печерський районний суд міста києва
Справа № 757/41842/25-к
29 серпня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
підозрюваної ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням слідчого СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної у кримінальному провадженні № 12025100060001329 від 15.07.2025, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Слідчий СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_7 за погодженням з прокурором відділу Печерської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної у кримінальному провадженні № 12025100060001329 від 15.07.2025, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що у провадженні слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових за №12025100060001329 від 15.07.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, переслідуючи мету систематичного отримання незаконного прибутку за рахунок незаконного збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 26.08.2025 у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановленої в ході досудового розслідування особи, придбала, особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 2000 г., та розпочала її незаконно зберігати за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, 27 серпня 2025 року у період часу з 00 годин 50 хвилин по 02 годину 50 хвилин проведено обшук за фактичним місцем поживання ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено кристалоподібну речовину масою 2000 г., яка містить в собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
Під час проведення обшуку, з метою встановлення вмісту кристалоподібної речовини, проведено відбір зразків.
Так, відповідно до висновку експерта, встановлено, що кристалоподібна речовина, містить в собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
PVP, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року N?770 "Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів", "Список N?2 особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено" в "Таблиці І", с особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні, з метою збуту, а також незаконному збуті, особливо небезпечної психотропної речовини, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
27.08.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
27.08.2025 відповідно до ст. 276 КПК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручено письмове повідомлення про підозру за ознаками кримінального правопорушення передбаченого, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України обґрунтовується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколами допитів свідків, протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, протоколами обшуків, висновками експертів матеріалів речовин та виробів, протоколом 208 КПК України та іншими документами.
Згідно ст. 12 КК України інкриміновані ОСОБА_6 , злочин є особливо тяжким, згідно ч. 3 ст. 307 КК України, передбачено позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 , у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень (злочинів), є зібрані в ході досудового розслідування докази.
Слідчий вказує, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_6 , крім того органом досудового розслідування зібрано докази винуватості ОСОБА_6 , у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, проте для завершення досудового розслідування необхідно виконати значний обсяг слідчих та процесуальних дій на проведення яких потрібен додатковий час, тому з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та для виконання завдань кримінального провадження, виникла необхідність у продовженні дії запобіжного заходу.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, враховуючи при цьому наявність ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризиком того, що ОСОБА_6 , може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перебуваючи на волі обґрунтовується тим, що остання зможе вжити заходів конспірації з метою уникнення від кримінальної відповідальності; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вказаний ризик обґрунтовується тим, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановленні всі обставини, які підлягають доказуванню; незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Зокрема, перебуваючи на волі, підозрювана з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих свідчень допитаними особами.
Вказані обставини, на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
В судовому засіданні захисники заперечували щодо задоволення клопотання, зазначивши про безпідставність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку із відсутністю ризиків заявлених прокурором, які обумовлюють можливість застосування найсуворішого запобіжного заходу.
Просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, на підтвердження своєї позиції щодо відсутності заявлених ризиків, надав характеризуючі документи підозрюваної.
Підозрювана у судовому засіданні підтримала позицію своїх захисників, зазначила що є вагітною, що унеможливлює її перебування під вартою, разом з тим будь-яких документів на підтвердження вказаної обставини не надано.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить наступного висновку.
У провадженні слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових за №12025100060001329 від 15.07.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
27.08.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
27.08.2025 відповідно до ст. 276 КПК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручено письмове повідомлення про підозру за ознаками кримінального правопорушення передбаченого, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Luigi Ferrari Bravo v. Italy» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Murray v. the United Kingdom» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Таким чином, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Cloot v. Belgium, § 40, серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Крім того, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Jarzynski v. Poland, § 43).
Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, що остання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, враховуючи, що йому було повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад дев'ять років; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час досудове розслідування триває, встановлюється місцезнаходження інших учасників та свідків, а перебування підозрюваного на волі буде сприяти його переховуванню та перешкоджатиме викриттю; незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 дані, які характеризують останню, як особу, вік та стан здоров'я підозрюваної, наявність соціальних зв'язків, сімейний стан та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
У ході судового засідання слідчим суддею було оголошено перерву з метою надання стороні захисту можливості представити докази, що підтверджують заявлений підозрюваною стан вагітності.
За результатами проведеного тесту на вагітність встановлено: кольорова лінія проявилася лише на контрольній ділянці (С), на тестовій ділянці (Т) лінії немає. Це вказує на відсутність вагітності.
Інших документів або доказів, які могли б підтвердити наявність вагітності у підозрюваної, сторона захисту слідчому судді не надала.
Враховуючи викладене у сукупності, слідчий суддя приходить висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак клопотання підлягаю задоволенню.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації її дій слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Водночас, згідно п. 4, 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
А тому, з урахуванням обставин справи та враховуючи те, що підозрювана ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, слідчий суддя вважає за можливе не визначати підозрюваній розмір застави у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27.10.2025 включно у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025100060001329 від 15.07.2025.
Встановити строк дії ухвали до 27.10.2025 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1