Справа № 187/1034/25
2/0187/434/25
"23" вересня 2025 р.
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Соловйова І.М.,
за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,-
20.06.2024 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №5086576 від 21.06.2021року в загальному розмірі 21 670 грн.
Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 7 000 грн.
Позовна заява подана представником, адвокатом Усенко Михайлом Ігоровичем (свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю 2085 видане 29.09.2012)який діє на підставі Ордера Серія ВС № 1374343.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 21.06.2021року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №5086576, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти в гривні у розмірі 5000 грн. 18.10.2021року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», уклали Договір відступлення прав вимоги №77-МЛ. Відповідно до якого «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №5086576 від 21.06.2021 року. Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача перед позивачем становить - 21670 грн. Однак відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання по договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яку банк і просить стягнути.
Ухвалою суду від 02.07.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
На офіційну адресу відповідача, тобто на зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 25.06.2025, яка повернулась до суду з причин «за закінченням терміну зберігання» при повторному направленні ухвали вона також повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Дану ухвалу відповідачу відправлено на електрону адресу, що вказана в позовній заяві яку він отримав 03.07.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Згідно п.4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З аналізу пунктів 99, 99-1, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270) слідує, що у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику з відповідною відміткою.
Водночас до повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідач вважається таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Ухвалами суду від 29.07.2025 та 21.08.2025 витребувано докази у АТ «Універсал Банк».
З 25.08.2025 по 19.09.2025 (п'ятниця) головуючий у справі не здійснював правосуддя.
28.08.2025 надійшла витребувана інформація.
22.09.2025 до суду від позивача надійшли документи, зазначені у додатках до позовної заяви та в описі поштового відправлення, яке надсилалося відповідачу, однак фактично не були долучені до позову.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Відповідно до ст. 526, 530, 599 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним .
Виходячи з положень статей 626, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що відповідає положенням ст. 628 ЦК України.
Судом встановлено, що 21.06.2021 між відповідачем та ТОВ «Мілоан» укладено кредитний договір №50865763, відповідно до умов якого, ТОВ «Мілоан» надав позичальнику кредит у сумі 5 000 грн на строк 30 днів до 21.07.2021, комісія за надання кредиту 350 гривень, проценти за користування кредитом 1 320 грн, які нараховуються за ставкою 0.88 відсотки від фактичного залишку за кожен день строку користування кредитом. Стандартна процентна ставка за користування кредитом 5 % від фактичного залишку кредиту. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 6 670 грн.
Відповідно до анкети-заяви на кредит № 5086576 від 21.06.2021 встановлено, що дійсно відповідачем були погоджені умови по кредитуванню, а саме сума кредиту 5 000 грн, на строк 30 днів, комісія за надання 8% одноразово, процентна ставка 0,88 % за кожен день користування. Дата повернення кредиту 21.07.2025, сума повернення 6670 грн.
Такі ж самі умови кредитування прописані в паспорті споживчого кредиту № 5086576. В паспорті зазначено, що позичальник може продовжити строк кредитування: - на пільгових умовах відповідно до п. 2.3.1.1 Договору, сплативши в т.ч. комісію за управління та обслуговування кредиту, в наступних розмірах: на 3 дні максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту 3,00 на 7 днів - 5,00, на 15 днів 10,00. Протягом періоду на який продовжено строк кредитування на пільгових умовах, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,88 відсотків за кожен день користування кредитом; на стандартних (базових) умовах відповідно до п.2.3.1.2 Договору, на 1 день, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке продовження строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник (споживач) продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Протягом періоду на який продовжено строк кредитування на стандартних 12 (базових) умовах проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою 5.00 відсотків за кожен день користування кредитом.
Наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит: кредитодавцем може нараховуватись пеня; процентна ставка, яка застосовується (може застосовуватись) при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України: в період прострочення проценти нараховуються за ставкою 5.00 відсотків за кожен день користування кредитом, що становить відсотків річних.
Відповідно до графіку платежів за договором про споживчий кредит №5086576 від 21.06.2021 встановлено, що кредит наданий на строк 30 днів, загальна вартість кредиту становить 6 670 грн, яка складається , тіло кредиту 5000 грн, проценти за користування кредитом 1 320 грн та комісія за надання кредиту 350 грн.
Згідно довідки про ідентифікацію підтверджуємо, що клієнт відповідач, з яким укладено договір № 5086576 від 21.06.2021 ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН». Одноразовий ідентифікатор F49540, дата відправки ідентифікатору 21.06.2021, номер телефону НОМЕР_1 .
