Дата документу 23.09.2025 Справа № 335/2563/25
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 335/2563/25 Головуючий у 1 інстанції Воробйов А.В.
Пр. № 22-ц/807/1519/25 Суддя-доповідач Кочеткова І.В.
23 вересня 2025 м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючої Кочеткової І.В.,
суддів Подліянової Г.С.,
Кухаря С.В.,
секретар Волчанова І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, треті особи, що не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом, -
за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2025 року,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до позовом до ГУ ПФУ в Запорізькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом.
Зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 , після смерті якого залишилася спадщина, до складу якої увійшла пенсія, недоотримана за життя спадкодавця. Окрім неї спадкоємцями першої черги за законом є сини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які не претендують на пенсійні виплати.
Приватний нотаріус ЗМНО Вартанова О.В. звернулася із запитом до ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо сум заборгованості, проте останній відмовив у видачі відповідної довідки, посилаючись на ст.61 Закону України «2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до якої суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишалися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
На підставі викладеного, позивачка просила стягнути з ГУ ПФУ в Запорізькій області недоотриману суму пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 у розмірі 241 380, 56 грн.. Судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2025 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_4 у розмірі 241380,56 грн.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 15 000 грн.
Стягнути з Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в дохід держави судовий збір у розмірі 2 413,80 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу через електронний суд, яка мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Апелянт вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків про те, що ОСОБА_1 має право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 на суму недоотриманої пенсії. Скаржник зазначає, що підстави для задоволення позову відсутні, вважає оскаржуване рішення не законним та не обґрунтованим.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Трифонов А.В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а доводи викладені в апеляційній скарзі вже були предметом розгляду в суді першої інстанції.
В засідання апеляційного суду належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи сторони, представники та треті особи не з'явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли. Суд визнав за можливе розглядати справу за їх відсутності.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 31.01.2024 Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (а.с. 36).
Позивачка як спадкоємець першої черги звернулася до приватного нотаріуса ЗМНО Вартанової О.С. із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка, подавши протягом шести місяців відповідну заяву.
ОСОБА_4 був пенсіонером і ветераном МОУ, перебував на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримував пенсію за вислугу років, призначену у відповідності до Закону України №2262 ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (а.с.23).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі №280/703/23 зобов'язано ГУ ПФУ в Запорізькій області у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких іншій осіб» провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 , виходячи із грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_3 №2939/с від 09.01.2023, з урахуванням посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (і з врахуванням раніше виплачених сум) (а.с. 33-35).
За даним судовим рішенням сформувалася доплата в сумі 231 380,56 грн., що підтверджується відповіддю УПФУ на звернення ОСОБА_4 від 14.07.2023 №11095-10540/С-02/8-0800/23. Визначену суму недоотриманих пенсійних виплат за життя ОСОБА_4 не отримав.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.09.2023 у справі №280/6485/23 зобов'язано ГУ ПФУ у Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 щомісячну доплату до пенсії, передбачену КМУ «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 у розмірі 2 000,00 грн. з дня припинення її виплати (а.с. 29-32).
За даним судовим рішенням сформувалася доплата в сумі 10 000,00 грн., що підтверджується відповіддю УПФУ на звернення позивачки від 09.01.2024 №663-23055/С-02/8-0800/24. Зазначену суму недотриманих пенсійних виплат за життя ОСОБА_4 також не отримав.
Загальна сума заборгованості УПФУ перед спадкодавцем становить 241 380,56 грн.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що не отриманні ОСОБА_2 кошти, присуджені судовими рішеннями, входять до складу спадщини, а тому позивачка як спадкоємець першої черги у відповідності до ст.ст.1216,1218 ЦК України має право на їх отримання .
Такі висновки суду першої інстанції апеляційний суд вважає правомірними, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з положеннями ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, тому сума недоотриманого щомісячного довічного грошового утримання, що належала батьку позивачки за життя і залишилась недоотриманою у зв'язку з його смертю, увійшла до складу спадщини, тому, позивач, прийнявши спадщину після батька, має право на отримання всієї суми недоотриманого ним щомісячного довічного грошового утримання.
Аналіз викладеного свідчить про неспроможність доводів апеляційної скарги про те, що у даному випадку правовідносини стосовно виплати щомісячного довічного грошового утримання є особистими і відносно них правонаступництво та спадкування недопустиме. Адже аналогічні висновки викладені у рішенні Конституційного Суду України № 4-рп/2016 від 08.06.2016, а також постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 667/1568/16.
Положеннями статті 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон № 2262-ХІІ - «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
Згідно з ч. 1 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону № 2262-ХІІ, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
При цьому, Цивільний кодекс України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання платежів.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.09.2020 у справі №428/6685/19, від 30.01.2024 у справі №420/8604/21.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, тому сума недоотриманих пенсійних виплат ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , чоловіку позивачки за життя і залишилась недоотриманою у зв'язку з його смертю, увійшла до складу спадщини, тому, позивачка, прийнявши спадщину після свого чоловіка, має право на отримання всієї суми які відповідачем своєчасно не були виплачені померлому ОСОБА_4 ..
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 243/13575/19 (провадження №61-11268сво20) надано правовий висновок, у якому зазначено, що припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
Відповідно до вимог ч. 1 - 3 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
За таких обставин, позивачка має право на отримання усієї суми невиплаченої пенсії за життя ОСОБА_4 .
ГУ ПФУ в Запорізькій області не надало жодних доказів того, що ОСОБА_4 не було проведено перерахунку невиплаченої пенсії на законних підставах. ОСОБА_4 мав право на перерахунок та виплату невиплаченої пенсії, встановлене рішеннями судів, які набрали законної сили. Законні підстави для невиконання належним чином цих рішень судів за життя ОСОБА_4 представником відповідача не доведені.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а тому оскаржуване рішення у відповідності до норм статей 374, 375 ЦПК України слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 374,375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішенням Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2025 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.
Повний текст постанови складено 24 вересня 2025 року.
Головуюча І.В. Кочеткова
Судді Г.С.Подліянова
С.В. Кухар