Номер провадження 22-ц/821/1350/27 Номер провадження 22-ц/821/1357/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №712/1504/24 Категорія: 305010400 Пироженко С.А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
23 вересня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т.Л.
суддіГончар Н.І., Сіренко Ю.В.
секретар Івануса А.Д.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача - адвоката Клименка Олександра Сергійовича на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.05.2025 (повний текст складено 15.05.2025, суддя в суді першої інстанції Пироженко С.А.) та додаткове рішення вказаного суду від 15.05.2025 (повний текст складено 15.05.2025) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова Якість «Дільниця 3» про відшкодування майнової та моральної шкоди,
у лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, яким просила стягнути з відповідача на її користь завдану залиттям квартири матеріальну шкоду в розмірі 53 750,00 грн., 50 000,00 грн. моральної шкоди та судові витрати.
В обґрунтування вказала на те, що їй на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору обміну від 01.03.2002, зареєстрованого за № 1231.
В серпні 2023 року та 01.10.2023 року відбулося два залиття належної їй квартири через течію стоякового каналізаційного трубопроводу в перекритті між квартирами першого та другого поверхів, що завдало їй суттєвих збитків.
Вона двічі зверталася до департаменту житлово-комунального господарства виконавчого комітету Черкаської міської ради та ТОВ «УК «НОВА ЯКІСТЬ» з питання направлення комісії з метою належної фіксації наслідків залиття належної їй квартири. Листом від 02.11.2023 року № 11929-2; 12485-2 їй було рекомендовано звернутися до ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 3». Проте, їй листом від 25.10.2023 року № 672/3 повідомили, що станом на 23.10.2023 року, візуальний огляд її квартири за фактом залиття в серпні місяці та 01.10.2023 року, із складанням акту, є недоцільним.
24.11.2023 нею було отримано звіт про оцінку ринкової вартості збитків, нанесених в результаті залиття приміщень квартири, що належить їй на праві власності. За вказаним звітом, ринкова вартість збитків, що виникли від залиття приміщень квартири становить 53 750 грн.
Завдання збитків спричинено неналежним обслуговуванням внутрішньо будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного житлового будинку з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «НОВА ЯКІСТЬ».
06.12.2023 нею на адресу відповідача направлено претензію з вимогою сплатити вартість спричинених збитків, однак дана вимога залишилась проігнорованою.
Крім того позивач зазначає, що масштаби пошкоджень вплинули на її звичайний спосіб життя, значна частина речей потребує відновлення, що потребує додаткових сил та матеріальних витрат. Також в результаті аварії з появою грибка та чорної плісняви в квартирі можливі негативні наслідки для її здоров'я. З моменту затоплення вона постійно перебуває у стресі, що також негативно впливає на її здоров'я. Відсутність реагування на її заяви з боку обслуговуючої організації, невжиття заходів щодо огляду квартири та складення акту залиття, відсутність відповіді на претензію завдало і продовжує завдавати їй моральної шкоди, яку оцінює в розмірі 50 000 грн.
Зазначені обставини обумовили звернення позивача з цим позовом до суду.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.05.2025позов у справі задоволено частково.
Суд першої інстанції встановивши факт залиття квартири позивача, причину та розмір завданої шкоди її майну та враховуючи, що відповідач не довів відсутність його вини у заподіянні шкоди, дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача майнової шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири у розмірі 53 750,00 грн.
Крім того, суд погодився із доводами позивача про перенесені нею моральні переживання внаслідок пошкодження належного їй майна, та врахувавши характер і обсяг душевних страждань, яких зазнала позивач, їх характеру, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, задовольнив позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди частково та стягнув з відповідача на її користь 10 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Додатковим рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.05.2025 з відповідача на користь позивача стягнуто витрати на правову допомогу в розмірі 18 000,00 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник відповідача -адвокат Клименко О.С. подав 16.06.2025 через канцелярію апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, додаткове рішення суду від 15.05.2025 скасувати як похідне.
В обґрунтування вказано на те, що суд в порушення вимог ст. 51 ЦПК України у справі, призначеній до розгляду в порядку спрощеного провадження, замінив відповідача після другого судового засідання на підставі клопотання позивача. Крім того, подані позивачем документи не містять належних, допустимих, достовірних доказів, які свідчать про залиття квартири, чи взагалі таке мало місце, його дату, а також того, що така подія трапилася за безпосередньої участі, дії чи бездіяльності відповідача та наявності його вини. Також за твердженням скаржника у матеріалах справи відсутній договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком і відповідно такий судом не досліджувався. Судом не встановлено ні обсягу повноважень ні обсягу відповідальності управителя за договором, що унеможливлює прийняття законного рішення у даній справі, адже усі висновки суду щодо обсягу відповідальності та обсягу повноважень без дослідження первинного документу ґрунтуються на припущеннях. Всі звернення позивача відносно залиття квартири направлялися першому відповідачу - іншій юридичній особі.
