СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/16176/25
пр. № 3/759/5952/25
22 вересня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Васильєва К.О., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП невідомо, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 122-4, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 02.06.2024 о 18 год. 40 хв. рухався по Берестейському Шосе у м.Києві (розворот на санаторій «Перемога»), керуючи ТЗ «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності, при перестроюванні не впевнився у безпечності маневру, не надав переваги у русі ТЗ «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався прямо, чим змусив його вживати заходів для уникнення зіткнення, що у подальшому призвело до наїзду автомобілем «Hyundai Elantra» на металевий відбійник. При ДТП транспортний засіб «Hyundai Elantra» отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.3 ПДР, за що відповідальність передбачена за ст. 124 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_1 02.06.2024 о 18 год. 40 хв. рухався по Берестейському Шосе у м.Києві (розворот на санаторій «Перемога»), керуючи ТЗ «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності, та будучи причетним до ДТП з автомобілем «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_2 , не дочекавшись працівників поліції для оформлення матеріалів ДТП - залишив місце пригоди. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. «а» п. 2.10 ПДР, за що відповідальність передбачена за ст. 122-4 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що 02.06.2024 він рухався по Берестейському Шосе, заяйняв крайнє ліве положення на смузі для розвороту, але автомобіль, що рухався попереду зупинився з невідомих причин, тому він виїхав вправо в другу смугу руху, пересвідчившись що нікому не заважає, об'їхав перешкоду та знову зайняв крайню ліву смугу для розвороту. Він не чув ніяких звукових сигналів, не бачив жодних автомобілів на тій смузі, на яку перелаштовувався. Коли його автомобіль вже перебував на розвороті, до нього підійшов якийсь чоловік та почав фотографувати, в цей момент йому почали подавати звукові сигнали інші водії та він поїхав далі.
Інший учасник ДТП ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 02.06.2024 він рухався в крайній лівій смузі по Берестейському шосе в сторону м. Житомир зі швидкістю потока. Зі смуги розвороту зліва раптово в його смугу руху виїхав автомобіль «Chevrolet Aveo». Він намагався уникнути зіткнення і відразу почав гальмувати та викрутив руль вправо, оскільки покриття було мокрим після дощу, його автомобіль розвернуло, він зіткнувся лівим боком із відбійником та його відкинуло на узбіччя. Автомобіль «Chevrolet Aveo» в цей час об'їхав зправа дві автівки та знову перелаштувався в смугу для розвороту. Він підійшов до автомобіля «Chevrolet Aveo», проте водій замкнувся всередині та не вийшов, потім поїхав.
Експерт ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що маневр автомобіля «Chevrolet Aveo» відбувся не на перехресті, тому був несподіваним для водія «Hyundai Elantra» та створив для нього аварійну ситуацію. Водій вжив заходів для уникнення зіткнення, проте через мокре покриття автомобіль став некерованим, що призвело до наїзду на відбійник. Водій автомобіля «Chevrolet Aveo» під час виконання маневру розвороту повинен був керуватись п. 10.4 ПДР, оскільки він виконував маневр перестроювання, то повинен був керуватись п. 10.3 ПДР, тобто дати дорогу автомобілю «Hyundai Elantra», який рухався в тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись.
Ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, а саме: протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №393105 від 16.07.2025 та серії ЕПР1 №393111 від 16.07.2025, які складені відносно ОСОБА_1 , схему місця ДТП, та інші матеріали справи у їх сукупності, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Враховуючи встановлений механізм ДТП, умови дорожньої обстановки, в якій вона відбулася, а також характер дій учасників пригоди, суд приходить до висновку, що водій ОСОБА_1 повинен був керуватись вимогами п. 10.3 ПДР України та виникнення ДТП є прямим наслідком допущення порушень п.10.3 ПДР України саме ОСОБА_1 .
Положеннями ст. 124 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
А положеннями ст. 122-4 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до п.п. «а» п. 2.10 ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП характеризується наявністю вини у формі умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені правила дорожнього руху і прагне до цього.
Як встановлено в судовому засіданні із пояснень ОСОБА_1 , він не мав на меті приховувати факт дорожньо-транспортної пригоди або обставини її скоєння, оскільки зіткнення з його автомобілем не було. А отже, умисел на вчинення правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП в його діях відсутній.
Суд зазначає, що сам факт події дорожньо-транспортної пригоди і не залишення винної особи на місці, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки у даному випадку слід також встановити обставини, які свідчать про те, що це було свідомим та умисним діянням.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП слід закрити за відсутністю у його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Разом з тим, згідно із п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушення - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Як вбачається з матеріалів справи адміністративне правопорушення було вчинено ОСОБА_1 02.06.2024, протокол про адміністративне правопорушення складений 16.07.2025. Справа відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями у провадження судді Васильєвої К.О. надійшла 23.07.2025.
З огляду на вищенаведене, строки накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закінчилися, а відтак, провадження у справі відносно нього підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 9, 23, 33, 38, 122-4, 124, 245, 251-252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 Кодексу.
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя К.О. Васильєва