Справа № 607/2836/25Головуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В.
Провадження № 22-ц/817/834/25 Доповідач - Хома М.В.
Категорія -
24 вересня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Хома М.В.
суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дячук Сніжана Ігорівна на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 травня 2025 року, постановлене суддею Ромазаном В.В. у справі №607/2836/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,
У лютому 2025 році ОСОБА_1 звернулась в суд з вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог вказувала, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який було розірвано рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 03 травня 2012 року. В шлюбі у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначала, що після розірвання шлюбу між сторонами син залишився проживати з нею та вона несе витрати на його утримання. Добровільної згоди щодо сплати аліментів на утримання дитини між сторонами не досягнуто.
На даний час ОСОБА_3 навчається у Львівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут, що в свою чергу збільшило кількість витрат, які несе ОСОБА_1 .
Просила стягнути з відповідача на її користь кошти на щомісячне утримання сина в розмірі 10 000,00 грн, починаючи з дня звернення з позовом і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 травня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн щомісячно, починаючи з 10 лютого 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів допущено до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
В апеляційній скарзі представниця ОСОБА_1 - адвокат Дячук С.І. просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує, що рішенням суду не враховано майновий стан відповідача та наявність у нього рухомого та нерухомого майна.
Зазначає, що судом під час розгляду справи порушено норми процесуального права, що проявилось у відмові в задоволенні клопотання щодо витребування доказів - інформації з банківських установ про рух коштів та наявність відкритих рахунків, суд обмежився лише інформацією про доходи відповідача з Єдиного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів.
Також вказує, що судом помилково розцінено факт навчання дитини в ліцеї як перебування його на державному забезпеченні, з огляду на те, що ОСОБА_3 перебуває на частково державному забезпеченні, однак витрати на проїзд, лікування, проживання та кишенькові витрати повністю несе позивачка.
У відзиві ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що суд повно та всебічно дослідив обставини справи, визначена сума аліментів відповідає принципу забезпечення належного утримання дитини.
Зазначає, що він добровільно сплачував аліменти на підставі усної домовленості в розмірі 3000,00 грн щомісячно, а також за необхідності надсилав сину кошти на кишенькові витрати. Також зазначає, що має на утриманні ще одного неповнолітнього сина, 2018 року народження.
Вказує, що сума аліментів фактично співвідноситься з розміром його доходів, на підтвердження розміру доходів зазначає довідку Пенсійного фонду України.
Також вважає, що наявність у нього рухомого та нерухомого майна, із визначенням його ринкової вартості не може слугувати підставою для визначення розміру аліментів, оскільки відсутні таке майно не відчужується.
Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд врахував стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. При цьому, визначаючи розмір аліментів у сумі 5000 грн щомісячно, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_2 є особою працездатного віку, отримує доходи, володіє рухомим та нерухомим майном, а також врахував перебування на його утриманні неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також при визначені розміру аліментів судом враховано матеріальний стан позивачки та ту обставину, що ОСОБА_3 перебуває на частковому державному забезпеченні у Львівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, враховуючи наступне.
Обставини справи.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 03 травня 2012 року.
У даному шлюбі народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , видане 08.06.2010 р. відділом РАЦС Тернопільського міського управління юстиції.
ОСОБА_3 зареєстрований із матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 навчається у в 9-В класі Львівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут та знаходиться на неповному державному забезпеченні. Згідно розпорядку дня ліцею на 2024-2025 н.р. (зі змінами, діє з 28.10.2024 р.), затвердженого наказом начальника КЗ ЛОР «Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут» від «24» жовтня 2024 р. № 277-од, ліцеїсти із понеділка по п'ятницю перебувають у приміщенні ліцею.
Відповідач ОСОБА_2 із 20 лютого 2018 року перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , видане 20.02.2018 р. Львівським міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
У даному шлюбі народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , видане 10.07.2018 р. Шевченківським районним у місті Львові Відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
ОСОБА_2 є засновником та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Палаш» та його дохід за період із вересня 2024 року по лютий 2025 року становить 39 340,00 грн.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №204221293 від 16.03.2020 р., за ОСОБА_2 на праві приватної власності зареєстровано житловий будинок по АДРЕСА_2 .