На думку скаржника матеріали справи не містять жодного акту-претензії, складеного у відповідності до вимог Закону, а також жодного документа, який би визначив конкретну дату імовірного затоплення, його причину, а також інформації щодо конкретних порушень, допущених відповідачем.
В апеляційній скарзі також вказано на те, що звіт про оцінку ринкової вартості, що у тому числі убачається із його змісту ґрунтується на підставі аналізу інформації, одержаної від замовника в усній формі та розрахунки витрат не співмірні з обсягами ніби то завданої шкоди позивачу і свідомо суттєво завищені.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
При розгляді справи встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач є власником однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору обміну від 01.03.2002, зареєстрованого за № 1231.
Позивач вказує, що в серпні 2023 року та 01 жовтня 2023 року відбулося два залиття належної їй квартири через течію стоякового каналізаційного трубопроводу в перекритті між квартирами першого та другого поверхів, що завдало їй суттєвих збитків.
ОСОБА_1 двічі зверталася до департаменту житлово-комунального господарства виконавчого комітету Черкаської міської ради та ТОВ «УК «НОВА ЯКІСТЬ» з питання направлення комісії з метою належної фіксації наслідків залиття належної їй квартири, що підтверджено відповідними заявами (а.с.17, 20).
Листом ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 3» від 25.10.2023 № 672/3 ОСОБА_1 повідомлено, що станом на 23.10.2023, візуальний огляд її квартири за фактом залиття в серпні місяці та 01.10.2023 року, із складанням акту, є недоцільним (а.с.21).
Листом від 02.11.2023 № 11929-2; 12485-2 позивачу було рекомендовано звернутися до ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 3» (а.с.22).
Листом від 13.11.2023 за №722/3 ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 3» повідомила позивача, що компанією було направлено представника за зазначеною у справі адресою для з'ясування усіх істотних обставин справи. Після візуального огляду приміщень до яких було надано доступ, було встановлено недоцільність складення документів щодо фіксації залиття квартири, оскільки неможливо встановити сам факт залиття, конкретну дату залиття, його причини та наслідки (що є обов'язковими елементами для фіксації), а частково демонтоване покриття підлоги (лінолеуму) та сухі жовті плями на підлозі під цим покриттям жодним чином не свідчить про неналежне надання послуги з управління багатоквартирним будинком та не містять жодного причинно-наслідкового зв'язку із наданням вказаної послуги. У ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 3» відсутні підстави для задоволення вимог щодо створення чи участі у роботі комісії (а.с.23).
24.11.2023 позивачем отримано звіт про оцінку ринкової вартості збитків, нанесених в результаті залиття приміщень квартири, що належить їй на праві власності. За вказаним звітом, ринкова вартість збитків, що виникли від залиття приміщень квартири становить 53 750 грн.
Позивач у своєму позові зазначає, що завдання збитків спричинено неналежним обслуговуванням внутрішньо будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного житлового будинку з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «НОВА ЯКІСТЬ».
06.12.2023 позивачем на адресу ТОВ «Управлінська компанія «НОВА ЯКІСТЬ» направлено претензію з вимогою сплатити вартість спричинених збитків, однак дана вимога залишилась проігнорованою (а.с.51-51).
Відповідач із позовними вимогами не погодився та у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачем не надано до суду достатніх доказів в обґрунтування своїх позовних вимог. Зокрема, позивачем не було надано жодних доказів, які свідчили б, що залиття квартири трапилося саме за участі відповідача. Причини такого залиття, як і взагалі сам факт залиття взагалі не досліджувався. Матеріали справи не містять жодних доводів чи доказів як вини Товариства у залитті квартири, так і факт існування такої події взагалі. Звіт про оцінку ринкової вартості збитків, наданий позивачем, не можна вважати достовірним та таким, що може лягти в основу обґрунтування позовних вимог. Витрати по кошторису суб'єктом оціночної діяльності не лише ґрунтуються на припущеннях та усних поясненнях позивача, а і були свідомо суттєво завищені, що унеможливлює врахування такого звіту як судової будівельно-технічної експертизи у даній справі.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 пояснили, що, дійсно, було два залиття квартири, що належить позивачу. Викликалися аварійні служби, спускалися в підвал, там було виявлено причину затору в трубі, яка повертає до підлоги в квартиру, оскільки квартира знаходиться на першому поверсі будинку. Працівники аварійної служби прочищали дану трубу за допомогою троса. Однак, Акт складати відмовилися, рекомендували звернутися до майстра «Нової Якості». У зв'язку з тим, що труба в підвалі була закупорена зливними нечистотами, в квартирі позивача всі нечистоти пішли через унітаз і ванну, через що було пошкоджено коридор, ванну кімнату, кухню.
Правовідносини між сторонами у справі, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування», з наступними змінами та доповненнями, при розгляді позовів про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Також за вимогами ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. З урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.
За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Виключення, що не потребують доведення вини, визначені у ч. 2 вказаної норми.
