печерський районний суд міста києва
Справа № 757/44175/25-к
пр. 1-кс-37325/25
19 вересня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001892 від 16.09.2024,
11.09.2025 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 3221886801:29:013:0160, за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до інформаційної довідки № 442083013 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, на праві власності належить: ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , шляхом заборони його розпорядження та відчуження власнику, добросовісному набувачеві, іншим третім особам, що заявлять право вимоги на нього.
Мотивуючи подане клопотання прокурор вказує, що з метою вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, ОСОБА_4 створив аккаунт в месенджері Telegram та шляхом розміщення оголошень на форумах, розпочав здійснювати незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин.
Так, створивши в месенджері Telegram, аккаунт « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який пов'язаний із інтернет крамницею «ІНФОРМАЦІЯ_2» та розмістивши оголошення про створення ним аккаунту на форумах «ІНФОРМАЦІЯ_3», ОСОБА_4 залучивши до протиправної діяльності невстановлених досудовим розслідуванням осіб, через яких 21.11.2024 о 20.18 біля магазину ТОВ ТК «Полісся-Продукт» по вул. Привокзальний майдан, 6/126 в м. Житомирі, використовуючи можливості ТОВ «Нова пошта», а саме поштомат № 36727, здійснив збут психотропної речовини у великих розмірах, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою не менше 3,0576 г.
Крім цього, з метою уникнення кримінальної відповідальності та не викриття своїх злочинних дій, ОСОБА_4 залучивши невстановлених досудовим розслідуванням осіб, протягом 13-14 березня 2025 року здійснив збут наркотичних засобів і психотропних речовин з різних місць населеного пункту, а саме:
- невстановлена особа, використовуючи 13.03.2025 о 15.41 для прикриття своїх злочинних дій неналежні їй анкетні дані на ім'я « ОСОБА_9 » та номер стільникового зв'язку ? НОМЕР_2 , з поштомату ТОВ «Нова пошта» № 25897 розташованого по вул. Будівельників, 8 в м. Києві, за товарно-транспортною накладною № 20451122198926 здійснила відправлення наркотичного засобу - канабіс, обіг якого обмежено, загальною масою 17,4481 г;?
- невстановлена особа, використовуючи 13.03.2025 о 19.30 для прикриття своїх злочинних дій неналежні їй анкетні дані на ім'я « ОСОБА_10 » та номер стільникового зв'язку НОМЕР_3 , з поштового відділення № 2 ТОВ «Нова пошта» розташованої по вул. Богатирській, 11 в м. Києві, за товарно-транспортною накладною № 20451122345775 здійснила відправлення наркотичного засобу - кокаїн, обіг якого обмежено, масою 0,5541 г;
- невстановлена особа, використовуючи 13.03.2025 о 23.55 для прикриття своїх злочинних дій неналежні їй анкетні дані на ім'я « ОСОБА_11 » та номер стільникового зв'язку ? НОМЕР_4 , з поштомату ТОВ «Нова пошта» № 5237 розташованого по вул. Ореста Левицького, 8-Б в м. Києві, за товарно-транспортною накладною № 20451122459550 здійснила відправлення психотропної речовини у великих розмірах, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 9,4041 г;?
- невстановлена особа, використовуючи 14.03.2025 о 17.14 для прикриття своїх злочинних дій неналежні їй анкетні дані на ім'я « ОСОБА_12 » та номер стільникового зв'язку НОМЕР_5 , з поштового відділення № 46 ТОВ «Нова пошта» розташованого по бульвару Миколи Міхновського, 14 в м. Києві, за товарно-транспортною накладною № 20400446380580 здійснила відправлення особливо небезпечної психотропної речовини у великих розмірах, обіг якої заборонено - МДМА (3,4 - метилендіоксиматамфетаміну), загальна маса в таблетках якої становить 3,6114 г.
Крім того, під час здійснення розслідування в рамках даного кримінального провадження, встановлені обставини набуття, володіння, розпорядження громадянином ОСОБА_4 майном, які були одержані злочинним шляхом, здійснення фінансових операцій та вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження таких грошових коштів, джерела їх походження.
09.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Прокурор вказує, що враховуючи викладене, є обґрунтована необхідність застосування на цій стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна.
В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав та просив задовольнити.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечувала щодо вимог клопотання, вказуючи на його безпідставність, з огляду на те, що земельні ділянка являється спільною сумісною власністю подружжя, яка була придбана за п'ять років до реєстрації кримінального провадження в ЄРДР.
Представники власники майна заперечували щодо вимог клопотання, вказуючи на його безпідставність, необґрунтованість та просили відмовити у накладенні арешту на майно.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття учасників розгляду у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації сторонами, їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання їх явки обов'язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у відсутність нез'явившихся осіб.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників розгляду, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024000000001892 від 16.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 1 ст. 209 КК України.
09.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Згідно з частиною 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно частини 5 статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КК України, за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень ОСОБА_4 , у випадку винесення обвинувального вироку, може бути призначене додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Відтак, наявні підстави з якими законодавець пов'язує вирішення питання щодо арешту майна підозрюваної особи.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).
Відповідно до ч. 10 ст. 171 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Під час досудового розслідування установлено, що об'єкт нерухомого майна, а саме земельна ділянка з кадастровим номером 3221886801:29:013:0160, за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до інформаційної довідки № 442083013 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, на праві власності належить: ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_8 являється дружиною підозрюваного ОСОБА_4 , а земельна ділянка була придбана під час перебування шлюбу
Таким чином, вказана земельна ділянка є спільною сумісною власністю і придбаною на спільні кошти подружжя.
Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ(майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів(частина перша статті 328 цього Кодексу).
Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 60 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності. Одночасно із цим, ч. 3 ст. 368 ЦК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном (ч. 1 ст. 67 цього Кодексу). У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Спільна сумісна власність подружжя належить подружжю незалежно від того, на чиє ім'я видано та оформлено документи.
Згідно ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
З огляду на положення статті 70 СК України, відповідно до якої частки майна дружини та чоловіка є рівними, 1/2 частина земельної ділянки з кадастровим номером 3221886801:29:013:0160 за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 .
Відповідний висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який рішенням у справі "Денисова та Мойсеєва проти Росії" (Denisova and Moiseyeva v. Russia) від 01 квітня 2010 року, заява № 16903/03, встановив порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції у зв'язку з тим, що спочатку було накладено арешт на майно (а згодом здійснена і його конфіскація) дружини на підставі вироку суду, ухваленого щодо її чоловіка.
Загальним правилом застосування заходів забезпечення кримінального провадження є те, що їх застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, зокрема, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України).
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права (п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України). Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 8 КПК України).
Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею (абзац 3 пункту 2.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012).
У § 44 рішення Lavrechov v. the Czech Republic від 20.06.2013 (заява № 57404/08) ЄСПЛ наголошує, що для того щоб втручання було сумісним із положенням першого речення частини першої статті 1 Протоколу № 1, воно повинно бути законним, задля загального (суспільного) інтересу та пропорційним, тобто воно повинно мати "справедливий баланс" між вимогами загальних інтересів громади та вимогами захисту основних прав особи (див., зокрема, Beyeler v. Italy, заява № 33202/96, § 107, та Gladysheva v. Russia, заява № 7097/10, 06.12.2011, § 75). Оцінюючи пропорційність втручання, суд повинен враховувати, з одного боку, важливість переслідуваної мети, а з іншого - тягар, який покладається на заявника, включаючи характер втручання, поведінку заявника та поведінку органів державної влади (див. Yildirim v. Italy, заява № 38602/02, та Forminster Enterprises Limited v. Czech Republic, заява № 38238/04, 09.10.2008, § 75).
Загальний (суспільний, публічний) інтерес у цій справі обумовлений розслідуванням, пов'язаним із можливою організацією незаконного придбання, зберігання, пересилання з метою збуту, а також незаконним збутом наркотичних засобів, вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Ступінь втручання у право мирного володіння майном слідчий суддя оцінює як незначний з урахуванням потреб кримінального провадження та його суспільного інтересу з огляду на такі обставини: розмір шкоди, завданої злочином, який інкримінується стороною обвинувачення підозрюваному; майновий стан як самого підозрюваного так і його членів родини; тимчасовий характер позбавлення можливості володіння та користування майном, обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого ст. 174 КПК України, за яким арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що з метою забезпечення можливої конфіскації майна та недопущення його відчуження, вбачається наявність правових підстав для накладення арешту на 1 / 2 земельної ділянки з кадастровим номером 3221886801:29:013:0160, за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до інформаційної довідки № 442083013 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, на праві власності належить: ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , дозволивши її використання та заборонивши відчуження, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити частково.
Накласти арешт на об'єкт нерухомого майна, а саме 1 /2 земельної ділянки з кадастровим номером 3221886801:29:013:0160, за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до інформаційної довідки № 442083013 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, на праві власності належить: ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , шляхом заборони його розпорядження та відчуження власнику, добросовісному набувачеві, іншим третім особам, що заявлять право вимоги на нього.
Заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав власності, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221886801:29:013:0160, за адресою: АДРЕСА_1.
Заборонити відчуження, знищення, перетворювання, як добросовісним набувачем, так іншим третім особам, що заявлять право вимоги на нього, а також вчинення будь яких нотаріальних, реєстраційних та виконавчих дій щодо майна з боку уповноважених на це службових та інших посадових осіб щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221886801:29:013:0160, за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_13