Також ОСОБА_2 на праві власності належить автомобіль «Lexus LX570», 2008 року випуску, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру МВС стосовно зареєстрованих транспортних засобів.
Позивачка ОСОБА_1 працює в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області та її дохід за 2023 рік склав 406 916 грн, за період із 01 листопада 2024 року по 30 квітня 2025 року - 253 135, 94 грн.
Апеляційним судом було задоволено клопотання позивачки ОСОБА_1 про витребування у банківських установах інформації про відкриті рахунки ОСОБА_2 та залишок коштів на них.
Згідно наданих на запит апеляційного суду відомостей з банківських установ, відповідач ОСОБА_2 має такі рахунки в банках та залишок коштів на них:
- АТ "КБ "Приват Банк", за період з 01.01.2024 - 01.06.2025 року загальна сума надходжень 202 444,65грн.
- АТ "Універсал Банк", за період 01.01.2024 - 01.06.2025 року загальна сума надходжень 265 390,80грн.
АТ "Укрсиббанк", АТ "А-Банк", АТ "Ощадбанк" - інформація про відкриті або закриті рахунки у вказаний період відсутня.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (частина друга статі 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України, якою на батьків покладено обов'язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року,визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно із частинами першою, другою статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; та інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до частини третьої статті 183 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до частини першої статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.
Визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача, суд першої інстанції з врахуванням вимог ст. 182 СК України дійшов до законного та обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дитини у розмірі 5000,00 грн щомісячно.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки визначений розмір аліментів є вищим від визначеного законом прожиткового мінімуму для дитини віком 6-18 років, та відповідає наявним у матеріалах справи доказам матеріального та сімейного стану платника аліментів, а також судом враховано інші обставини, визначені ст. 182 СК України.
Доводи апеляційної скарги щодо неповного з'ясування судом першої інстанції обставин справи, зокрема неврахування наявності у відповідача рухомого та нерухомого майна, сукупна вартість якого, на думку апелянта, перевищує його офіційні доходи, колегія суддів оцінює критично з тих підстав, що наявність у власності відповідача одного житлового будинку загальною площею 213 кв.м. (право власності на який зареєстровано у 2020 році на підставі декларації про готовність об»єкту до експлуатації від 04.02.2017 року) та одного автомобіля Lexus LX 570, 2008 року випуску (набутого у 2021 році), без доказів дійсної вартості такого майна, не дає підстав для зміни рішення та визначення аліментів у розмірі більшому, аніж визначено судом першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги щодо наявності у відповідача доходу, який дозволяє сплачувати аліменти в більшому розмірі, колегія суддів оцінює критично, враховуючи наступне.
Витребувана апеляційним судом за клопотанням позивачки інформація з банківських установ щодо відкритих рахунків та коштів на них не підтверджує наявності у відповідача значного доходу, а отже, не дає підстав для визначення розміру аліментів у розмірі більшому, аніж визначено судом першої інстанції.
Щодо доводів апеляційної скарги про необхідність стягнення аліментів у розмірі 10 000,00 грн щомісячно, оскільки витрати на утримання дитини перевищують зазначену суму, колегія суддів зазначає, що вказані витрати, зокрема, 2400 грн щомісячно на дорогу Тернопіль-Львів, 2000 грн щомісячно лінзи та вітаміни, не підтверджені доказами. Крім цього, стягнуті судом аліменти у розмірі 5 тис грн покривають 1/2 зазначених в апеляційній скарзі витрат на дитину.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, які є достатньо мотивовані.
Рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування чи зміни з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дячук Сніжана Ігорівна - залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, визначених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 24 вересня 2025 року.
Головуюча М.В. Хома
Судді О.З. Костів
Б.О. Гірський