З огляду на природу інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.
Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
З урахуванням вищенаведеного правового регулювання, позивач має довести факт заподіяння шкоди, її розмір, протиправність поведінки заподіювача (відповідача), а також причинний зв'язок між цією поведінкою та шкодою. Відсутність хоча б однієї із цих умов є підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування шкоди.
За обставин даної справи факт завдання шкоди позивачу підтверджується, неодноразовими зверненнями ОСОБА_1 з проханням направити комісію з метою з метою належної фіксації наслідків залиття належної їй квартири, показами свідків, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які пояснили, що, дійсно, було два залиття квартири позивача, викликалися аварійні служби, які спускалися в підвал.
При цьому, відповідач не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз не заявляв, не надав інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу шкоди, хоча це є процесуальним обов'язком відповідача, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція заподіювача шкоди.
Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, відповідач не довів відсутність його вини у заподіянні шкоди, відповідно, наявні підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача майнової шкоди, розмір якої відповідач не спростував належними та допустимими доказами, а також є підстави для відшкодування моральної шкоди, розмір якої відповідає перенесеним позивачем моральним переживанням внаслідок пошкодження належного їй майна, та враховуючи характер і обсяг душевних страждань, яких позивач зазнала, їх характеру, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.
Доводи апеляційної скарги щодо процесуальних порушень суду при заміні неналежного відповідача на належного, що відбулося не на відповідній стадії цивільного процесу, апеляційним судом оцінюються критично, оскільки це не є підставою для скасування по суті законного і обґрунтованого судового рішення.
Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника, що подані позивачем документи не містять належних, допустимих, достовірних доказів, які свідчать про залиття квартири, чи взагалі таке мало місце, його дату, а також того, що така подія трапилася за безпосередньої участі, дії чи бездіяльності відповідача та наявності його вини, а також розміру завданої шкоди, який на думку скаржника є завищеним, з огляду на те, що саме відповідач не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, при цьому клопотання про проведення відповідних судових експертиз не заявляв і не надав інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу шкоди, що є процесуальним обов'язком відповідача у спірних правовідносинах згідно з положеннями як ст. 1166 так і ст. 1167 ЦК України.
Апеляційний суд також відхиляє твердження апеляційної скарги про завищений розмір ремонтно-відновлювальних робіт помешкання позивача, оскільки такі носять голослівний характер та спростовуються долученими до справи доказами. Зокрема, звітом про оцінку ринкової вартості збитків, нанесених в результаті залиття приміщень квартири першого поверху десятиповерхового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 станом на 24.11.2023. Так, оцінювачем ПП «Ажіо» виявлено: сліди від затоплення у вигляді жовтих плям на площині оздоблення стін, відставання шпалер від стін, розриви; відставання та нещільне примикання лінолеуму до основи, деформації та розшарування, деформації та розшарування плит ДСП; розшарування та деформація дерев'яних елементів диванів та шафи.
Саме в межах виявлених ушкоджень оцінювачем і було визначено вартість ремонтних робіт для відновлення помешкання позивача.
Звіт виконано висококваліфікованим спеціалістом, який має відповідний сертифікат (а.с.49).
Крім того, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи позивач неодноразово зверталася щодо належної фіксації наслідків залиття її квартири, однак згідно, зокрема, і повідомлення відповідача від 25.10.2023 року № 672/3 вбачається відмова позивача у належному фіксуванні факту події. З огляду на це спростовуються і доводи апеляційної скарги, що всі звернення позивачем були адресовані іншій юридичній особі. Так, приведена вище відповідь відповідача свідчить про обізнаність відповідача про наявність події, однак відповідач не вжив необхідних заходів, не довів відсутність вини у заподіянні шкоди у належний спосіб та не спростував обсягу власних повноважень і відповідальності щодо помешкання позивача.
Аналогічні апеляційній скарзі доводи були викладені відповідачем у запереченні на позовну заяву, заявлені суду першої інстанції під час судового розгляду справи, однак належних та допустимих доказів протилежних обставин справи суду надано не було, що свідчить про незгоду з висновками суду, а інших доводів, які б свідчили про те, що спір у справі суд першої інстанції вирішив невірно, подана апеляційна скарга не містить.
Також апеляційний суд відхиляє аргументи апеляційної скарги представника відповідача на додаткове рішення в даній справі про те, що воно похідне від основного судового рішення, адже питання про відшкодування за рахунок відповідача судових витрат на правничу допомогу вирішено у відповідності до приписів ст. 141 ЦПК України з урахуванням факту задоволення позовних вимог та доведеності відповідних судових витрат, а також складності та тривалості розгляду даної справи.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.05.2025та додаткове рішення від 15.05.2025 у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу представника відповідача - без задоволення.
На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за скаржником.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - відхилити.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.05.2025 та додаткове рішення вказаного суду від 15.05.2025 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова Якість «Дільниця 3» про відшкодування майнової та моральної шкоди - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 23.09.2025.
Суддя-доповідач
Судді