Справа № 761/3324/25
Провадження № 2/761/4902/2025
24 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Юзькової О.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, з огляду на наступне. 08.06.2007 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис № 495. Від шлюбу народились діти: дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З початку 2023 року сторони разом не проживають, спільне господарство не ведуть, спільного бюджету не мають, фактичних сімейних відносин не підтримують. Таким чином, шлюб має лише формальний характер. Подальше збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивача, в зв'язку з чим вона наполягає на його розірванні. Спір про місце проживання дітей між сторонами відсутній. За таких обставин, позивача просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 08 червня 2007 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві, актовий запис № 495
Провадження у справі відкрито 11.02.2025, відповідно до положень ст. ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, де ОСОБА_2 зазначив, що не заперечує проти розірвання шлюбу з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який було укладено 08.06.2007.
Дослідивши матеріали справи, та надавши належну оцінку наявним доказам, суд приходить до наступних висновків.
Встановлено, що 08 червня 2007 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 було укладено шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві, актовий запис № 495.
Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копії свідоцтв про народження наявні в матеріалах справи).
Як вбачається з позовної заяви сторони проживають окремо один від одного, не ведуть спільне господарство з 2023 року.
Зазначені в позові обставини не заперечуються і не спростовуються відповідачем ОСОБА_2 .
Так, позивач вказує, що шлюб носить формальний характер, його збереження не відповідає інтересам ОСОБА_1 .
Доказів, які свідчили б про можливість примирення сторін в ході розгляду справи отримано не було.
Також не було отримано і доказів, які б свідчили про те, що розірвання шлюбу буде суперечити інтересам сторін або неповнолітніх дітей.
Частиною 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За встановлених обставин, суд вважає за можливе задовольнити вимогу ОСОБА_1 про розірвання шлюбу оскільки його збереження не відповідає інтересам сторін.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Разом з тим, як було встановлено під час розгляду справи по суті сторони після укладення шлюбу прізвища не змінювали.
Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 142 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 2-5,11-13,141,196, 258,259352,354 ЦПК України, ст. ст. 24, 110,112, 113 СК України, суд -
Позов задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві, актовий запис № 495 -розірвати.
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову - 605 грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: