23 вересня 2025 року м.Суми
Справа №588/1720/24
Номер провадження 22-ц/816/834/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів :
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Рунова В. Ю.
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,
у присутності :
представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Моісеєнка Василя Володимировича,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження
в цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», про заміну сторони виконавчого провадження, стягувач - Акціонерне товариство «Ідея Банк», боржник - ОСОБА_1 , заінтересована особа - приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Закорко Вадим Вікторович,
Ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 23 жовтня 2024 року заяву ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено.
Замінено стягувача у виконавчому провадженні № 66276285 з виконання виконавчого напису, вчиненого 10.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрованого у реєстрі за № 126435, про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором Z06.00603.004518326 від 09.11.2018, а також плати за вчинення виконавчого напису в загальному розмірі 262376,50 грн, замінивши стягувача - АТ «Ідея Банк» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження відмовити за необґрунтованістю.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції належним чином не повідомив його про дату, час та місце розгляду заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, матеріали справи не містять доказів вручення йому заяви про заміну сторони та судової повістки про розгляд даної справи 23 жовтня 2024 року, а тому він фактично був позбавлений можливості бути присутнім в судовому засіданні та надавати письмові пояснення.
Вказує, що в ухвалі суду відсутні обґрунтовані посилання та підтверджуючі докази набуття ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 09 листопада 2018 року.
Разом з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 подано клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з перебуванням його складі Збройних Сил України.
Вислухавши думку представника апелянта, який підтримав заявлене клопотання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.
Так, статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 251, 252 ЦПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний або ж має право зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Разом з тим, процесуальні повноваження суду, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) регламентовані Розділом VI Цивільного процесуального кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що 10 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 126435, про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором Z06.00603.004518326 від 09 листопада 2018 року, а також плати за вчинення виконавчого напису в загальному розмірі 262376,50 грн (а.с. 5).
На підставі вказаного виконавчого напису, 26 липня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Закорко В.В. було відкрито виконавче провадження № 66276285 (а.с. 6).
Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія.
Згідно із ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів.
Відповідно до положень ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.
Статтею 90 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звертаючись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, посилалося на ст. 442 ЦПК України, та просило замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні.
Колегія суддів звертає увагу на те, що предметом цього судового розгляду є не розгляд справи по суті, а розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
У той же час, у справі щодо заміни сторони виконавчого провадження боржник та стягувач є сторонами у виконавчому провадженні, а не є сторонами (позивачем чи відповідачем) цивільної справи чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, тому перебування сторони виконавчого провадження у складі Збройних Сил України не є перешкодою для розгляду клопотання про заміну сторони виконавчого провадження та підставою для зупинення провадження у справі.
Також колегія суддів зауважує, що право боржника на зупинення вчинення виконавчих дій гарантовано положеннями Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.
Отже, у відкритому виконавчому провадженні обов'язком зупинити вчинення виконавчих дій на підставі статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» наділений виключно виконавець, який відкрив відповідне виконавче провадження та вчиняє відповідні виконавчі дії.
Таким чином, вирішення питання зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України не відноситься до процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) у цивільних справах.
За встановлених обставин колегія суддів вважає, що клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 251, 253, 381 ЦПК України, апеляційний суд
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складене 24 вересня 2025 року.
Головуючий: О.І. Собина
Судді: В.І. Криворотенко
В.Ю.Рунов