Відповідно до платіжного доручення №49338298 ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 5 000 грн на кредитний рахунок № НОМЕР_2 , призначення платежу: кошти згідного договору №5086576.
З Інформації наданої АТ «Універсал Банк» встановлено, що на ім'я відповідача банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . 21.06.2021 на платіжну картку № НОМЕР_3 , було зараховано платіж.
З наданих документів встановлено, що дійсно між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» укладено кредитний договір № 5086576 від 21.06.2021. Відповідач був ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Відповідно до положень Договору цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.
Згідно ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору . Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
18.10.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 77-МЛ, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами, у тому числі за Договором про споживчий кредит № 5086576 від 21.06.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Згідно з витягом з реєстру боржників право вимоги до відповідача становить 21670 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 16 320 грн залишок по відсоткам.
Даний договір та реєстр прав вимог містять чітку інформацію щодо боржника, номеру та дати договору позики, укладеному між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , та суми заборгованості. Договор факторингу та реєстри прав вимог містять підписи сторін, за такого є належними та допустимими доказами.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №5086576 від 21.06.2021.
На підставі ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 1 ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно матеріалів справи на момент відступлення права вимоги ТОВ «Мілоан» здійснено розрахунок заборгованості, відповідно до якого відповідач за кредитним договором № 5086576 від 21.06.2021 має заборгованість в розмірі 21670 грн, з яких: 5 000 грн заборгованість за тілом кредиту; 16 320 грн залишок по відсоткам, 350 грн заборгованість за комісією, дана заборгованість нарахована в межах строку дії договору, і позивачем не змінювалась, і більше не нараховувалась.
Щодо правомірності нарахування заборгованості, суд зазначає таке.
Відповідно до умов договору № 5086576, даний кредит надавався строк на 30 діб, тобто з 21.06.2021 по 21.07.2021, відповідно загальна вартість договору складає 6 670 грн, однак відповідно до п. 2.3.1.2 Договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.
Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту)
Пункт 6.3 Договору передбачає, що приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення цього кредитного договору, позичальник погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у тому числі Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому.
Згідно Відомості про щоденні нарахування та погашення - заборгованість за відсотками складає 16 230 грн, за комісією 350 грн.
Оскільки на дату закінчення строку кредиту була наявна заборгованість по кредиту, то відповідно до п. 2.3.1.2 строк кредиту було продовжено (пролонговано), на 60 діб (до 19.09.2021), а тому стягнення заборгованості по відсоткам є законним і позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи спір, суд враховує наступні положення законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як встановлено у ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд вбачає підстави для часткового задоволення позову.
Щодо вирішення питання про стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову до суду у сумі 2 422,40 грн, що підтверджено платіжною інструкцією №12336 від 23.06.2025.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на наведене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім та належним чином документально підтверджені витрати на сплату судового збору у сумі 2 422,40 грн, що відповідає мінімальному розміру судового збору, який позивач мав би сплатити у разі пред'явлення позову в межах суми, задоволеної судом.
При вирішенні вимоги в частині відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з такого.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), що передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 02.06.2025, укладений між позивачем та адвокатським об'єднанням «АПОЛОГЕТ»; Ордер серія ВС № 1374343; Акту № 394 про надання юридичної допомоги від 16.06.2025; детальний опис наданих послуг до Акту № 394, відповідно до якого адвокатським об'єднанням було виконано наступні послуги: надання усної, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції Клієнта, складання позовної заяви та подання заяви до суду.
Таким чином, вказаними документами підтверджується, що дійсно позивачем були понесені витрата на правничу допомогу.
Згідно договору про надання правової допомоги від 02.06.2025 вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 Кредитну справу складає 7 000 грн без ПДВ.
Таким чином, фактичні витрати на правничу допомогу згідно акту щодо складення і подання до суду позовної заяви складають 7000 гривень.
Водночас, суд при розподілі витрат на професійну правничу допомогу, враховує, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача до 3000 грн витрат на правову допомогу. Саме такий розмір витрат є об'єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Інших витрат сторонами не заявлено.
Керуючись статтями 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», заборгованість за кредитним договором №5086576 від 21.06.2021 року в загальному розмірі 21 670 (двадцять одна тисяча шістсот сімдесят) гривень з яких: 5 000 гривень заборгованість за тілом кредиту; 16 320 гривень заборгованість за процентам, 350 грн заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», судові витрати, що складаються із судового збору у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28, 4-й поверх; ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повне судове рішення складено 23.09.2025.
Суддя І.М. Соловйов