Рівненський апеляційний суд
Іменем України
18 вересня 2025 року м. Рівне
Справа № 561/1004/25
Провадження № 11-сс/4815/254/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Зарічненського районного суду Рівненської області від 05 серпня 2025 року, якою повернуто скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушеня до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР),
Ухвалою слідчого судді Зарічненського районного суду Рівненської області від 05 серпня 2025 року повернуто скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушеня до ЄРДР.
Як зазначено в обгрунтування цього рішення, слідчий суддя дійшов висновку що скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування розглядаються слідчим суддею за місцем знаходження органу досудового розслідування, а тому на думку слідчого судді, органом який здійснює розгляд даної справи є Голосіївський районний суд м. Києва, територіальна юрисдикція якого, розповсюджується на указану територію.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить вказане судове рішення скасувати та постановити нову ухвалу, якою призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
На бґрунтування цих вимог зазначив, що слідчий суддя, відмовивши у задоволенні його клопотання, не врахував приписи ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), відповідно до яких слідчий чи прокурор, не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відомості в ЄРДР, що зроблено не було. Вважає, що п.9 розділу ІІ наказу МВС №100 від 08.02.19 передбачає заборону передавати з одного підрозділу поліції до іншого матеріали з відомостями, що вказують на кримінальне правопорушення, незалежно від місця вчинення без їх реєстрації та внесення відомостей до ЄРДР, а тому скерування заяви з боку ВП №2 (смт.Зарчне) Вараського РВП ГУНП в Рівненській області до іншого органу є неправомірними та не спростовує бездіяльність вказаного підрозділу поліції, а також обов'язок що внесення відомостей до ЄРДР законодавством покладається на орган (підрозділ) до якого подано заяву.
Окрім того, оскільки ВП №2 (смт.Зарічне) Вараського РВП ГУНП в Рівненській області територіально знаходиться в смт.Зарчіне, скарга на бездіяльність подана до місцевого суду, а тому в даному випадку слід застосувати аналогію закону за правилами передбаченими КПК.
Також просить здійснити розгляд цієї скарги за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судової справи, колегія суддів приходить таких висновків.
Прокурор та апелянт ОСОБА_5 04.09.2025 будучи належним чином повідомлені про дату та час судового розгляду за допомогою електронного засобу зв'язку в судове засідання не з'явилися, ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просив проводити судовий розгляд без його участі, колегія суддів вважає за можливим проводити судовий розгляд за відсутності учасників.
Згідно приписів ч.1 ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як убачається з матеріалів судового провадження, 03.08.2025 року ОСОБА_5 звернувся до відділення поліції № 2 (смт.Зарічне) Вараського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області із заявою про внесення відомостей в ЄРДР та розпочати досудове розслідування за ст.ст. 343, 456, 289 КК України, проте усупереч ст. 214 КПК відомості про кримінальне правопорушення упродовж 24 годин з моменту отримання заяви в ЄРДР не були внесені.
Зі змісту заяви ОСОБА_5 слідує, що 17.07.2025 на території Голосіївського району м.Києва, а саме проспект Науки, 119-В - ГБК "Хвиля" невстановлена особа незаконно заволоділи транспортним засобом Toyota Camry синього кольору, VIN № НОМЕР_1 , який є спільним сумісним майном заявника та ОСОБА_6 та на евакуаторі, без відповідних на те підстав доставила його на територію Рівненської області (вул.Чорновола 49, с.Біла Криниця). За фактом незаконного заволодіння даного транспортного засобу в той же день, 17.07.2025 ОСОБА_5 надано пояснення слідчо-оперативній групі Голосіївського УП ГУНП м.Києва при їх прибутті на місце події.
Загальновідомо, що с.Біла Криниця не віднесено до територіальної підсудності Зарічненського районого суду Рівненської області.
Положеннями глави 26 КПК, підсудність скарг, які подаються в порядку ст. 303 КПК не врегульовано нормами чинного законодавства. Відповідно до ч.1 ст. 306 КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Норми чинного КПК визначають, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Виходячи з аналізу ст. 32 КПК щодо територіальної підсудності, слідує, що, у тому числі, і скарги на рішення, дії або ж бездіяльність слідчого, прокурора підлягає розгляду місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Виходячи з вимог вказаної норми Кримінального процесуального закону, скарги, клопотання подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює відповідне розслідування. При цьому органом досудового розслідування є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України; 3) підрозділи детективів органів Бюро економічної безпеки України.
Правила про підсудність випливають із основних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засад кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК, а також засад організації судової влади, зокрема розділом 1 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», які безпосередньо ґрунтуються на принципах побудови системи судів загальної юрисдикції, встановлених ч. 1 ст. 17 цього Закону, а саме територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Згідно практики Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, «Мельник проти України» від 28.03.2006 року.
Оскільки органом досудового розслідування в даній справі є Голосіївський УП ГУНП м.Києва, що не перебуває під територіальною юрисдикцією Зарічненського районного суду Рівненської області, дана скарга повинна подаватись до суду у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, зокрема Голосіївського районного суду м.Києва, а тому оскільки норми чинного КПК визначають, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про повернення скарги ОСОБА_5 .
Водночас колегія суддів зауважує, що ухвалою слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 08.08.2025 задоволено скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора Сарненської окружної прокуратури Рівненської області та зобов'язано уповноважену особу Сарненської окружної прокуратури Рівненської області внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінальних правопорушень за ст.ст. 289, 343, 256 КК, за заявою ОСОБА_5 від 03.08.2025.
Наведені обставини дають підставу для висновку, що разі наявності судового рішення за результатом розгляду скарги особи, яка вважає, що її права були порушені, наступні скарги цієї особи з приводу бездіяльності уповноваженого суб'єкта за клопотанням особи щодо того ж самого зобов'язання вчинити певні дії не можуть бути предметом повторного судового розгляду; багаторазове подання до слідчого судді скарг особою, дотримання прав якої вже були предметом судового контролю, може свідчити про зловживання нею правом на подання скарги, що має наслідком залишення скарги без розгляду.
У зв'язку з наведеним колегія суддів приходить до висновку, що скарга подана з порушеннями правил територіальної юрисдикції, ухвала слідчого судді відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог ОСОБА_5 .
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Зарічненського районного суду Рівненської області від 05 серпня 2025 року, якою повернуто скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушеня до ЄРДР, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.
Ця ухвала остаточна, касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3