Справа № 183/1198/25
№ 1-кс/183/1701/25
23 вересня 2025 року м. Самар
Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах потерпілого ОСОБА_3 на постанову дізнавача від 11.09.2025 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024046350000354, за ч. 1 ст. 129 КК України,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_2 в режимі відеоконференцзв'язку,
До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла скарга представника потерпілого ОСОБА_3 на постанову дізнавача від 11.09.2025 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024046350000354 за ч. 1 ст. 129 КК України.
Обґрунтовуючи зазначену скаргу, представник потерпілого ОСОБА_3 , ОСОБА_2 зазначив, що 08.09.2025 дізнавачем сектору дізнання Самарівського РВП ГУНП ОСОБА_5 відмовлено в задоволенні клопотання потерпілого про призначення психолого-психологічної експертизи для встановлення моральної шкоди заподіяної останньому. Вказана відмова дізнавача є необґрунтованою через недотримання вимог ст. 242 КПК України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
В судовому засіданні, представник потерпілого ОСОБА_3 , адвокат
ОСОБА_2 підтримав доводи скарги та просив її задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дізнавач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надавши заяву в якій заперечував проти задоволення скарги, оскільки постанова є обґрунтованою, просив здійснювати судовий розгляд скарги без його участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду справи по суті.
Враховуючи явку представника потерпілого ОСОБА_3 , адвоката
ОСОБА_2 , яким було подано вказану скаргу, а також приймаючи до уваги, що неприбуття дізнавача не перешкоджає розгляду справи по суті, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду скарги за відсутністю потерпілого ОСОБА_3 та дізнавача, постанова якого оскаржується.
Вислухавши представника потерпілого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_2 , вивчивши доводи скарги та доданих до неї матеріалів, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні сектору дізнання Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке 24.12.24 внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024046350000354 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 23.12.2024 невідома особа, знаходячись у приміщенні «Управління соціального захисту населення Новомосковської міської ради Дніпропетровської області» погрожувала ОСОБА_3 фізичною розправою.
В ході досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженням, представник потерпілого ОСОБА_3 , адвокат ОСОБА_2 , звернувся до дізнавача сектору дізнання Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 із клопотанням від 08.09.2025 в порядку ст. 220 КПК України про проведення психолого-психологічної експертизи, з метою встановлення заподіяної йому моральної шкоди, на підставі медичної виписки з карти хворого ОСОБА_3 № 1138. При цьому, доказів надання дізнавачу вказаної медичної виписки дане клопотання не містить, до скарги, що є предметом розгляду не долучено, в судовому засіданні клопотань про її доручення не заявлено.
Постановою дізнавача сектору дізнання Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 11.09.2025 відмовлено у задоволенні вказаного клопотання потерпілого через відсутність будь-яких підтверджень щодо отримання потерпілим ОСОБА_3 моральної шкоди, що виключає проведення зазначеної експертизи.
Надаючи оцінку обґрунтованості оскаржуваної прийнятого дізнавача, слідчий суддя зазначає наступне.
На досудовому провадженні може бути оскаржено, зокрема, рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником (п. 7 ч. 1ст. 303 КПК України).
Дізнання - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків.
Статтею 91 КПК України визначено перелік обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, серед яких: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру та спеціальної конфіскації.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
При цьому, вказані обставини підлягають встановленню з урахуванням диспозиції складу кримінального проступку/правопорушення, встановленого Особливою частиною КК України, за яким внесені відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань та здійснюється дізнання /досудове розслідування.
Одним із способів для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження є проведення експертизи. Положення частини 2 ст. 242 КПК України встановлюють перелік випадків, у яких слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи, серед іншого, для визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням (п.6 ст. 242 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що кримінальне провадження в рамках якої потерпілим ОСОБА_3 подано клопотання про призначення психолого-психологічної експертизи, здійснюється за ч. 1 ст. 129 КК України, тобто погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.
Так, суспільна небезпечність цього злочину визначається тим, що він, викликаючи у людини почуття тривоги і неспокою, заважає її нормальній праці та відпочинку, порушуючи разом із тим у деяких випадках і громадський порядок.
З об'єктивної сторони злочин характеризується дією у вигляді погрози вчинити вбивство, тобто виявленому ззовні намірі позбавити іншу людину життя.
Така погроза може бути виражена різними засобами: усно, письмово, за допомогою різних дій (жестів, міміки, демонстрації зброї тощо). Для кваліфікації за ст. 129 КК не має значення, чи була така погроза одноразовою або кількаразовою, систематичною, такою, що має характер тероризування.
Погроза повинна бути реальною, тобто сприйматися потерпілим як така, що може здійснитися.
Таким чином, склад кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України не передбачає обов'язкового встановлення матеріальної/нематеріальної шкоди потерпілому шляхом погрози вбивством, як не передбачають цього і частина 2 вказаної статті Особливої частини КК України.
Отже, висновок представника потерпілого щодо обов'язковості проведення в даному кримінальному провадженні психологічної експертизи, з огляду на положення п. 6 ч.2 ст. 242 КПК України є помилковим.
Також, слідчим суддею враховується, що відповідно до висновку експерта
№ 591-25 від 28.05.2025, проведеної за результатами судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення за матеріалами кримінального провадження
№ 12024046350000354 від 24.12.2024, в ході якої досліджувалися стенограма відеозапису та відеозапис з нагрудної камери поліцейського ОСОБА_6 , який був на місці події 23.12.2024 у приміщенні Управління соціального захисту населення Новомосковської міської ради, зазначено про відсутність висловлювань, виражені у формі погрози вбивства щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В той же час, положення ст. 243 КПК України передбачають можливість стороною захисту залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи самостійно.
Проте, як встановлено в судовому засіданні, сторона захисту вказаною процесуальною можливістю не скористалась.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що дізнавач, відмовляючи у задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_3 про призначення експертизи, діяв в межах своїх повноважень, наданих йому КПК України та обґрунтовано відмовив у його задоволенні.
Частиною 2 ст. 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов до висновку про відмову у задоволенні скарги представника потерпілого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_2 на постанову дізнавача про відмову у задоволенні клопотання від 08.09.2025 про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024046350000354, за ч. 1 ст. 129 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242, 243, 303, 304,307,309, 372,376 КПК України, -
в задоволенні скарги представника ОСОБА_2 в інтересах потерпілого
ОСОБА_3 на постанову дізнавача від 11.09.2025 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024046350000354, за ч. 1 ст. 129 КК України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1