Справа № 761/31107/25
Провадження № 3/761/6317/2025
16 вересня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Кваша А.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Головного управління ДПС у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , працюючої на посаді бухгалтера ТОВ «АГРОХІМПАРТНЕР» (код 35745692), адреса місця роботи: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48, оф. 708,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 1810 від 23.04.2025 посадова особа ОСОБА_1 , бухгалтер ТОВ «АГРОХІМПАРТНЕР» (код 35745692), вчинив порушення ведення податкового обліку з порушеннями, а саме: п.п. 16.1.15 п. 16.1 ст. 16; п. 44.6 ст. 44; п. 85.2 ст. 85; п. 189.1 ст. 189, абз. г) п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року за №2755-VI, зі змінами та доповненнями, на підставі акта перевірки від 23.04.2025 №33526/Ж5/26-15-07-02-06-01/35745692.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, в той же час на адресу суду скерувала заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, вказала, що не погоджується з протоколом про адміністративне правопорушення №1810 від 23.04.2025, складеним головним державним інспектором ГУ ДПС у м. Києві Данчук І.О., уважають, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення, а також спливом строків притягнення до відповідальності. Зазначила, що перевірка, на підставі якої був складений протокол, проводилась з 08.04.2025 по 14.04.2025, термін проведення перевірки було продовжено на 2 робочі дні. 28.04.2025 року ТОВ «АГРОХІМПАРТНЕР» отримало Акт від 23.04.2025 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОХІМПАРТНЕР» №33526/Ж5/26-15-07- 02 06-01/35745692, з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн за лютий 2025, задекларованого у попередніх звітних періодах за грудень 2022, січень-грудень 2023, січень-грудень 2024, січень 2025.
Керуючись положеннями пункту 86.7 статті 86 Кодексу Товариством були подані заперечення на Акт перевірки. Проте, листом ГУ ДПС у м. Києві від 26.05.2025 №14863/ж12/26-15-07-02-06-07 ТОВ «АГРОХІМПАРТНЕР» повідомлено про те, що за результатами розгляду заперечення на Акт перевірки вирішено висновки Акту від 23.04.2025 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АГРОХІМПАРТНЕР» №33526/ Ж5/26-15-07- 02-06-01/35745692 залишити без змін, заперечення - без задоволення 16.06.2025 засобами поштового зв'язку ТОВ «АГРОХІМПАРТНЕР» направило скаргу до ДПС України щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, яка, в свою чергу, була отримана 17.06.2025 та зареєстрована ДПС України за вхідним № 1403/С/6. 15.07.2025, засобами поштового зв'язку, Товариство отримало Рішення ДПС України про продовження строку розгляду скарги до 15.08.2025 (включно). Однак, не зважаючи на той факт, що до цього часу не встановлена наявність або відсутність факту порушення податкового законодавства, посадова особа ГУ ДПС у м. Києві склала протокол про адміністративне правопорушення.
У зв'язку з чим просила, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення та спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Суддя, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне правопорушення, акт перевірки, заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, дійшла наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 163-1 КпАП України, відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КпАП України доказами про справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких в передбаченому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному вивченні справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В той же час, ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України вважаю такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх невідповідністю нормам ст. 256 КУпАП, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.
Наявна у матеріалах справи копія акту перевірки від 23.04.2025 не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки як встановлено під час судового розгляду ОСОБА_1 не погоджуючись із актом 23.04.2025 звернулась зі скаргою до ДПС України в порядку ст. ст. 53, 86 ПК України не погоджуючись із висновком акту відомості про результати такого оскарження у суду відсутні, в той же час до заперечень ОСОБА_1 долучено рішення ДПС України про продовження строку розгляду скарги, а тому станом на день судового розгляду акт перевірки не може бути визнаний допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Будь-яких інших доказів на підтвердження провини ОСОБА_1 окрім акту від 23.04.2025 до матеріалів провадження не долучено.
Протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
У відповідності до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015року у праві №5-рп/2015 визначено, що у наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч.1 ст.14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, оскільки докази не можуть ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджено в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, ст. 163-1, 247, 283-285 КУпАП, суддя
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя О.П. Хардіна