адресу відповідача було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, яка повернулась до суду 15.08.2025 з відміткою «вручено особисто» 08.08.2025.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Відповідно до ст. 526, 530, 599 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним .
Виходячи з положень статей 626, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що відповідає положенням ст. 628 ЦК України.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Судом встановлено, що 16.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та відповідачем укладено Договір № 103761339. Відповідно до даного договору Банк надав відповідачу грошові кошти в сумі 5000 гривень строком на 15 днів до 01.07.2021, комісія за надання кредиту 950 гривень, проценти за користування кредитом 1500 гривень, які нараховуються за ставкою 2 відсотки від фактичного залишку за кожен день строку користування кредитом. Стандартна процентна ставка за користування кредитом 5 % від фактичного залишку кредиту. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 7450 гривень.
Відповідно до анкети-заяви на кредит № 103761339 від 16.06.2021 встановлено, що дійсно ОСОБА_1 були погоджені умови по кредитуванню, а саме сума кредиту 5000 грн., на строк 15 днів, комісія за надання 19% одноразово, процентна ставка 2 % за кожен день користування. Дата повернення кредиту 01.07.2021, сума повернення 7450 грн.
Такі ж самі умови кредитування прописані в паспорті споживчого кредиту № 103761339. В паспорті зазначено, що позичальник може продовжити строк кредитування: - на пільгових умовах відповідно до п. 2.3.1.1 Договору, сплативши в т.ч. комісію за управління та обслуговування кредиту, в наступних розмірах: на 3 дні максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту 3,00 на 7 днів - 5,00, на 15 днів 10,00. Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом.
Наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит: кредитодавцем може нараховуватись пеня; процентна ставка, яка застосовується (може застосовуватись) при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України: в період прострочення проценти нараховуються за ставкою 5.00 відсотків за кожен день користування кредитом, що становить відсотків річних.
Відповідно до графіку платежів за договором про споживчий кредит № 103761339 від 16.06.2021 встановлено, що кредит наданий на строк 15 днів, загальна вартість кредиту становить 7450 грн, яка складається , тіло кредиту 5000 грн, проценти за користування кредитом 1500 грн та комісія за надання кредиту 950 грн.
Згідно довідки про ідентифікацію підтверджуємо, що клієнт відповідач, з яким укладено договір № 103761339 від 16.06.2021 ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН». Одноразовий ідентифікатор S14023, дата відправки ідентифікатору 16.06.2021, номер телефону НОМЕР_1 .
Відповідно до квитанції 1678789810 ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в сумі 5 000 грн шляхом транзакції в системі LIQPAY на карту, що підтверджується квитанцією про перерахування суми кредиту від 16.06.2021 згідно договору № 103761339.
З наданих документів встановлено, що дійсно між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» укладено кредитний договір № 103761339 від 16.06.2021. Відповідач був ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Відповідно до положень Договору цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.
Згідно ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору . Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
17.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 17/12-2021-62, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами, у тому числі за Договором про споживчий кредит № 103761339 від 16.06.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Згідно з витягом з реєстру боржників право вимоги до відповідача становить 15793,33 грн, з яких: 4446,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 10397,33 грн заборгованість за процентам; 950 грн заборгованість по комісії.
10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами, у тому числі за Договором про споживчий кредит № 103761339 від 16.06.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Згідно з витягом з реєстру боржників право вимоги до відповідача становить 15793,33 грн, з яких: 4446,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 10397,33 грн заборгованість за процентам; 950 грн заборгованість по комісії.
Обидва договори факторингу та реєстри прав вимог містять чітку інформацію щодо боржника, номеру та дати договору позики, укладеному між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , та суми заборгованості. Договори факторингу та реєстри прав вимог містять підписи сторін, за такого є належними та допустимими доказами.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором кредит № 103761339 від 16.06.2021.
На підставі ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 1 ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Однак про визначення розміру заборгованості за відсотками за кредитним договором суд зазначає таке.
Згідно розрахунку суми заборгованості, наданого позивачем, вбачається що відповідач заборгованість за кредитом після 15.09.2021 не погашав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 31132,03 грн, з яких: 4446,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 25736,03 грн сума заборгованості за процентами (10 397,33 грн станом на 17.12.2021, 15 338,70 грн додатково нараховані відсотки станом на 10.01.2023), та 950 грн заборгованість за комісіями.
Оскільки фактично отримані та використані відповідачем кредитні кошти на час звернення до суду не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача тіла кредиту в сумі 4446,00 грн.
Щодо нарахування відсотків за користування позикою суд зазначає, що згідно умов договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 103761339 від 16.06.2021, строк договору 15 днів, дата надання позики 16.06.2021, дата повернення позики 01.07.2021.
Таким чином, строк кредитування сплив 01.07.2021
Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6. договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6. договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань Позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованості зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановлено п.1.6 та процентною ставкою визначеною п. 1.5.2 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюєте до письмової) згоди позичальника.
Відповідно до п. 2.3.1.2 Договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.
Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту)
Пункт 6.3 Договору передбачає, що приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення цього кредитного договору, позичальник погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у тому числі Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому.
Оскільки на дату закінчення строку кредиту була наявна заборгованість по кредиту, то відповідно до п. 2.3.1.2 строк кредиту було продовжено (пролонговано), на 60 діб, а тому стягненню підлягає заборгованість по кредиту за період з 16.06.2021 по 30.08.2021, що включає в себе строк кредитування 15 діб та строк пролонгації 60 діб. Відповідно до довідки наданої ТОВ «Мілоан» по кредитному договору № 103761339 нарахування заборгованості було здійснено з перевищенням строку кредитування з врахуванням пролонгації. Таким чином приймаючи до уваги, що строк кредитування з врахуванням пролонгації закінчився 30.08.2021 то відповідно і відсотки за користуванням кредиту слід рахувати до цієї дати.
Таким чином загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача за кредитним договором №103761339 від 16.06.2021 становить 15 078,28 грн, яка складається з заборгованість по тілу кредиту 4 446 грн, заборгованість по процентам 9 682,28 грн (10 954,28 (нараховані) - 1 272 (сплачені) та заборгованість по комісії 950 грн.
Вирішуючи спір, суд враховує наступні положення законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як встановлено у ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд вбачає підстави для часткового задоволення позову.
Щодо вирішення питання про стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову до суду у сумі 2 422,40 грн, що підтверджено платіжною інструкцією №0538460042 від 15.07.2025.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на наведене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім та належним чином документально підтверджені витрати на сплату судового збору у сумі 2 422,40 грн, що відповідає мінімальному розміру судового збору, який позивач мав би сплатити у разі пред'явлення позову в межах суми, задоволеної судом.
При вирішенні вимоги в частині відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з такого.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), що передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: заявка про надання юридичної допомоги № 153 від 02.06.2025; договір про надання правової допомоги № 01.07.2024 від 01.07.2024, укладений між позивачем та адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС»; витяг з Акту № 11 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025 відповідно до якого адвокатським об'єднанням було виконано наступні послуги: надання усної консультації з вивченням документів, підготовка пропозиції, складання позовної заяви.
Таким чином, вказаними документами підтверджується, що дійсно позивачем були понесені витрата на правничу допомогу.
Однак, виокремлення позивачем «надання усної консультації з вивченням документів», як самостійного виду адвокатської послуги є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з «підготовки позовної заяви», а тому визначення оплати за ці послуги на суму 4 000 грн не відповідає фактично наданим обсягом юридичної допомоги та має бути виключено із загальної вартості наданих позивачу послуг правничої допомоги.
Таким чином, фактичні витрати на правничу допомогу згідно акту щодо складення і подання до суду позовної заяви складають 9 000 гривень.
Отже, з урахуванням положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України щодо розподілу судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог (у даному випадку позов задоволено на 48%), наявні підстави для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 320 грн за рахунок відповідача.
Разом з тим, при визначенні розміру відшкодування витрат на правничу допомогу суд враховує, що справа належить до категорії незначної складності, для цієї категорії справ існує усталена та узгоджена судова практика, позовні заяви є типовими та здебільшого шаблонними, адвокатська практика є відпрацьованою, а обсяг досліджених доказів - незначним. З огляду на це суд вважає за необхідне зменшити суму відшкодування витрат з відповідача на користь позивача до 3 000 грн, що є об'єктивним та співмірним із фактичним обсягом виконаної адвокатом роботи у цій справі.
Інших витрат сторонами не заявлено.
Керуючись статтями 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором №103761339 від 16.06.2021 у розмірі 15 078 (п'ятнадцять тисяч сімдесят вісім) гривень 28 копійок, з яких: заборгованість по тілу кредиту 4 446 грн, заборгованість по процентам 9 682,28 грн та заборгованість по комісії 950 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати, що складаються із судового збору у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місце знаходження юридичної особи: вул. Мечнікова, 3 офіс 306, м. Київ; код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 24.09.2025.
Суддя І.М. Соловйов