печерський районний суд міста києва
Справа № 757/42876/25-к
05 вересня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42024142410000233 від 14.11.2024, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 , за погодженням заступника начальника третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні №42024142410000233 від 14.11.2024, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024142410000233 від 14.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента від 24 лютого 2022 року № 64/2022 з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжено.
Наказом Міністерства оборони України від 20 травня 2016 року № 270 затверджено перелік органів військового управління, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міста Києва або Севастополя, до якого серед інших органів військового управління входять обласні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про Збройні Сили України» організаційну структуру Збройних Сил України серед іншого складають органи військового управління, до яких віднесено Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, викладені вище положення чинного законодавства України свідчать про те, що забезпечення мобілізаційної готовності та мобілізаційного резерву є невід'ємною частиною законної діяльності Збройних Сил України, а виїзд військовозобов'язаних осіб, осіб призовного віку, які підлягають або можуть підлягати призову за мобілізацією, за межі України без наявних на те правових підстав, а також неправомірне зняття з військового обліку осіб, які підлягають мобілізації та незаконне оформлення відстрочки, бронювання від мобілізації даних осіб, перешкоджає законній діяльності Збройних Сил України в частині їх обов'язку з підтримання належної мобілізаційної готовності та мобілізаційного резерву.
За версією слідства, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах (таких як: час, місце, спосіб тощо), однак не раніше введення на території України воєнного стану та оголошення загальної мобілізації, ОСОБА_5 з метою швидкого збагачення вирішив вчиняти кримінальне правопорушення, спрямоване на перешкоджанням законної діяльності Збройних Сил України та розробив план злочинних дій.
Вищевказаний злочинний план передбачав організацію протиправної діяльності щодо ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, шляхом організації виїзду військовозобов'язаних осіб та осіб призовного віку за межі України без наявних на те правових підстав, а також неправомірного зняття з військового обліку осіб, які підлягають мобілізації та незаконного оформлення відстрочки, бронювання від мобілізації даних осіб.
При цьому, ОСОБА_5 усвідомлюючи, що досягнення злочинної мети самостійно є неможливим та зумовлювало ретельну довготривалу підготовку за участі інших осіб, в тому числі зі службовими повноваженнями залучити до своєї протиправної діяльності невстановлених осіб на ім'я « ОСОБА_7 », « ОСОБА_8 », « ОСОБА_9 », « ОСОБА_10 », « ОСОБА_11 », « ОСОБА_12 » та інших.
Зокрема, відповідно до розробленого ОСОБА_5 плану вчинення злочину невстановлені особи на ім'я « ОСОБА_7 », « ОСОБА_8 », « ОСОБА_9 » та інші повинні були підшуковувати громадян України призовного віку, з метою отримання від них неправомірної грошової винагороди за виготовлення підроблених документів для зняття з військового обліку, відстрочки від призову, бронювання, використовуючи які останні також отримували право на виїзд за кордон під час мобілізації в умовах воєнного стану.
Після відшукання військовозобов'язаних осіб, які мають бажання за неправомірну вигоду ухилитися від військової служби , невстановлені особи на ім'я « ОСОБА_7 », « ОСОБА_8 », « ОСОБА_9 » та інші, передавали анкетні дані щодо них ОСОБА_5 .
В подальшому, ОСОБА_5 в залежності від терміновості оформлення документі встановлював розмір неправомірної вигоди, яка складала від 10 000 до 12 000 доларів США за нетермінове оформлення документів щодо ухилення від військового призову (оформлення в таких випадках тривало понад шість місяців), та від 20 000 до 25 000 тисяч доларів США за термінове оформлення документів щодо ухилення від військового призову (оформлення в таких випадках тривало приблизно три місяці).
При цьому, з метою конспірації своєї злочинної діяльності та унеможливлення бути викритим працівниками правоохоронних органів, ОСОБА_5 залучив до злочинної діяльності свою довірену особу - невстановлену особу на ім'я « ОСОБА_11 » для отримання від замовників грошей та в подальшому передачі їх іншим співучасникам злочину або ОСОБА_5 .
Отримавши згоду від громадян України, які підлягали військовому призову, на ухилення від нього та узгодивши ціну, яку вони повинні заплатити за вказані неправомірні послуги, ОСОБА_5 організовував виготовлення на них підроблених офіційних документів медичних закладів (історії хвороб, довідки тощо) та інших документів, необхідних для відстрочки, бронювання від мобілізації та зняття з військового обліку.
