Провадження № 33/821/433/25 Справа № 705/5808/24 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Піньковський Р. В. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.
19 вересня 2025 року м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 червня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік
Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
З постанови судді вбачається, що ОСОБА_2 11 жовтня 2024 року о 23 годині 05 хвилин в с. Дмитрушки, вул. Миру керував автомобілем Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР), за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження у справі.
У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження посилається на те, що він є військовослужбовцем, тому через виконання бойового завдання не мав можливості приймати участь у судовому засіданні. Про існування оскаржуваної постанови дізнався через сайт ЄРДР, на якому вона була опублікована 30 червня 2025 року.
Зазначає, що постановою Броварського районного суду Київської області від 04 листопада 2024 року в справі № 361/404/24 апелянта вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З матеріалів даної справи вбачається, що відносно апелянта в 2024 році було складено аналогічний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що переданий в даній справі на розгляд суду.
Разом з тим, відповідальність за повторне протягом року вчинення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП передбачена за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин дії апелянта в цій адміністративній справі кваліфіковано неправильно, а суд, на його переконання, позбавлений можливості самостійно змінювати формулювання складу правопорушення та його кваліфікацію.
З цього приводу посилається на рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2005 року «Гречка проти України».
Вважає, що в даній справі відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 1, однак можливо наявний за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Це, на думку апелянта, говорить про те, що суд першої інстанції не звернув увагу на функції суду в ході розгляду справ про адміністративне правопорушення, вирішуючи спір в межах оголошеного правопорушення ОСОБА_1 , не врахував, що саме означеного складу правопорушення в його діях очевидно немає.
Крім того, зазначає, що постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області в справі від 23 березня 2025 року судом було постановлено матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст.130 КУпАП повернути до відділу ПД №2 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області для належного оформлення, через те що суд встановив в цій справі, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, тоді як кваліфікація, зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №148578, складеного 11 жовтня 2024 року, за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апелянт вважає, що вказані недоліки допущені при складенні та оформленні адміністративного матеріалу, позбавляють суд можливості здійснити всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин правопорушення та унеможливлюють прийняття законного, обґрунтованого та мотивованого рішення у справі.
Апеляційна скарга на постанову судді подана після закінчення 10-ти денного строку на апеляційне оскарження, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП. Однак клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження містить посилання на обставини, які є поважними, у зв'язку з чим вважаю за необхідне поновити строк апеляційного оскарження постанови судді.
Заслухавши пояснення захисника Прудивуса М.А., який підтримав апеляційні вимоги та надав пояснення аналогічні їх змісту, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону суддею було дотримано.
У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №148578 від 11 жовтня 2024 року, в якому приведені обставини вчиненого правопорушення.
Апеляційний суд визнає, що цей протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
У відповідності до національного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Зазначені у протоколі обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції такими доказами.
Актом огляду на стан алкогольного сп'янінні з використанням спеціальних технічних засобів від 11 жовтня 2024 року.
Також судом першої інстанції наданий аналіз відеозапису, який здійснений поліцейським за допомогою технічного засобу під час проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, на якому зафіксовано обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 , та його відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Попри доводи апелянта, апеляційним переглядом встановлено, що суддею районного суду відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Покликання апелянта на неправильну класифікацію інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є неспроможними, оскільки в судовому засіданні вони були предметом судового розгляду, суд дав їм відповідну оцінку.
Щодо цього судом першої інстанції зазначено, що під час судового розгляду встановлено, що дії ОСОБА_1 формально мають ознаки ч. 2 ст. 130 КУпАП, позаяк постановою Броварського районного суду Київської області від 04 листопада 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за вчинення правопорушення, що мало місце 06 січня 2024 року.
Разом з тим, оскільки на час складення стосовно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №148578 від 11.10.2024, ще не було винесено постанову Броварського районного суду Київської області від 04.11.2024, а отже відсутні підстави для кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 130 КУпАП за ознакою повторності.
У будь якому випадку суд не може погіршувати становище особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у випадку зміни обвинувачення.
Так само суд апеляційної інстанції не має права розглядати обвинувачення, що не було висунуте в суді першої інстанції.
За наявності встановлених судом першої інстанції обставин, що вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою та вмотивовано.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 червня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 червня 2025 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук