Справа № 210/5783/25
Провадження № 1-кп/210/648/25
іменем України
22 вересня 2025 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторони та учасники кримінального провадження, які приймають участь у судовому розгляді: прокурор Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041710000759 від 07.08.2025 року,
До Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041710000759 від 07.08.2025 року.
Ухвалою суду призначено підготовче судове засідання.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив суд призначити обвинувальний акт до розгляду по суті, а також звернувся із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час продовжують існувати ризики, передбачені пунктом 1 та 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник, кожен окремо не заперечували з приводу призначення обвинувального акту до розгляду, просили суд змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання, оскільки ризики не обґрунтовані, обвинувачений має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, дружину та дітей, хворих батьків.
Суд, заслухавши клопотання прокурора, доводи захисника та обвинуваченого, прийшов до наступних висновків.
Щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041710000759 від 07.08.2025 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, відповідає положенням статті 291 КПК України, підстав для повернення його прокурору не встановлено. Також не встановлено підстав для застосування положень пункту 2 частини 3 статті 314 КПК України.
Враховуючи наведене, обвинувальний акт на підставі пункту 5 частини 3 статті 314 КПК України підлягає призначенню до судового розгляду.
У відповідності до ч. 1 ст. 314-1 КПК України представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі.
Щодо продовження строку запобіжного заходу
Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу чи його продовження, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з частиною 3 статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
У відповідності до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Частина 1 статті 183 КПК України передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Суд на стадії судового розгляду не здійснює оцінку обґрунтованості підозри, оскільки обґрунтованість підозри вже була визнана при застосуванні до обвинувачених на стадії досудового розслідування запобіжних заходів. Тому в контексті питання про зміну запобіжного заходу чи продовження його дії, суд оцінює як підстави, що слугували для обрання запобіжного заходу, так і їх чинність на етапі вирішення питання про його продовження, а так само оцінити обставини, на які сторона покликається в обґрунтування підстав для зміни запобіжного заходу на стадії судового розгляду.
Очікування можливого суворого покарання саме по собі є реальним мотивом та підставою переховуватись від суду, та суттєвим елементом при оцінці ризиків переховування.
При оцінці ризику переховування у цьому провадженні суд враховує той факт, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені тяжкого кримінального правопорушення проти власності, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. На теперішній час існують підстави стверджувати, що ризик втечі вірогідний, виходячи із суворості покарання.
Автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження чи зміну обвинуваченому запобіжного заходу, суд враховує те, що існування ризику втечі знаходиться у взаємозв'язку з іншими факторами, зокрема соціальне та матеріальне становище ОСОБА_4 , який офіційно не працевлаштований, вчинив злочин, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час загальної мобілізації.
Тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , а так само й покарання, яке може бути призначено, з урахуванням особи обвинуваченого, дає підстави вважати, що саме запобіжний захід, пов'язаний з ізоляцією від суспільства станом на дату розгляду питання зможе попередити ризик ухилення від суду.
Суд погоджується і з доводами прокурора про те, що існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 раніше судимий.
У цій конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи обвинувачених та саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України та забезпечити його належну поведінку.
Суд вважає, що інші, менш суворі запобіжні заходи, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених і продовження раніше обраного щодо них запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним.
З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що запобігти ризикам, визначених у пунктах 1 та 5 частини 1 статті 177 КПК - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюються, - можливо лише шляхом продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує два місяця.
Щодо альтернативного заходу.
Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб".
Оцінюючи національне законодавство, ЄСПЛ у справі "Істоміна проти України" зауважив, що відповідно до ч. 4 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України (КПК) слідчий суддя визначає розмір застави «…з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього».
Відносно ОСОБА_4 при застосуванні запобіжного заходу визначено розмір застави на рівні 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560,00 грн.
Застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім - забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. ЄСПЛ наголосив на тому, що суд повинен так само обережно і ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди у справі може бути одним із факторів, що виправдовує вищу суму застави, але лише у поєднанні з іншими критеріями - серйозністю вчиненого злочину, ризику втечі та ін.
КПК України імперативно визначив межі розміру застави, яка може бути призначена в залежності від кваліфікації і тяжкості кримінального правопорушення.
У відповідності до положень статті 182 КПК України, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб запобігти бажанню особи, щодо якої застосовано заставу, будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. А тому розмір застави повинен бути встановлений з урахуванням належної особі власності, якою він може безперешкодно і без шкоди для близьких розпоряджатися для внесення застави, її майнового і сімейного стану, іншими словами, з огляду на особу обвинуваченого впевненість у тому, що перспектива втрати застави у випадку його неявки до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі.
Зважаючи на природу та обсяг злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 та необхідність забезпечення запобігання спробам переховуватися від суду, що розмір застави у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560,00 гривень, забезпечить належну поведінку обвинуваченого.
Суд відхиляє покликання сторони захисту та обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу на особисте зобов'язання, оскільки ані сторона захисту, ані обвинувачений не надали суду належних доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_4 має соціальні зв'язки, власне житло, постійне місце проживання.
Керуючись статтями 130, 131, 170-174, 314-317, 350,372, 376 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041710000759 від 07.08.2025 року, у відкритому судовому засіданні у приміщенні Металургійного районного суду міста Кривого Рогу на 13 годину 45 хвилин 26 вересня 2025 року.
В судове засідання здійснити виклик сторін кримінального провадження.
Доручити представнику персоналу органу пробації в особі Дніпровського районного відділу м. Кам'янське філії Державної установи «Центр пробації» в Дніпропетровській області (dn16@probation.gov.ua) скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований: АДРЕСА_1 , перебуває в Державній установі "Криворізька установа виконання покарань №3", до 26 вересня 2025 року, в разі неможливості надання - надати досудову доповідь в строк до 15 жовтня 2025 року.
Клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Криворізька установа виконання покарань №3" строком на 60 /шістдесят/ днів, а саме до 20 листопада 2025 року включно.
Визначений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави як альтернативного запобіжного заходу на рівні 60 560,00 грн. - залишити без змін.
Зобов'язати Державну установу "Криворізька установа виконання покарань (№3)" доставити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судові засідання згідно вимог про доставку в зал судових засідань № 309 (м. Кривий Ріг, пр-т Миру, 24).
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 23 вересня 2025 року о 12 год. 15 хв. в залі судового засідання №309 Металургійного районного суду міста Кривого Рогу (м. Кривий Ріг, пр-т Миру 24, третій поверх).
Суддя: ОСОБА_1