Для забезпечення організації виготовлення підроблених офіційних документів від імені медичних закладів, ОСОБА_5 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці залучив невстановлену особу на ім'я « ОСОБА_12 » та інших невстановлених осіб, які усвідомлюючи протиправність своїх дій спрямовану підроблення документів, використовуючи комп'ютерну техніку, офісне програмне забезпечення, друкарські пристрої (принтери), а також електронні зразки (шаблони) справжніх бланків документів медичних установ, виготовляли підроблені офіційні документи медичних закладів (історії хвороб, довідки тощо) та інші документи необхідні для відстрочки, бронювання від мобілізації та зняття з військового обліку.
Вищевказані підроблені офіційні документи були необхідними для виготовлення довідок військово-лікарських комісій щодо непридатності військовозобов'язаних громадян до військової служби з виключення останніх з військового обліку, які в подальшому використовувались для ухилення від призову на військову службу шляхом зняття з військового обліку, відстрочки, бронювання від мобілізації, а також виїзду за кордон.
При цьому, до процесу виготовлення довідок військово-лікарських комісій ОСОБА_5 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин залучив медичного працівника Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» на ім'я « ОСОБА_10 », який шляхом надання порад невстановленій особі на «ОСОБА_12», сприяв виготовленню довідок військово-лікарських комісій та підроблених медичних документів.
За вищевказані злочинні дії, направлені на виготовлення підроблених медичних документів з метою ухилення військовозобов'язаних громадян від мобілізації, невстановлена особа на ім'я « ОСОБА_12 » отримувала від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі від 15 000 до 30 000 гривень.
Після виготовлення вищезазначених довідок військово-лікарських комісій, щодо непридатності військовозобов'язаних громадян до військової служби та виключення останніх з військового обліку, а також інших документів необхідних для ухилення від мобілізації, останні через невстановлених досудовим розслідуванням осіб передавались ОСОБА_5 , який за невстановлених досудовим розслідування обставин скеровував їх військовозобов'язаним та іншим особам для направлення вказаних документів до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та інших державних установ з метою зняття осіб з військового обліку або отримання відстрочки та бронювання від мобілізації, а також використання вказаних документів для виїзду за кордон.
За вищевказаних обставин ОСОБА_5 діючи за попередньою злочинною змовою із невстановленими особами на ім'я « ОСОБА_7 », « ОСОБА_8 », « ОСОБА_9 », « ОСОБА_10 » та « ОСОБА_12 », а також іншими особами, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, які полягають у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та бажаючи їх настання, організував підроблення офіційних документів медичних установ, які стали підставою для видачі довідок військово-лікарської комісії та інших документів за допомогою яких військовозобов'язані особи ухилилися від військової служби по мобілізації в умовах воєнного стану шляхом зняття з військового обліку, отримання відстрочки, бронювання від мобілізації та незаконного перетину через державний кордон України.
Вищевказаними своїми умисними діями ОСОБА_5 перешкодив законній діяльності Збройних Сил України в частині забезпечення мобілізаційної готовності та мобілізаційного резерву, що виразилось у:
- організації злочинної діяльності, направленої на ухилення від військової служби військовозобов'язаних громадян України шляхом зняття з військового обліку, отримання відстрочки, бронювання та виїзду за кордон під час мобілізації в умовах воєнного стану з метою отримання неправомірної вигоди;
- організації пошуку громадян України призовного віку, з метою отримання від них неправомірної грошової винагороди за виготовлення підроблених документів та забезпечення ухилення від призову на військову службу шляхом зняття з військового обліку, отримання відстрочки, бронювання, виїзду за кордон під час мобілізації в умовах воєнного стану;
- організації здійснення підробки документів медичних закладів (історії хвороб, довідки тощо) та інших документів, необхідних для відстрочки, бронювання від мобілізації та зняття з військового обліку;
- організації (наданням вказівок, списків осіб) виготовлення підроблених документів медичних установ та інших документів на військовозобов'язаних осіб з метою отримання від них неправомірної грошової винагороди, зокрема: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ;
- організації видачі документів військово-лікарської комісії (довідок, постанов тощо), якими військовозобов'язаних осіб, зокрема: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , визнано непридатними для військової служби з вилученням з військового обліку, що також надало право вказаним особам перетинати державний кордон України;
- організації оформленні бронювання військовозобов'язаних осіб, зокрема: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 .
Крім того, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан, який діє ї по сьогоднішній день.
Пунктом 3 Указу передбачено, окрім іншого, що у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права й свободи людини та громадянина, передбачені ст. 33 Конституції України.
Разом з тим, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов'язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до «Правил перетинання державного кордону громадянами України» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 виїзд чоловіків призовного віку за межі України в умовах воєнного стану, за деякими виключеннями, не дозволяється.
Однак, незважаючи на обізнаність з вимогами вищевказаних нормативно-правових актів (в тому числі щодо заборони перетину державного кордону України осіб призовного віку в період воєнного стану, у ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 14.06.2023 виник умисел спрямований на сприяння за неправомірну вигоду у незаконному переправлені осіб через державний кордон України шляхом надання засобів для незаконного переправлення.
При цьому, ОСОБА_5 усвідомлюючи, що для реалізації злочинного умислу спрямованого на швидке незаконне збагачення шляхом вчинення кримінальних правопорушень, направлених на сприяння за неправомірну вигоду у незаконному переправлені осіб через державний кордон України шляхом надання засобів, одноосібно є неможливим, залучив до протиправної діяльності інших осіб, які не були обізнані про його вищевказані злочинні наміри.
Так, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але пізніше 14.06.2023 ОСОБА_5 залучив до своєї протиправної діяльності невстановлених осіб на ім'я « ОСОБА_7 », « ОСОБА_8 », « ОСОБА_9 » на яких покладались обов'язки з пошуку військовозобов'язаних громадян України призовного віку, які мають намір за грошову винагороду отримати пакет підроблених документів щодо непридатності до військової служби, використовуючи які останні зможуть незаконно переправитись через державний кордон України.
В подальшому, отримавши згоду від громадян України, які підлягали військовому призову, на виготовлення пакету підроблених документів для незаконного переправлення через державний кордон та узгодивши ціну, яку вони повинні заплатити за вказані неправомірні послуги, ОСОБА_5 організовував виготовлення на них підроблених офіційних документів медичних закладів (історії хвороб, довідки тощо) та інших документів, необхідних для переправлення їх через державний кордон.
Для цього, ОСОБА_5 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 14.06.2023 залучив до протиправної діяльності невстановлену особу на ім'я « ОСОБА_12 » та інших невстановлених осіб, які не будучи обізнаними із його протиправними намірами, використовуючи комп'ютерну техніку, офісне програмне забезпечення, друкарські пристрої (принтери), а також електронні зразки (шаблони) справжніх бланків документів медичних установ, виготовляли підроблені офіційні документи медичних закладів (історії хвороб, довідки тощо) та інші документи необхідні для відстрочки, бронювання від мобілізації та зняття з військового обліку.
Вищевказані підроблені офіційні документи були необхідними для виготовлення довідок військово-лікарських комісій щодо непридатності військовозобов'язаних громадян до військової служби з виключення останніх з військового обліку, які в подальшому використовувались військовозобов'язаними громадянами для виїзду за кордон.
При цьому, до процесу виготовлення довідок військово-лікарських комісій ОСОБА_5 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 14.06.2023 залучив медичного працівника Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» на ім'я « ОСОБА_10 », який не був обізнаний із злочинними намірами ОСОБА_5 та який шляхом надання порад невстановленій особі на ім'я « ОСОБА_12 », сприяв виготовленню довідок військово-лікарських комісій щодо непридатності військовозобов'язаних осіб до військової служби.
За вищевказаних обставин ОСОБА_5 діючи за попередньою злочинною змовою із невстановленими особами, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, які полягають у сприяння за неправомірну вигоду в незаконному переправлені осіб через державний кордон України шляхом надання засобів, організував підроблення офіційних документів медичних установ, які стали підставою для видачі довідок військово-лікарських комісії.
Таким чином ОСОБА_5 підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України; сприянні вчиненню незаконного переправлення осіб через державний кордон України шляхом наданням засобів, вчиненому з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024142410000233 від 14.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України.
04.09.2025 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, слідчий у клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 розуміючи, що він вчинив тяжкі злочини, в тому числі проти основ національної безпеки України, відчуваючи страх та невідворотність майбутнього покарання за вчинені кримінальні правопорушення, за які законом передбачено найбільше покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років (за ч 3 ст. 332), останній, володіючи документами для виїзду за кордон, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України.
Більше того, зазначений ризик, а саме намір ОСОБА_5 покинути територію України в разі виникнення проблем з правоохоронними органами та інших, зафіксовано в протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних систем від 31.03.2025, а саме під час телефонної розмови із ОСОБА_23 за 14.02.2025.
Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановленні всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема не встановлено місцезнаходження всіх речових доказів, чорнових записів (списків осіб), документів (в тому числі підроблених) стосовно організації ухилення громадян України від військового призову та незаконного перетину через державний кордон України, компю'терного обладнання на якому виготовлялися підроблені документи (комп'ютера, ноутбуки, принтера тощо), інших речей і документів, які можуть мати значення речового доказу у кримінальному провадженні. У випадку обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, ОСОБА_5 знаючи місцезнаходження зазначених речей і документів, може їх безперешкодно знищити, сховати або спотворити.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, полягає в тому, що на даний час у кримінальному провадженні не допитано усіх свідків, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження та не встановлено усіх осіб причетних до вчинення вказаних злочинів, а тому підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі, маючи доступ до засобів зв'язку може незаконно впливати на зазначених осіб.
У випадку обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 не пов'язаного з триманням під вартою, останній зможе безперешкодно, в тому числі з використанням засобів мобільного зв'язку, спілкуватися з зазначеними особами та коригувати заходи з уникнення від кримінальної відповідальності, в тому числі з іншими підозрюваними.
Крім того, у ОСОБА_5 наявні контактні дані вказаних осіб, в тому числі військовозобов'язаних осіб громадян, які за грошову винагороду надавали згоду на ухилення від військової служби.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, проявляється у тому, що у ОСОБА_5 існують достатні ресурси та важелі впливу на правоохоронні органи з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Зазначене знайшло своє вираження у протоколі про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтроль особи та обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи від 28.04.2025, в якому зафіксовано як ОСОБА_5 знаходячись у автомобілі «BMW X7», реєстраційний номер НОМЕР_1 за допомогою засобів зв'язку спілкується з невстановленими особами та розповідає про наявність стійких корумпованих зв'язків з правоохоронними органами, зокрема в системі СБУ та інших правоохоронних органах.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, полягає у тому, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, злочинною діяльністю займається тривалий час (декілька років), а тому у випадку обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, він з великим ступенем імовірності може вчинити нові кримінальні правопорушення та/або продовжити свою зазначену вище злочинну діяльність.
ОСОБА_5 не працює та немає легального джерела прибутку, єдиним джерелом його прибутку є отримання неправомірної грошової винагороди за вищевказану злочинну, таким чином в разі обрання щодо нього запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, він з високою ймовірністю може продовжити вказану злочинну діяльність та/або вчинити нові корисливі злочини з метою отримання прибутку.
З огляду на ступінь суспільної небезпеки, тривалість та характер інкримінованих підозрюваному злочинів, застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу не гарантуватиме та не забезпечуватиме запобігання вказаним ризикам та виконання ним процесуальних обов'язків.
Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання та застосовувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, або визначити розмір застави у межах визначених Кримінально процесуальним кодексом України.
Зазначив що підозрюваний має на утриманні сім'ю у тому числі трьох неповнолітніх дітей, а тому має необхідність працювати для її фінансового забезпечення.
Одночасно сторона захисту посилалась на недоведеність заявлених ризиків, а також необґрунтований розмір застави заявлений стороною обвинувачення.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
04.09.2025 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах.
Слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
З огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).
Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , дані, які характеризують останнього, як особу, та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м'якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.
Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.
При визначенні ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст. ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава у сумі 15 140 000 грн. з покладенням обов'язків передбачених частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 03.11.2025 включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024142410000233 від 14.11.2024.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 5000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 15 140 000 грн, зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_5 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
- не відлучатися за межі населеного пункту у якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину згідно переліку зазначеного слідчим;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р UA128201720355259002001012089
Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1